79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
15.09.09 Справа № 15/61
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого - судді - Гнатюк Г.М.
суддів - Кравчук Н.М.
- Мирутенко О.Л.
Розглянувши апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Галичина”, м.Радехів від 04.06.2009р. №04/06-10
на рішення господарського суду Львівської області від 12.05.2009р.
у справі № 15/61
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Юрпак”, м.Дніпропетровськ
до відповідача: Закритого акціонерного товариства “Галичина”, м.Радехів
про стягнення 39441,55грн.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Сторони явку повноважних представників в судове засідання двічі не забезпечили, хоча були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
Встановив :
Рішенням господарського суду Львівської області від 12.05.2009р. (суддя Костів Т.С.) позовні вимоги ТзОВ “Юрпак” задоволено повністю та стягнено з ЗАТ “Галичина” 39441,55грн. боргу, 394,42грн. державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду мотивоване тим, що у відповідності до ст.526 ЦК України, зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, ЗАТ “Галичина” оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що воно прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема місцевим господарським судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, у зв'язку з чим, відповідач просить рішення скасувати і в позові відмовити повністю.
У відзиві на апеляційну скаргу №20/2 від 20.07.2009р. (вх. №5834 від 27.07.2009р.) ТзОВ “Юрпак” спростовує доводи скаржника та зазначає про законність та обгрунтованість рішення місцевого суду, у зв'язку з чим просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін. При цьому просить розглядати справу без участі його представника.
Інших відзивів та заперечень на апеляційну скаргу не поступало.
Враховуючи те, що сторони були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, однак двічі не забезпечили явку своїх представників, колегія вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності, у відповідності до ст.75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та оцінивши докази, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення господарського суду Львівської області від 12.05.2009р. у справі №15/61 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, за усною домовленістю, 18.11.2008 року та 03.12.2008 року товариство з обмеженою відповідальністю "Юрпак" поставило закритому акціонерному товариству "Галичина" дві партії товару на загальну суму 89441,30 грн.
Відповідач поставлений позивачем товар отримав, претензій щодо кількості та якості позивачу не пред'являв. Проте, станом на 12.02.2009 року, відповідач оплату за отриманий товар здійснив частково, внаслідок чого у нього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 49441,55грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 12.02.2009 року.
З метою досудового врегулювання спору, позивач направив відповідачу вимогу про сплату № 04/03 від 04.03.2009 року, з пропозицією погасити заборгованість протягом семи днів, проте, відповідач згадану вимогу залишив без відповіді.
Після підписання акту звірки протягом лютого 2009 року, відповідач сплатив частину боргу в розмірі 10000,00грн.
Отже, заборгованість відповідача перед позивачем становить 39441,55грн. і на день звернення позивача до суду відповідачем не погашена.
Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускаєтеся укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, згідно ст.34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що між сторонами у справі виникли договірні зобов'язання по поставці товарів, позивачем документально підтверджено факт отримання товару відповідачем, тому позовні вимоги щодо стягнення 39441,55грн. основного боргу підставні та задоволені правомірно.
Доводи, викладені скаржником, як підстава скасування рішення, документально не підтверджені, тому колегія суддів вважає їх не доведеними та необгрунтованими.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, друга сторона відшкодовує витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.
Судові витрати по апеляційній скарзі, в порядку ст.49 ГПК України, слід віднести на скаржника.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд
Постановив:
1. Рішення господарського суду Львівської області від 12.05.2009 року у справі №15/61 залишити без змін, а апеляційну скаргу ЗАТ “Галичина” залишити без задоволення.
2. На виконання постанови місцевому господарському суду видати наказ.
3. Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.
4. Матеріали справи повернути в господарський суд Львівської області.
Головуючий суддя Гнатюк Г.М.
Суддя Кравчук Н.М.
Суддя Мирутенко О.Л.