Запорізької області
28.09.09 Справа № 17/222д/09
Суддя
за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю “Спецпослуга”, 71101, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Приазовська, 114
до відповідача: акціонерного комерційного банку “Форум” Запорізька філія, 69035, м. Запоріжжя, вул. Лермонтова, 10
про визнання недійсними окремої частини договору та додаткової угоди до договору
суддя Корсун В.Л.
У засіданні приймали участь представники:
від позивача: Ткачов Б.О., довіреність від 09.06.09 без номеру
від відповідача: Богдан О.В., довіреність від 03.03.08 № 702671
25.06.09 до господарського суду Запорізької області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “Спецпослуга” (надалі - ТОВ “Спец послуга”) з позовною заявою до акціонерного комерційного банку “Форум” Запорізька філія (далі - АКБ “Форум”) про визнання недійсними п. 5.1 кредитного договору від 01.08.07 № 0139/07/07-КLI, додаткову угоду від 11.07.08 № 3 до цього договору та зобов'язання відповідача провести звірку взаєморозрахунків з позивачем з обов'язковим підписанням акту звірки.
Ухвалою від 25.06.09 порушено провадження у справі № 17/222д/09, судове засідання призначено на 23.07.09. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи.
В судовому засіданні 23.07.09 оголошено перерву до 24.07.09.
Ухвалою від 24.07.09, у зв'язку з неприбуттям в судове засідання представника позивача, розгляд справи було відкладено на 06.08.09.
Ухвалою від 06.08.09 за клопотанням сторін строк вирішення спору продовжено, розгляд справи відкладено до 28.09.09.
За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів фіксації судового процесу.
У засіданні суду 28.09.09, на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено рішення в повному обсязі.
Позивач підтримав заявлені вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та зазначив, що 01.08.07 між сторонами укладено кредитний договір № 0139/07/07-КLI, предметом якого є надання кредитних коштів позивачу у розмірі 2 300 000,00 грн. у формі відкличної відновлювальної кредитної лінії для будівництва автомобільної газонаповнювальної компресорної станції. За користування кредитними коштами встановлювалась плата у розмірі 17,5 % річних. Згідно з умовами додаткової угоди від 14.02.08 № 2, розмір кредитних коштів був збільшений до 2 800 000,00 грн. Додатковою угодою від 11.07.08 № 3 була підвищена й відсоткова ставка за користування кредитними коштами до 18 % відсотків річних. Позивач вважає, що п.5.1. кредитного договору суперечить загальним засадам цивільного законодавства, укладений у протиріччя вимогам ч. 1 ст. 203 ЦК України, і, відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, є підстава для визнання зазначеного пункту договору недійсним. Також позивач вважає, що додаткова угода від 11.07.08 № 3 щодо підвищення відсоткової ставки за кредитним договором до 18 % річних може бути визнана судом недійсною на підставі того, що правочин вчинено під впливом тяжкої обставини за відсутності вільного волевиявлення однієї з його сторін та у зв'язку з застосуванням умови договору, яка на думку позивача є несправедливою і повинна бути визнана недійсною. Враховуючи викладене, на підставі ст. ст. 8, 16, 202, 203, 215, 233, 236, 1056-1 Цивільного кодексу України, ст. 55 Закону України “Про банки та банківську діяльність”, Закону України “Про захист прав споживачів”, ст. 7 Господарського кодексу України, позивач просить суд позов задовольнити.
Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві та пояснював, що правила встановлення процентних ставок, їх зміни та загальні умови кредитування позичальників визначаються банком у внутрішніх положеннях. У АКБ “Форум” діє Положення про кредитну політику АКБ “Форум”, затверджене рішенням Правління АКБ “Форум” від 08.08.06 із змінами від 27.03.07 та від 17.04.07. Пункт 5.1 спірного договору повністю відповідає вимогам діючого законодавства та внутрішніх положень АКБ “Форум”. Відповідач надіслав ТОВ “Спецпослуга” лист від 12.06.08 з пропозицією про збільшення розміру процентної ставки на 0,5% відповідно до умов укладеного кредитного договору від 01.08.07. Своїм листом від 24.06.08 позивач повідомив банк про згоду на збільшення процентної ставки до розміру 18% з 11.07.08, в підтвердження чого сторони уклали додаткову угоду № 3. Отже, угода укладена за волевиявленням сторін. У зв'язку з чим просить суд відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд
01.08.07 між акціонерним комерційним банком “Форум” (Банк) і товариством з обмеженою відповідальністю “Спецпослуга” (Позичальник) укладено кредитний договір № 0139/07/07-КLI, за умовами якого (п. 1.1.) Банк надає Позичальнику кредитні кошти у формі відкличної відновлювальної кредитної лінії для будівництва автомобільної газонаповнювальної компресорної станції з максимальним лімітом заборгованості в сумі 2 300 000,00 грн. Кредитні кошти надаються строком по 31.07.08 (п. 1.2.)
Пунктом 1.3. договору визначено, що за користування кредитними коштами встановлювалася плата у розмірі 17,5 %.
Відповідно до п. 5.1. кредитного договору, зміни процентної ставки за користування кредитними коштами за ініціативою Банку здійснюється шляхом направлення Позичальнику повідомлення, де зазначається новий розмір процентної ставки та дата, з якої вона вводиться. Позичальник протягом 30 днів з моменту відправлення Банком такого повідомлення повідомляє про свою згоду із запропонованими змінами процентної ставки. У випадку незгоди із запропонованою процентною ставкою, Позичальник повідомляє про це Банк та повертає кредитні кошти не пізніше ніж до настання дати з якої вона вводиться та сплачує нараховані проценти.
14.02.08 між сторонами укладено додаткова угода № 2 до кредитного договору № 0139/07/07-КLI, згідно з умовами якої сторони домовились викласти, зокрема, п. 1.1. кредитного договору в іншій редакції, а саме: розмір кредитних коштів, що надавались Позичальнику, збільшений до 2 800 000,00 грн.
11.07.08 сторони кредитного договору уклали додаткову угоду № 3, відповідно до умов якої п. 1.3 кредитного договору № 0139/07/07-КLI викладено в наступній редакції: “за користування кредитними коштами встановлювалася плата у розмірі 18,0 % ”.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши дослідженні докази, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України, (ГК України), кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.
Предметом даного судового розгляду є вимоги про визнання недійсними п. 5.1 кредитного договору від 01.08.07 № 0139/07/07-КLI та додаткової угоди від 11.07.08 № 3 до цього договору.
Недійсними частини угод визнаються за загальними правилами визнання угод недійсними.
Статтею 1054 Цивільного кодексу України (ЦК України) встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно із ст. 203 ЦК України, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Приписами ст. 208 ЦК України встановлено, що у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених ч. 1 ст. 206 цього Кодексу; інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.
Частиною 1 ст. 206 ЦК України передбачено, що усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.
Згідно із ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Вирішуючи справу по суті спору судом прийнято до уваги наступне.
Частиною 3 ст. 346 Господарського кодексу України визначено, що кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсотковою ставкою, що виплачується ним по депозитах.
Аналогічну норму містить і ст. 49 Закон України “Про банки і банківську діяльність” якою передбачено, що банк не може надавати кредити під процент, ставка якого є нижчою від процентної ставки за кредитами, які бере сам банк, і процентної ставки, що виплачується ним по депозитах.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Правління АКБ “Форум” від 08.08.06 протокол № 29 (із змінами від 27.03.07 та від 17.04.07) затверджено Положення про кредитну політику АКБ “Форум”, яким визначено правила встановлення процентних ставок, їх зміни та загальні умови кредитування Позичальників.
Так, згідно п. 10.3. цього Положення, Комітет по управлінню активами та пасивами АКБ “Форум” (КУАП) визначає граничні розміри (мінімальні) процентних ставок за кредитними операціями, нижче за які проведення кредитних операції неможливе.
Розмір процентної ставки за кредитною операцією визначається в кредитному договорі згідно з рішенням відповідної Кредитної комісії (Комітету); розміри інших платежів визначаються в кредитному договорі відповідно до діючих тарифів Банку згідно з рішеннями Комітету клієнтської (тарифної) політики Банку. Для запобігання виникнення процентного ризику Банк проводить кредитні операції з фіксованою процентною ставкою за умови, що у нього є можливість отримати ресурси по фіксованій ставці у тій же сумі і на той же строк. В інших випадках Банк проводить кредитні операції на умовах, що передбачають її коригування, що обумовлюється у відповідних кредитних договорах (10.6.).
Пунктом 10.8. встановлено, що протягом терміну дії кредитного договору Банк має право змінювати розмір процентної ставки залежно від зміни монетарної політики НБУ, процентної політики Банку, вартості кредитних коштів на ринку фінансових послуг, якщо це передбачено умовами кредитного договору. У цьому випадку Банк надсилає позичальнику відповідну пропозицію у письмовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Неотримання Банком письмової відповіді протягом строку, обумовленого в кредитному договорі, з моменту надіслання Банком пропозиції щодо зміни процентної ставки, є підставою для нарахування процентів за ставкою, що запропонована Банком, яка за умовами кредитного договору вважається погодженою позичальником.
Таким чином, пункт 5.1. кредитного договору від 01.08.07 № 0139/07/07-КLI укладений відповідно до приписів зазначеного вище діючого законодавства України та Положення про кредитну політику АКБ “Форум”. Підстав щодо його недійсності суд не вбачає, як і порушення будь-яких прав позивача внаслідок його укладення. У зв'язку з викладеним, у задоволені вимоги позивача про визнання недійсним п.5.1. кредитного договору від 01.08.07 № 0139/07/07-КLI з підстав, вказаних у позові, відмовляється.
Згідно з протоколом засідання Комітету по управлінню активами та пасивами АКБ “Форум” від 03.06.08 № 28-08, базові та мінімальні процентні ставки за кредитами юридичних осіб введено в дію з 06.06.08.
Відповідно п. 3.2.5 кредитного договору, Банк має право ініціювати зміну умов договору.
У зв'язку з прийняття рішення про перегляд процентних ставок, на підставі п. 3.2.5. та п. 5.1. договору, АКБ “Форум” надіслано на адресу ТОВ “Спец послуга” лист від 12.06.08 № 6.7.20/9-1691, яким повідомлено останнього про збільшення розміру процентної ставки за кредитним договором до розміру 18 % річних (тобто до мінімально встановленого розміру) починаючи з 11.07.08. Протягом 30 днів з моменту відправлення банком цього повідомлення ТОВ “Спец послуга” повинно повідомити про свою згоду, або незгоду із запропонованими змінами процентної ставки.
Встановлено, що листом від 24.06.08 № 62/6 ТОВ “Спец послуга” повідомило Банк про згоду на збільшення процентної ставки до розміру 18% з 11.07.08 на підставі кредитного договору від 01.08.07, внаслідок чого сторони уклали додаткову угоду від 11.07.08 № 3 до кредитного договору від 01.08.07 № 0139/07/07-КLI.
Також слід зазначити, що листом від 30.07.08 № 72/8 ТОВ “Спец послуга” звернулось до АКБ “Форум” про продовження строку користування кредитними коштами згідно кредитного договору на 12 місяців.
Як вбачається з протоколу від 24.07.08 № 32 Загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю “Спец послуга”, учасники товариства погодились з умовами кредитування щодо продовження строку користування кредитними коштами на 12 місяців, згідно укладеного 01.08.07 кредитного договору та додаткових угод до нього від 01.08.07№ 1, від 14.02.08 № 2 та від 11.07.08 № 3.
Вищевикладене свідчить про добровільне волевиявлення сторін договору при укладанні додаткової угоди № 3 до кредитного договору, а не односторонній порядок зміни і вплив “тяжких обставин”, як зазначає позивач.
Суд вважає безпідставним посилання позивача на норми ст. 233 Цивільного кодексу України, згідно з якою правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.
Позивачем не доведено факту наявності тяжких обставин, під якими слід розуміти не будь - яке несприятливе матеріальне, соціальне чи інше становище, а його крайні форми (крайня нужденність, хвороба, загроза втратити заставлене житло та банкрутство та інші обставини, для усунення яких необхідне укладання правочину).
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що вимога позивача про визнання недійсною додаткову угоду від 11.07.08 № 3 до кредитного договору від 01.08.07 № 0139/07/07-КLI є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.
Стосовно вимоги позивача про зобов'язання відповідача провести звірку взаєморозрахунків з позивачем з обов'язковим підписанням акту звірки слід зазначити, що дана вимога не відповідає положенням ст. 12 ГПК України, а тому суд відмовляє в її задоволені.
Згідно з положеннями ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати відносяться на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4-5, 22, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові відмовити.
Суддя В.Л. Корсун