01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
06.10.2009 № 32/75
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Лосєва А.М.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Дубчак Р.А. - дов. б/н від 28.09.2009р.
від відповідача-1: Божинський В.С. - дов. б/н від 22.09.2009р.;
від відповідача-2: не з'явились;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "ПКП "Україна"
на рішення Господарського суду м.Києва від 03.06.2009
у справі № 32/75 (суддя
за позовом ТОВ "ПКП "Україна"
до Управління освіти Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації
ТОВ "ВНЦ ЛТД"
про стягнення 20500,00 грн.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача-1 20500,00 грн., мотивуючи це тим, що позивачу, як учаснику торгів, якого не було обрано переможцем по Лоту №1 та Лоту №2 на закупівлю робіт: “Капітальний ремонт туалетних приміщень у дошкільних закладах”, замовником яких був відповідач-1, не повернуті грошові кошти, перераховані позивачем як завдаток на рахунок консультанта торгів - відповідача-2.
Відповідач-1 заперечував проти позову, зазначаючи про те, що грошові кошти, які просить стягнути позивач, перераховувались не відповідачу-1, а відповідачу-2, як завдаток в оплату за надані послуги, тому саме відповідач-2 зобов'язаний повернути позивачеві сплачені ним кошти в розмірі 20 500,00 грн.
Відповідач-2 відзиву на позовну заяву не надав, представників в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, жодних заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило, у зв'язку з чим справа розглядалась місцевим господарським судом на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.06.2009р. у справі №32/75 позов було задоволено частково, присуджено до стягнення з відповідача-2 на користь позивача 20 500,00 грн. безпідставно отриманих коштів, 250,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В позові до відповідача-2 відмолено.
Не погоджуючись із вказаним Рішенням суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив Рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2009р. у справі №32/75 скасувати та стягнути з Управління освіти Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації (відповідача-2) 20 500,00 грн. безпідставно отриманих коштів.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають суттєве значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до прийняття неправильного по суті рішення. При цьому, позивач зазначав про те, що ініціатором тендерних торгів був відповідач-1, тому саме відповідач-1 повинен нести відповідальність за проведення торгів. До того ж, згідно з нормативними актами, регулюючими порядок проведення тендерних торгів, передбачено, що учаснику торгів, якого не було обрано переможцем, завдаток повертається впродовж 15 робочих днів з моменту публікації оголошення про результати торгів в інформаційних системах в мережі інтернет та у спеціалізованих друкованих засобах масової інформації, а також в інформаційному бюлетені, який видає Тендерна Палата України.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2009р. апеляційну скаргу позивача було прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 06.10.2009р.
Представник позивача в судовому засіданні 06.10.2009р. підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, просив суд скаргу задовольнити, Рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2009р. у справі №32/75 скасувати, прийнявши нове, яким позов задовольнити та стягнути з відповідача-2 безпідставно отримані кошти в розмірі 20 500,00 грн.
Представник відповідача-1 в судовому засіданні 06.10.2009р. заперечував проти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване Рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним і всебічним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Представник відповідача-2 в судове засідання 06.10.209р. не з'явився, своїх поважності причин нез'явлення суду не повідомив, письмових пояснень (відзиву) по суті спору та апеляційної скарги не надав, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.
Оскільки явка повноважних представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення представників сторін про місце, дату та час судового розгляду, апеляційний суд визнав за можливе розглядати справу у відсутність представника відповідача-2 у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
Управлінням освіти Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації (далі - відповідач-1), згідно із Законом України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” та Тимчасовим положенням про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2008р. №274, як замовником, було оголошено торги (тендер) на закупівлю робіт з капітального ремонту туалетних приміщень у дошкільних навчальних закладах.
Оголошення про здійснення закупівлі за процедурою відкритих торгів було надруковано у Інформаційному бюлетені Тендерної палати України №11(135) від 17.03.2008р. (оголошення № 11019808).
25.02.2008. Тендерним комітетом відповідача-1 було прийнято рішення, оформлене протоколом №13, яким затверджено Тендерну документацію на закупівлю робіт “Капітальний ремонт”, в тому числі Інструкцію учасникам торгів, згідно з п.30.1 якої (“Додаткові умови”) на учасника-переможця торгів покладались всі витрати, пов'язані з укладенням договору у сумі 40 500,00 грн. Якщо учасник-переможець подає тендерну пропозицію стосовно частини предмету закупівлі, то на нього покладаються витрати, пов'язані з укладенням договору у сумі, розрахованої від частини предмету закупівлі, а саме: Лот №1 - 10 300,00 грн., Лот № 2 - 10 200,00 грн., Лот №3 - 10 300,00 грн., Лот №4 - 9 700,000 грн. Зазначена сума сплачується кожним Учасником торгів на рахунок консультанта торгів як завдаток у строк не пізніше ніж за 2 робочі дні до фактичної дати розкриття тендерних пропозицій. У разі обрання учасника торгів переможцем, що підтверджується акцептом тендерної пропозиції, завдаток зараховується як оплата витрат, пов'язаних з укладенням договору, що мають бути сплачені Консультанту відповідно до укладеної між Замовником та Консультантом угоди. Завдаток повертається Учаснику торгів, якого не було обрано переможцем, впродовж 15 робочих днів з моменту публікації оголошення про результати торгів в інформаційних системах мережі Інтернет та у спеціалізованих друкованих засобах масової інформації та в інформаційному бюлетені, який видає Тендерна Палата України.
Як було встановлено судом, на виконання вимог вищевказаної інструкції позивач платіжним дорученням №110 від 31.03.2008р. перерахував на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю „ВНЦ ЛТД” (далі - відповідач-2) 20 500,00 грн., як завдаток за витрати, пов'язані з укладенням договору (Лот №1 та Лот № 2)
Листом №28-1131 від 18.04.2008р. позивача було повідомлено про акцепт його тендерних пропозицій відносно торгів на закупівлю робіт з капітального ремонту туалетних приміщень у дошкільних навчальних закладах за Лотом №3 та Лотом №4.
Результати торгів на закупівлю робіт з капітального ремонту туалетних приміщень у дошкільних навчальних закладах по всім чотирьом лотам опубліковано у “Віснику державних закупівель” №15(313)/07.2008, і саме з моменту офіційної публікації результатів торгів у позивача виникло право на повернення грошових коштів в розмірі 20 500,00 грн., перерахованих відповідачу-2 як завдаток по Лоту №1 та Лоту №2. при цьому, саме відповідач-2 повинен був повернути позивачу вищевказані грошові кошти, оскільки підстави для зарахування їх в оплату витрат, пов'язаних з укладенням договору, які мають бути сплачені Консультанту відповідно до укладеної між Замовником (відповідачем-1) та Консультантом (відповідачем-2), відсутні.
На звернення позивача (лист №51 від 28.08.2008р.) відповідач-2 не відреагував, кошти не повернув, у зв'язку з чим позивач звернувся з вимогою про повернення коштів до відповідача-1 (лист №65 від 26.11.2008р.). При цьому, на думку позивача, саме відповідач-1 повинен повернути завдаток у розмірі 20 500,00 грн., оскільки останній був ініціатором тендерних торгів і тому повинен нести всю відповідальність за їх проведення.
Апеляційний суд не погоджується з таким твердженням позивача, вважає його помилковим, з огляду на наступні обставини.
Загальні положення про зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави наведені в ст. 1212 глави 83 Цивільного кодексу України, згідно з якою особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
У відповідності до норм ст. 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Таким чином, в даному випадку зобов'язання виникають у разі набуття майна особою за рахунок іншої за відсутності для цього підстав, встановлених законом або договором.
Згідно зі ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
В ході судового розгляду було встановлено, що заборгованість перед позивачем виникла внаслідок неправомірних дій відповідача-2, у зв'язку з чим грошові кошти в сумі 20 500,00 грн. підлягають стягненню саме з відповідача-2. Відносно відповідача-1 вимоги про стягнення є необґрунтованими, оскільки відповідач-1 не отримував від позивача ніяких коштів.
У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
В ст. 4-2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Дана норма кореспондується зі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
У відповідності до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
Окрім того, згідно з ч.1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Належних та допустимих доказів на спростування вищевикладеного позивач суду не надав. Доводи, позивачем в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.
Зважаючи на вищезазначені обставини в їх сукупності, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позов є обґрунтованим, підтвердженим належними доказами та таким, що підлягає задоволенню за рахунок відповідача-2, у зв'язку з чим підстави для скасування Рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2009р. у справі №32/75 відсутні і апеляційна скарга, з викладених у ній підстав, задоволенню не підлягає.
З огляду на відмову в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати, понесені позивачем при поданні апеляційної скарги, не відшкодовуються.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача-1 20500,00 грн., мотивуючи це тим, що позивачу, як учаснику торгів, якого не було обрано переможцем по Лоту №1 та Лоту №2 на закупівлю робіт: “Капітальний ремонт туалетних приміщень у дошкільних закладах”, замовником яких був відповідач-1, не повернуті грошові кошти, перераховані позивачем як завдаток на рахунок консультанта торгів - відповідача-2.
Відповідач-1 заперечував проти позову, зазначаючи про те, що грошові кошти, які просить стягнути позивач, перераховувались не відповідачу-1, а відповідачу-2, як завдаток в оплату за надані послуги, тому саме відповідач-2 зобов'язаний повернути позивачеві сплачені ним кошти в розмірі 20 500,00 грн.
Відповідач-2 відзиву на позовну заяву не надав, представників в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, жодних заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило, у зв'язку з чим справа розглядалась місцевим господарським судом на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.06.2009р. у справі №32/75 позов було задоволено частково, присуджено до стягнення з відповідача-2 на користь позивача 20 500,00 грн. безпідставно отриманих коштів, 250,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В позові до відповідача-2 відмолено.
Не погоджуючись із вказаним Рішенням суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив Рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2009р. у справі №32/75 скасувати та стягнути з Управління освіти Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації (відповідача-2) 20 500,00 грн. безпідставно отриманих коштів.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають суттєве значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до прийняття неправильного по суті рішення. При цьому, позивач зазначав про те, що ініціатором тендерних торгів був відповідач-1, тому саме відповідач-1 повинен нести відповідальність за проведення торгів. До того ж, згідно з нормативними актами, регулюючими порядок проведення тендерних торгів, передбачено, що учаснику торгів, якого не було обрано переможцем, завдаток повертається впродовж 15 робочих днів з моменту публікації оголошення про результати торгів в інформаційних системах в мережі інтернет та у спеціалізованих друкованих засобах масової інформації, а також в інформаційному бюлетені, який видає Тендерна Палата України.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2009р. апеляційну скаргу позивача було прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 06.10.2009р.
Представник позивача в судовому засіданні 06.10.2009р. підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, просив суд скаргу задовольнити, Рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2009р. у справі №32/75 скасувати, прийнявши нове, яким позов задовольнити та стягнути з відповідача-2 безпідставно отримані кошти в розмірі 20 500,00 грн.
Представник відповідача-1 в судовому засіданні 06.10.2009р. заперечував проти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване Рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним і всебічним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Представник відповідача-2 в судове засідання 06.10.209р. не з'явився, своїх поважності причин нез'явлення суду не повідомив, письмових пояснень (відзиву) по суті спору та апеляційної скарги не надав, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.
Оскільки явка повноважних представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення представників сторін про місце, дату та час судового розгляду, апеляційний суд визнав за можливе розглядати справу у відсутність представника відповідача-2 у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
Управлінням освіти Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації (далі - відповідач-1), згідно із Законом України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” та Тимчасовим положенням про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2008р. №274, як замовником, було оголошено торги (тендер) на закупівлю робіт з капітального ремонту туалетних приміщень у дошкільних навчальних закладах.
Оголошення про здійснення закупівлі за процедурою відкритих торгів було надруковано у Інформаційному бюлетені Тендерної палати України №11(135) від 17.03.2008р. (оголошення № 11019808).
25.02.2008. Тендерним комітетом відповідача-1 було прийнято рішення, оформлене протоколом №13, яким затверджено Тендерну документацію на закупівлю робіт “Капітальний ремонт”, в тому числі Інструкцію учасникам торгів, згідно з п.30.1 якої (“Додаткові умови”) на учасника-переможця торгів покладались всі витрати, пов'язані з укладенням договору у сумі 40 500,00 грн. Якщо учасник-переможець подає тендерну пропозицію стосовно частини предмету закупівлі, то на нього покладаються витрати, пов'язані з укладенням договору у сумі, розрахованої від частини предмету закупівлі, а саме: Лот №1 - 10 300,00 грн., Лот № 2 - 10 200,00 грн., Лот №3 - 10 300,00 грн., Лот №4 - 9 700,000 грн. Зазначена сума сплачується кожним Учасником торгів на рахунок консультанта торгів як завдаток у строк не пізніше ніж за 2 робочі дні до фактичної дати розкриття тендерних пропозицій. У разі обрання учасника торгів переможцем, що підтверджується акцептом тендерної пропозиції, завдаток зараховується як оплата витрат, пов'язаних з укладенням договору, що мають бути сплачені Консультанту відповідно до укладеної між Замовником та Консультантом угоди. Завдаток повертається Учаснику торгів, якого не було обрано переможцем, впродовж 15 робочих днів з моменту публікації оголошення про результати торгів в інформаційних системах мережі Інтернет та у спеціалізованих друкованих засобах масової інформації та в інформаційному бюлетені, який видає Тендерна Палата України.
Як було встановлено судом, на виконання вимог вищевказаної інструкції позивач платіжним дорученням №110 від 31.03.2008р. перерахував на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю „ВНЦ ЛТД” (далі - відповідач-2) 20 500,00 грн., як завдаток за витрати, пов'язані з укладенням договору (Лот №1 та Лот № 2)
Листом №28-1131 від 18.04.2008р. позивача було повідомлено про акцепт його тендерних пропозицій відносно торгів на закупівлю робіт з капітального ремонту туалетних приміщень у дошкільних навчальних закладах за Лотом №3 та Лотом №4.
Результати торгів на закупівлю робіт з капітального ремонту туалетних приміщень у дошкільних навчальних закладах по всім чотирьом лотам опубліковано у “Віснику державних закупівель” №15(313)/07.2008, і саме з моменту офіційної публікації результатів торгів у позивача виникло право на повернення грошових коштів в розмірі 20 500,00 грн., перерахованих відповідачу-2 як завдаток по Лоту №1 та Лоту №2. при цьому, саме відповідач-2 повинен був повернути позивачу вищевказані грошові кошти, оскільки підстави для зарахування їх в оплату витрат, пов'язаних з укладенням договору, які мають бути сплачені Консультанту відповідно до укладеної між Замовником (відповідачем-1) та Консультантом (відповідачем-2), відсутні.
На звернення позивача (лист №51 від 28.08.2008р.) відповідач-2 не відреагував, кошти не повернув, у зв'язку з чим позивач звернувся з вимогою про повернення коштів до відповідача-1 (лист №65 від 26.11.2008р.). При цьому, на думку позивача, саме відповідач-1 повинен повернути завдаток у розмірі 20 500,00 грн., оскільки останній був ініціатором тендерних торгів і тому повинен нести всю відповідальність за їх проведення.
Апеляційний суд не погоджується з таким твердженням позивача, вважає його помилковим, з огляду на наступні обставини.
Загальні положення про зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави наведені в ст. 1212 глави 83 Цивільного кодексу України, згідно з якою особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
У відповідності до норм ст. 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Таким чином, в даному випадку зобов'язання виникають у разі набуття майна особою за рахунок іншої за відсутності для цього підстав, встановлених законом або договором.
Згідно зі ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
В ході судового розгляду було встановлено, що заборгованість перед позивачем виникла внаслідок неправомірних дій відповідача-2, у зв'язку з чим грошові кошти в сумі 20 500,00 грн. підлягають стягненню саме з відповідача-2. Відносно відповідача-1 вимоги про стягнення є необґрунтованими, оскільки відповідач-1 не отримував від позивача ніяких коштів.
У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
В ст. 4-2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Дана норма кореспондується зі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
У відповідності до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
Окрім того, згідно з ч.1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Належних та допустимих доказів на спростування вищевикладеного позивач суду не надав. Доводи, позивачем в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.
Зважаючи на вищезазначені обставини в їх сукупності, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позов є обґрунтованим, підтвердженим належними доказами та таким, що підлягає задоволенню за рахунок відповідача-2, у зв'язку з чим підстави для скасування Рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2009р. у справі №32/75 відсутні і апеляційна скарга, з викладених у ній підстав, задоволенню не підлягає.
З огляду на відмову в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати, понесені позивачем при поданні апеляційної скарги, не відшкодовуються.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
Головуючий суддя
Судді
12.10.09 (відправлено)