Головуючий у 1 інстанції - Логойда Т.В.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
21 жовтня 2010 року справа №2а-19966/10/0570
приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Блохіна А.А., суддів: Юрченко В.П., Карпушової О.В., при секретарі судового засідання Барбаш Л.О. за участю представника відповідача ОСОБА_2, розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2010 року у справі № 2а-19966/10/0570 за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
10 серпня 2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до комунального комерційного підприємства «Маріупольтепломережа» про стягнення адміністративного-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2010 року у справі № 2а-19966/10/0570 у задоволенні позову було відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача, у судовому засіданні, заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважав постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою.
Сторони про час, місце та дату судового розгляду були повідомлені належним чином, проте позивач правом бути присутніми на судовому розгляді не скористався.
Колегія суддів апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, вивчивши доводи апеляційних скарг, матеріали справи, встановила наступне.
Комунальне комерційне підприємство «Маріупольтепломережа» у поданому до Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіті про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 рік відобразило, що середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу становила 1776 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, - 54 особи, тоді як повинно працювати 71 особа. Тобто відповідач не виконав норматив по створенню 17 робочих місць по працевлаштуванню інвалідів.
У звіті про зайнятість та працевлаштування інвалідів товариство у 2009 році самостійно визначило суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в розмірі 395369 грн., зазначило фонд оплати праці штатних працівників - 41305,10 грн., середньорічну заробітну плату штатного працівника - 23257 грн.
За проведеними позивачем підрахунками сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів становила 395375,46 грн.
На суму заборгованості на день подачі позову - 10 серпня 2010 року нараховано пеню в розмірі 9251,58 грн. Загальна сума заборгованості становила 404627,04 грн.
Протягом 2009 року відповідач щомісячно подавав до Жовтневої районної філії Маріуполького міського центру зайнятості звіти про наявність вакансій для інвалідів відповідно до вільних місць. Інформація про вакантні місця для інвалідів розмішувалася в міському центрі зайнятості та його філіях в електронній базі вакансій, на стендах у секторі самостійного пошуку роботи, в куточку для осіб з обмеженою працездатністю, на інформаційних стендах центру зайнятості.
Протягом 2009 року у відповідні організації направлялися листи з проханням направити для працевлаштування інвалідів, зокрема, 18 березня 2009 року направлялися листи до управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району міста Маріуполя Донецької області та до Маріупольської міської лікарні №3.
З метою підбору інвалідів для працевлаштування підприємство приймало участь у заходах Маріупольського міського центру зайнятості з підбору робочих кадрів, а саме, в ярмарку вакансій, які відбулися 07 жовтня 2009 року та 04 грудня 2009 року.
Маріупольким міським центром зайнятості протягом 2009 року направлено лише три інваліди, які і було працевлаштовані. Крім них, самостійно підприємством прийнято на роботу сім інвалідів.
Спірні правовідносини врегульовано Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 року №875-XII (далі -Закон №875), Постановами Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Фонд соціального захисту інвалідів» від 26 вересня 2002 року №1434 (далі -Положення №1434) та «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»від 31 січня 2007 №70 (далі -Постанова №70).
Відповідно до ч. 2 статті 18 Закону №875 підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.
Згідно ч. 3 ст. 18 Закону №875 підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частиною 1 статті 19 Закону №875 визначено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, (далі - організації та інші роботодавці) установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості 1 робочого місця.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 вказаного вище Закону, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Частиною третьою статті 19 Закону №875 передбачено, що організації та інші роботодавці мають самостійно здійснювати працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону, а виконанням нормативу робочих місць, відповідно до змісту частини п'ятої статті 19, вважається працевлаштування організацією та іншими роботодавцями, які використовують найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.
Статтею 20 Закону №875 встановлено обов'язок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
Сплату вказаних адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.
Згідно до вимог ч. 8 ст. 20 Закону №875 порядок сплати адміністративно-господарських санкцій і пені до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, їх акумуляції, обліку, а також, з урахуванням пропозицій всеукраїнських громадських організацій інвалідів, - використання цих коштів затверджується Кабінетом Міністрів України.
Постановою №70 затверджено Порядок сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (далі -Порядок сплати санкцій), у пункті другому якого визначено, що роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства, до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Відповідно до частини 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Частиною другою вищевказаної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач здійснював належне повідомлення центру зайнятості, а саме, щомісячно протягом 2009 року надсилав звіти за формою № 3-ПН з інформацією про наявність вакантних місць для працевлаштування інвалідів.
Обов'язок підприємства по створенню робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатись пошуком інвалідів для працевлаштування.
Таким чином, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що відповідачем вжито всіх залежних від нього заходів для створення робочих місць для інвалідів, та відповідно немає підстав для задоволення позову про стягнення адміністративного-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для скасування постанови не має, у зв'язку з чим апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню.
Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2010 року у справі № 2а-19966/10/0570 за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до комунального комерційного підприємства «Маріупольтепломережа» про стягнення адміністративного-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів - залишити без змін.
Ухвала прийнята колегією суддів у нарадчій кімнаті. Вступна та резолютивна частини ухвали проголошені в судовому засіданні 21 жовтня 2010 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення у повному обсязі.
Ухвала складена у повному обсязі 25.10.2010 року.
Головуючий : А.А. Блохін
Судді: В.П. Юрченко
ОСОБА_3