Головуючий у 1 інстанції - Абдукадирова К.Е.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
18 жовтня 2010 року справа №2а-17628/10/0570
приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, при секретареві судового засідання: Ковальчук Г.Л.
За участю представника відповідача: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2010 року у справі № 2-а-17628/10/0570 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції у м. Маріуполі про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000331720/0 від 1 липня 2010 року про нарахування суми податкового зобов'язання - податку з доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності у сумі 14 564 грн. 00 коп., -
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2010 року у справі № 2-а-17628/10/0570 у задоволені позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції у м. Маріуполі про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000331720/0 від 1 липня 2010 року про нарахування суми податкового зобов'язання - податку з доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності у сумі 14 564 грн. 00 коп. відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що в розумінні ст. 1 Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» під продажем товарів (робіт, послуг) не вважаються операції з надання товарів у межах договорів комісії, які не передбачають передачу прав власності на такі товари. Крім того, на розрахунковий рахунок або в касу позивача, вилучені з купюроприймачів терміналів кошти по договорам комісії не поступали, а тому ці кошти є транзитними та не можуть відноситися до поняття виручки у редакції ст. 1 Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва».
Представник відповідача в судовому засідання просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційної скарги, вважає, що останню необхідно залишити без задовольнити, а рішення суду першої залишити без змін з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області 11 червня 2008 року (арк. справи 27), перебуває на податковому обліку в Жовтневій міжрайонній державній податковій інспекції у м. Маріуполі.
З 1 квітня 2009 року позивач знаходиться на спрощеній системі оподаткування, є платником єдиного податку, що підтверджується свідоцтвом про сплату єдиного податку серія Є № 697821 від 18 березня 2009 року, термін дії якого продовжений на 2010 рік (арк. справи 28).
23 червня 2010 року відповідачем проведена планова виїзна документальна перевірка дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) позивача за період з 12 червня 2008 року по 31 березня 2010 року, за результатами якої складено акт № 1553/17-2/НОМЕР_1 (арк. справи 8 - 23).
Перевіркою встановлено, що між позивачем та Приватним підприємством «Інтерфон-плюс» укладені договір комісії та субагентські договори, відповідно до яких позивач отримував винагороду.
За висновками акту перевірки, позивач порушив порядок ведення обліку доходів і витрат, встановлений підпунктом «а» пункту 19.1. статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», що виразилося у веденні податкового обліку не за формою, встановленою наказом Державної податкової адміністрації України від 16 жовтня 2003 року № 490, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 жовтня 2003 року за № 988/8309, яким затверджено «Порядок ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу», що призвело до заниження валового доходу за 2009 рік в сумі 8 420 496 грн. 24 коп. та 4 115 338 грн. 27 коп. за період з 1 січня 2010 року по 31 березня 2010 року.
Крім того, за висновками акту перевірки, зазначене призвело до заниження сукупного оподаткованого доходу за 2009 рік в сумі 66 622 грн. 24 коп. та за період з 1 січня 2010 року по 31 березня 2010 року в сумі 30 473 грн. 27 коп., що повинен сплачуватися позивачем до бюджету згідно із розділом IV Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26 грудня 1992 року № 13-92, пунктом 13 Інструкції про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21 квітня 1993 року № 12, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 9 червня 1993 року за № 64 та пунктом 1.3. статті 1, підпунктом 9.12.1 пункту 9.12. статті 9, пунктом 7.1. статті 7, пунктом 22.3. статті 22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» у загальному розмірі 14 564 грн. 32 коп., у тому числі за 2009 рік - 9 993 грн. 33 коп. (66 622,24 * 0,15) та за 1 квартал - 4 570 грн. 99 коп. (30 473,27 * 0,15).
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 1 липня 2010 року № 0000331720/0 за порушення розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26 грудня 1992 року № 13-92, пункту 13 Інструкції про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21 квітня 1993 року № 12, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 9 червня 1993 року за № 64, пункту 1.3. статті 1, підпункту 9.12.1 пункту 9.12. статті 9, пункту 7.1. статті 7, пункту 22.3. статті 22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 року № 889-IV, у зв'язку з чим визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб 14 564 грн. 32 коп. (арк. справи 6).
Відповідно до статті 4 Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (далі Указ) Державною податковою адміністрацією України розроблено Книгу обліку доходів і витрат і Порядок її ведення суб'єктами малого підприємництва, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.
Відповідно до пункту 1 Порядку ведення книги обліку доходів і витрат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1269, книга обліку доходів і витрат (далі - КОДВ) ведеться суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється згідно із законодавством з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (у тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), а також особами, які мають пільговий торговий патент для продажу товарів (крім підакцизних) (надання послуг) відповідно до законодавства з питань патентування деяких видів підприємницької діяльності, якщо такі особи не є платниками податку на додану вартість згідно із законодавством (далі - суб'єкти підприємницької діяльності).
Згідно пункту 5 зазначеного Порядку, суб'єктом підприємницької діяльності до книги заносяться такі відомості: порядковий номер запису; дата здійснення операції, пов'язаної з проведеними витратами і/або отриманим доходом; сума витрат за фактом їх здійснення, в тому числі заробітна плата найманого працівника; сума вартості товарів, отриманих для їх продажу (надання послуг); сума виручки від продажу товарів (надання послуг) - з підсумком за день.
Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб», дано визначення поняття доходу, за яким дохід - це сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.
Відповідно пункту 8 Порядку видачі свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 752/4045 від 02.11.1999, для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових операцій платник єдиного податку веде Книгу обліку доходів і витрат згідно із додатком № 10 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України ( Державної податкової адміністрації України ) від 21.04.93 № 12 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.06.1993 за № 64. При цьому, обов'язковому заповненню підлягають лише графи «період обліку», «витрати на виробництво продукції», «сума виручки (доходу)», «чистий доход».
Згідно зі ст. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.
Відповідно пункту 1.31 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств «продаж товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем операції з надання товарів у межах договорів комісії, схову (відповідального зберігання), доручення, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.
Постановою Національного банку України від 15 грудня 2007 року № 637 затверджене Положення про проведення касових операцій в національній валюті в Україні (далі - Положення № 637).
Згідно з пунктом 1.2 Положення № 637, касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси. Форми касових ордерів, що використовуються спеціалізованими підприємствами та установами Національного банку України, які не мають оборотної каси, установлюються відповідним нормативно-правовим актом Національного банку України; касові документи - документи (касові ордери та відомості на виплату грошей, розрахункові документи, квитанції програмно-технічних комплексів самообслуговування, відомості закупівлі сільськогосподарської продукції, інші прибуткові та видаткові касові документи), за допомогою яких відповідно до законодавства України оформляються касові операції, звіти про використання коштів, а також відповідні журнали встановленої форми для реєстрації цих документів та книги обліку.
Готівковою виручкою (виручкою) - є сума фактично одержаних готівкових коштів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і позареалізаційні надходження.
Оприбуткування готівки - це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
Відповідно до пункту 2.2 глави 2 Положення № 637, підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків.
Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.
Згідно із пунктом 2.6 глави 2 Положення № 637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 зазначеного Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
Розділом 3 Положення № 637 встановлений порядок оформлення касових операцій.
Відповідно до пункту 3.1 розділу 3 Положення, касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.
Відповідно до пункту 3.3 розділу 3, приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами (додаток 2), підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства.
Відповідно до пункту 3.4 розділу 3 Положення 3.4., видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо.
Таким чином, вся готівкова виручка, фактично одержана від реалізації продукції повинна проводитися у книзі обліку доходів і витрат підприємця. Підприємці здійснюють розрахунки готівкою між собою через касу, зокрема, з використанням видаткових та прибуткових касових ордерів.
З матеріалів справи вбачається, що позивач здавав до каси приватного підприємства «Інтерфон-плюс» отриману ним виручку від реалізації припейд-продукції та виручку отриману ним з терміналів, що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів приватного підприємства «Інтерфон-плюс», а також квитанціями банку, що посвічують внесення позивачем на розрахунковий рахунок приватного підприємства «Інтерфон-плюс» отриманої ним виручки від реалізації припейд-продукції (арк. справи 56 - 108).
На квитанціях до прибуткових касових ордерів чітко зазначено, що кошти прийняті від суб'єкта підприємницької діяльності - ОСОБА_5
На банківських квитанціях також чітко зазначено, що кошти на рахунок приватного підприємства «Інтерфон-плюс» прийняті від ОСОБА_5
Крім того, виручка, отримана позивачем, що здана в подальшому до каси приватного підприємства «Інтерфон-плюс», не проведена через касу позивача та не відображена в Книзі обліку доходів і витрат, що не заперечується позивачем під час розгляду справи у суді першої інстанції.
Згідно із пунктом 1 Указу № 727, виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).
Суд не приймає посилання позивача на те, що кошти від реалізації припейд - продукції фактично ним не отримувались та не надходили на розрахунковий рахунок або (та) в касу позивача, оскільки матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем готівкових коштів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), що є готівковою виручкою (виручка), у розумінні абзацу 5 пункту 1.2 Положення № 637 та повинна проводитися у Книзі обліку доходів і витрат підприємця і видаватися з каси підприємця з використанням відповідних розрахункових документів.
Крім того, як встановлено в суді першої інстанції, позивач не заперечує те, що він самостійно здавав кошти безпосередньо до каси комітента, що підтверджено матеріалами справи, що свідчить також про факт попереднього отримання цих коштів.
Таким чином, з метою визначення права перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, суб'єкти підприємницької діяльності, включаючи і тих, які здійснюють комісійну торгівлю, повинні враховувати всі надходження коштів, отриманих на розрахунковий рахунок або ( та ) в касу від продажу продукції ( товарів, робіт, послуг ), позареалізаційні доходи та виручку від іншої реалізації.
Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» не містить жодних застережень щодо виключення зі складу виручки отриманої від реалізації товарів сум, які надійшли в межах виконання суб'єктами підприємницької діяльності договорів комісії; виручкою вважається будь-яка сума, отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або в касу.
За вказаних обставин колегія суддів дійшла висновку про правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000331720/0 від 1 липня 2010 року про нарахування суми податкового зобов'язання - податку з доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності у сумі 14 564 грн. 00 коп.
З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги позивача не спростовують правильності зазначених висновків суду першої інстанції, зроблених у відповідності до вимог чинного законодавства, судом першої інстанції правильно встановлено всі обставини по справі та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що в свою чергу є підставою для залишення рішення суду першої інстанції без змін.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.22, 195, 196, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 211, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2010 року у справі № 2-а-17628/10/0570 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції у м. Маріуполі про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000331720/0 від 1 липня 2010 року про нарахування суми податкового зобов'язання - податку з доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності у сумі 14 564 грн. 00 коп. - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.
У повному обсязі ухвала виготовлена 14 жовтня 2010 року.
Колегія суддів: