"03" вересня 2009 р. Справа № 5/166/09
м. Миколаїв
За позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю «НК Экспо», 54042, м. Миколаїв, вул. Південна, 27-а кв. 8, Код ЕДРПОУ 32938398
До відповідача: Закрите акціонерне товариство «Альфа -Банк», в особі відділення банку «Миколаївське», 54030, м. Миколаїв, вул. Адмірала Макарова, 40, код ЄДРПОУ 23494714
Третя особа без самостійних вимог: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Войтовський В. С., 01001, м. Київ, вул.. Мала Житомирська, 10
Суддя Філінюк І. Г.
Від позивача: не з'явився.
Від відповідача: Куликов І. А. дор. № 400/09 від 15.06.2009р.
Від третьої особи: не з'явився.
Суть спору:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати виконавчі надписи нотаріуса № 2221 та № 2222 від 14.05.2009р. такими, що не підлягають виконанню, вжити заходи до забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за вказаними виконавчими написами.
В обґрунтування заявленого позову, позивач посилається на те, що не настав момент виконання зобов'язання за кредитним договором, заборгованість за ним не є безспірною.
Відповідач позовні вимоги не визнав, посилаючись на їх безпідставність та недоведеність.
На підставі розпорядження заступника голови господарського суду Миколаївської області від 03.08.2009р. справа передана для подальшого розгляду судді Філінюк І. Г.
В судове засідання 03.09.2009р. представник позивача та третьої особи не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про час і місце судового засідання, про що свідчить поштове повідомлення № 1019788 та № 10207251
На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні за згодою відповідача було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника відповідача, господарський суд,
Встановив:
Між ЗАТ «Альфа-Банк»в особі відділення «Миколаївське»та ТОВ «Івего»укладено договір про відкриття кредитної лінії №158-МВ\08 від 27.06.2008р.
27.06.2008р. між ТОВ «НК ЄКСПО»та ЗАТ «Альфа-Банк»укладено договір поруки №250-П\08, згідно якого позивач поручається за виконання ТОВ «Івего»обов'язків, що виникли на підставі договору про відкриття кредитної лінії №158-МВ\08 від 27.06.2008р.
Крім того, 27.06.2008р. між ТОВ «НК ЄКСПО» та ЗАТ «Альфа-Банк»укладено договір іпотеки №350\08 та договір застави рухомого майна №352\08, якими забезпечуються зобов'язання ТОВ «Івего»перед ЗАТ «Альфа-Банк», які виникають на підставі договору про відкриття кредитної лінії №158-МВ\08 від 27.06.2008р.
Відповідно до вказаних договорів позивач передав відповідачу в іпотеку та заставу належне йому на праві власності нерухоме та рухоме майно (обладнання), згідно наданого до договорів переліку.
З матеріалів справи вбачається, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В.С. вчинено виконавчі написи №2221 та № 2222 від 14.05.2009р., якими звернуто стягнення на нерухоме та рухоме майно, що належить ТОВ «НК ЄКСПО»та яке є предметом іпотеки та застави за вищезазначеними договорами від 27.06.2008р.
На виконання виконавчих написів нотаріуса, відділом державної виконавчої служби Вознесенського міськрайонного управління юстиції 12.05.2009р. відкрито виконавчі провадження - постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №12707312 та №12707325, проведено опис майна та накладений арешт.
Позовні вимоги суд вважає недоведеними та не підлягаючими задоволенню, з оглядом на наступне:
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо інше не встановлено цим Законом, обтяжувач, який має намір звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження в позасудовому порядку, зобов'язаний надіслати боржнику та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання.
Повідомлення надсилається одночасно з реєстрацією в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження. Повідомлення повинно містити таку інформацію: 1) зміст порушення, вчиненого боржником; 2) загальний розмір не виконаної боржником забезпеченої обтяженням вимоги; 3) опис предмета забезпечувального обтяження; 4) посилання на право іншого обтяжувача, на користь якого встановлено зареєстроване обтяження, виконати порушене зобов'язання боржника до моменту реалізації предмета обтяження або до переходу права власності на нього обтяжувачу; 5) визначення позасудового способу звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, який має намір застосувати обтяжувач; 6) вимогу до боржника виконати порушене зобов'язання або передати предмет забезпечувального обтяження у володіння обтяжувачу протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.
Частиною 2 ст. 28 зазначеного Закону встановлено, що якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов'язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобов'язаний на вимогу обтяжувача негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача.
З матеріалів справи вбачається, що 23.02.2009 року відповідач направив на адресу основного боржника ТОВ «Івего»та майнового поручителя ТОВ «НК ЄКСПО»повідомлення про порушення основного зобов'язання № 11076-11-б/б, яке отримано 12.03.2009 р. основним боржником, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 50915290 та фіскальним чеком відділення зв'язку № 3148 від 23.02.2009 року (копії додаються) та отримано майновим поручителем 26.02.2009 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 50915281від 23.02.2009 р.
Повідомлення про порушення основного зобов'язання, відповідає вимогам ст. 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку», з тексту якого вбачається, що вино є одночасно як повідомленням про порушення, так і вимогою про виконання зобов'язання.
У 30-денний строк з моменту вручення повідомлення позивач та основний боржник не виконали зобов'язання перед банком, доказів такого виконання суду не надали, що стало підставою для звернення стягнення на заставлене майно на підставі виконавчих написів нотаріуса.
Згідно п. 6.2 договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки може бути здійснено на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог Іпотекодержателя (позасудове врегулювання), яким вважатиметься застереження, що міститься в п. 6.3 цього Договору.
Пунктом 6.3 договору іпотеки визначено саме способи позасудового врегулювання у разі укладення за згодою сторін договору про задоволення вимог Іпотекодержателя як альтернативного заходу, що не виключає можливості застосування такого заходу як звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису згідно п. 6.2 договору іпотеки.
Застосування виконавчого напису нотаріуса повністю узгоджується з положеннями Закону України «Про іпотеку», зокрема, згідно ч. 3 ст. 33 вказаного закону звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог Іпотекодержателя.
Щодо посилань позивача на відсутність у договорі застави положень про можливість застосування виконавчого напису нотаріуса, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно п. 4.1.4 договору застави Заставодержатель має право звернути на предмет застави стягнення згідно з цим договором та законодавством України.
Обґрунтовуючи позов, позивач вказує на те, що між сторонами існує судовий спір, а саме справа № 11/76/09 за позовом ЗАТ «Альфа-Банк»до ТОВ «Івего», ТОВ «НК Єкспо»про стягнення заборгованості, проте позивачем не надано суду доказів часткового виконання зобов'язань за договором, або власних розрахунків заборгованості.
Крім того, відповідно до ст. 7 Закону України "Про нотаріат" нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а на території Республіки Крим, крім того, - законодавством Республіки Крим, наказами Міністра юстиції України, нормативними актами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
Статтею 50 цього Закону встановлено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржується до суду.
З приписів частини 2 ст. 16 Цивільного кодексу України вбачається, що суд, зокрема, може захистити цивільне право або інтерес особи у спосіб, встановлений законом.
З приписів Закону України "Про нотаріат" вбачається, що у разі вчинення нотаріусом виконавчого напису всупереч приписам законодавства, такі дії нотаріуса оскаржується до суду і в такому випадку вчинений нотаріусом акт визнається - недійсним. Вказана правова позиція викладена у постанові ВГСУ від 22.04.2009 року по справі № 6/282/08.
З огляду на наведене, спосіб захисту порушеного права обраний позивачем, не відповідає вимогам закону, що є підставою у відмові в задоволені позову.
Стаття 572 ЦК України передбачає, що в силу застави кредитор має право у разі невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44,49,68,75,82,84,85 ГПК України, господарський суд, -
В задоволені позову - відмовити.
Скасувати заходи до забезпечення позову, вжиті п. 5 ухвали Господарського суду Миколаївської області від 09.06.2009р.
Суддя
Рішення підписано