ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
06 жовтня 2009 р.
Справа № 9/114
Господарський суд Івано-Франківської області у складі суду: судді Фанди Оксани Михайлівни при секретарі судового засідання Поліводі Сергію Володимировичу розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕКС"
юридична адреса: вул. Л.Українки, 15, м.Київ 133, 01133
фактична адреса: вул.Володимирська,69, оф.108, м.Київ, 01033
до відповідача Управління будівництва архітектури та житлово-комунального господарства Надвірнянської районної державної адміністрації м-н Шевченка, 33, м.Надвірна, Надвірнянський район, Івано-Франківська область,78400
про стягнення заборгованості в сумі 17 409, 90 грн.
Представники:
Від позивача: Кучеренко Олександра Олександрівна - юрисконсульт, (довіреність б/н від 30.09.2009 року; паспорт серії СО 292469 від 20.06.2000 року)
Від відповідача: не з"явилися.
Заявлено вимогу про стягнення з відповідача 17409,90 грн., в тому числі: 14536,80грн. - основної суми боргу за виконані роботи; 1428,19 грн. -пені, 1250,16 - інфляційних втрат та 194,75 грн. - відсотків річних.
Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задоволити. В обгрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив наступне. Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕКС" та Управлінням будівництва архітектури та житлово-комунального господарства Надвірнянської районної державної адміністрації укладено договір №02 на виконання проектних робіт від 21.10.09. на загальну суму 29073,60 грн..
Відповідно до п.3.1- 3.4. зазначеного договору оплата робіт здійснюється авансовим та остаточним платежем. Остаточний платіж замовник сплачує протягом 10-ти банківських днів після підписання акта прийому-передачі виконаних робіт. Проте в установлений договором термін, відповідач виконані роботи не оплатив, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 14536,80 грн.
Із посиланням на ст. 625 ЦК України представник позивача зазначив, що позивачем нараховано три відсотки річних за користування чужими коштами в сумі 194,75 грн., а також нараховано інфляційні витрати від суми невиконаного основного зобов"язання в сумі 1250,16грн.
Відповідач не скористався своїм правом та представника в судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судових засідань, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке наявне в матеріалах справи. Явка представника відповідача в судове засідання не визнавалась судом обов"язковою. Письмових заперечень по суті спору відповідачем суду не подано.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справи розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, подані учасниками процесу та зібрані судом із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких грунтуються його вимоги та, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд встановив, що між сторонами даного спору 21.10.08. укладено договір №02 на виконання проектних робіт по ліквідації наслідків стихії по берегоукріпленню річок с.Пасічна Надвірнянського району Івано-Франківської області(річкаПостоятка) на загальну суму 29073,60 грн..
Відповідно до Розділу 3 договору "Порядок та умови розрахунків" оплата робіт здійснюється авансовим та остаточним платежем. Замовник перераховує виконавцю авансовий платіж в розмірі 50% від вартості договірної ціни виконання робіт. Після виконання 100 % від об"єму запланованих робіт замовник здійснює остаточний платіж в розмірі 50% від вартості договірної ціни виконання робіт. Остаточний платіж замовник сплачує виконавцю протягом 10-ти банківських днів після підписання акта прийому-передачі виконаних робіт.
В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобов'язальні відносини.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Судом встановлено, що на виконання умов договору №02 від 21.10.08. позивачем виконано всі роботи передбачені договором, що підтверджується актом здачі-приймання робіт від 30.12.08. підписаним уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками, копія якого знаходиться в матеріалах справи. Підписання даного акта свідчить про відсутність у відповідача претензій до позивача, щодо виконання передбачених договором робіт.
Однак, в порушення договірних зобов"язань відповідач в повному обсязі не оплатив виконані роботи.
З метою досудового врегулювання спору позивачем направлялась відповідачу претензія №72 від 23.04.09. з вимогою погасити борг, копія якої знаходиться в матеріалах справи (а.с.19). Дана вимога станом на 21.08.09. залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Відповідно до розрахунку, проведеного позивачем у справі, заборгованість відповідача за виконані проектні роботи становить 14536,80 грн. Суду не подано доказів сплати відповідачем суми боргу.
Отже, вимога позивача щодо стягнення основної суми заборгованості є обгрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. ст. 610, 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Частиною 4 ст. 231 Господарського Кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п. 6.2. Договору за порушення строків розрахунків винна сторона сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення розрахунків, обгрунтований розмір якої становить 1428,19 грн. та підлягає задоволенню.
Щодо вимоги позивача про стягнення індексу інфляції за спірний період в сумі 1250,16грн. та трьох відсотків річних в сумі 194,75грн., то в цій частині позову слід відмовити з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, право має бути порушене на момент подання позову. Позивачем не подану суду доказів звернення до відповідача із вимогою про сплату інфляційних збитків та трьох відсотків річних. Подання позовної заяви не є вимогою в розумінні ст.625 ЦК України. За таких обставин відсутнє порушення права позивача.
За наведених обставин позовні вимоги в частині стягнення інфляційних збитків та трьох відсотків річних є безпідставними та задоволенню не підлягають. В цій частині позову слід відмовити.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
Згідно з підпунктом «а»пункту 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»( із змінами, внесеними Законом України № 2505-IY від 25.03.05р.) із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів ставка державного мита становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. При поданні позовної заяви внесено більшу суму, що підтверджується платіжним дорученням №179 від15.07.09., тому мито у розмірі 333,06 грн. слід повернути позивачу, про що видати довідку.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 11, 202, 509, 525, 526, 610-612, 625, 629 ЦК України , ст. 193, 231 ГК України, ст.33, 49, 75, 82-85, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов задовольнити частково.
Стягнути з відповідача Управління будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства Надвірнянської РДА, м-н Шевченка, 33, м.Надвірна, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78400 (код 34232112) на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю"ТЕКС", вул.Л.України,15, м.Київ,01133, фактична адреса: вул.Володимирська,69, оф.108, м.Київ, 01033 (код 32556520): 14536,80 грн. -заборгованості за виконані роботи, 1428,19 грн.- пені, а також 159,64грн. - витрат по сплаті державного мита та 288,86 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті позову відмовити.
Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.
Видати позивачу довідку про повернення з Державного бюджету України 333,06 грн. зайво сплаченого державного мита.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
рішення виготовлено та підписано 09.10.09.
Виготовлено в АС "Діловодство суду"
09.10.09.