Україна
Харківський апеляційний господарський суд
"05" жовтня 2009 р. Справа № 14/253-09
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя , судді ,
при секретарі Голозубовій О.І.
за участю представників сторін:
позивача - Лобода Л.Г.
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 2575С/3-7) на рішення господарського суду Сумської області від 09.07.09 р. по справі № 14/253-09
за позовом ВАТ "Укртелеком" в особі Сумської філії в особі Центру телекомунікаційних послуг, м. Суми
до ЗАТ "Сумський овочевий комбінат", м. Суми
про стягнення 637,11 грн.
встановила:
У червні 2009 р. позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просив суд стягнути з відповідача 606 грн. 24 коп. основного боргу, 16 грн. 72 коп. інфляційних збитків, 02 грн. 42 коп. 3 % річних, 11 грн. 73 коп. пені, 102 грн. 00 коп. витрат по держмиту та 312 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішенням господарського суду Сумської області від 09.07.2009 р. по справі № 14/253-09 (суддя - Миропольский С.О.) позовні вимоги задоволені та стягнуто з відповідача 606 грн. 24 коп. основного боргу, 16 грн. 72 коп. інфляційних збитків, 02 грн. 42 коп. 3 % річних, 11 грн. 73 коп. пені, 102 грн. 00 коп. витрат по держмиту та 312 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення мотивоване тим, що в порушення умов договору відповідач свої зобов'язання щодо оплати послуг електрозв'язку виконав не повністю, не сплатив вартість наданих послуг в повному обсязі, доказів оплати не надав.
Відповідач з рішенням господарського суду не погоджується, подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що судом не в повному обсязі досліджені та враховані фактичні обставини справи, що призвело до невірного застосування норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
У апеляційній скарзі відповідач зазначив, що судом першої інстанції невірно застосовано норми матеріального права, а саме ст. 526 Цивільного кодексу України, так як у відповідності з п. 4.2 договору № 1180 про надання послуг електрозв'язку від 25.10.2002 р. споживач сплачує послуги електрозв'язку за спільною погодженою кредитною системою оплати. Згідно п. 4.5 договору розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим. Відповідач стверджує, що завжди вчасно у повному обсязі оплачує послуги електрозв'язку, що надаються позивачем та що жодного рахунку на суму 606 грн. 24 коп. з оплати послуг електрозв'язку від позивача на адресу товариства не надходило. Відповідач вважає, що суд першої інстанції повинен був витребувати оригінали всіх документів по даній справі, з'ясувати правову позицію нашого товариства стосовно предмету спору, а також провести звірку взаєморозрахунків, порушено законні процесуальні права, які передбачені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, а саме: право брати участь у судових засіданнях, давати пояснення по справі, знайомитись з матеріалами справи. Відповідач вважає, що був позбавлений можливості дати пояснення по справі, заявити клопотання про проведення звірки взаєморозрахунків. Крім того, у відповідності зі ст. 104 ГПК України підставою для скасування рішення місцевого господарського суду є розгляд справи господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.
Представник позивача з обставинами, викладеними у апеляційній скарзі не погоджується, подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає рішення таким, що прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права, просить відмовити відповідачу у задоволенні апеляційної скарги.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що судом першої інстанції не було допущено порушення процесуального права, як це стверджує відповідач, оскільки
розгляд справи здійснено судом за наявними матеріалами згідно вимог чинного законодавства.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача зазначив, що послуги електрозв'язку надавались в повному обсязі та відповідач повинен був проводити оплату, відповідно до п.п. 107, 108 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг «у разі неотримання рахунка до 10 числа, що настає після розрахункового періоду, або здійснення розрахунків без застосування квитанцій /без надсилання рахунків/ абонент повинен звернутися до служби розрахунків оператора для отримання інформації про належну до сплати суму.»
Відповідач у призначене судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини неприбуття суд не повідомив.
Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду встановила, що між позивачем та відповідачем укладений договір № 1180 від 25.10.2002 року про надання послуг електрозв'язку, згідно умов якого позивач надав, а відповідач повинен сплачувати вартість отриманих послуг електрозв'язку.
Пунктом 4.5 договору передбачено, що розрахунки проводяться відповідачем протягом десяти днів з дня одержання рахунку, але не пізніше 20 -го числа місяця наступного за розрахунковим.
Позивачем надані рахунки на оплату наданих телекомунікаційних послуг за грудень 2008 р. -175,56 грн., січень 2009 р. у сумі 150,32 грн., за лютий 2009 р. у сумі 140,18 грн., за березень 2009 р. -140,18 грн., всього на суму 606, 24 грн., які не оплачені відповідачем.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що в порушення умов договору та вимог законодавства про зв'язок відповідач не сплатив вартість наданих послуг та задовольнив позов в частині стягнення вартості послуг зв'язку у сумі 606 грн. 24 коп.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Пунктом 5.8 договору передбачено, що у разі несплати за надані послуги електрозв'язку понад установлений термін відповідач сплачує пеню в розмірі одного відсотка від затриманих платежів за кожну добу затримки згідно з чинним законодавством.
Суд першої інстанції правомірно з урахуванням вимог Закону України від 22.11.1996 р. “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, стягнув пеню в сумі 11 грн. 73 коп.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, тому суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 02 грн. 42 коп. -3% річних та 16 грн. 72 коп. інфляційних збитків.
Посилання відповідача на відсутність обов'язку оплачувати надані послуги в зв'язку з відсутністю рахунків суперечить умовам договору та вимогам п.п. 107, 108 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, згідно з якою «у разі неотримання рахунка до 10 числа, що настає після розрахункового періоду, або здійснення розрахунків без застосування квитанцій /без надсилання рахунків/ абонент повинен звернутися до служби розрахунків оператора для отримання інформації про належну до сплати суму».
Посилання відповідача на своєчасну оплату послуг електрозв'язку та відсутність заборгованості не підтверджується матеріалами справи, за період з грудня 2008 р. по квітень 2009 р. оплата послуг не проводилась.
Посилання відповідача на порушення норм процесуального права необґрунтовано та спростовується матеріалами справи, відповідач отримав ухвалу про порушення провадження у справі і безпідставно не з'явився у судове засідання.
Як свідчать матеріали справи, суд першої інстанції направив ухвалу про призначення справи до розгляду відповідачу за адресою, зазначеною в позові, зазначена ухвала одержана відповідачем, що підтверджується матеріалами справи, а саме повідомленням про вручення поштового відправлення № 155632 від 2.07.2009 р., відповідач без поважних причин не з'явився в судове засідання, витребувані документи не наддав.
Суд першої інстанції обґрунтовано відхилив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи в зв'язку з необхідністю підготування доказів в обґрунтування своєї позиції по справі, так як у відповідача було достатньо часу для підготування відзиву на позовну заяву в обґрунтування своєї позиції. Безпідставність клопотання відповідача про відкладення розгляду справи також підтверджується апеляційною скаргою, до якої не надано ніяких додаткових доказів, відсутні докази оплати послуг тощо.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, що відповідачем не виконано.
Таким чином, рішення господарського суду відповідає нормам матеріального та процесуального права та обставинам справи, а доводи відповідача не можуть бути підставою для його скасування, керуючись ст.ст. 526, 610, 611, 625 ЦК України, ст. 105-106 ГПК України колегія суддів
постановила:
Рішення господарського суду Сумської області від 09.07.2009 р. по справі № 14/253-09 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Головуючий суддя
Судді
Повний текст постанови підписаний 07.10.2009 р.