ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 53/394
05.10.09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Крок Г. Т.»
до Дочірнього підприємства «Укрнафтогазкомплект»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»
за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Дочірня компанія «Укртрансгаз»
про стягнення 86 781,87 грн.
Суддя Грєхова О.А.
Представники сторін:
Від позивача: Грибова І.В. -представник за довіреністю від 17.04.2007р. № 1
Від відповідача: не з'явились
Від третьої особи: не з'явились
СуТЬ СПОРУ:
Заявлено позов про стягнення з Дочірнього підприємства «Укрнафтогазкомплект»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»заборгованості за Договором № 103-05 від 26.05.2005р. в розмірі 86 781,87 грн., в тому числі 60 442,36 грн. -основний борг, 23 626,91грн. - збитки від інфляції, 2 712,60 грн. -3% річних та 3 000,00 грн. адвокатських.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2009р. порушено провадження по справі № 53/394, розгляд справи призначено на 13.07.2009р.
У зв'язку з нез'явленням в засідання суду повноважних представників сторін, ухвалою суду від 13.07.2009р. розгляд справи було відкладено на 21.08.2009р.
В судовому засіданні 21.08.2009р. в порядку ст.. 77 ГПК України судом оголошено перерву до 14.09.2009р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2009р. за клопотанням сторін продовжено строк вирішення спору на більш тривалий.
21.08.2009р. представник відповідача подав через відділ Діловодства суду заяву про застосування позовної давності.
В судовому засіданні 21.08.2009р. в порядку ст.. 77 ГПК України судом оголошено перерву до 14.09.2009р.
Ухвалою Господарського суду від 14.09.2009р. у зв'язку з необхідністю витребування від третьої особи пояснень з приводу заявлених позовних вимог, розгляд справи було відкладено на 05.10.2009р.
В судовому засіданні 05.10.2009р. представник позивача підтримав позовні вимоги, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі, відповідач в судове засідання не з'явився.
Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, проте через відділ Діловодства суду надав пояснення № 11274/6 від 22.09.2009р. з приводу заявлених позовних вимог. З пояснень вбачається, що за поставлену продукцію ДК «Укртрансгаз»повністю розрахувалось з постачальником шляхом здійснення платежів від 23.05.2006р. № PR 7329 на суму 101 000,00 грн. та від 28.09.2007р. № PR 8877 на суму 61 046,79 грн.
На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 05.10.2009р. за згодою представника позивача, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Відповідно до частини 1 ст. 11 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Згідно з частиною 2 зазначеної статті, підставою виникнення взаємних цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
26 травня 2005 року між Позивачем та Відповідачем було укладено договір № 103-05 (далі -Договір), відповідно до умов якого Позивач зобов'язується виготовити та поставити Відповідачу продукцію виробничо-технічного призначення, а Відповідач -прийняти і оплатити продукцію на умовах викладених у Договорі (п. 1.1. Договору № 103-05).
Найменування, кількість, асортимент продукції вказані у специфікаціях (Додатках), які складаються до даного Договору і є його невід'ємною частиною (п. 1.2 Договору).
30 грудня 2005р. між Позивачем та Відповідачем підписано Додаткову угоду до Договору № 103-05 від 16.05.2005р. відповідно до якої термін дії Договору продовжено до 31 грудня 2006 року.
Умови договору свідчать про те, що за своєю правовою природою вищевказаний договір є договором поставки.
У відповідності до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
На виконання умов договору Позивач поставив Відповідачу продукцію за видатковою накладною від 24.11.2005 № 2784 на загальну суму 160 442,36 грн., що також підтверджується Актом приймання-передачі від 24.11.2005 підписаним Позивачем та Відповідачем.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Умови оплати продукції: попередня оплата або після поставки продукції, зазначаються в кожній специфікації (п. 3.2 Договору).
Відповідно до п. 1.2. Договору сторонами складено та підписано специфікацію № 4. Згідно з зазначеною специфікацією Позивач повинен поставити Відповідачу продукцію на загальну суму 176 052,97 грн. Умовою оплати за товар відповідно до специфікації № 4 є оплата по факту поставки, що відповідає п. 3.2. Договору.
Згідно з п. 3.5. Договору № 103-05 остаточні розрахунки за поставлену продукцію здійснюються Відповідачем після поставки продукції та підписання акту прийому-передачі продукції на протязі 3-х банківських днів з дня надходження коштів від споживача продукції -ДК «Укргазвидобування», ДК «Укртрансгаз»(п. 3.5 Договору).
Відповідач частково виконав свої зобов'язання за Договором, а саме: частково оплатив продукцію на суму 100 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 24 травня 2006 року № 876.
Зі змісту п. 3.5. Договору вбачається, що розрахунки за продукцію поставлені в залежність від надходження коштів від споживача продукції.
Судом встановлено, що 30.12.2003р. між ДП «Укрнафтогазкомплект» НАК «Нафтогаз України»та ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»було укладено договір № 480-03/11-7 предметом якого є поставка матеріально-технічної продукції.
Відповідно до Додаткової угоди № 457-5 до даного договору відповідач поставив третій особі кабельно-провідникову продукцію вартістю 162 046,79 грн. (з урахуванням 1% націнки ДП «Укрнафтогазкомплект»), яка була отримана відповідачем від позивача на підставі укладеного договору поставки між ТОВ «Крок Г.Т.»та ДП «Укрнафтогазкомплект»НАК «Нафтогаз України»згідно з актом приймання-передачі від 24.11.2005р.
Судом також встановлено, що за поставлену продукцію ДК «Укртрансгаз»повністю розрахувалось з постачальником ДП «Укрнафтогазкомплект»шляхом здійснення платежів від 23.05.2006р. № PR 7329 на суму 101 000,00 грн. та від 28.09.2007р. № PR 8877 на суму 61 046,79 грн.
Отже, суд дійшов висновку, що третя особа повністю виконала свої зобов'язання перед ДП «Укрнафтогазкомплект»за поставлену кабельно-провідникову продукцію.
За таких обставин, за умови надходження коштів від ДК «Укртрансгаз»у відповідача, відповідно до п. 3.5. Договору № 103-05, виник обов'язок провести остаточні розрахунки за поставлену продукцію з позивачем.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що сторони погодили строк виконання зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару (п. 3.5 Договору № 103-05), проте відповідач в порушення вимог чинного законодавства та умов договору за отриманий товар не розрахувався.
Таким чином, враховуючи що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов ТОВ «Крок Г.Т.»щодо стягнення з ДП «Укрнафтогазкомплект»основного боргу за Договором № 103-05 у розмірі 60 442,36 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.
Що ж стосується заяви відповідача про застосування позовної давності суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність -це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Стаття 257 ЦК України передбачає, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Матеріали справи свідчать, що позивач довідався про порушення свого права 24.03.2008р. з відповіді на претензію від 23.02.2008р. № 4-юр наданої ДК «Укртрансгаз».
За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач звернувся в межах строків давності.
Позивач просить суд також стягнути з відповідача 23 626,91 грн. інфляційних та 2 712,60 грн. 3% річних, у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати за поставлений товар.
Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ст.. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов'язання, з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягає стягненню 2 712,60 грн. -три проценти річних від простроченої суми та 23 626,91 грн. інфляційних витрат, розмір яких визначений за розрахунком позивача.
Також, Позивач просить стягнути з Відповідача витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 3 000,00 грн.
Дані витрати підтверджується договором про надання правових послуг адвокатом № 1/09 від 28 квітня 2006р., який укладений між Позивачем та адвокатом Грибовою Іриною Вікторівною, свідоцтвом на право зайняття адвокатською діяльністю Грибовій І.В. та платіжним дорученням від 16.07.2009 № 1242, яким Позивач оплатив послуги адвоката за договором 1/09 від 28 квітня 2006р. Копії зазначених документів долучені до матеріалів справи.
Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката в розмір 3 000,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову -на відповідача; при відмові в позові -на позивача; при частковому задоволенні позову -на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги обґрунтовані, документально доведені та підлягають задоволенню в частині стягнення з Відповідача 60 442,36 грн. -основний борг, 23 626,91грн. -збитки від інфляції, 2 712,60 грн. -3% річних та 3 000,00 грн. -адвокатських послуг.
На підставі викладеного та керуючись статтями 22, 33, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Укрнафтогазкомплект»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(04112, м. Київ, вул. Гонти, 3-а, код ЄДРПОУ 30167066 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Крок-Г.Т.»(69097, м. Запоріжжя, вул. Новобудов, 7, код ЄДРПОУ 13638750) 60 442,36 (шістдесят тисяч чотириста сорок дві) грн. 36 коп. -основного боргу, 23 626 (двадцять три тисячі шістсот двадцять шість) грн. 91 коп. -інфляції, 2 712 (дві тисячі сімсот дванадцять) грн. 60 коп. -3% річних, 3 000,00 грн. (три тисячі) грн. 00 коп. -послуг адвоката, 867 (вісімсот шістдесят сім) грн. 81 коп. -державного мита, 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Грєхова О.А.