01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
"17" вересня 2009 р. Справа № 7/143-09
Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітім», м. Бровари
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укрбурвод», м. Сквира
про стягнення 50370, 39 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Пустовойтов Д.М. (дов. б/н від 23.04.2009 р.);
від відповідача: не з'явився.
секретар судового засідання: Вага В.В.
Обставини справи:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітім»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укрбурвод»про стягнення 50370, 39 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого зобов'язання щодо оплати товару, поставленого згідно усної домовленості між сторонами спору.
Ухвалою господарського суду Київської області від 30.06.2009р. було порушено провадження у справі № 7/143-09 та призначено її розгляд на 30.07.2009р.
В зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання 30.07.2009р., розгляд справи відкладався до 27.08.2009 р.
Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, повторно не з'явився в судове засідання 27.08.2009 р., витребуваних ухвалою суду від 30.07.2009 р. не надав, в зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 17.09.2009 р.
Ухвалою голови господарського суду Київської області від 28.08.2009 р. строк вирішення спору у справі № 7/143-09 продовжено на один місяць, до 30.09.2009 р.
Ухвалою суду від 17.09.2009 р. Товариству з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Укрбурвод” відмовлено у прийнятті апеляційної скарги від 17.09.2009 року на ухвалу господарського суду Київської області від 30.06.2009 року.
В судове засідання 17.09.2009 р. представник відповідача повторно не з'явився, письмового відзиву на заявлений позов не надав, а тому на підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, так як його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив
У 2008 році Товариство з обмеженою відповідальністю «Рітім»(позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укрбурвод»(відповідач) уклали усну домовленість про поставку бетону (далі-Товар).
На виконання домовленості позивач протягом серпня 2008 року поставив відповідачеві Товар на загальну суму 60326,45 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН -0000589 від 04.08.2008 р., № РН -0000591 від 05.08.2008 р., № РН -0000597 від 06.08.2008 р., № РН - 0000602 від 07.08.2008р., з відмітками відповідача (належним чином завірені копії в матеріалах справи). Крім того, позивачем було надано відповідачеві послуги з доставки вказаної продукції на загальну суму 18463, 20 грн. Факт надання вказаних послуг підтверджується наданими позивачем у справу копіями Актів здачі-прийняття робіт за відповідний період.
Як вбачається з матеріалів справи, у відповідача на підставі ст. ст. 11, 509, 626 та 655 ЦК України виникло зобов'язання щодо оплати за отриманий товар та за послуги надані в зв'язку з його доставкою.
В порушення домовленості та вимог діючого законодавства України відповідач за отриманий Товар та надані послуги розрахувався з позивачем частково, у сумі 37461, 33 грн., заборгувавши таким чином позивачеві 41328, 32 грн.
01.08.2008 р. між сторонами підписано Акт звіряння взаєморозрахунків відповідно до якого сальдо на 31.08.2008 р. становить 41328, 32 грн.
В зв'язку з наявністю заборгованості позивач звернувся до відповідача з вимогою № 185 від 01.12.2008 р. про оплату за поставлений Товар.
17.06.2009 р. позивач повторно звернувся на адресу відповідача з вимогою № 46 від 16.06.2009 р. про погашення існуючої заборгованості.
Вказані претензії залишені відповідачем без відповіді та задоволення.
Згідно з частиною другою ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Оскільки, зі змісту укладеного сторонами договору шляхом складання документів, а саме вказаних вище накладних, неможливо визначити строк оплати за отриманий товар відповідачем, господарський суд дійшов висновку, що момент оплати товару сторонами не визначений.
Оскільки сторонами строк настання оплати невизначений, а перша вимога позивача про сплату заборгованості була направлена відповідачеві 03.12.2008р., обов'язок відповідача по сплаті заборгованості, з урахуванням семиденного строку, передбаченого ст. 530 ЦК України, настав 10.12.2008р.
На момент розгляду справи, заборгованість відповідачем не сплачена.
Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 41328, 32 грн.
Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За розрахунком позивача розмір 3 % річних становить 568, 68 грн., а розмір інфляційних збитків -3563, 58 грн.
Господарський суд здійснив перерахунок, нарахованих позивачем 3% річних та інфляційних збитків і дійшов до висновку, що штрафні санкції підлягають задоволенню у розмірі, заявленому позивачем.
Крім того позивач просить стягнути із відповідача пеню за прострочення оплати товару та наданих послуг у розмірі 2843, 39 грн. та штраф у розмірі 2066, 42 грн.
У відповідності до ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлюється договором або законом.
Ст. 546 Цивільного кодексу України визначено види забезпечення виконання зобов'язань, до яких відноситься, зокрема, пеня та штраф.
Приписами ст. 547 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Оскільки письмової угоди щодо забезпечення виконання зобов'язання сторонами не укладалось, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в частині стягнення із відповідача пені та штрафу.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, у сумі 45460, 58 грн.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укрбурвод»(09000, Київська обл., Сквирський район, м. Сквира, вул. Р. Люксембург, 66, код ЄДРПОУ 01416317) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітім»(07400, Київська область, м. Бровари, вул. Металургів, 2, код ЄДРПОУ 34838026) 41328 (сорок одну тисячу триста двадцять вісім) грн. 32 коп. заборгованості, 568 (п'ятсот шістдесят вісім) грн. 68 коп. -3% річних, 3563 (три тисячі п'ятсот шістдесят три) грн. 58 коп. інфляційних збитків та судові витрати: 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. 61 коп. державного мита та 282 (двісті вісімдесят дві) грн. 04 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя