Суддя Морозов С.М.
Секретар судового засідання Денисенко А.В.
Представники:
від позивача : Русинова Т.Ю. (довіреність № 04 від 02.01.2009р.)
від відповідача : не з'явилися.
Обставини справи:
Відкрите акціонерне товариство «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім.. А.М.Кузьміна»(надалі - позивач) звернулося до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Банк «Біг Енергія»(надалі -відповідач, Банк) про стягнення 37372,18 грн. безпідставно набутих коштів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неправомірно не повернуті грошові кошти позивача, що були ним перераховані контрагенту, рахунок якого виявився закритим.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову не заперечував, однак посилався на той факт, що постановою Правління НБУ № 134 від 13.03.2009 призначена тимчасова адміністрація та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Участь свого представника в судовому засіданні відповідач не забезпечив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
08.09.2009 відповідачем подане до суду клопотання про передачу справи за підсудністю до Господарського суду Запорізької області за місцезнаходженням Енергодарської філії ВАТ „Банку „БІГ Енергія”, де підписано Договір банківського вкладу.
В задоволенні вказаного клопотання судом відмовлено, зважаючи на наступне:
Відповідно до частини третьої статті 15 ГПК України якщо юридичну особу представляє уповноважений нею відособлений підрозділ, територіальна підсудність спору визначається з урахуванням частин першої -третьої цієї статті залежно від місцезнаходження відособленого підрозділу. Відповідно до положень Цивільного кодексу України філія не є юридичною особою.
Відповідачем не було надано суду доказів того, що Енергодарська філія ВАТ „Банк „БІГ Енергія” наділена повноваженнями бути відповідачем в суді.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
06 січня 2009 року позивачем з власного рахунку в ЗОД «Райффайзен Банк «Аваль»в м. Запоріжжя було перераховано 37372,18 грн. за платіжними дорученнями № 43 та № 49 на рахунок ВАТ БМУ «Запоріжстальстрой»(ЄДРПОУ 04851255) № 26004002000200 в ЗТФ ВАТ Банку «Біг Енергія», що підтверджується банківською випискою по особовому рахунку позивача за 06.01.2009 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).
Згідно із ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України) зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Статтею 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є договори та інші право чини, створення літературних, художніх творів та інших результатів інтелектуальної творчої діяльності, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Статтею 51 Закону України «Про банки і банківську діяльність»визначено, що банківські розрахунки проводяться у готівковій та безготівковій формах згідно із правилами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку України. Безготівкові розрахунки проводяться на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді. Банки в Україні можуть використовувати як платіжні інструменти, зокрема, платіжні доручення.
Відповідно до частини першої ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Відповідно до п.1.15 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління НБУ від 21 січня 2004 р. № 22, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за № 377/8976 (надалі -Інструкції №22), доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків і зарахування коштів на рахунки отримувачів банки здійснюють у термін, встановлений законодавством України.
Згідно із п. 2.31 Інструкції №22 банк отримувача зобов'язаний зарахувати на рахунки своїх клієнтів кошти, що надійшли за електронними розрахунковими документами протягом операційного дня, у день їх отримання, якщо під час проведення контролю за реквізитами цих документів, що здійснюється відповідно до цієї глави, не виявлено розбіжностей.
Банк отримувача зобов'язаний перевірити відповідність номера рахунку отримувача і його коду (номера), що зазначені в електронному розрахунковому документі, і зараховувати кошти на рахунок отримувача, лише якщо вони збігаються. У разі їх невідповідності банк має право затримати суму переказу на строк до чотирьох робочих днів (у які враховується і день надходження до банку отримувача електронного розрахункового документа) для встановлення належного отримувача цих коштів, яку зараховує на рахунок "Кредитові суми до з'ясування". Банк має забезпечити зберігання належним чином оформленої/го (засвідченої/го підписом відповідального виконавця чи електронним цифровим підписом) паперової копії електронного розрахункового документа чи електронного розрахункового документа.
Норма ст. 1075 ЦК України передбачає право розірвання договору банківського рахунка за заявою клієнта у будь-який час. Залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.
Як підтверджується Повідомленням ЗОД «Райффайзен Банк «Аваль»в м. Запоріжжя від 14.03.2002 та листом СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя № 8211/10/29-013 від 21.09.2009 (копії в матеріалах справи), рахунок ВАТ БМУ «Запоріжстальстрой»№ 26004002000200 в ЗТФ ВАТ Банку «Біг Енергія»МФО 313708 був закритий 14 березня 2002 року. Таким чином, на час перерахування позивачем грошових коштів в сумі 37372,18 грн. за платіжними дорученнями № 43 та № 49 від 06.01.2009 рахунок отримувача цих коштів вже був закритий відповідачем.
У відповідності до п. 2.32 Інструкції №22 для встановлення належного отримувача банк отримувача зобов'язаний надіслати банку платника запит щодо уточнення номера рахунку та/або коду (номера) отримувача.
Згідно із п. 2.33 Інструкції №22 якщо кошти зараховані на рахунок "Кредитові суми до з'ясування" унаслідок відсутності в банку отримувача рахунку, зазначеного в електронному розрахунковому документі як рахунок отримувача, і банк отримувача не має наміру уточнювати номер рахунку, то він повертає кошти з рахунку "Кредитові суми до з'ясування" не пізніше наступного робочого дня після їх надходження із зазначенням причини повернення.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідачем не виконане зобов'язання по перерахуванню (поверненню) отриманих грошових коштів в сумі 37372,18 грн. у зв'язку із відсутністю у нього рахунку отримувача - ВАТ БМУ «Запоріжстальстрой».
У відповідності до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Посилання відповідача на дію мораторію, введеного постановою правління НБУ від 13.03.2009 № 134 є неправомірним з огляду на наступне.
У відповідності до частини третьої ст. 1066 ЦК України банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Крім того, статтею 1074 ЦК України встановлені обмеження права розпоряджатись рахунком, за якою обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
У відповідності до ст. 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність»(надалі -Закон про банки) у разі істотної загрози платоспроможності банку Національний банк України призначає тимчасову адміністрацію.
Згідно із ст. 85 цього закону з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам, Національний банк України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців.
Постановою Правління НБУ № 134 від 13.03.2009 року у Відкритому акціонерному товаристві «Банк «Біг Енергія»призначено тимчасову адміністрацію строком на 1 рік - з 16.03.2009 до 15.03.2010 та з метою створення сприятливих умов для фінансового стану банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 16.03.2009 року до 15.09.2009 року.
Постановою Правління НБУ № 540 від 10.09.2009 продовжено мораторій на задоволення вимог кредиторів Відкритого акціонерного товариства «Банк «Біг Енергія»шляхом уведення мораторію на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців -з 16.09.2009 до 15.03.2010, крім зобов'язань Банку за договорами банківських вкладів (депозитів), договорами банківських рахунків, а також за зобов'язаннями щодо переказу коштів у межах лімітів, установлених тимчасовим адміністратором Банку і погоджених НБУ.
У відповідності до ст. 2 зазначеного Закону мораторій -це зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Частиною другою ст. 85 Закону про банки визначено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.
Відповідач визнає, що грошові кошти в загальній сумі 37372,18 грн. згідно платіжних доручень № 43 та № 49 від 06.01.2009 він повинен був перерахувати до введення мораторію, тобто до 16.03.2009, але порушив зобов'язання, а після введення мораторію перерахування стало неможливим, оскільки мораторій поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасового адміністратора. Таким чином, зобов'язання по поверненню безпідставно отриманих коштів було порушене відповідачем до введення мораторію.
Однак дана обставина не впливає негативно на права позивача щодо судового захисту своїх прав. Так, згідно із частиною третьою ст. 85 Закону України про банки протягом дії мораторію: 1) забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України; 2) не нараховується неустойка (штраф, пеня), інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Отже, мораторій не впливає на право кредитора (позивача) звернутися до суду із позовними вимогами та на право суду розглянути та задовольнити їх, оскільки стадія судового розгляду не є стягненням за виконавчими документами, позовні вимоги не стосуються стягнення неустойки чи фінансових санкцій.
Зважаючи на все вищевикладене, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати позивача у сумі 686,23 грн. (373,73 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Банку „БІГ Енергія” (ідентифікаційний код: 20023463, адреса: 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, буд.15) на користь Відкритого акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь»(ідентифікаційний код 00186536, адреса: 69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, 81, р/р 26005888 в Базовому відділенні ЗОД «Райффайзен банк «Аваль», МФО 313827) 37 372,18 грн. (тридцять дві тисячі триста сімдесят дві гривні 18 копійок) та судові витрати в розмірі 686,23 (шістсот вісімдесят шість гривень 23 копійки) грн.. Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Дата підписання повного тексту рішення 08.10.2009р.
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 25/219
29.09.09
За позовом
Відкритого акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім.. А.М.Кузьміна»
до
Відкритого акціонерного товариства «Банк «Біг Енергія»
про
стягнення 37372,18 грн.
Суддя Морозов С.М.
Секретар судового засідання Денисенко А.В.
Представники:
від позивача : Русинова Т.Ю. (довіреність № 04 від 02.01.2009р.)
від відповідача : не з'явилися.
Обставини справи:
Відкрите акціонерне товариство «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім.. А.М.Кузьміна»(надалі - позивач) звернулося до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Банк «Біг Енергія»(надалі - відповідач, Банк) про стягнення 37372,18 грн. безпідставно набутих коштів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неправомірно не повернуті грошові кошти позивача, що були ним перераховані контрагенту, рахунок якого виявився закритим.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову не заперечував, однак посилався на той факт, що постановою Правління НБУ № 134 від 13.03.2009 призначена тимчасова адміністрація та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Участь свого представника в судовому засіданні відповідач не забезпечив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
08.09.2009 відповідачем подане до суду клопотання про передачу справи за підсудністю до Господарського суду Запорізької області за місцезнаходженням Енергодарської філії ВАТ „Банку „БІГ Енергія”, де підписано Договір банківського вкладу.
В задоволенні вказаного клопотання судом відмовлено, зважаючи на наступне:
Відповідно до частини третьої статті 15 ГПК України якщо юридичну особу представляє уповноважений нею відособлений підрозділ, територіальна підсудність спору визначається з урахуванням частин першої -третьої цієї статті залежно від місцезнаходження відособленого підрозділу. Відповідно до положень Цивільного кодексу України філія не є юридичною особою.
Відповідачем не було надано суду доказів того, що Енергодарська філія ВАТ „Банк „БІГ Енергія” наділена повноваженнями бути відповідачем в суді.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
06 січня 2009 року позивачем з власного рахунку в ЗОД «Райффайзен Банк «Аваль»в м. Запоріжжя було перераховано 37372,18 грн. за платіжними дорученнями № 43 та № 49 на рахунок ВАТ БМУ «Запоріжстальстрой»(ЄДРПОУ 04851255) № 26004002000200 в ЗТФ ВАТ Банку «Біг Енергія», що підтверджується банківською випискою по особовому рахунку позивача за 06.01.2009 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).
Згідно із ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України) зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Статтею 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є договори та інші право чини, створення літературних, художніх творів та інших результатів інтелектуальної творчої діяльності, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Статтею 51 Закону України «Про банки і банківську діяльність»визначено, що банківські розрахунки проводяться у готівковій та безготівковій формах згідно із правилами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку України. Безготівкові розрахунки проводяться на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді. Банки в Україні можуть використовувати як платіжні інструменти, зокрема, платіжні доручення.
Відповідно до частини першої ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Відповідно до п.1.15 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління НБУ від 21 січня 2004 р. № 22, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за № 377/8976 (надалі -Інструкції №22), доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків і зарахування коштів на рахунки отримувачів банки здійснюють у термін, встановлений законодавством України.
Згідно із п. 2.31 Інструкції №22 банк отримувача зобов'язаний зарахувати на рахунки своїх клієнтів кошти, що надійшли за електронними розрахунковими документами протягом операційного дня, у день їх отримання, якщо під час проведення контролю за реквізитами цих документів, що здійснюється відповідно до цієї глави, не виявлено розбіжностей.
Банк отримувача зобов'язаний перевірити відповідність номера рахунку отримувача і його коду (номера), що зазначені в електронному розрахунковому документі, і зараховувати кошти на рахунок отримувача, лише якщо вони збігаються. У разі їх невідповідності банк має право затримати суму переказу на строк до чотирьох робочих днів (у які враховується і день надходження до банку отримувача електронного розрахункового документа) для встановлення належного отримувача цих коштів, яку зараховує на рахунок "Кредитові суми до з'ясування". Банк має забезпечити зберігання належним чином оформленої/го (засвідченої/го підписом відповідального виконавця чи електронним цифровим підписом) паперової копії електронного розрахункового документа чи електронного розрахункового документа.
Норма ст. 1075 ЦК України передбачає право розірвання договору банківського рахунка за заявою клієнта у будь-який час. Залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.
Як підтверджується Повідомленням ЗОД «Райффайзен Банк «Аваль»в м. Запоріжжя від 14.03.2002 та листом СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя № 8211/10/29-013 від 21.09.2009 (копії в матеріалах справи), рахунок ВАТ БМУ «Запоріжстальстрой»№ 26004002000200 в ЗТФ ВАТ Банку «Біг Енергія»МФО 313708 був закритий 14 березня 2002 року. Таким чином, на час перерахування позивачем грошових коштів в сумі 37372,18 грн. за платіжними дорученнями № 43 та № 49 від 06.01.2009 рахунок отримувача цих коштів вже був закритий відповідачем.
У відповідності до п. 2.32 Інструкції №22 для встановлення належного отримувача банк отримувача зобов'язаний надіслати банку платника запит щодо уточнення номера рахунку та/або коду (номера) отримувача.
Згідно із п. 2.33 Інструкції №22 якщо кошти зараховані на рахунок "Кредитові суми до з'ясування" унаслідок відсутності в банку отримувача рахунку, зазначеного в електронному розрахунковому документі як рахунок отримувача, і банк отримувача не має наміру уточнювати номер рахунку, то він повертає кошти з рахунку "Кредитові суми до з'ясування" не пізніше наступного робочого дня після їх надходження із зазначенням причини повернення.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідачем не виконане зобов'язання по перерахуванню (поверненню) отриманих грошових коштів в сумі 37372,18 грн. у зв'язку із відсутністю у нього рахунку отримувача - ВАТ БМУ «Запоріжстальстрой».
У відповідності до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Посилання відповідача на дію мораторію, введеного постановою правління НБУ від 13.03.2009 № 134 є неправомірним з огляду на наступне.
У відповідності до частини третьої ст. 1066 ЦК України банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Крім того, статтею 1074 ЦК України встановлені обмеження права розпоряджатись рахунком, за якою обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
У відповідності до ст. 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність»(надалі -Закон про банки) у разі істотної загрози платоспроможності банку Національний банк України призначає тимчасову адміністрацію.
Згідно із ст. 85 цього закону з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам, Національний банк України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців.
Постановою Правління НБУ № 134 від 13.03.2009 року у Відкритому акціонерному товаристві «Банк «Біг Енергія»призначено тимчасову адміністрацію строком на 1 рік - з 16.03.2009 до 15.03.2010 та з метою створення сприятливих умов для фінансового стану банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 16.03.2009 року до 15.09.2009 року.
Постановою Правління НБУ № 540 від 10.09.2009 продовжено мораторій на задоволення вимог кредиторів Відкритого акціонерного товариства «Банк «Біг Енергія»шляхом уведення мораторію на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців -з 16.09.2009 до 15.03.2010, крім зобов'язань Банку за договорами банківських вкладів (депозитів), договорами банківських рахунків, а також за зобов'язаннями щодо переказу коштів у межах лімітів, установлених тимчасовим адміністратором Банку і погоджених НБУ.
У відповідності до ст. 2 зазначеного Закону мораторій -це зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Частиною другою ст. 85 Закону про банки визначено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.
Відповідач визнає, що грошові кошти в загальній сумі 37372,18 грн. згідно платіжних доручень № 43 та № 49 від 06.01.2009 він повинен був перерахувати до введення мораторію, тобто до 16.03.2009, але порушив зобов'язання, а після введення мораторію перерахування стало неможливим, оскільки мораторій поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасового адміністратора. Таким чином, зобов'язання по поверненню безпідставно отриманих коштів було порушене відповідачем до введення мораторію.
Однак дана обставина не впливає негативно на права позивача щодо судового захисту своїх прав. Так, згідно із частиною третьою ст. 85 Закону України про банки протягом дії мораторію: 1) забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України; 2) не нараховується неустойка (штраф, пеня), інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Отже, мораторій не впливає на право кредитора (позивача) звернутися до суду із позовними вимогами та на право суду розглянути та задовольнити їх, оскільки стадія судового розгляду не є стягненням за виконавчими документами, позовні вимоги не стосуються стягнення неустойки чи фінансових санкцій.
Зважаючи на все вищевикладене, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати позивача у сумі 686,23 грн. (373,73 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Банку „БІГ Енергія” (ідентифікаційний код: 20023463, адреса: 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, буд.15) на користь Відкритого акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь»(ідентифікаційний код 00186536, адреса: 69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, 81, р/р 26005888 в Базовому відділенні ЗОД «Райффайзен банк «Аваль», МФО 313827) 37 372,18 грн. (тридцять дві тисячі триста сімдесят дві гривні 18 копійок) та судові витрати в розмірі 686,23 (шістсот вісімдесят шість гривень 23 копійки) грн.. Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя
С.М. Морозов
Дата підписання повного тексту рішення 08.10.2009р.