Запорізької області
14.09.09 Справа № 1/78/09
Суддя
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ВБР Електрік”, 02175, м. Київ, Харківське Шосе, 55
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Интелект-Прилад”, 69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 43-а
про стягнення 8 000,00 грн.
Суддя Немченко О.І.
Представники сторін:
від позивача -Фадєєва Т.В., дов. б/н від 27.07.2009р.
від відповідача -не з'явився;
12.06.2009 р. до господарського суду Запорізької області звернулось товариства з обмеженою відповідальністю “ВБР Електрік” з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Интелект-Прилад” суми 8 000 грн. заборгованості по оплаті товару, поставленого на підставі видаткової накладної № 1648 від 19.03.2008 р.
12.06.2009 р. порушено провадження у справі 1/78/09, судове засідання призначено на 06.07.2009 р.
Ухвалою суду від 12.06.2009 р. відмовлено в задоволенні вимоги позивача про вжиття заходів щодо забезпечення позову.
На підставі ст.77 ГПК України розгляд справи відкладався на 03.08.2009 р.
Ухвалою від 03.08.2009 р. в порядку ст.69 ГПК України строк вирішення спору у справі продовжений на один місяць -до 14.09.2009 р., судове засідання призначено на 14.09.2009 р.
У судовому засіданні 14.09.2009 р. за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві. Вимоги обґрунтовано ст.ст.526, 527, 530, 624, 625 ЦК України.
Відповідач у судові засідання не з'являвся, письмовий відзив та витребувані судом документи не надав. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Ухвали направлялися відповідачу на адресу, вказану в позовній заяві та довідці державного реєстратора з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: 69037, м. Запоріжжя, вул.Сорок років Радянської України, буд..43-А.
Відповідно до п.3.6 Роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб-учасників судового процесу.
Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст.75 ГПК України у відсутність відповідача, за наявними в ній матеріалами, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні.
За клопотанням представника позивача справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд
На підставі усної домовленості згідно рахунку-фактури № 10852 від 09.11.2007 р. ТОВ “ВБР Електрик” (позивач у справі) поставив ТОВ “Интелект-Прилад” (відповідач) товар - термостат в кількості 6 шт. загальною вартістю 19 092,17 грн., що підтверджується видатковою накладною №1648 від 19.03.2008р.
Товар з боку ТОВ “Інтелект-Прилад” був отриманий представником відповідача Латинський С.С. на підставі довіреності на отримання матеріальних цінностей ЯОХ № 990535 від 19.03.2008 р., про що свідчить підпис на видатковій накладній.
Надана до матеріалів справи копія виписки по рахунку свідчить, що відповідачем 28.12.2007р. було здійснено часткову передплату товару згідно рахунку № 10852 на суму 5 727,65 грн., після здійснення поставки протягом 2008 р. відповідачем додатково перераховано загальну суму 5 364,52 грн. Таким чином, неоплаченою залишилася сума боргу за поставлений товар у розмірі 8 000 грн.
10.08.2009 р. позивач направив відповідачу заяву-вимогу вих.. № 10-08/09 про перерахування суми 8 000 грн. боргу за товар, поставлений за накладною № 1648. Вимога залишилася без відповіді та задоволення.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 205 ЦК України правочин може вчиняться усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Зі змісту ст. 207 ЦК України випливає, що правочин в простій письмовій формі вчиняється сторонами шляхом фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими сторони обмінялися за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів зв'язку.
Із матеріалів справи слідує, що між сторонами на підставі ст.ст.11,202,509,642 ЦК України виникли зобов'язання, оскільки згідно з рахунком-фактурою, видатковою накладною, довіреністю на отримання матеріальних цінностей позивач передав відповідачу товар, а відповідач його прийняв, тому фактично між ними укладено договір купівлі-продажу.
Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 692 ЦК покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України , ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Доказів виконання зобов'язання у повному обсязі та перерахування позивачу на його вимогу суми основного боргу, яка залишилася несплаченою, відповідач суду не надав. Таким чином, вимоги про стягнення з ТОВ “Интелект-Прилад” на користь позивача суми 8 000 грн. основного боргу є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Позовні вимоги задовольняються в повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.
Керуючись ст.ст.33, 44, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Интелект-Прилад” (69037, м. Запоріжжя, вул.Сорок років Радянської України, 43 А, код ЄДРПОУ 34748687) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ ВБР Електрик” (02175, м.Київ, вул. Харківське шосе, 55, поштова адреса: 03040, м.Київ, вул. Деміївська, 41, р/р 26006367348701 в філії КРУКБ “Фінанси та Кредит”, МФО 300937, код ЄДРПОУ 32527242) 8 000 (вісім тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
Суддя О.І. Немченко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.
Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, 21 вересня 2009 року.