83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
29.09.09 р. Справа № 22/74
Суддя господарського суду Донецької області Іванченкова О.М.,
при секретарі судового засідання Петровій Ю.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою Відкритого акціонерного товариства „ЄВРОЦЕМЕНТ груп - УКРАЇНА”, м.Балаклія Харківської області,
до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельне підприємство „Стройіндустрія”, м.Краматорськ Донецької області,
про стягнення 46 154,54 грн.,
за участю уповноважених представників:
від позивача: Гринюк О.М., довіреність №37/2009 від 15.07.2009р.,
від відповідача: Селищева В.М., довіреність від 28.09.2009р.
Позивач, Відкрите акціонерне товариство „ЄВРОЦЕМЕНТ груп - УКРАЇНА”, м.Балаклія Харківської області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельне підприємство „Стройіндустрія”, м.Краматорськ Донецької області, про стягнення 46 154,54 грн., у тому числі 40 379,44 грн. основного боргу, 4 925,47 грн. інфляційних витрат та 849,63 грн. 3 % річних.
В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неналежне виконання умов договору поставки №ЕЦГ-Б/276/08 від 12.03.2008р. Відповідачем, внаслідок чого утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування інфляційних витрат та 3% річних.
На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір №ЕЦГ-Б/276/08 від 12.03.2008р., специфікацію №1 від 12.03.2008р., акти звірки станом на 18.01.2009р. та 31.08.2009р., лист №12 50-16/5 від 12.01.2009р., видаткову накладну, квитанції про приймання вантажу, податкову накладну, банківські виписки.
Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.525, 526, 550, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, статтями 1, 2, 12, 54-57 Господарського процесуального кодексу України.
Представник Позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.
Представник Відповідача в судовому засіданні позов визнав, з урахуванням важкого фінансового становища підприємства просив надати розстрочку виконання рішення.
Вислухав в судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.
Оцінивши зміст договору №ЕЦГ-Б/276/08 від 12.03.2008р., з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697ЦК України).
Таким чином, в силу статті 265 ГК України, статті 712 і 655 ЦК України та пункту 1.1 договору Позивач (Продавець) зобов'язується передати у власність Відповідача (Покупця) товар (цемент) в кількості та строки, передбачені даним договором, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити його на умовах та в порядку, визначених ним.
Пунктом 1.2 договору передбачено, що найменування, кількість та асортимент товару, який поставляється, зазначаються в додатках (специфікаціях) до даного договору, які є невід'ємними його частинами.
Відповідно до пункту 3.4 договору обов'язок Продавця по постачанню вважається виконани в момент здачі товару першому перевізнику (з дати постачання), з цього ж моменту від Продавця до Покупця переходить право власності , а також риск випадкового знищення або пошкодження товару.
В пункті 5.3 договору сторони дійшли домовленості щодо оплати поставленого товару, згідно з якою оплата товару та видатків, пов'язаних з його перевезенням, здійснюється Покупцем не пізніше трьох банківських днів з моменту виставлення рахунку. Відвантаження товару здійснюється в межах оплаченої кількості товару. Оплата здійснюється Покупцем 100% грошовими коштами шляхом їх перерахування на разрахунковий рахунок Продавця.
У специфікації №1 від 12.03.2008р. сторони узгодили кількість, ціну товару, який має поставлятися, та строк постачання.
Згідно з видатковою накладною №ЕЦГ-Б-б/00010428 від 28.09.2008р., квітанцією про приймання вантажу №44671216 від 26.09.2008 року, квітанцією про прийом №44671266 від 26.09.2008 року та податковою накладною №7879 від 28.09.2008 року Продавець передав товар загальною вартістю 97 978, 80грн. перевізнику. Внаслідок цього обов'язок передачі Постачальником товару вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 ЦК України та умов пункту 3.4 договору.
Виходячи з системного аналізу наведених вище норм та обставин, суд вважає, що надані Позивачем видаткова накладна, квітанції про приймання вантажу, а також податкова накладна є належними доказами здійснення постачання товару в межах договору №ЕЦГ-Б/276/08 від 12.03.2008р. Докази незгоди Відповідача з належністю виконання Постачальником своїх зобов'язань по договору щодо передачі товару суду не надавалися.
Виходячи з домовленостей, викладених сторонами в пункті 5.3 договору, оплата товару та видатків, пов'язаних з його перевезенням, здійснюється Покупцем не пізніше трьох банківських днів з моменту виставлення рахунку.
До матеріалів справи не долучено зазначеного рахунку. Проте, Позивачем до матеріалів справи додано лист №125Ф-16/5, згідно з яким Позивач звернувся до Відповідача з вимогою про сплату заборгованості за договором №ЕЦГ-Б/276/08 від 12.03.2008р. Факт отримання Відповідачем зазначеного документу підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.
Таким чином, строк виконання зобов'язання по оплаті поставленого товару за вказаним договором відповідно до норм статті 530 ЦК України настав.
Крім того, відповідно до відзиву на позовну заяву та пояснень представника, наданих в судовому засіданні, Відповідач не заперечує проти того, що право вимоги у Позивача є, обов'язок щодо виконання грошового зобов'язання у Покупця існує, строк оплати поставленого товару настав.
Покупцем борг сплачено частково, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками. Однак, на момент винесення рішення заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 40 379,44грн. Згідно з актом звіряння розрахунків станом на 31.08.2009 року, Відповідач визнає заборгованість саме в цій сумі.
Грошове зобов'язання Продавця перед Покупцем на зазначену суму не виконане, що є порушенням вимог статей 525 та 526 ЦК України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Таким чином, на підставі викладеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення основного боргу в сумі 40 379,44грн.
Прострочення Відповідачем грошового зобов'язання тягне за собою обов'язок сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3% річних з простроченої суми на підставі статті 625 ЦК України.
За розрахунком Позивача сума інфляційних витрат складає 4 925,47грн., а 3% річних - 849,63 грн. з простроченої суми.
Суд, перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство” у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ”, дійшов висновку про обґрунтованість задоволення вимог щодо стягнення інфляційних витрат в розмірі 4 925,47грн., 3% річних - 849,63грн.
Щодо заяви Відповідача про надання розстрочки виконання рішення, то вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Відстрочка виконання судового рішення в розумінні статті 121 ГПК України може бути встановлена судом лише за умов наявності виключних обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Водночас, заявником (Відповідачем) не доведено суду винятковості обставин, що унеможливлюють виконання рішення суду. Не доведено недостатність або відсутність коштів у боржника станом на певну дату, а також не представлено доказів (документів) щодо неможливості зарахування коштів на його рахунок у подальшому.
Крім того, рахунків або банківських виписок, з яких би вбачалось відсутність грошових коштів у заявника як на момент виникнення заборгованості, так і на даний час, суду не надано.
Боржником також жодним чином не обґрунтовано довготривалий термін у 3 місяці, на який слід розсрочити виконання судового рішення.
Посилання на тяжке фінансове становище не є переконливим та законним підґрунтям для невиконання господарських зобов'язань.
Інших суттєвих причин та доказів неможливості або складності процедури виконання рішення суду, а також інших обставин виняткового характеру, які могли б слугувати підставою для відстрочки виконання рішення суду заявником не надано.
Навпаки, суд при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення має враховувати поряд з іншими обставинами наявність інфляційних процесів у економіці держави. Аналогічні висновки містяться в пункті 2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.09.96 року № 02-5/333 „Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України”.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що вимоги ТОВ «Будівельне підприємство «Стройіндустрія» про розстрочення виконання рішення суду по даній справі є необґрунтованими, недоведеними, а тому такими, що підлягають залишенню без задоволення.
Судові витрати підлягають віднесенню на Відповідача відповідно до вимог статті 49 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „ЄВРОЦЕМЕНТ груп - УКРАЇНА”, м.Балаклія Харківської області, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельне підприємство „Стройіндустрія”, м. Краматорськ Донецької області, про стягнення 46 154,54 грн., у тому числі 40 379,44 грн. основного боргу, 4925,47 грн. інфляційних витрат та 849,63 грн. 3 % річних, задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельне підприємство „Стройіндустрія”(84313, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Куйбишева, 23, п/р 26005301514864 в відділенні ПІБ в м. Краматорську, МФО 334141, ЄДРПОУ 35748473) на користь Відкритого акціонерного товариства „ЄВРОЦЕМЕНТ груп - УКРАЇНА” (64200 Харківська область, м.Балаклія, проммайданчик ВАТ „Балцем”, п/р 260010131094 в ВАТ „Сбербанк Росії”, МФО 320627, ЄДРПОУ 33549911) 46 154,54 грн., у тому числі 40 379,44 грн. основного боргу, 4 925,47 грн. інфляційних витрат, 849,63 грн. 3 % річних.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельне підприємство „Стройіндустрія”(84313, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Куйбишева, 23, п/р 26005301514864 в відділенні ПІБ в м. Краматорську, МФО 334141, ЄДРПОУ 35748473) на користь Відкритого акціонерного товариства „ЄВРОЦЕМЕНТ груп - УКРАЇНА” (64200 Харківська область, м.Балаклія, проммайданчик ВАТ „Балцем”, п/р 260010131094 в ВАТ „Сбербанк Росії”, МФО 320627, ЄДРПОУ 33549911) відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 461,54 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. За згодою сторін в судовому засіданні 29.09.2009 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення підписано 02.10.2009 року.
6. Рішення може бути оскаржено через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя