ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 34/453
31.08.09
За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Агентство «Консалтинг-профі»
до Державної акціонерної компанії «Хліб України»
про заміну стягувача правонаступником
Суддя Сташків Р.Б.
Представники сторін:
від позивача -
Калантай М.А., представник за дов. б/н від 10.08.2009;
від відповідача -
не з'явився.
У червні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Агентство «Консалтинг-профі»(далі -позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Державної акціонерної компанії «Хліб України»(далі -відповідач) про визнання його стороною (стягувачем) замість Акціонерного комерційного агропромислового банку «Україна»по борговим зобов'язанням, які виникли з кредитних договорів з Державною акціонерною компанією «Хліб України»та підтверджені рішенням Арбітражного суду м. Києва від 23.05.2000 у справі №14/278 та видати відповідний наказ, а наказ Арбітражного суду м. Києва від 23.05.2000 у справі №14/278 анулювати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в процесі ліквідації Акціонерного комерційного агропромислового банку «Україна»на підставі Закону України «Про врегулювання заборгованості за вкладом фізичних осіб -вкладників та інших кредиторів Акціонерного комерційного агропромислового банку «Україна»від 07.03.2002 №3097-ІІІ було прийняте рішення про продаж активів банку.
Зазначені обставини стали передумовою укладання 24.03.2008 між Акціонерним комерційним агропромисловим банком «Україна»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство «Консалтинг-профі»договору про відступлення права вимоги №11.
Відтак, на думку позивача, заміна кредитора у зобов'язанні допускається шляхом відступлення права вимоги на підстав правочину протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.
Законом України «Про врегулювання заборгованості за вкладами фізичних осіб-вкладників та інших кредиторів Акціонерного комерційного агропромислового банку «Україна»встановлена особлива процедура ліквідації АК АПБ «Укрпаїна»і ліквідатору банку було надано право, зокрема, здійснювати продаж (уступку) вимог банку, утворених кредитними та вексельними боргами за ліквідаційною вартістю без будь-яких обмежень.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив з тих підстав, що компетенцією господарських судів не визначено право визнання стороною у правовідносинах суб'єктів господарської діяльності, внесення змін до наказів за якими замінюється сторона у зобов'язанні та приєднання до матеріалів справи іншої справи.
Тому, після прийняття судом рішення, яке вступило в законну силу, зі спору, предметом якого є стягнення заборгованості, припиняються цивільно-правові відносини та виникають нові правовідносини, основані на державному примусі, які регулюються виключно нормами господарського процесуального та виконавчо-процесуального законодавства.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Рішенням Арбітражного суду м. Києва від 23.05.2000 року у справі № 14/278 ДАК «Хліб України»визнано боржником перед АК АПБ «Україна»та постановлено стягнути з його поточного рахунку на користь кредитора (АК АПБ «Україна») 1 010 000 грн., в тому числі: 1 000 000 грн. основного боргу та 10 000 грн. державного мита.
На виконання рішення суду видано наказ про примусове виконання рішення.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 16 квітня 2008 року у справі 14/278 відновлено пропущений строк для пред'явлення до виконання наказу арбітражного суду м. Києва від 23.05.2000 № 14/278 виданого на виконання рішення арбітражного суду м. Києва від 23.05.2000 у справі № 14/278.
В процесі ліквідації Акціонерного комерційного агропромислового банку «Україна»на підставі Закону України «Про врегулювання заборгованості за вкладами фізичних осіб -вкладників та інших кредиторів Акціонерного комерційного агропромислового банку «Україна» від 07.03.2002 №3097-ІІІ було прийняте рішення про продаж активів банку. Даний продаж здійснювався на відкритих торгах (аукціонах) активів, а інформація про продаж була розміщена в друкованих виданнях.
24.03.2008 між Акціонерним комерційним агропромисловим банком «Україна»(далі -Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агентство «Консалтинг-профі»(далі -Новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги №11 (далі -Договір).
25.03.2008 укладено додаткову угоду до Договору, відповідно до пункту 1.1. якої Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор набуває всіх прав вимоги, що належать Первісному кредиторові по всім зобов'язанням у тих обсягах і умовах, які існували на момент переходу цих прав (до укладання цього договору) у правовідносинах Акціонерного комерційного агропромислового банку «Україна»з Державною акціонерною компанією «Хліб Україна»(далі -Боржник) за борговими зобов'язаннями, встановлених рішеннями Арбітражного суду м. Києва від 06.11.2000 (справа №2/593), від 23.05.2000 (справа №14/278), якими передбачено стягнути з Боржника на користь Кредитора 14073582 грн. 76 коп. основного боргу; 17086 грн. 51 коп. пені в розмірі 3% річних; 622746 грн. 65 коп. 6% річних; 5613 грн. 70 коп. суму витрат по протесту векселів та 1700 грн. держмита, а також 1 000 000 грн. основного боргу та 10 000 грн. держмита, а Новий кредитор зобов'язується за відступлення права вимоги сплатити ціну, відповідно до умов цього договору, зазначених в розділі 2.
Відповідно до п.1.2 додаткової угоди до Договору, за цим договором Новий кредитор набуває наступних прав:
- вимагати від Боржника сплатити борг та виконати всі зобов'язання, зазначені в п.1.1 даного договору;
- користуватись правами сторони, передбаченими чинним законодавством України;
- вимагати від Боржника відшкодувати збитки (сплатити суми боргу), які виникли через прострочення виконання грошового зобов'язання на вимогу Кредитора, встановленого рішеннями Арбітражного суду м. Києва від 06.11.2000 (справа №2/593), від 23.05.2000 (справа №14/278), з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми на підставі ст. 625 ЦК України;
- інших прав, що існували у Первісного кредитора по відношенню до Боржника -Державної акціонерної компанії «Хліб України», до моменту укладання цього договору, а також тих, що можуть виникнути після укладання даного договору.
Законом України «Про врегулювання заборгованості за вкладами фізичних осіб - вкладників та інших кредиторів Акціонерного комерційного агропромислового банку «Україна»(далі -Закон), для захисту інтересів вкладників - фізичних осіб та інших кредиторів Акціонерного комерційного агропромислового банку «Україна», встановлено особливу процедуру ліквідації Акціонерного комерційного агропромислового банку «Україна»в частині черговості задоволення вимог кредиторів до банку.
Пунктом 4 частини 4 статті 1 Закону передбачено, що ліквідатору банку «Україна»для розрахунків з кредиторами третьої черги надано право здійснювати продаж (уступку) вимог банку, утворених кредитними та вексельними боргами за ліквідаційною вартістю без будь-яких обмежень.
Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України внаслідок передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) відбувається заміна кредитора у зобов'язанні іншою особою.
За змістом статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 510 ЦК України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Зобов'язання ДАК «Хліб України»перед АК АПБ «Україна»підтвердженні рішенням Арбітражного суду м. Києва у справі №14/278 від 23.05.2000.
Статею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження та примусового виконання рішень інших органів (посадових осіб) (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).
Статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник (ч. 1).
Частиною 5 зазначеного Закону передбачено, що у разі вибуття однієї з сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, в якій вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Отже, процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.
Процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв'язок матеріального і процесуального права.
Процесуальне правонаступництво допускається лише у випадку реорганізації юридичної особи, тому у випадку уступки вимоги суд повинен відмовити позивачеві у позові.
Правонаступництво можливе на будь-якій стадії процесу.
Отже, що заміна сторони її правонаступником допускається як у суді першої інстанції, так і під час перегляду справи в апеляційному чи касаційному порядку, а також на стадії виконання судового рішення.
Частиною 3 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» встановлений спеціальний порядок оформлення правонаступництва у виконавчому провадженні. Так, у разі вибуття однієї сторони державний виконавець за власною ініціативою або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторонам мають право звернутись до суду із заявою про зміну сторони її правонаступником. При здійсненні правонаступництва на підставі відступлення права вимоги або переведення боргу, то за загальними правилами суд у 10-денний строк розглядає це питання у судовому засіданні з повідомленням сторін та заінтересованих осіб.
Відтак, питання про правонаступництво у виконавчому провадженні вирішується судом за місцезнаходженням відділу державної виконавчої служби.
Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.
Позивач не довів суду належними доказами своїх вимог. Таким чином господарський суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.
Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при відмові в позові покладаються на позивача (частина 5 статті 49 ГПК України).
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
У позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржено протягом десяти днів до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.
Суддя
Сташків Р.Б.
Повний текст рішення підписано 07.10.2009.