01.10.2009 року Справа № 34/178-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий -суддя Голяшкін О.В. (доповідач),
судді -Білецька Л.М., Науменко І.М.,
секретар судового засідання -Прокопець Т.В.,
за участю представників сторін:
від позивача -Циганкова Ю.С., довіреність від 12 грудня 2008 року № 04/2;
від відповідача -не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Династія Україна”, м.Кривий Ріг Дніпропетровської області
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21 липня 2009 року у справі № 34/178-09
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Франко-термінал”, м.Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Династія Україна”, м.Кривий Ріг про стягнення 100273,80 грн., -
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21 липня 2009 року у справі № 34/178-09 (суддя Примак С.А.) позовні вимоги ТОВ “Франко-термінал” задоволені частково, з відповідача -ТОВ “Династія Україна” стягнуто на користь позивача 89472,30 грн. основного боргу, 7478,11 грн. пені, 934,98 грн. річних, 978,85 грн. держмита, 305,06 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
При прийнятті рішення господарський суд виходив із неналежного виконання відповідачем зобов'язання по оплаті вартості отриманого товару, у зв'язку з чим з відповідача стягнуто заборгованість з нарахуванням пені за прострочення платежів та річних.
Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач -ТОВ “Династія Україна” звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове про відмову в задоволенні позову та розстрочити строк стягнення суми боргу.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що судом у позивача не витребувано всіх документів, підтверджуючих факт прийому-передачі товару та його належну якість. Також відповідач вважає неправильним нарахування річних та пені і, з посиланням на складну фінансово-економічну ситуацію, просить вирішити питання про розстрочку або відстрочку виконання рішення.
Позивач -ТОВ “Франко-термінал” проти апеляційної скарги заперечує, викладені в ній доводи вважає необґрунтованими, просить залишити скаргу без задоволення, а рішення - без змін. У поданому відзиві зазначає про доведеність факту отримання відповідачем товару та відсутність будь-яких претензій з боку відповідача щодо якості товару.
Відповідач -ТОВ “Династія Україна” про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (судової повістки) /а.с.110 /, своїм правом участі в судовому засіданні не скористався, явку представника в судове засідання не забезпечив. Враховуючи те, що наявні в справі докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутність відповідача. Клопотання відповідача про відкладення розгляду апеляційної скарги судовою колегією відхилене як безпідставне.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Як вбачається із матеріалів справи, 18 жовтня 2007 року між позивачем ТОВ “Франко-термінал” (постачальник) та відповідачем ТОВ “Династія Україна” (покупець) укладений договір поставки № 18-10/07 /а.с.9-13/, за умовами якого постачальник зобов'язався передати товар у власність покупця, а останній зобов'язався прийняти та оплатити його на умовах, визначених у договорі (п.1.1 договору). Кількість поставленого товару, ціна за одиницю товару, асортимент зазначаються в специфікаціях, товарних накладних, складеної на підставі письмової заявки на поставку товару від покупця, яка є невід'ємною частиною договору (п.2.1).
Згідно п 3.1 договору, з урахуванням протоколу розбіжностей, покупець зобов'язаний здійснити оплату за товар у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 14 (чотирнадцять) календарних днів з моменту поставки і прийняття товару по якості. Днем виконання покупцем зобов'язань по оплаті за поставлений товар вважається дата фактичного отримання постачальником грошових коштів на розрахунковий рахунок.
На виконання умов договору позивач згідно специфікації та відповідно до поданих відповідачем заявок поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 1213742,39 грн.
Факт отримання товару, його кількість, вартість та загальна сума поставки відповідачем не заперечуються.
Проте, відповідачем за отриманий товар сплачено частково, в сумі 1122158,69 грн., внаслідок чого склалася заборгованість в сумі 91583,70 грн. Доказів погашення заборгованості відповідачем не надано.
Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України, ст.193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи, що відповідачем не виконано зобов'язання по повній оплаті вартості отриманого товару, судова колегія вважає вірним висновок господарського суду про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача суми виниклої заборгованості.
Проте, судова колегія вважає неправильним зменшення судом розміру стягнення основного боргу до 89472,30 грн. з посиланням на те, що поставлений товар за накладною від 06 січня 2009 року № 000000003 має оплачуватися за обумовленою в заявці ціною у розмірі 2,10 грн. га 1 кг.
В накладній /а.с.17 т.1/ вказана ціна товару в розмірі 1,92 грн., загальна вартість товару та сума з ПДВ -23846,40 грн., така ж сума зазначена у податковій накладній від 06 січня 2009 року № 000000003 /а.с.93/. Товар було прийнято відповідачем без будь-яких зауважень щодо ціни, вартість товару за цією накладною вказана у складеному та підписаному сторонами акті звірки взаєморозрахунків станом на 01 лютого 2009 року /а.с.28/. Вказане свідчить про погодження сторонами ціни товару у розмірі 1,92 грн. за 1 кг., визнання її відповідачем, у зв'язку з чим останній зобов'язаний оплатити товар, поставлений по накладній від 06 січня 2009 року № 000000003, у повному обсязі - в сумі 23846,40 грн.
Також, судова колегія вважає правильним рішення господарського суду в частині стягнення пені та 3% річних.
Як встановлено сторонами в п.7.2 договору, у разі прострочки платежу (частки платежу) покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі 0,5% від вартості товару, але не більш подвійної облікової ставки НБУ кожен день прострочки платежу.
Оскільки відповідачем прострочено оплату товару, з останнього підлягає стягненню пеня в сумі 7636,38 грн. відповідно до наведеного в позовній заяві розрахунку позивача /а.с.2-3/, який судова колегія вважає вірним.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.
Враховуючи прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання останній також зобов'язаний сплатити 3% річних в розмірі 1053,72 грн. відповідно до розрахунку позивача /а.с.2-3/, який судова колегія вважає вірним.
Судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позивних вимог щодо стягнення пені та річних. Розмір пред'явлених позивачем до стягнення сум є обґрунтованим, у зв'язку з чим вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.
Доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, щодо відсутності в матеріалах справи доказів підтвердження належної якості товару, неправомірного нарахування пені та річних, судовою колегією відхиляються як неспроможні.
Відповідачем поставлений товар прийнятий без зауважень та використаний у його господарській діяльності, що свідчить про належну якість поставленої продукції.
Відповідач, не заперечуючи факт отримання товару та наявність і розмір заборгованості, з формальних причин неправомірно ухиляється від виконання обов'язків по оплаті вартості отриманого товару, оскільки обставини, на які посилається відповідач, не можуть бути підставою для звільнення його від виконання господарських зобов'язань.
Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Факт прострочення відповідачем виконання зобов'язання по сплаті вартості отриманого товару підтверджується матеріалами справи, а тому вимоги про стягнення пені та річних є обґрунтованими та правомірно задоволенні господарським судом.
Також, судова колегія не вбачає підстав для задоволення заявленого відповідачем в апеляційній скарзі клопотання про розстрочення сплати боргу.
Заявлені відповідачем в апеляційній скарзі вимоги щодо розстрочення сплати боргу виконання рішення не відносяться до компетенції суду апеляційної інстанції і відповідно до ст.121 ГПК України можуть бути заявлені до господарського суду, який видав виконавчий документ.
За правилами ст.121 ГПК України підставою для розстрочки виконання рішення є наявність конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до п.2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12 вересня 1996 року № 02-5/333 “Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України”, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Разом з цим, існування таких обставин відповідачем наведено не було і господарським судом не встановлено.
Складна фінансово-економічна ситуація у державі, на яку посилається відповідач в апеляційній скарзі, не є обставиною, яка б ускладнювала або робила неможливим виконання рішення і не може бути підставою для розстрочення сплати суми вартості отриманого товару та виниклої заборгованості.
З урахуванням вищезазначеного, рішення господарського суду, у зв'язку з невідповідністю викладених судом висновків обставинам справи, підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Династія Україна” залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21 липня 2009 року у справі № 34/178-09 скасувати.
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Династія Україна” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Франко-термінал” заборгованість в сумі 91683,70 грн., пені в сумі 7636,38 грн., річні в сумі 1053,72 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 1002,74 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50 грн.
Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати накази.
Головуючий О.В.Голяшкін
Судді Л.М.Білецька
І.М.Науменко