ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
№ 33/359
07.09.09
Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу
за позовом закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Український фінансовий альянс»
до Акціонерного комерційного банку «Європейський»
про стягнення 209 158,15 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Шкуліпа О.П. -представник за довіреністю № 13 від 26.05.2009 року;
від відповідача: не з'явився.
встановив :
Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Український фінансовий альянс»звернулось до Господарського м. Києва з позовною заявою до Акціонерного комерційного банку «Європейський»про стягнення 209 158,15 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 05.11.2008 року між позивачем та відповідачем був укладений депозитний договір про вклад «Еталон»№ Д/39-08/2601, згідно умов якого позивач передає, а відповідач приймає на депозитний рахунок грошові кошти у сумі, передбаченій п. 1.3. цього договору (далі - Депозит) на умовах цього договору.
Відповідно до п. 1.3. договору сума депозиту 200 000,00 грн.
Відповідно до п. 1.4. договору строк депозиту -з дня зарахування суми депозиту на депозитний рахунок відповідно до умов п.п. 2.2.1 п.2.2 цього договору по 06 травня 2009 року включно.
Відповідно до п. 1.5 договору процентна ставка за користування депозитом протягом строку депозиту складає 18,5 % річних.
Позивач належним чином виконав свої зобов'язання за депозитним договором про вклад «Еталон»№ Д/39-08/2601 від 05.11.2008 року перерахувавши на депозитний рахунок грошові кошти у сумі 200 000,00 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку від 07.11.2008 року, яка знаходиться в матеріалах справи.
Відповідач виконував свої зобов'язання по сплаті відсотків по депозиту з 05.11.2008 року по 02.02.2009 року.
З 02.02.2009 року відповідач не виконав умови договору по сплаті процентів за лютий, березень, квітень 2009 року по депозиту в сумі 9 021,93 грн. та не повернув кредитні кошти у сумі 200 000,00 грн. 06.05.2009 року -тобто в день закінчення строку депозиту.
Відповідно до п. 3.3. договору банк перераховує клієнту щомісяця, не пізніше третього банківського дня місяця, наступного за поточним, суму нарахованих, відповідно до умов договору, процентів на поточний рахунок клієнта, зазначений в розділі 7 даного договору.
Відповідно до п. 2.4.2. договору банк зобов'язаний перерахувати суму депозиту і суму нарахованих процентів за останній період користування депозитом на поточний рахунок клієнта, зазначений у розділі 7 цього договору, в день закінчення строку депозиту/в дату відмови від договору.
Позивач направив відповідачеві листа № 055 від 16.04.2009 року з проханням надати пояснення щодо невиплати нарахованих відсотків по депозитному вкладу та №. 073/1 від 08.05.2009 року з проханням повернути депозит та нараховані і несплачені відсотки.
Керуючись статтею 1061 Цивільного кодексу України позивач також нарахував відповідачеві відсотки на несплачені відсотки у сумі 136,22 грн.
Таким чином, станом на день подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем становить 200 000,00 грн. в частині неповернення суми депозиту, 9 021,93 грн. в частині нарахованих та несплачених відсотків та 136,22 грн. відсотків на несплачені відсотки.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.06.2009 року порушено провадження у справі № 33/359 і призначено до розгляду на 16.07.2009 року.
У судове засідання 16.07.2009 з'явились представники сторін. Представник позивача частково виконав вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 02.06.2009 року. Представник відповідача подав суду клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості ознайомитись з матеріалами справи та заяву про продовження строку розгляду справи.
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України судом було відкладено розгляд справи на 07.09.2009 року для надання додаткових доказів по справі.
У судове засідання 07.09.2009 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі № 33/359 від 02.06.2009 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та день розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представник позивача подав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі від 02.06.2009 року, надав пояснення по справі та просив стягнути з відповідача суму заборгованості по депозиту у розмірі 200 000,00 грн., нарахованих та несплачених відсотків у сумі 9 021,93 грн., нарахованих відсотків на несплачені відсотки 136,22 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 2 091,58 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 312,50 грн.
Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.
Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
05.11.2008 року між позивачем та відповідачем був укладений депозитний договір про вклад «Еталон»№ Д/39-08/2601, згідно умов якого позивач передає, а відповідач приймає на депозитний рахунок грошові кошти у сумі, передбаченій п. 1.3. цього договору (далі - Депозит) на умовах цього договору.
Відповідно до п. 1.3. договору сума депозиту 200 000,00 грн.
Відповідно до п. 1.4. договору строк депозиту -з дня зарахування суми депозиту на депозитний рахунок відповідно до умов п.п. 2.2.1 п.2.2 цього договору по 06 травня 2009 року включно.
Відповідно до п. 1.5 договору процентна ставка за користування депозитом протягом строку депозиту складає 18,5 % річних.
Відповідно до ч.1 стаття 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Згідно з п.2.4 глави 2 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами»№ 516 від 03.12.2003 року, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від іншої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові цю суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, установлених договором.
Частиною 1 статті 1060 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).
Позивач належним чином виконав свої зобов'язання за депозитним договором про вклад «Еталон»№ Д/39-08/2601 від 05.11.2008 року перерахувавши на депозитний рахунок грошові кошти у сумі 200 000,00 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку від 07.11.2008 року, яка знаходиться в матеріалах справи.
З 02.02.2009 року відповідач не виконав умови договору по сплаті процентів по депозиту за лютий 2009 року в сумі 2 838,36 грн., за березень 2009 року в сумі 3 142,47 грн., за квітень 2009 року в сумі 3 041,10 грн., а загалом в сумі 9 021,93 грн., що підтверджується банківськими виписками про рух коштів на рахунку, які знаходяться в матеріалах справи. Відповідач також не повернув позивачеві кредитні кошти у сумі 200 000,00 грн. 06.05.2009 року -тобто в день закінчення строку депозиту.
Пунктом 3.1 договору передбачено, що проценти на суму депозиту нараховуються за фактичну кількість днів користування депозитом з дня, наступного за днем надходження коштів на депозитний рахунок клієнта, та до дня, який передує дню його повернення клієнту (в тому числі у випадку дострокового повернення суми депозиту). При цьому кількість днів у році та у місяці приймається сторонами рівною фактичній кількості днів у році та місяці.
Відповідно до п. 3.3. договору банк перераховує клієнту щомісяця, не пізніше третього банківського дня місяця, наступного за поточним, суму нарахованих, відповідно до умов договору, процентів на поточний рахунок клієнта, зазначений в розділі 7 даного договору.
Відповідно до п. 2.4.2. договору банк зобов'язаний перерахувати суму депозиту і суму нарахованих процентів за останній період користування депозитом на поточний рахунок клієнта, зазначений у розділі 7 цього договору, в день закінчення строку депозиту/в дату відмови від договору.
Відповідно до п.3.3 глави 3 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами»№ 516 від 03.12.2003 року банки повертають вклади (депозити) та сплачують нараховані проценти у строки, що визначені умовами договору банківського вкладу (депозиту) між вкладником і банком.
Таким чином, згідно умов депозитного договору про вклад «Еталон»№ Д/39-08/2601 від 05.11.2008 року, відповідач мав повернути депозит та нараховані відсотки 06.05.2009 року.
Позивач направив відповідачеві листа № 055 від 16.04.2009 року з проханням надати пояснення щодо невиплати нарахованих відсотків по депозитному вкладу та №. 073/1 від 08.05.2009 року з проханням повернути депозит та нараховані і несплачені відсотки.
Відповідно до частини 3 статті 1058 ЦК України до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.
Згідно частини 1 статті 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.
Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Таким чином, враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що строк повернення депозиту позивачу по депозитному договору про вклад «Еталон»№ Д/39-08/2601 від 05.11.2008 року сплив 06.05.2009 року, а банком сума депозитного вкладу та відсотків за депозитом на рахунок позивача не повернута, чим порушено вимоги договору та чинного законодавства, а також те, що факт наявності боргу у відповідача за основною сумою депозиту в сумі 200 000,00 грн. та заборгованості за нарахованими відсотками за депозитом в сумі 9 021,93 грн. перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, позовні вимоги про стягнення основного боргу та відсотків за депозитом підлягають задоволенню.
Позивач також просить стягнути з відповідача відсотки на несплачені відсотки у сумі 136,22 грн.
Відповідно до п. 6 статті 1061 ЦК України проценти на банківський вклад виплачуються вкладникові на його вимогу зі спливом кожного кварталу окремо від суми вкладу, а невитребувані у цей строк проценти збільшують суму вкладу, на яку нараховуються проценти, якщо інше не встановлено договором банківського вкладу.
П. 3.4. договору проценти на проценти, а також проценти за користування депозитом після закінчення строку депозиту (у випадку неможливості повернення банком депозиту та нарахованих відповідно до умов цього договору процентів на поточний рахунок клієнта, визначений у розділі 7 даного договору, з підстав, що не залежать від банку) банк не нараховує та не сплачує.
Застосування норми п. 6 статті 1061 ЦК України можливе, коли в договорі банківського вкладу сторони не передбачили порядок і строки виплати процентів на вклад, а в депозитному договорі про вклад «Еталон»№ Д/39-08/2601 від 05.11.2008 року передбачений порядок і строки виплати процентів на вклад, а саме розділом 3 договору про строки та розрахунки.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, вимога позивача щодо стягнення з відповідача відсотків на несплачені відсотки у сумі 136,22 грн. є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Частина 1 статті 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Факт введення у відповідача мораторію на задоволення вимог кредиторів не звільняє відповідача від відповідальності за невиконання зобов'язань за депозитним договором виходячи з наступного.
Як встановлено судом, згідно з постановою Правління Національного банку України № 293 від 14.05.2009 року «Про призначення тимчасової адміністрації в Акціонерному комерційному банку «Європейський” у відповідача призначено тимчасову адміністрацію строком на 1 рік - з 15.05.2009 строком на один рік та з метою створення сприятливих умов для фінансового стану банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 15.05.2009 року до 14.11.2009 року.
Відповідно до ч.2 статті 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»мораторій - зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
При розгляді справи судом було встановлено, що банк повинен був виконати свої зобов'язання з повернення депозиту до введення мораторію. Ці зобов'язання відповідач не виконав без поважних на те причин, тим самим порушивши права та законні інтереси позивача, як власника вкладу.
Частинами 1 та 4 статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Конституцією України закріплений обов'язок держави забезпечувати захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання (стаття 13), та передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 55).
Зазначені положення Конституції України реалізовані у статті 15 ЦК України, відповідно до якої кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також у статті 20 ГК України, згідно з якою держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов'язку по відновленню порушеного права на порушника.
Таким чином, у разі порушення законних прав та інтересів осіб, суд зобов'язаний їх захистити у спосіб передбачений, зокрема, статтею 16 ЦК України, частиною 2 статті 20 ГК України.
Так, пунктом 5 частини 2 статті 16 ЦК України передбачено, що одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.
Аналогічне положення міститься і у частині 2 статті 20 ГК України, якою встановлено, що права та законні інтереси суб'єктів господарювання та споживачів захищається, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі.
Відтак, виходячи з аналізу зазначених положень норм чинного законодавства, порушені права та інтереси позивача підлягають захисту, зокрема, шляхом присудження до стягнення з відповідача за депозитним договором депозитного вкладу та нарахованих і несплачених процентів у сумах, зазначених вище.
При цьому, суд зазначає, що положення законодавства щодо звільнення від відповідальності банків за невиконання або несвоєчасне виконання своїх зобов'язань у разі оголошення мораторію, не звільняють ці банки від обов'язку виконувати зазначені зобов'язання.
Системний аналіз змісту положень частини 2 статті 58, пункту 2 частини 3 та частини 5 статті 85 Закону дає підстави для висновку про те, що відповідно до положень частини 2 статті 58 та пункту 2 частини 3 статті 85 вказаного Закону банк звільняється від відповідальності, яка виникає у зв'язку із невиконанням зобов'язань на які поширюється дія мораторію, саме під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Відносно відповідальності за невиконання або несвоєчасне виконання цих зобов'язань, яка настала до моменту введення мораторію, чи настане після його зняття або закінчення строку його дії, то до банку така відповідальність може бути застосована.
Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
Судом враховано, що постановою Правління Національного банку України від 19.08.2009 року № 489 «Про відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації Акціонерного комерційного банку «Європейський»з 21 серпня 2009 року припинені повноваження тимчасового адміністратора АКБ «Європейський».
Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
- при задоволенні позову - на відповідача;
- при відмові в позові - на позивача;
- при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, витрати по сплаті державного мита покладаються:
на позивача в сумі 1,29 грн., на відповідача -2 090,22 грн.
Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються:
на позивача в розмірі 0,07 грн., на відповідача -117,93 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 33, ст. 44, ч.5 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Акціонерного комерційного банку «Європейський»(04050, м. Київ, вул. Почайнинська, 38/44, к/р 32007193202 в ГУ НБУ по м. Києву і Київській області, МФО 380184, код ЄДРПОУ 19359904) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Український фінансовий альянс»(01033, м. Київ, вул. Жилянська, 55; п/р 265000009 ВАТ «Кредитпромбанк», МФО 300863, код ЄДРПОУ 32374372) суму заборгованості по депозиту в розмірі 200 000 (двісті тисяч) грн. 00 коп., заборгованість за нарахованими відсотками за депозитом в розмірі 9 021 (дев'ять тисяч двадцять одна) грн. 93 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 2 090 (дві тисячі девяносто) грн. 22 коп. та 117 (сто сімнадцять) грн. 93 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В частині стягнення відсотків на несплачені відсотки у сумі 136 (сто тридцять шість) грн. 22 коп. відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя С.М.Мудрий
Дата підписання рішення: 01.10.2009 року.