83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
06.10.09 р. Справа № 20/146а
за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго”, м.Горлівка
до відповідача-1: Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу”, м.Донецьк
до відповідача-2: Комунального підприємства “Міськводоканал”, м.Дебальцеве
третя особа-1, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державне підприємство “Національна енергетична компанія “Укренерго”, в особі відокремленого підрозділу Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Донбаському регіоні
третя особа-2, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державне підприємство “Національна енергетична компанія “Укренерго”, в особі відокремленого підрозділу “Держенергонагляд у Донбаському регіоні”, м.Горлівка
про визнання недійсним Акта екологічної, аварійної і технологічної броні енергопостачання споживача
Судді:
головуючий: Донець О.Є.
Лейба М.О.
Мальцев М.Ю.
За участю представників:
від позивача: Копитова Е.Р. - дов.
від відповідача-1: Кізілова М.М. - дов.
від відповідача-2: не з'явився
від третьої особи-1: не з'явився
від третьої особи-2: не з'явився
До господарського суду Донецької області звернулось Відкрите акціонерне товариство “Донецькобленерго”, м.Горлівка, із позовом до Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу”, м.Донецьк, про визнання недійсним Акта від 19.05.2004 року екологічної, аварійної і технологічної броні енергопостачання споживача.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на приписи Господарського та Цивільного кодексів України, Закону України “Про електроенергетику”, Правил користування електричною енергією, Інструкції про порядок складання акта екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання споживача, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 19.01.2004 р. № 26, а також на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.
Як зазначає позивач у своєму позові, 14.06.04 р. між Комунальним підприємством “Міськводоканал” (КП “Компанія “Вода Донбасу”) та Відкритим акціонерними товариством “Донецькобленерго” в особі Центральних електричних мереж укладено (підписано) правочин - Акт екологічної, аварійної та технологічної броні енергопостачання споживача без номеру та без дати, який є невід'ємною частиною договору між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом та споживачем, та породжує відповідно до законодавства і договору обов'язки та права у постачальника та відповідні права та обов'язки у споживача.
08 липня 2009 року відповідач надав суду письмовий відзив на позовну заяву № 03/01/2143, в якому вважає, що Комунальне підприємство “Компанія “Вода Донбасу” не є належним відповідачем по справі. Крім того, відповідач вважає, що спір не підлягає розгляду в господарських судах, оскільки акт екологічної, аварійної та технологічної броні енергопостачання споживача не є, на думку відповідача, правочином з точки зору Цивільного законодавства України, у зв'язку з чим проти задоволення позову заперечив та просив суд припинити провадження по справі. В обґрунтування свого відзиву відповідач посилається на рішення Дебальцівської міської ради від 14.01.08 р. № V/26-2, рішення Донецької обласної ради від 25.01.08 р. № 5/14-430, акт прийому-передачі від 01.04.08 р.
В позовній заяві Відкрите акціонерне товариство “Донецькобленерго” посилається на Акт екологічної, аварійної та технологічної броні енергопостачання від 19.05.04 р. Як зазначає відповідач у своєму відзиві на позов, даний Акт був складений та підписаний Комунальним підприємством “Міськводоканал”, м.Дебальцеве, яке є самостійною юридичною особою. На підставі рішення Дебальцівської міської ради від 14.01.08 р. № V/26-2, рішення Донецької обласної ради від 25.01.08 р. № 5/14-430 “Про прийняття об'єктів водопостачання та водовідведення із власності територіальної громади м.Дебальцеве у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, які знаходяться в управління міської ради”, акту приймання-передачі від 01.04.08 р. відповідачу було передано тільки об'єкт водопостачання та водовідведення КП “Міськводоканал” м.Дебальцеве.
Ухвалою суду від 07.07.09 р. до участі у справі у якості іншого відповідача залучено Комунальне підприємство “Міськводоканал” (86700, Донецька область, м.Дебальцеве, вул.Красноармійська, 74).
Ухвалою суду від 07.07.09 р. до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено Державну інспекцію з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії, м.Київ, в особі Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Донбаському регіоні (84634, Донецька область, м.Горлівка, вул.Крупської, 1).
04 серпня 2009 року третя особа-1 надала суду письмовий відзив на позовну заяву № 01-12/805, в якому вона зазначає, що Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії не є юридичною особою та що позивачем невірно визначено третю особу за даною справою: нею має бути Державне підприємство “Національна енергетична компанія “Укренерго” в особі відокремленого підрозділу “Держенергонагляд у Донбаському регіоні”. Крім того, третя особа зазначає, що у зв'язку з тим, що Споживачем не були виконані вимоги нормативно-правових актів, а саме - схеми електропостачання не були приведені до вимог відповідної категорії надійності, оспорюваний Акт екологічної, аварійної і технологічної броні електропостачання від 19.05.2004 року керівником відповідного територіального підрозділу Держенергонаглячду не затверджено. Також у відзиві третя особа посилається на п.3.10 Інструкції про порядок складання акта екологічної, аварійної і технологічної броні електропостачання споживача та зазначає, що з 2009 року діє новий Перелік споживачів та їх обладнання, для якого має бути встановлена екологічна броня електропостачання в Донецькій області, до якого віднесено Комунальне підприємство “Компанія “Вода Донбасу” та вважає, що позивач разом із споживачем повинні були переглянути акт екологічної броні разом з переоформленням договору на електропостачання, у зв'язку з чим акт екологічної броні від 19.05.04 р. слід вважати таким, що припинив свою дію.
Ухвалою суду від 04.08.09 р. до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено Державне підприємство “Національна енергетична компанія “Укренерго” (01032, м.Київ, вул.Комінтерну, 25) в особі відокремленого підрозділу “Держенергонагляд у Донбаському регіоні” (84634, Донецька область, м.Горлівка, вул.Крупської, 1).
Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 17.08.09 р. розгляд справи призначений колегіальним складом суду.
Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.
Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 16 Цивільного кодексу України визначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Крім того, права і законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються, відповідно до вимог ст. 21 Цивільного кодексу України, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, порушують права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів.
Відповідно до ст.12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарським судам підвідомчі: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; 2) справи про банкрутство. 3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції. 4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
Відповідно до ст.202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.
Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила.
Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.
Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Згідно із п.1.2 Інструкції про порядок складання акта екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання споживача, акт екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання споживача - документ установленої форми, складений відповідно до вимог Інструкції, в якому зазначені загальні відомості про споживача, перелік струмоприймачів, віднесених до екологічної, аварійної та технологічної броні, визначенні їх навантаження, добове електроспоживання та враховано час, необхідний для завершення технологічного процесу (циклу виробництва).
Тобто, акт екологічної, аварійної та технологічної броні - це не правочин, оскільки сам по собі не породжує, не змінює та не припиняє будь-які цивільні правовідносини, а технічний документ, що фіксує величини електричної потужності та мінімальний рівень споживання, які визначаються замірами або розрахунковим шляхом, має виключно технічний характер та складається з метою запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру через припинення електропостачання.
Пунктом 3.8 Інструкції про порядок складання акта екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання споживача передбачено, що спірні питання, що виникають між споживачем та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальною організацією) під час визначення та встановлення величин екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання споживача, оформлюються протоколом розбіжностей та в десятиденний термін подаються для розгляду до територіального підрозділу Держенергонагляду. Рішення Держенергонагляду є остаточним.
Відповідно до п.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо, зокрема, спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
За даних обставин, провадження у справі стосовно вимог про визнання - Акту екологічної, аварійної та технологічної броні енергопостачання споживача від 19.05.2004 року недійсним слід припинити, у зв'язку з тим, що даний спір не підлягає розгляду в господарських судах України.
Відповідно до п.3 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року «Про державне мито», сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадках: припинення провадження у справі або залишення позову без розгляду, якщо справа не підлягає розглядові в суді чи в господарському суді, а також коли позов подано недієздатною особою.
Позивачем при звернені до господарського суду Донецької області було сплачене державне мито в розмірі 85,00 грн., яке відповідно до ст. 47 Господарського процесуального кодексу України підлягає поверненню.
Керуючись ст.ст.44, 47, п.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, суд
Провадження у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго”, м.Горлівка, до Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу”, м.Донецьк, та до Комунального підприємства “Міськводоканал”, м.Дебальцеве, про визнання недійсним Акта екологічної, аварійної і технологічної броні енергопостачання споживача - припинити.
Видати позивачеві довідки про повернення державного мита в розмірі 85,00 грн. та про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 312,50 грн. та оригінали платіжного доручення про сплату державного мита № 1228 від 11.06.2009 р. та оригінал платіжного доручення про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу № 1226 від 11.06.2009 р.
Суддя
Суддя Лейба М.О.
Суддя Мальцев М.Ю.
Надруковано 6 прим.:
1- позивачу,
2- відповідачам,
1-у справу,
2 - третім особам
Вик.Канаховська В.В.
.