91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
28.09.09 Справа № 16/144
Товариства з обмеженою відповідальністю "Метабо Україна", с. Чайки Києво - Святошинського району Київської області
до Акціонерного товариства закритого типу "Русь Єдина", м. Алчевськ Луганської області
про стягнення 54932 грн.19коп.
Суддя Шеліхіна Р.М.
секретар судового засідання Маценко О.В.
за участю представників сторін:
від позивача - представник не прибув;
6від відповідача -Ковальчук Г.К., директор,
Суть спору: заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу у розмірі 36163грн.09коп.,пені у сумі 6072грн.31коп. за період з 08.12.08. по 05.06.09., за користування чужими грошовими коштами відсотків у розмірі 9021грн. 03коп. за період з 24.08.08. по 05.06.09., інфляційних нарахувань у сумі 3675грн. 76коп. за період з вересня 2008р. по квітень 2008р. на підставі договору поставки від 24.12.07. №11336-241207.
Заява відповідача від 28.09.2009 про відкладення розгляду справи відповідно до ст. ст. 22 ГПК України судом відхиляється, оскільки зазначена справа розглядається з 18.06.20009 і клопотання відповідача про відкладення розгляду справи вже було задоволене судом.
Між сторонами у справі укладено договір поставки від 24.12.2007. №11336-241207, на підставі якого постачальник (позивач) зобов'язується поставляти згідно з замовленням покупця (відповідач) у встановлені строки товар, покупець (відповідач) зобов'язується прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, встановлених даним договором.(п.1.1).
Розділом 4 договору сторони визначили ціну розрахунки та порядок оплати: ціна за одиницю товару, формується на підставі прайс -листів постачальника та додатково погоджених умов між сторонами (п.4.1). Оплата за даним договором здійснюється згідно з рахунком -фактури, або на підставі накладної, шляхом перерахування покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п. 4.1). Оплата за товар по цьому договору здійснюється покупцем у строк: протягом тридцяти календарних днів. Дата оплати вказана в рахунках-фактурах ( п.4.3).
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на суму 110848,39грн., а відповідач отримав продукцію за вказаним договором, що підтверджено накладними (а.с.18-23 ), та сплатив частково вартість товару на суму 74685,30грн., тому залишок боргу за відповідачем складає 36163,09грн. На день звернення з даним позовом до суду борг дорівнював сумі 46963,09грн.
Крім того, за несвоєчасне виконання грошового обов'язку по оплаті товару, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у сумі 6072,31грн. за період з 08.12.2008. по 05.06.2009. на підставі умов п.6.2 договору.
Відповідно до п. 6.2 договору позивачем заявлено до стягнення за користування чужими грошовими коштами відсотки у розмірі 9021грн. 03коп. за період з 24.08.08. по 05.06.09.
За несвоєчасне виконання грошового обов'язку по оплаті товару, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 3675грн. 76коп. за період з вересня 2008р. по квітень 2008р.
Представник відповідача надав у судовому засіданні 28.09.09. завірені копії квитанцій -від 03.09.09. №ПН300272 на суму 13364,89грн. та від 01.09.09. №ПН297582 на суму 27395,77грн. -про часткову оплату боргу та зворотну накладну від 14.08.09. №1 про повернення товару на суму 8173,07грн. Таким чином, відповідачем сплачено борг та повернуто товар на загальну суму 48933,73грн. і провадження в частині стягнення основного боргу слід припинити на підставі правил п.1.1ст.80 ГПК України.
Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, оцінивши надані позивачем докази своїх вимог до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили, вислухавши представника відповідача, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинно виконуватися у встановлений договором строк.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Договором поставки від 24.12.2007. №11336-241207, укладеним сторонами по справі, визначено порядок виконання відповідачем зобов'язань по сплаті вартості поставленої продукції. Позивач поставив відповідачу товар на суму 110848,39 грн. та належним чином довів суду факт поставки на вказану суму грошей. Таким чином, позивач виконав свої обов'язки перед відповідачем у відповідності до умов договору та вимог закону.
Статті 655-693 ЦК України зобов'язують відповідача виконати обов'язок по оплаті поставленої продукції у відповідності до вимог закону.
Згідно ст. 610 Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
При розгляді справи суд встановив, що відповідач виконав свої обов'язки перед позивачем по оплаті за поставлений товар за договором поставки від 24.12.2007. №11336-241207 частково до звернення з даним позовом до суду на суму 63885,30грн. і під час розгляду справи сплатив вартість отриманого товару та повернув товар на загальну суму 48933,73грн. Таким чином, сума основного боргу у розмірі 46963,09грн. відповідачем сплачена і провадження у справі слід припинити на підставі правил п.1.1ст.80 ГПК України з віднесенням судових витрат на відповідача в цій частині.
Відповідач, як боржник, який прострочив виконання грошового обов'язку по оплаті товару, зобов'язаний сплатити позивачеві -постачальнику товару -неустойку у вигляді пені у розмірі, передбаченому вказаним договором (п.6.2), і у відповідності до вимог ст.ст.230-232 ГК України. Тому вимоги позову в частині заявленої до стягнення пені не суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам правовідносин сторін за договором поставки від 24.12.2007. №11336-241207, і позов в цій частині є правомірним на суму 6072грн.31коп. за період з 08.12.08. по 05.06.09.
Позов в частині заявлених до стягнення інфляційних нарахувань у сумі 3675грн. 76коп. за період з вересня 2008р. по квітень 2008р. підлягає задоволенню на підставі правил ст.625 ЦК України - боржник, який прострочив виконання грошового обов'язку, повинен сплатити борг з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочки.
Вимоги про стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами відсотків у розмірі 9021грн. 03коп. за період з 24.08.08. по 05.06.09. цілком обґрунтовано умовами пункту 6.2 вказаного договору, а ст.ст.627,629 К України зобов'язують відповідача виконувати укладений з позивачем договір повністю у відповідності до його вимог і умов.
За таких підстав з відповідача слід стягнути пеню у сумі 6072грн.31коп. за період з 08.12.08. по 05.06.09., за користування чужими грошовими коштами відсотки у розмірі 9021грн. 03коп. за період з 24.08.08. по 05.06.09., інфляційні нарахування у сумі 3675грн. 76коп. за період з вересня 2008р. по квітень 2008р.
Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача. Повернути позивачу з державного бюджету зайве сплачене державне мито у сумі 0грн.01коп., сплачене платіжним дорученням від 05.06.09. № 2253. Підставою повернення мита є дане рішення, скріплене відтиском гербової печатки господарського суду Луганської області.
На підставі викладеного, ст.ст.526,625,629,655-693 ЦК України, керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49,п.1.1ст.80, ст.ст.82, 84, 85 ГПК України, суд
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу "Русь Єдина", м. Алчевськ Луганської області, пр. ім. Леніна, буд. 5, ід. код 24199130 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Метабо Україна", Киівська область, с. Чайки, вул. "Дачна", буд.1, офіс 405, ід. код 35195449 інфляційні нарахування у сумі 3675грн. 76коп., пеню у сумі 6072грн.31коп., відсотки за користування чужими грошовими коштами у сумі 9021грн. 03коп., витрати по держмиту у сумі 657,32 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50 грн. Видати наказ.
3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Метабо Україна", Киівська область, с. Чайки, вул. "Дачна", буд.1,офіс 405, ідентифікаційний код 35195449 з державного бюджету зайве сплачене державне мито у сумі 0 грн. 01коп., сплачене платіжним дорученням від 01.06.09. № 2225.
4. Припинити провадження у справі в частині вимог на суму 46963,09грн.
Рішення підписане 05.10.2009
Суддя Р. Шеліхіна