79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
22.09.09 Справа № 15/94
Львівський апеляційний господарський суд у складі суддів:
головуючий суддя Бонк Т. Б.
судді Бойко С. М.
Марко Р. І.
при секретарі судового засідання Гулик Н. Г.
за участю представників сторін:
від позивача -не з'явився
від відповідача (апелянта) -не з'явився
розглянув апеляційну скаргу Дочірнього транспортно-експедиційного підприємства «Іст-Захід», м. Львів № 896 від 21.05.2009 р.
на рішення господарського суду Львівської області від 30.04.2009 р.
у справі № 15/94
за позовом ТзОВ «Укрпродукт Логістик», м. Житомир
до відповідача Дочірнього транспортно-експедиційного підприємства «Іст-Захід», м. Львів
про стягнення 1 012, 03 грн.
рішенням господарського суду Львівської області від 30.04.2009 р. у справі № 15/94 частково задоволено позов ТзОВ «Укрпродукт Логістик», м. Житомир, з Дочірнього транспортно-експедиційного підприємства «Іст-Захід», м. Львів стягнуто на користь позивача 51, 49 грн. пені, 6, 44 грн. 3 % річних, 54, 10 грн. інфляційних втрат, 102 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 118 грн. в повернення витрат по сплаті послуг інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, в решті позову провадження у справі припинено.
Рішення мотивоване тим, що оскільки відповідач не виконав своїх зобов'язань по договору, а саме не оплатив у передбачений договором строк наданих йому послуг, у нього виникла заборгованість, на суму якої нараховано пеню, інфляційні втрати та 3 % річних. В результаті добровільного погашення основної суми боргу, в цій частині провадження у справі припинено.
У своїй апеляційній скарзі відповідач просить дане рішення скасувати в частині задоволення позовних вимог і припинити провадження у справі, посилаючись на те, що судом не взято до уваги того факту, що неналежне виконання боржником зобов'язань спричинене саме бездіяльністю кредитора, який не виконав належним чином своїх зобов'язань по договору щодо надання комплекту документів -оригіналу накладної М-20 та довіреності форми М-2.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення господарського суду Львівської області без змін, апеляційну скаргу без задоволення, мотивуючи тим, що у своєму рішенні суд взяв до уваги факт викладення у заявці на перевезення додаткових умов і обґрунтовано дійшов висновку, що у зв'язку із тим, що умови договору мають переважну дію над умовами заявки, відповідач отримав всі документи, необхідні для оплати саме 29.12.2008 р. Факт отримання відповідачем всіх необхідних для оплати документів саме 29.12.2008 р. підтверджується поштовим повідомленням про вручення документів та журналом вихідної кореспонденції.
Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі та у відзиві на неї, заслухавши пояснення представника відповідача у судовому засіданні, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що між ТзОВ «Укрпродукт Логістик»та Дочірнім транспортно-експедиційним підприємством «Іст-Захід»укладено договір № 87 ПУ-08/Л8 про надання транспортно-експедиційних послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у внутріміському та міжміському сполученні від 01.02.2008 р., відповідно до умов якого позивач зобов'язався на замовлення відповідача здійснювати перевезення вантажу автомобільним транспортом, а відповідач зобов'язався оплачувати надані позивачем транспортно-експедиційні послуги.
На виконання умов договору та відповідно до заявки відповідача, позивач здійснив перевезення вантажу по маршруту м. Луцьк -м. Львів.
Відповідно до п. 4.2 договору, ціни, що відповідають конкретному перевезенню узгоджуються додатково перед кожним перевезенням. Сторони узгодили вартість перевезення в сумі 900 грн., що підтверджується заявкою на перевезення № 67/12-8 від 16.12.2008 р.
Згідно п. 4.4 договору, оплата наданих позивачем послуг здійснюється відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача протягом 5 банківських днів з моменту одержання. Хоча в заявці на перевезення № 67/12-8 від 16.12.2008 р. передбачено, що оплата за надані послуги повинна бути здійснена протягом 14 днів після отримання передбачених договором документів, проте, відповідно до п. 4.5 договору, умови договору мають переважну дію перед умовами заявки. Відтак, обов'язок оплатити надані позивачем послуги у відповідача виник 29.12.2008 р.
Однак, відповідач умов договору щодо оплати наданих позивачем послуг не виконав, внаслідок чого у нього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 900 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач з метою досудового врегулювання спору направив на адресу відповідача претензію № 410 від 25.02.2009 р. з вимогою погасити заборгованість, однак, відповідач залишив згадану претензію без відповіді.
У відповідності до п. 6.6 договору, за несвоєчасну оплату відповідач повинен сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБ України від суми боргу за кожен день прострочення. За порушення грошових зобов'язань в частині своєчасності оплати послуг позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 51, 49 грн. Крім того, за неналежне виконання умов договору позивач нарахував відповідачу штрафні санкції в розмірі 60, 54 грн., а саме: 3 % річних в розмірі 6, 44 грн. та інфляційні витрати в розмірі 54, 10 грн.
Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем, із врахуванням штрафних санкцій, становила 1 012, 03 грн. і на день звернення позивача до суду відповідачем не була погашена.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
У відповідності до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В той же час, у матеріалах справи містяться докази того, що 08.04.2009 р. в процесі судового розгляду відповідач погасив основний борг в сумі 900 грн., що підтверджується випискою з банку про рух коштів на рахунку позивача, а тому відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України, господарський суд правомірно припинив провадження з підстав відсутності предмету спору.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна інстанція вважає, що суд першої інстанції підставно дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають до задоволення.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За наведених обставин, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з врахування всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.
Керуючись ст.ст. 99, 101 -105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд
1. Рішення господарського суду Львівської області від 30.04.2009 р. у справі № 15/94 залишити без змін, апеляційну скаргу Дочірнього транспортно-експедиційного підприємства «Іст-Захід», м. Львів -без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
3. Матеріали справи скерувати на адресу місцевого господарського суду.
Головуючий суддя Бонк Т. Б.
Суддя Бойко С. М.
Суддя Марко Р. І.