Справа № 405/500/15-к
1-кс/405/162/15
25.08.2015 слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю: прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши клопотання слідчого військової прокуратури Кіровоградського гарнізону ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Канави, Кобеляцького району, Полтавської області, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, призваного 3 вересня 2014 року ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , радиста 2 відділення радіо групи 4-го загону військової частини - польова пошта НОМЕР_1 , молодшого сержанта
Слідчий за погодженням із прокурором звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання зазначив, що військовою прокуратурою Кіровоградського гарнізону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014120050000054 від 9 грудня 2014 року, за підозрою військовослужбовця військової частини - польова пошта НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 407 ч.3 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 29 листопада 2014 року радист 2 відділення радіо групи 4-го загону військової частини - польова пошта НОМЕР_1 молодший сержант ОСОБА_6 самовільно залишив військову частину - польова пошта НОМЕР_1 та по теперішній час, до виконання своїх службових обов'язків за посадою не приступав.
Молодший сержант ОСОБА_6 , будучи мобілізованим військовослужбовцем відповідно до вимог ст.ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 9, 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, був зобов'язаний суворо дотримуватись в своїй службовій діяльності вимог Конституції України, Законів України, Статутів, наказів та розпоряджень, бути зразком виконання службового обов'язку.
29 листопада 2014 року, о 08 год. 00 хв. під час ранкового шикування особового складу військовослужбовців військової частини - польова пошта НОМЕР_1 , встановлено відсутність на службі без поважних причин військовослужбовця вищевказаної військової частини молодшого сержанта ОСОБА_6 .
В період з 29 листопада 2014 року по теперішній час, радист 2 відділення радіо групи 4-го загону військової частини - польова пошта НОМЕР_1 молодший сержант ОСОБА_6 про своє місце знаходження в будь - які органи військового та цивільного управління не повідомляв, до виконання своїх службових обов'язків за посадою не приступав без поважних причин, чим вчинив кримінальне правопорушення, яке виразилось у нез'явленні вчасно на службу без поважних причин понад один місяць, тобто у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 407 КК України.
Враховуючи викладене, дії молодшого сержанта ОСОБА_6 кваліфіковані за ч. 3 ст. 407 КК України - не з'явлення вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад один місяць.
23 січня 2015 року стосовно військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_6 винесено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 407 КК України.
Так, 23 листопада 2014 року у зв'язку із неможливістю встановити місце знаходження молодшого сержанта військової частини - польова пошта НОМЕР_1 ОСОБА_6 , останній був оголошений у розшук.
Також, 23 січня 2015 року за фактичним місцем проживання та місцем роботи (служби) молодшого сержанта ОСОБА_6 направлено повідомлення про підозру у вчиненні останнім кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.407 КК України та пам'ятку про процесуальні права та обов'язки підозрюваного.
У вчиненні кримінального правопорушення підозрюється: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Канави, Кобиляцького району, Полтавської області, проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , радист 2 відділення радіо групи 4-го загону військової частини - польова пошта НОМЕР_1 , молодший сержант.
Переховуючись від органів досудового розслідування, солдат ОСОБА_6 не вжив жодних заходів щодо повернення до місця служби та не заявив про себе до правоохоронних органів, а проводить час на власний розсуд поза межами місця служби та ухиляється від проходження служби до цього часу.
Вжитими заходами розшуку, встановити місцезнаходження солдата ОСОБА_6 до цього часу не представилось можливим.
Викладені обставини, що дають підстави підозрювати військовослужбовця військової частини - польова пошта НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.407 КК України, підтверджуються зібраними матеріалами: повідомленням т.в.о. командира військової частини - польова пошта НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_8 , протоколами допитів свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , та документацією військової частини - польова пошта НОМЕР_1 .
Таким чином, відповідно до вимог п.4 ч.І ст.184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 4, 5 ч.І ст.177 КПК України та необхідністю запобігання спробам ОСОБА_6 переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення.
З метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження уявляється доцільним обрати щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Перевіривши надані матеріали клопотання, вислухавши слідчого, прокурора, які підтримали клопотання та просили його задовольнити, посилаючись на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, підозрюваного, його захисника, яка просила обрати менш тяжкий запобіжний захід, посилаючись на необґрунтованість клопотання та відсутність ризиків, наявність хронічних захворювань, які потребують лікування, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою виходячи з наступного.
23 січня 2015 року стосовно військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_6 винесено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 407 КК України.
За правилами ст.12 КК України інкримінований ОСОБА_6 злочин є злочином середньої тяжкості.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років,- виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
З пояснень підозрюваного ОСОБА_6 вбачається, що на полігоні йому стало зле, його направили на обстеження до протитуберкульозного диспансера, де він пройшов обстеження та було встановлено наявність захворювання, у зв'язку із чим він залишив військову частину та поїхав додому лікуватись. Про те, що він залишив військову частину він повідомив ІНФОРМАЦІЯ_3 , начальника медичної частини в/ч. Весь цей час його ніхто не розшукував, йому ніхто не телефонував, хоч у військовій частині є його телефони.
Пояснення підозрюваного в частині захворювань частково підтверджено наданою медичною документацією.
Будь-яких даних про обізнаність ОСОБА_6 щодо наявності кримінального провадження, а відтак, і його процесуальних обов'язків у зв'язку з цим провадженням прокурором не представлено. Отже, відсутні підстави вважати, що ОСОБА_6 переховувався від органу досудового розслідування, перешкоджав кримінальному провадженню, оскільки таке переховування та перешкоджання можливе лише у разі обізнаності про таке провадження.
Враховуючи викладене слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Разом з тим, є підстави для застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки існує обґрунтована підозра у вчиненні кримінального правопорушення та існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, так як підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 2 до 5 років; злочин, у якому він підозрюється є умисним, що підвищує ступінь та характер суспільної небезпеки діяння, перебуваючи на волі може вчинити інше подібне кримінальне правопорушення, впливати на свідків.
Викладене дає підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
При цьому відповідно до ч.5 ст.194 КПК України на підозрюваного слід покласти обов'язки, передбачені п.п. 1, 2, 9 ч.5 ст.194 КПК України, на строк до закінчення строку досудового розслідування.
Керуючись п.3 ч.1 ст.183, 177-179, 194 КПК України, слідчий суддя , -
Клопотання слідчого військової прокуратури Кіровоградського гарнізону ОСОБА_7 задовольнити частково.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, а саме, особисте зобов'язання, негайно звільнивши його з-під варти.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 на строк до 21.10.2015 року наступні обов'язки:
- не відлучатись з населеного пункту, в якому перебуває, а саме: з м. Кіровограда, де він проходить службу;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- носити електронний засіб контролю.
Роз'яснити ОСОБА_6 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Кіровоградської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Ленінського
районного суду
м. Кіровограда ОСОБА_1