Кіровоградської області
"29" вересня 2009 р.
Справа № 16/101
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коротченко Л.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 16/101
за позовом: комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради, м. Олександрія Кіровоградської області
до відповідача: відкритого акціонерного товариства Олександрійської фірми "Віра-Сервіс", м. Олександрія Кіровоградської області
про стягнення 230 849,95 грн.,
представники сторін:
від позивача - Пономарьов Є.А. , довіреність № 04 від 04.01.09 р.;
від відповідача - Поліщук О.Г. , довіреність № б/н від 01.07.09 р.;
Комунальне підприємство "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 111680,26 грн., пені в сумі 111680,26 грн., інфляційних втрат в сумі 7219,71 грн., трьох відсотків річних в сумі 269,72 грн., а також судових витрат.
Згідно письмових заперечень на позовну заяву, відповідач не заперечує існування за підприємством заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 111 680,26 грн., однак просить суд відмовити позивачу в задоволенні вимог щодо стягнення з відповідача пені в сумі 111680,26 грн., індексу інфляції в сумі 7219,71 грн. та 3% річних в сумі 269,72 грн. (а.с. 46).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.
01.03.08 р. між комунальним підприємством "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради (далі - Енергопостачальна організація) та відкритим акціонерним товариством "Віра-Сервіс" (далі - Споживач) укладено договір № 130 на постачання теплової енергії (далі - Договір, а.с.7-8).
Відповідно до умов Договору Енергопостачальна організація приймає на себе зобов'язання постачати Споживачеві теплову енергію у відповідності з діючими нормами теплопостачання, а Споживач зобов'язується оплачувати отриману теплову енергію по встановленим тарифам (цінам) в терміни, передбачені цим договором (п. 1.1. Договору).
Теплова енергія постачається Споживачеві в об'ємах, зазначених в додатку 1, який є невід'ємною частиною даного Договору (п. 2.2. Договору).
Пункт 6.1. Договору встановлює, що оплата за спожиту теплову енергію виконується в грошовій форм згідно з тарифами (цінами) затвердженими виконавчим комітетом Олександрійської міської ради:
- абонентська палата, яка визначає вартість обслуговування одиниці приєднаного теплового навантаження згідно технічних умов на приєднання Споживача - щомісячно на протязі року;
- вартість фактично спожитої теплової енергії - щомісячно протягом опалювального сезону.
Згідно з п. 6.3. Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.
Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду виконує передоплату в грошовій формі шляхом перерахування на рахунок Енергопостачальної організації 100 відсотків вартості вказаної в цьому договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період (п. 6.4. Договору) .
Договір укладається терміном на один рік, вступає в силу з дня його підписання обома сторонами і діє до 1 березня 2009 року. Договір вважається продовженим на наступний термін, якщо за один місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про його розірвання (п. 10.1. Договору).
Договір підписаний представниками сторін та скріплений круглою печатками позивача та відповідача.
Кількість та порядок постачання теплової енергії Споживачу, схема теплотраси, що знаходиться на технічному обслуговуванні Споживача та умови припинення подачі теплової енергії обумовлені в додатку 1, додатку 2 та додатку 3 до Договору відповідно (а.с. 9-11).
Згідно письмових пояснень позивача, на підставі п. 10.1. Договору, він вважається пролонгованим до 01.03.2010 року (а.с. 57).
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За статтею 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Згідно з статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. ст. 655, 692 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Як вбачається з матеріалів справи, станом на 1 червня 2009 року відповідач має заборгованість за теплову енергію перед позивачем в сумі 111 680,26 грн., що виникла з листопада 2008 року.
Вказана заборгованість також підтверджується копіями рахунків на оплату за спожиту теплову енергію, а саме:
- за листопад 2008 року в сумі 15298,32 грн. згідно рахунку - фактури № 130/11 від 30.11.08 р.;
- за грудень 2008 року в сумі 26887,38 грн. згідно рахунку-фактури № 130/2 від 31.12.08 р.;
- за січень 2009 року в сумі 27488,94 грн. згідно рахунку - фактури № 130/01 від 31.01.09 р.;
- за лютий 2009 року в сумі 19353,53 грн. згідно рахунку-фактури № 130/02 від 28.02.09 р.;
- за березень 2009 року в сумі 20910,27 грн. згідно рахунку-фактури № 130/03 від 31.03.09 р.;
- за квітень 2009 року в сумі 1741,82 грн. згідно рахунку-фактури № 130/04 від 13.04.09 р. (а.с. 13-19).
Однак, відповідач вказану заборгованість за спожиту теплову енергію не сплатив, у зв'язку з чим і виник даний спір.
Доказів сплати заборгованості за спожиту теплову енергію відповідач суду не надав, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.
Позивач зазначає, що своїми діями відповідач порушив умови договору та вимоги Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" від 20.05.99 р., у зв'язку з чим йому нарахована пеня у розмірі 133 725,44 грн.
Однак, відповідно до вимог п.п. 6.8., 6.9. Договорів та вказаного Закону сума пені не повинна перевищувати 100% загальної суми заборгованості.
Враховуючи викладене, відповідачу нараховано пеню в сумі 111 680,26 грн. (а.с. 2- 3).
Відповідач заперечив проти нарахування йому пені в сумі 111 680,26 грн. та зазначив, що поставлена відповідачу теплова енергія передавалася виключно для потреб мешканців гуртожитку, що знаходиться на балансі підприємства. Оскільки заборгованість перед позивачем виникла внаслідок прострочення оплати послуг мешканцями вказаного гуртожитку, пряма вина відповідача у виникненні заборгованості за поставлену теплову енергію відсутня. Існування заборгованості мешканців гуртожитку перед відповідачем в сумі 112 072,00 грн. останній підтверджує довідкою № 511 від 24.07.09 р. (а.с.49).
Крім того, відповідач вважає, що судом мають бути враховані положення Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію" (далі - Закон), яким передбачено, що заборгованість з квартирної плати (плати за утримання житла) та плати за комунальні послуги (водо -, тепло -, газопостачання, послуги водовідведення, електроенергія, вивезення побутового сміття та рідких нечистот) наймачів жилих приміщень та власників жилих будинків або квартир (далі - громадян), яка склалася на дату набрання чинності цим Законом (1 липня 2003 року) перед надавачами житлово-комунальних послуг, реструктуризується на термін до 60 місяців залежно від суми боргу та рівня доходів громадян на дату реструктуризації.
Статтею 5 Закону встановлено, що на суму реструктуризованої заборгованості не нараховується пеня житлово-комунальним підприємствам на їх заборгованість перед постачальниками енергоносіїв, інших матеріальних цінностей, що використовуються для надання послуг.
Господарський суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені підлягають задоволенню та не приймає до уваги заперечення відповідача в цій частині з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.
Відповідно до п. 3.2.2. Договору Споживач зобов'язаний виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в об'ємах та в терміни, передбачені Договором.
Договір на постачання теплової енергії укладений між позивачем та безпосередньо відповідачем як юридичною особою, а не з громадянами - мешканцями гуртожитку, а тому положення Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію" в даному випадку не можуть бути застосовані.
Згідно ч. 2 ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" обов'язковою умовою договорів про надання комунальних послуг та утримання прибудинкових територій є забезпечення виконання зобов'язань відповідно до чинного законодавства України.
Пунктом 6.8. Договору передбачено, що за несвоєчасну оплату Споживач сплачує пеню в розмірі 1% (один відсоток) з простроченої суми за кожен день прострочення, але не більше 100% (ста відсотків) загальної суми заборгованості - для підприємств, організацій і закладів, суб'єктів підприємницької діяльності, незалежно від форм власності і господарювання.
Враховуючи викладене, вимоги позивача щодо стягнення пені є обґрунтованими.
Однак, оцінюючи співрозмірність сум штрафних санкцій з реальними наслідками негативного характеру, яких зазнав позивач; враховуючи причини неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором, а також нарахування відповідачу збитків від інфляції та відсотків річних, господарський суд на підставі ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України та п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України вважає за необхідне зменшити суму нарахованої пені, яка підлягає стягненню з відповідача до 10%, тобто до 11 168,02 грн.
При цьому господарським судом враховано також тяжкий фінансовий стан підприємства-відповідача. Так, згідно довідки № 725 від 21.09.09 р., станом на 01.09.09 р. за відповідачем рахується кредиторська заборгованість по заробітній платі працівникам в сумі 2 189,30 тис. грн., по внесках до Пенсійного фонду в сумі 1651,10 тис. грн., по внесках до фондів соціального страхування в сумі 145,80 тис. грн., по податках до бюджетів всіх рівнів в сумі 1505,10 тис. грн. Кредиторська заборгованість відповідача перед іншими підприємствами складає 18 640,80 тис. грн. (а.с. 67).
Позивач також просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 7219,71 грн. та 3% річних в сумі 269,72 грн.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.
Враховуючи, що наданий позивачем розрахунок втрат від інфляції та трьох відсотків річних є обґрунтованим та відповідає фактичним обставинам справи, позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.
Господарський суд вважає заперечення відповідача щодо нарахування йому інфляційних втрат та відсотків річних необґрунтованими з підстав, викладених вище.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 78, п. 3 ст. 83, ст.ст. 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства Олександрійська фірма "Віра-Сервіс" (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Паризької Комуни, 1, р/р 26007001020654 ВАТ АКБ "Автокразбанк", МФО 323679, код 00211369) на користь комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради (28000, Кіровоградська область, вул. 50 років Жовтня 32-А, р/р 2600930127281 ВАТ "Ощадбанк № 3070", МФО 323806) заборгованість за постачання теплової енергії в сумі 130 337,71 грн., з них 111 680,26 грн. - основна заборгованість, 11 168,02 грн. - пеня, 7 219,71 грн. - інфляційні втрати, 269,72 грн. - 3% річних, а також витрати по сплаті державного мита в сумі 2 308,49 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу.
Суддя Л.С. Коротченко