ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 25/390
06.10.09
За позовом Закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Форум»
до Закритого акціонерного товариства «Ві Ей Бі Страхування»
про стягнення 13772,96 грн.
Суддя Морозов С.М.
Секретар судового засідання Денисенко А.В.
Представники:
від позивача: Павленко М.Л. (довіреність № 127/08 від 19.12.2008)
від відповідача: Дудка І.В. (довіреність № 09/631 від 09.07.2009)
В судовому засіданні 6 жовтня 2009 року за згоди представників позивача і відповідача було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Обставини справи:
Закрите акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «Форум»(надалі -позивач) звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Ві Ей Бі Страхування»(надалі -відповідач) частини страхового відшкодування за договором про загальні умови факультативного перестрахування у розмірі 11133,18 грн., пені в сумі 1501,30 грн., інфляційних в розмірі 946,32 грн. та 3% річних в сумі 192,16 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач свої обов'язки за договором не виконав, не сплатив позивачу долю у страховому відшкодуванні.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, в судовому засіданні проти позову частково заперечував, посилаючись на те, що відповідачем неправильно визначено суму страхового відшкодування, оскільки розмір матеріального збитку розрахований на підставі рахунків гарантійного СТО, а не середньої регіональної вартості ремонтних робіт.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
28 лютого 2007 між позивачем і відповідачем було укладено договір про співробітництво з факультативного перестрахування та ретроцесії № 64-П/02.07 (надалі -Договір факультативного перестрахування), який встановлює основні умови взаємовідносин між сторонами при здійсненні перестрахування між ними. На підставі цього договору сторони укладають факультативні договори перестрахування (надалі -Ковер-ноти), які мають юридичну силу та встановлюють відповідальність сторін. Кожний Ковер-нот є незалежним від умов будь-якого іншого Ковер-ноту, укладеного сторонами (п. 1.1, 1.2).
Договір перестрахування -це письмова угода між Страховиком (Перестрахувальником) та Перестраховиком, згідно з якою Перестраховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку за Оригінальним договором страхування відшкодувати частину завданого збитку у межах суми відповідальності Перестраховика, яка визначена Ковер-Нотом, Страховику, а Страховик зобов'язується сплачувати перестрахувальні платежі у визначені терміни та виконувати інші умови цього договору.
12.12.2007 між позивачем та Руднєвим Валерієм Володимировичем було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 000322 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, надалі -Договір страхування). Відповідно до умов цього договору, застраховано транспортний засіб MITSUBISHI Lancer, державний номерний знак АА 3433 ЕН.
13.12.2007 року між позивачем (Перестрахувальник) та відповідачем (Перестраховик) було укладено Ковер-Нот № 664-07, відповідно до якого, позивач передав у перестрахування частину (50%) ризику, прийнятого на страхування відповідно до Договору страхування .
09.11.2008 невстановленим транспортним засобом було пошкоджено автомобіль MITSUBISHI Lancer, державний номерний знак АА 3433 ЕН.
Вказана подія була визнана позивачем страховою і на підставі страхового акту № 12/08-02 Т від 05.12.2008 позивач перерахував страхувальнику страхове відшкодування в сумі 22 263,35 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2094 від 11.12.2008 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).
18.12.2008 позивач направив відповідачу Розрахунок частки Перестраховика у страховому відшкодуванні № 2140, в якому зазначалося, що розмір відповідальності відповідача складає 11 133,18 грн.
06.08.2009 позивач отримав від відповідача лист № 727 від 30.07.2009, в якому повідомлялося про необхідність застосування у розрахунках середньої регіональної вартості нормо-години ремонтно-відновлювальних робіт, за яких сума страхового відшкодування мала б складати 20686,22 грн., а частка відповідача у страховому відшкодуванні -10 343,11 грн.
Зазначений висновок відповідача є необґрунтованим та не приймається судом до уваги зважаючи на наступне.
У відповідності до ст. 12 Закону України «Про страхування»перестрахування - це страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика).
Згідно із ст. 16 вказаного закону договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Пунктом 1.2 Договору факультативного перестрахування визначено, якщо будь-яке з положень Ковер-ноту не співпадає з умовами цього договору, то вирішальним має бути положення викладене у Ковер-ноті, як остаточне узгодження сторін.
Так, пунктом 3 Особливих умов Ковер-ноту № 664-07 від 13.12.2007 встановлене узгоджене сторонами правило про те, що підписання цього Ковер-ноту зобов'язує Перестраховика дотримуватись усіх розумних рішень Перестрахувальника.
Згідно із п. 2.1 Договору факультативного перестрахування якщо у Ковер-ноті не узгоджене інше, перестрахування здійснюється на умовах Оригінального Договору страхування.
В пункті 1 Особливих умов Ковер-ноту № 664-07 від 13.12.2007 зазначене про те, що він діє на умовах Договору страхування № 000322 від 12.12.2007, укладеного позивачем.
В частині визначенні розміру страхового відшкодування п. 6 Ковер-ноту № 664-07 від 13.12.2007 визначає, що ремонт здійснюється на гарантійному СТО.
Аналогічне положення міститься в пункті 8 «Особливі умови»Договору добровільного страхування наземного транспорту № 000322 від 12.12.2007 р., де зазначено про те, що відшкодування збитків здійснюється по рахункам гарантійного СТО.
В п. 18.1 Договору страхування зазначено про те, що якщо в розділі 8 цього Договору буде міститися застереження «відшкодування збитків по рахункам гарантійного СТО», то, за умови, що страхове відшкодування здійснюється шляхом оплати відновлювального ремонту пошкодженого ТЗ на базі гарантійного СТО, - розрахунок збитків буде здійснюватися на базі рахунків гарантійного СТО.
В матеріалах справи міститься лист ТОВ «Ніко-Україна»№ 081119/2 від 19.11.2008, який містить відомості про вартість нормо-годин на роботи на СТО.
Позивачем було прийняте рішення про виплату страхового відшкодування в сумі 22 263,35 грн., розмір якого розрахований у відповідності до Звіту № 202 про визначення вартості матеріального збитку від 24.11.2008 ПП Богаченко В.М. на базі рахунків гарантійного СТО ТОВ «Ніко-Україна». Таке рішення позивача, з урахуванням викладеного вище та зважаючи на встановлене Ковер-нотом і Договором страхування правило відшкодування збитків по рахункам гарантійного СТО, відповідає умовам укладених між сторонами договорів. Та за вимогою п. 3 особливих умов Ковер-ноту № 664-07 відповідач зобов'язаний прийняти таке рішення позивача.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до п. 10.2. Договору факультативного перестрахування, в редакції Додаткової угоди № 2 від 16.10.2007 р., Перестраховик сплачує частку страхового відшкодування та витрат на врегулювання збитків за страховим випадком на поточний рахунок Страховика, в строк не пізніше 15 банківських днів з дати одержання Перестраховиком від перестрахувальника документів, які зазначені в п. 9.1.8. цього Договору, а саме письмову заяву про виплату страхового відшкодування, страховий акт, оригінальний договір страхування та відповідні документи, які було зібрано при розслідуванні обставин спричинених збитків.
Отримання 19.12.2008 листа позивача з комплектом документів по страховому випадку 09.11.2008 підтверджується вхідним штампом відповідача на листі № 2140 від 18.12.2008 (вх. № 13-01/4994).
Посилання відповідача на факт ненадання позивачем актів виконаних СТО робіт є неправомірним, оскільки п. 9.1.8 Договору факультативного перестрахування не містить обов'язкових вимог до надання такого документу, а позивачем були надані відповідачу документи, що стали підставою для розрахунку суми страхового відшкодування та зазначені в страховому акті № 12/08-02 Т від 05.12.2008, в тому числі Звіт № 202 про визначення вартості матеріального збитку від 24.11.2008 ПП Богаченко В.М., факт отримання якого не заперечувався відповідачем в судовому засіданні.
Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За таких обставин, зважаючи на вимоги п. 10.2. Договору факультативного перестрахування, відповідач мав сплатити позивачу його частку страхового відшкодування по страховому випадку 09.11.2008 -до 14.01.2009.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідач порушив взяті на себе зобов'язання за договором факультативного перестрахування щодо сплати частин страхового відшкодування в розмірі 11 133,18 грн.
У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з п. 10.9 Договору у разі невиконання узгоджених термінів виконання платежів за цим Договором, Сторона, яка не виконала зобов'язання, сплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (денних відсотків), від суми платежу, яка прострочена, за кожен день затримки платежу.
У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.
З урахуванням викладеного, враховуючи відсутність контррозрахунку відповідача, за порушення відповідачем зобов'язання за Договором щодо оплати частки страхового відшкодування, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня за період з 15.01.2009 по 14.07.2009 в сумі 1 306,71 грн., що розрахована наступним чином: (11133,18 грн. х 24% / 365 х 151 день прострочення (з 15.01.2009 по 14.06.2009)) + (11133,18 грн. х 22% / 365 х 30 днів прострочення (з 15.06.2009 по 14.07.2009)) = 1105,38 грн. + 201,33 грн. = 1 306,71 грн.
Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З урахуванням викладеного, враховуючи відсутність контр розрахунку відповідача, за порушення відповідачем зобов'язання за Договором щодо оплати частки страхового відшкодування стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 3% річних в сумі 192,16 грн. та інфляційних в сумі 946,32 грн.
За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення 13 578,37 грн., в тому числі частка страхового відшкодування у розмірі 11 133,18 грн., пеня в сумі 1 306,71 грн., інфляційні в розмірі 946,32 грн. та 3% річних в сумі 192,16 грн.
Судові витрати позивача пропорційно сумі задоволених вимог у розмірі 371,78 грн. (135,78 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Ві Ей Бі Страхування»(ідентифікаційний код: 31927008, адреса: 03055, м. Київ, вул. Ванди Василевської, 7) на користь Закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Форум»(ідентифікаційний код 31409021, адреса: 04050, м. Київ, вул. Студентська, 6, р/р 26507300001215 в АКБ «Форум», МФО 322948) 13 578,37 (тринадцять тисяч п.'ятсот сімдесят вісім гривень 37 копійок) та судові витрати у сумі 371,78 грн. (триста сімдесят одну гривню 78 копійок). Видати наказ.
В іншій частині в позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя
С.М. Морозов
Дата підписання повного тексту рішення 08.10.2009р.