01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
"29" вересня 2009 р. Справа № 10/226-09
Господарський суд Київської області в складі:
головуючого судді Привалова А.І.
при секретарі Казміренко Л.В.
розглянувши справу № 10/226-09
за позовом комунального підприємства «Васильківтепломережа»,
м. Васильків
до 1. Військової частини А -0704, м. Васильків
2. Київського квартирно -експлуатаційного управління
Міністерства Оборони України, м. Київ
про стягнення 1258468,53 грн.
Представники сторін:
від позивача : Кашуба Л.Г. -довіреність №36 від 08.01.2009 р.;
від відповідача 1: не з'явився;
від відповідача 2: Вітковська Т.О. -довіреність №303/25/3-2163 від 03.12.2008 р.
Комунальне підприємство «Васильківтепломережа»(далі -позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до 1. Військової частини А -0704 (далі -відповідач 1); 2. Київського квартирно -експлуатаційного управління Міністерства оборони України (далі - відповідач 2) з вимогою про стягнення з відповідачів солідарно 1258468,53 грн.
Вимоги позивача обґрунтовані тим, що в порушення умов Договору №2/7 від 01.01.2006 р. на споживання теплової енергії відповідачем 1 та відповідачем 2 не в повному обсязі сплачено позивачу послуги з надання теплової енергії, поставлену позивачем відповідачу 1 в період з листопада 2007 р. по квітень 2009 р., у зв'язку з чим за вказаний період у відповідачів 1, 2 утворилась заборгованість у сумі 1028550,58 грн., у зв'язку з наявністю якої позивачем нараховані 94242,95 грн. інфляційних втрат, 17228,54 грн. 3% річних, 118446,46 грн. пені.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.08.2009 р. порушено провадження у справі №10/226-09, розгляд якої призначено на 15.09.2009 р.
В судовому засіданні 15.09.2009 р. представником позивача надано суду заяву № 551 від 14.09.2009 р. в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, в якій позивач зменшує розмір позовних вимог в частині стягнення заборгованості, у зв'язку із її частковою сплатою та просить суд стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача заборгованість у сумі 818550,58 грн.
Також в судовому засіданні 15.09.2009 р. представником позивача надано суду заяву № 540 від 10.09.2009 р., в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої позивач зменшує розмір позовних вимог в частині стягнення пені, та просить суд стягнути з відповідачів 1, 2 солідарно пеню у сумі 116428,45 грн.
В судове засідання 15.09.2009 р. представники відповідача 1 та відповідача 2 не з'явились, про причини неявки господарський суд не повідомили, відповідач 1 та відповідач 2 належним чином були повідомлені про місце і час судового засідання, що підтверджується відбитком штампу загального відділу на звороті у нижньому лівому куті ухвали суду від 14.08.2009 р. Відзиви на позов та інших, витребуваних ухвалою суду документів до суду не надіслали.
Ухвалою господарського суду від 15.09.2009 р. суд відклав розгляд справи на 29.09.2009 р.
23.09.2009 р. через загальний відділ господарського суду надійшов відзив відповідача 2 б/н від 23.09.2009 р. на позовну заяву, в якому відповідач 2 заперечує проти позову та просить суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог.
В судовому засіданні 29.09.2009 р. представником позивача надано суду заяву № 592 від 28.09.2009 р., відповідно до якої позивач уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 2 на користь позивача 818550,58 грн. заборгованості, 94242,95 грн. інфляційних втрат, 17228,54 грн. 3 % річних, 116428,45 грн. пені.
Представник відповідача 1 в судове засідання, призначене на 29.09.2009 р. не з'явився, про причини неявки господарський суд не повідомив, відповідач 1 належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, що підтверджується відбитком штампу загального відділу на звороті у нижньому лівому куті ухвал суду від 14.08.2009 р. та від 15.09.2009 р. Відзив на позов та інших, витребуваних ухвалами суду документів до суду не надіслав.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області, -
01.01.2006 р. між позивачем (постачальник) та відповідачем 1 (споживач) укладено договір №2/7, відповідно до якого постачальник забезпечує об'єкти споживача тепловою енергією в кількості та об'ємах, які зазначені в додатку до договору, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в термін передбачений договором. Пунктом 3.1 договору встановлено, що поставлена для потреб бюджетних установ теплова енергія оплачується грошовими коштами шляхом перерахування її вартості на рахунок постачальника, не пізніше наступних за розрахунковим місяцем 5 банківських днів.
01.01.2006 р. між позивачем (постачальник), відповідачем 1 (споживач) та відповідачем 2 (платник) укладено Додаткову угоду № 1 до Договору №2/7 від 01.01.2006 р., відповідно до якої постачальник забезпечує об'єкти споживача тепловою енергією в кількості та об'ємах, зазначених в додатку до договору. Згідно з п. 1.2 Додаткової угоди № 1 від 01.01.2006 р., оплату за надані споживачеві послуги з теплопостачання проводить платник у терміни, зазначені в договорі. Додаткова угода підписана представниками позивача, відповідача 1 та відповідача 2 та скріплена їх печатками.
Відповідно до Додатку № 2 до Договору №2/7 від 01.01.2006 р., встановлені об'єкти, щодо яких здійснюється теплопостачання, а також їх об'єм та кількість затрачених Гкал.
Для оплати вартості наданих послуг на постачання теплової енергії позивачем виставлені відповідачу 2 за період з листопада 2008 р. по квітень 2009 р. рахунки № 682 від 28.11.2008 р. на суму 228831,15 грн., № 830 від 31.12.2008 р. на суму 387351,59 грн., № 114 від 30.01.2009 р. на суму 480077,87 грн., № 174 від 02.03.2009 р. на суму 329458,42 грн., № 378 від 31.03.2009 р. на суму 448772,28 грн., № 420 від 15.04.2009 р. на суму 73802,89 грн.
Позивач свої зобов'язання за Договором № 2/7 від 01.01.2006 р. виконав в повному обсязі. Претензій з боку відповідача 1, щодо обсягів надання теплової енергії не надходило.
Вартість теплової енергії, спожитої на підставі Договору № 2/7 від 01.01.2006 р., сплачена відповідачем 2 позивачу частково, вартість спожитої теплової енергії у сумі 1028550,58 грн., залишена відповідачем 2 не сплаченою.
Позивачем на адресу відповідача 2 направлена боргова вимога № 413 від 06.07.2009 р., в якій позивач пропонує протягом 10 банківських днів сплатити суму основного боргу, яка становить 1028550,58 грн.
Між сторонами у справі підписаний акт звірки взаєморозрахунків, з якого вбачається, що станом на 15.09.2009 р., з урахуванням часткової сплати відповідачем 2 (платіжне доручення № 717 від 10.09.2009 р. на суму 210000,00 грн.) сальдо на користь позивача становить 818550,58 грн.
Позивачем неодноразово уточнювались позовні вимоги.
З урахуванням наданої позивачем в судовому засіданні 29.09.2009 р. заяви № 592 від 28.09.2009 р. в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, на день розгляду справи заборгованість відповідача 2 перед позивачем становить 818550,58 грн.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Оскільки заборгованість відповідача 2 перед позивачем у сумі 818550,58 грн. за теплову енергію, спожиту відповідачем 1 на підставі Договору № 2/7, укладеного 01.01.2006 р. на споживання теплової енергії, на час прийняття рішення повністю не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 2 818550,58 грн. підлягає задоволенню.
Також, у зв'язку з несвоєчасною сплатою вартості спожитої теплової енергії позивач просить суд стягнути з відповідача 2 інфляційні втрати у сумі 94242,95 грн. та 3 % річних у сумі 17228,54 грн.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, судом перевірено нарахованих позивачем інфляційних втрат у сумі 94242,95 грн. та встановлено, що з відповідача 2 на користь позивача підлягає стягненню інфляційні втрати у сумі 58683,66 грн., які перераховані судом за період з листопада 2008 р. по квітень 2009 р., згідно з рекомендаціями, щодо порядку застосування індексів інфляції, викладених у листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997р. “Рекомендації стосовно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ”, а також враховуючи часткові проплати відповідачем 2 в рахунок погашення заборгованості.
Позивач просить суд стягнути з відповідача 2 3 % річних у сумі 17228,54 грн., які нараховані за період з 19.12.2008 р. по 01.08.2009 р.
Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу, судом перевірено правильність нарахування позивачем 3 % річних та задоволено їх за розрахунком позивача у сумі 17228,54 грн., за розрахунком зробленим позивачем.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 2 пеню у сумі 116428,45 грн., яка нарахована за період з 13.02.2009 р. по 15.06.2009 р.
Відповідно до п. 4.3 договору, платник у разі несвоєчасної сплати рахунків за спожиту теплову енергію, сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).
Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, судом перевірено правильність нарахування позивачем пені та встановлено, що з відповідача 2 на користь позивача підлягає стягненню пеня у сумі 116428,45 грн., проте відповідно до ч. 2 ст. 233 Господарського кодексу України, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Крім того, у відповідності з п.п. 3, 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання; відстрочити або розстрочити виконання рішення. Враховуючи, обставини справи, подані докази і те, що відповідач 2 є неприбутковою організацією, суд вважає за можливе з урахуванням приписів статті 83 Господарського процесуального кодексу України зменшити розмір пені, що підлягає стягненню в двічі, тобто до 58214,23 грн.
Таким чином, з урахуванням наведених вище обставин, позов підлягає частковому задоволенню, а саме з відповідача 2 на користь позивача підлягає стягненню 818550,58 грн. заборгованості, 58683,66 грн. інфляційних втрат, 17228,54 грн. 3 % річних та 58214,23 грн. пені.
Відповідно до п.п.1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи наведене вище, провадження у справі до відповідача 1 підлягає припиненню.
Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при частково задоволенні позову покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
Враховуючи викладене, керуючись статтею ст. ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193, 216, 217, 218, 230, 231, 233 Господарського кодексу України, ст. 44, 49, 55, 80, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Київського квартирно -експлуатаційного управління Міністерства оборони України (01101, м. Київ, вул. Антоновича, № 2/32, корпус 97; код ЄДРПОУ 22991617; р/р 35217001000303 банк УДК м. Київ, МФО 820019) на користь комунального підприємства «Васильківтепломережа»(08600, Київська область, м. Васильків, вул. Декабристів, 60-а; код ЄДРПОУ 31916457; р/р 2600717726001 АБ «Київська Русь», МФО 319092) 818550,58 грн. заборгованості, 58683,66 грн. інфляційних втрат, 17228,54 грн. 3 % річних, 58214,23 грн. пені, а також судові витрати 10108,91 грн. державного мита та 89,48 грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
3. Стягнути з Київського квартирно -експлуатаційного управління Міністерства оборони України (01101, м. Київ, вул. Антоновича, № 2/32, корпус 97; код ЄДРПОУ 22991617; р/р 35217001000303 банк УДК м. Київ, МФО 820019) в дохід Державного бюджету України 118,00 грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу, які не доплачені позивачем при подачі позовної заяви. Видати наказ.
4. Провадження у справі, щодо вимог заявлених до відповідача 1 припинити.
5. В іншій частині позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя
А.І. Привалов
Дата складення та підписання рішення в повному обсязі -05.10.2009 р.
Суддя