83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
08.10.09 р. Справа № 15/222
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.
при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом державного підприємства “Державний резервний насіннєвий фонд України” м. Київ (код ЄДРПОУ 30518866)
до відповідача дочірнього підприємства “Агрофірма “Шахтар” орендного підприємства “Шахта ім. О.Ф. Засядько” с. Олександрівка (код ЄДРПОУ 25330750)
про стягнення боргу в сумі 245754,27 грн., штрафу у розмірі 73726,28 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Чугай В.І. за довіреністю № 20 від 30.07.2009 р., Дмитрієва О.О. за довіреністю № 06 від 18.02.2009 р.
від відповідача: Гончарова І.Т. за довіреністю № 187 від 14.09.2009 р. (в останнє судове засідання не з'явився)
До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява державного підприємства “Державний резервний насіннєвий фонд України” м. Київ до дочірнього підприємства “Агрофірма “Шахтар” орендного підприємства “Шахта ім. О.Ф. Засядько” с. Олександрівка про стягнення боргу в сумі 245754,27 грн., штрафу у розмірі 73726,28 грн.
Ухвалою суду від 14.08.2009 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/222 сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.
Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши в судових засіданнях пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд -
28.04.2009 р. сторони уклали договір поставки № 1-019, згідно якого постачальник (позивач) зобов'язався передати у власність покупця протягом п'яти днів після виконання ним п. 3.2.1 та п. 8.1 договору кукурудзу „Глорія МВ” гібрид F1 у кількості 39 тон по ціні 7700 грн. за тону, а покупець (відповідач) зобов'язався прийняти та оплатити вказаний товар відповідно до умов, вказаних в договорі.
Пунктами 3.2.1, 3.2.2, 3.2.3 договору передбачено, що покупець сплачує суму в розмірі 45045,02 грн. на умовах 100% передоплати; суму в розмірі 45045,03 грн. на умовах 100% передоплати до 01.06.2009 р.; суму заборгованості у розмірі 210210,10 грн. покупець сплачує наступним чином: 2000,00 грн. до 01.07.2009 р.; 2000,00 грн. до 01.08.2009 р.; 206210,10 грн. до 01.09.2009 р.
Згідно п. 7.1 договору він набрав сили з моменту підписання його сторонами та діє до 15.04.2012 р. Завірена копія договору додана до позову.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання договору поставки № 1-019 від 28.04.2009 р. він передав відповідачу насіння кукурудзи гібриду першого покоління сорту „Глорія МВ” в кількості 39 тон на загальну суму 300300,15 грн. за видатковою накладною № 1-038 від 28.04.2009 р. Факт отримання відповідачем товару на вказану суму підтверджується підписом уповноваженої особи, яка фактично отримала товар для відповідача, на видатковій накладній в графі „Прийняв”, а також довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей № В-683 від 28.04.2009 р.; податковою накладною № 1-029 від 28.04.2009 р.; рахунком-фактурою № СФ-01565 від 13.04.2009 р. на суму 1579999,20 грн. Завірені копії вказаних документів містяться в матеріалах справи.
З письмових пояснень позивача № 138-2/10-13/240 від 06.10.2009 р. вбачається, що відповідач звернувся до нього з листом № 245 від 25.03.2009 р., яким просив поставити йому насіння кукурудзи гібриду першого покоління сорту „Глорія МВ” у кількості 200 тон. Позивач надав для оплати відповідачу рахунок-фактуру № СФ-01565 від 13.04.2009 р. на суму 1579999,20 грн. Під час укладення спірного договору відповідач частково змінив сорт насіння кукурудзи та просив поставити йому насіння сорту „Глорія МВ” у кількості 139 тон, „Любава 279 МВ” у кількості 4 тони, „Хмельницький СВ” у кількості 13 тон, „Харківський 311 МВ” у кількості 8 тон загальною вартістю 1302799,65 грн. У зв'язку з цим сторони уклали два договори поставки насіння № 1-018 від 15.04.2009 р., № 1-019 від 28.04.2009 р.
Відповідач здійснив передоплату на суму 236999,88 грн., що підтверджується банківською довідкою № 2244 від 02.09.2009 р. Сума вказаної передоплати була пропорційно розподілена по двом вказаним договорам в рахунок 100% передплат по договору № 1-018 від 15.04.2009 р. в сумі 182454,00 грн.; по договору № 1-019 від 28.04.2009 р. в сумі 54545,88 грн.
Висновок стосовно того, що товар за видатковою та податковою накладними, довіреністю був поставлений відповідачу позивачем саме на виконання договору № 1-019 від 28.04.2009 р. суд робить виходячи з того, що найменування, кількість та ціна товару, зазначеного у накладних, повністю відповідають тим, що вказані у договорі. Крім того, підставою поставки у видатковій та податковій накладних зазначений саме договір № 1-019 від 28.04.2009 р.
Враховуючи суму передоплати, заборгованість відповідача за отриманий товар складає 300300,15 грн. - 54545,88 грн. = 245754,27 грн.
Позивач надав до суду оригінал акту звірки взаєморозрахунків станом на 28.09.2009 р., згідно якого заборгованість відповідача перед позивачем за товар складає 245754,27 грн. Акт звірки підписаний сторонами та скріплений печатками, тому приймається судом до уваги як письмовий доказ у даній справі відповідно до ст. 36 ГПК України.
Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором, звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, дійшов наступних висновків:
Предметом даного позову є вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла згідно договору № 1-019 від 28.04.2009 р. Даний договір є підставою для виникнення у його сторін прав і обов'язків, визначених ним та за своєю правовою природою є договором поставки.
Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають, зокрема, з договору або іншого правочину.
Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
В договорі поставки насіння № 1-019 від 28.04.2009 р. сторони передбачили поетапну оплату товару покупцем, визначивши при цьому конкретні суми оплат та строки їх здійснення. Враховуючи суму попередньої оплати, 35544,17 грн. відповідач зобов'язаний був сплатити до 01.06.2009 р.; 2000,00 грн. - до 01.07.2009 р.; 2000,00 грн. - до 01.08.2009 р.; 206210,10 грн. - до 01.09.2009 р. Тобто строк оплати 39544,17 грн. (35544,17 грн. + 2000,00 грн. + 2000,00 грн. = 39544,17 грн.) для відповідача настав, крім того почалося прострочення виконання грошового зобов'язання.
Згідно п. 3.3 договору у разі невиконання покупцем затвердженого графіку погашення заборгованості (в тому числі і за кожним строком окремо) постачальник має право стягнути весь залишок заборгованості у порядку згідно чинного законодавства України.
Умовами спірного договору не визначений строк та порядок дострокового стягнення заборгованості за вказаних обставин.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивач направив відповідачу претензію № 138-2/10-14/93 від 30.09.2009 р. з вимогою погасити заборгованість за отриманий товар. Факт відправлення даної претензії позивачем підтверджується фіскальним чеком № 9115 від 30.09.2009 р. та описом вкладення до цінного листа № 138-2/11-09/2059 від 30.09.2009 р. Оригінали претензії, чеку та опису містяться в матеріалах справи.
Дану претензію суд не приймає до уваги при розгляді даної справи як вимогу згідно ст. 530 ЦК України на оплату залишку заборгованості за насіння, отримане відповідачем згідно договору № 1-019 від 28.04.2009 р., тому що претензія була направлена відповідачу 30.09.2009 р., в той час як позивач звернувся до суду 10.08.2009 р. Тобто, на момент подачі позову до суду для відповідача не наступив строк виконання зобов'язання повністю оплатити вартість отриманого насіння.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що на момент подачі позову до суду (10.08.2009 р.), строк оплати 206210,10 грн. за насіння ще не наступив, оскільки згідно договору такий строк спливає 31.08.2009 р.; тільки з 01.09.2009 р. починає витікати прострочення оплати.
Позивач надав до суду клопотання № 138-2/10-13/240 від 06.10.2009 р. про уточнення позовних вимог, в якому зазначає, що в процесі розгляду справи настав строк остаточного розрахунку за спірним договором. На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з відповідача основний борг на суму 245754,27 грн. та штраф у розмірі 73726,28 грн. Вказану заяву суд згідно ст. 22 ГПК України прийняв до розгляду та в подальшому розглядав уточнені позовні вимоги.
За вищевказаних обставин позовні вимоги по основному боргу підлягають частковому задоволенню на суму 39544,17 грн. Позовні вимоги в частині стягнення основного боргу на суму 206210,10 грн. задоволенню не підлягають.
У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання відповідачем позивач, керуючись п. 4.2 договору, нарахував штраф в сумі 73726,28 грн. (розрахунок є в матеріалах справи).
Відповідно до п. 4.2 договору за несвоєчасне проведення розрахунків, передбачених розділом 3 цього договору, покупець сплачує продавцеві штраф у розмірі 30% від всього залишку заборгованості.
Перевіркою розрахунку суми штрафу судом встановлено, що даний розрахунок позивача відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, тому приймається судом як належний доказ у даній справі.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 73726,28 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ст. 49 ГПК України при частковому задоволенні позову судові витрати в частині задоволених позовних вимог покладаються на відповідача, в частині відмови в задоволенні позову - на позивача.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.07.2009 р. № 693 на день подання позову до суду - 10.08.2009 р. розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу складав 118,00 грн., тому саме ця сума підлягає врахуванню при стягненні з відповідача на користь позивача судових витрат. Переплата позивача щодо розміру витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (фактично сплачено 197,00 грн. + 118,00 грн., підтверджено платіжним дорученням банку) підлягає поверненню позивачу з бюджету в установленому порядку.
На підставі викладеного, керуючись статтями 22; 32-34; 36; 43; 49; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з дочірнього підприємства “Агрофірма “Шахтар” орендного підприємства “Шахта ім. О.Ф. Засядько” (юридична адреса: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Свободи, 6; код ЄДРПОУ 25330750; рахунок 260003190479001 в КФКБ „Приватбанк” м. Краматорськ, МФО 335548) на користь державного підприємства “Державний резервний насіннєвий фонд України” (юридична адреса: 03038, м. Київ, вул. Ямська, 32; код ЄДРПОУ 30518866; рахунок 26004300002502 в Першій Київській філії АКБ „Форум”, МФО 300948) суму 113270,45 грн. (а саме: основний борг в сумі 39544,17 грн., штраф в сумі 73726,28 грн.), витрати на оплату державного мита в сумі 1132,70 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 41,84 грн.
Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення основного боргу на суму 206210,10 грн.
У судовому засіданні 08.10.2009 р. оголошено рішення суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття судом.
У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Видати позивачу довідку про повернення з державного бюджету надлишково сплаченої суми на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 197,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя