Головуючий у 1 інстанції - Папазова Г.П.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
30 вересня 2010 року справа №2а-11325/10/0570
приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду в складі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, при секретарі судового засідання Ковальчук Г.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Дружківка Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Аркада» до Державної податкової інспекції у м. Дружківка Донецької області про скасування податкових повідомлень - рішень №0000102320/0 від 09 квітня 2010 року та №0000122320/0 від 09 квітня 2010 року, -
Позивач ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Аркада» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Дружківка Донецької області про скасування податкових повідомлень - рішень №0000102320/0 від 09 квітня 2010 року, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 79 080 грн. в тому числі: основний платіж - 52 720 грн. та штрафні санкції у сумі 26 360 грн., а також №0000122320/0 від 09 квітня 2010 року, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 66 552 грн. (з них оскаржується - 66 467 грн.), в тому числі: основний платіж - 44 368 грн. (з них оскаржується - 44 311 грн.) та штрафні санкції у сумі 22 184 грн. (з них оскаржується 22 156 грн.).
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Аркада» задоволені. Скасовано податкове повідомлення - рішення №0000102320/0 від 09 квітня 2010 року щодо нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 79 080 грн. та скасовано податкове повідомлення - рішення №0000122320/0 від 09 квітня 2010 року в частині нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 66 467 грн.), в тому числі: основний платіж - 44 311 грн. та штрафні санкції у сумі 22 156 грн.
Відповідач з таким судовим рішення не погодився та подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та винести нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначив, що основні контрагенти позивача були відкриті з метою здійснення фіктивної підприємницької діяльністю. Згідно наданими до перевірки документами встановлене документальне оформлення ТОВ «Аркада» операцій, що фактично не здійснювалися та не мали на меті подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства із ТОВ «Лугстройіндустрія», ТОВ «ВІК - Опткомпані» з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.
В судовому засіданні представник відповідача (апелянта) підтримав доводи апеляційної скарги, представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційної скарги, вважає, що останню необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з наступних підстав.
Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Аркада» взяте на облік платника податку у ДПІ у місті Дружківка 27.10.1995 року та перебувало на загальній системі оподаткування.
Позивач був зареєстрований як платник податку на додану вартість з 06.12.2001 року, свідоцтво платника ПДВ було анульоване 12.06.2001 року у зв'язку із ліквідацією за власним бажанням.
З 26.02.2010 року по 17.03.2010 року Державною податковою інспекцією у місті Дружківка Донецької області, на підставі направлень від 25.02.2010 року № 40, від 11.03.2010 року № 51, здійснена виїзна планова перевірка ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Аркада» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 року по 30.09.2009 року, іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 30.09.2009 року, наслідки якої викладені в акті від 22.03.2010 року за № 86/2300/23608170.
На підставі акту перевірки начальником податкового органу згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 статті 4 та підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами», прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000122320/0 від 09.04.2010 року за порушення ТОВ «Аркада» пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», яким визначені суми податкового зобов'язання у розмірі 66 552 грн., у тому числі : за основним платежем - 44 368 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 22 184 грн.
Також, на підставі акту перевірки начальником податкового органу згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 статті 4 та підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами», прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000102320/0 від 09.04.2010 року за порушення ТОВ «Аркада» п. 5.1, абз. 2 пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, пп. 5.2.1 п. 5.2, абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3, п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яким визначені суми податкового зобов'язання у розмірі 79 080 грн., у тому числі : за основним платежем - 52 720 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 26 360 грн.
Позивач з вказаними рішенням відповідача не погодився у частині нарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток у сумі 79 080 грн. (основний платіж - 52 720 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 26 360 грн.) та з податку на додану вартість у сумі 66 467 грн. (основний платіж - 44 311 грн., штрафні (фінансові) санкції - 22 156 грн.). Підставою для прийняття спірного повідомлення-рішення № 0000102320/0 від 09.04.2010 року відповідач зазначає порушення ТОВ «Аркада» п.5.1, абз. 2 пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, пп. 5.2.1 п. 5.2, абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3, п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.1.6 Порядку складання декларації про прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003 року № 143, у результаті чого знижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, за загальну суму 55 720 грн., у тому числі заниження за півріччя 2008 року в сумі 55 389 грн., з 3 квартал 2008 року в сумі 55 389 грн., за 2008 рік в сумі 55 389 грн., та завищення за І квартал 2009 року в сумі 2 875 грн., за півріччя 2009 року в сумі 2 875 грн., за 3 квартали 2009 року в сумі 2 669 грн.
Згідно п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст.5 Закону до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Абзацом 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Згідно п.5.9 ст.5 Закону платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).
Згідно п.1.6 Порядку складання декларації про прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003 року № 143, дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).
Підставою для прийняття спірного повідомлення-рішення № 0000122320/0 від 09.04.2010 року відповідач зазначає порушення ТОВ «Аркада» пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.3.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 05.06.2005 року № 213, у результаті чого знижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, за загальну суму 44 368 грн., у тому числі заниження за квітень 2008 року в сумі 19 202 грн., за травень 2008 року в сумі 6 619 грн., за червень 2008 року в сумі 12 482 грн., за липень 2008 року в сумі 6 008 грн., за травень 2009 року в сумі 57 грн.
Як визначено п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом
Згідно пп.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг
з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних
засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду
На підставі пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Згідно пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату
товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання
платником податку товарів (робіт, послуг).
Як вбачається із акту перевірки (пп.3.2.2 п.3.2), ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Аркада» безпідставно включене до складу податкового кредиту суми ПДВ з операцій, які фактично не здійснювалися та не мали на меті подальшого використання в оподаткованих операціях у межі господарської діяльності підприємства, у загальному розмірі 44 368 грн., у тому числі заниження за квітень 2008 року в сумі 19 202 грн., за травень 2008 року в сумі 6 619 грн., за червень 2008 року в сумі 12 482 грн., за липень 2008 року в сумі 6 008 грн., за травень 2009 року в сумі 57 грн. Тобто, ТОВ «Аркада» укладено правочини з придбання метизних виробів в асортименті, палива, запчастин, МШП, робіт (послуг) та інше, з ТОВ «Лугстройіндустрія» (договір № 05-08 від 08.01.2008 року) та ТОВ «ВІК-Опткомпані» (договір № 05 від 29.02.2008 року) в письмовій формі, які відповідно до ст. 203, 215, 228 ЦК України від 16.01.2003 року № 435-ІУ є нікчемними. В ході перевірки встановлено відсутність поставки товарно-матеріальних цінностей, отримання послуг відповідно зазначених правочинів з метою настання реальних наслідків, у зв'язку із тим, що правочини поставки товарно-матеріальних цінностей та надання послуг є нікчемними.
У пп.3.2.1 п.3.2 акту перевірки вказане на безпідставність віднесення до складу валових витрат без підтвердження відповідними розрахунковими, платіжним та іншими документами по операціях, які не мали меті настання реальних наслідків у зв'язку з нікчемним правочином за період з 01.04.2008 року по 30.09.2009 року суму 210 878 грн., в тому числі завищення валових витрат за півріччя 2008 року у сумі 221 555 грн., за 3 квартали 2008 року у сумі 221 555 грн., за 2008 рік у сумі 221 555 грн.
08.01.2008 року між ТОВ «Аркада» та ТОВ «Лугстройіндустрія» укладено договір купівлі-продажу № 05-08 на загальну суму 900 000 грн., згідно якого постачальник - ТОВ «Лугстройіндустрія» зобов'язується доставити метизни вироби на склад покупця - ТОВ «Аркада», який, у свою чергу, зобов'язується прийняти товар та оплатити його.
Також, 29.02.2008 року між ТОВ «Аркада» та ТОВ «ВІК-Опткомпані» укладено договір про надання комерційно-посередницьких послуг № 05, згідно якого виконавець - ТОВ «ВІК-Опткомпані» приймає на себе зобов'язання здійснювати комерційно-посередницькі послуги в торгівлі метизною продукцією, які замовник ТОВ «Аркада» зобов'язується оплачувати.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає про нікчемність зазначених угод, вказуючи, що вони не мали реального характеру, а були безтоварними операціями, тобто, товар не поставлявся та послуги не надавалися.
Статтею 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені чч. 1-3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України, яка передбачає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.
Правочин може бути визнано недійсним у разі, якщо зміст правочину суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, у разі якщо особа, що вчинила правочин не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину не було вільним і не відповідало його внутрішній волі, правочин не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановена законом (нікчемний правочин).
Згідно статті 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Згідно ст.655 Цивільного кодесу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
З аналізу Закону України «Про податок на додану вартість» вбачається, що Закон визначає лише один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної, згідно із абз. 2 пп. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України підставою для відповідальності платника є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку зазначений Закон не передбачає.
Аналізуючи норму п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» вбачається, що визначальним фактором вчинення правочину, що є підставою для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.
Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (ст.3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру , що мають цінову визначеність.
У розумінні п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
ТОВ «Аркада» у підтвердження подальшого використання у господарській діяльності метизних виробів, придбаних у ТОВ «Лугстройіндустрія», з метою отримання прибутку надано письмові докази: договор № 23/01-06 від 23.01.2006 року купівлі - продажу, укладений між ТОВ «Аркада» та ЗАТ «Донецький завод високовольтних опор» на суму 3 000 000 грн., договір № 36-2008 від 10.01.2008 року купівлі-продажу, укладений між ТОВ «Аркада» та ТОВ «Метиззбит», договір № 16/01-08 від 16.01.2008 року купівлі - продажу, укладений між ТОВ «Аркада» та ТОВ «Метсервіс» на суму 300 000 грн., договір № 05/01-08 від 05.01.2008 року купівлі - продажу, укладений між ТОВ «Аркада» та ТОВ «АВ Метиз-Кривбасс» на суму 100 000 грн., договір № 01/08-07 від 01.08.2007 року купівлі-продажу, укладений між ТОВ «Аркада» та ТОВ «Вега-С» на суму 500 000 грн.,а також, розхідні накладні, податкові накладні, виписки з банківських рахунків та інші.
ТОВ «Аркада» було надано документи, які підтверджують правові наслідки вчиненого правочину, з яких вбачається фактична реалізація товарів іншим контрагентам, однак відповідачем при винесенні спірних повідомлень-рішення зазначене не було прийняте до уваги.
Відповідач також робить висновок про нікчемність договору про надання комерційно-посередницьких послуг № 05 від 29.02.2008 року, укладеного між ТОВ «Аркада» та ТОВ «ВІК-Опткомпані», та договору купівлі-продажу № 05-08 від 08.01.2008 року, укладеного між ТОВ «Аркада» та ТОВ «Лугстройіндустрія» , посилаючись на те, що ТОВ «Лугстройіндустрія» знято з обліку у ДПІ у Жовтневому районі міста Луганська 04.08.2009 року (№ 22/366) у зв'язку із визнанням товариства банкрутом, а відносно ТОВ «ВІК-Опткомпані» розпочата ліквідаційна процедура.
Разом з тим, ТОВ «Лугстройіндустрія» знято з обліку 04.08.2009 року, тобто після укладання вищезазначеного договору купівлі-продажу від 08.01.2008 року, а відносно «ВІК-Опткомпані» тільки розпочата ліквідаційна процедура, тобто це не може свідчити про нікчемність угод.
Також, пунктом 7.2.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Згідно з пп. 9.6 ст.9 цього Закону свідоцтво про реєстрацію особи як платника податку на додану вартість діє до дати його анулювання.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що посилання відповідача на нікчемність правочинів є безпідставними, оскільки укладені позивачем договори з контрагентами направлені на реальне виконання своїх договірних зобов'язань в повному обсязі, на момент розгляду справи є чинними і в установленому законодавством порядку судом недійсними не визнані, а податкові накладні, надані позивачем до органу державної податкової служби виписані контрагентами по реальним господарським операціям і у сукупності з іншими доказами у справі дають суду підстави для висновку про достовірність підтвердження фактичності здійснення господарських операцій, сплати податку на додану вартість та його суми.
З огляду на викладене, позивач правомірно включив до складу податкового кредиту витрати по сплаті податку на додану вартість, які відносяться до складу валових витрат виробництва.
З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги позивача не спростовують правильності зазначених висновків суду першої інстанції, зроблених у відповідності до вимог чинного законодавства, судом першої інстанції правильно встановлено всі обставини по справі та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що в свою чергу є підставою для залишення рішення суду першої інстанції без змін
На підставі викладеного, керуючись ст. 195 ч.1, ст. 196, ст. 198 ч.1 п.1, ст. 200, ст. 205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Дружківка Донецької області - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2010 року у справі №2а-11325/10/0570 за позовом ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Аркада» до Державної податкової інспекції у м. Дружківка Донецької області про скасування податкових повідомлень - рішень №0000102320/0 від 09 квітня 2010 року та №0000122320/0 від 09 квітня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до безпосередньо Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення її у повному обсязі.
У повному обсязі ухвала виготовлена 01 жовтня 2010 року.
Колегія суддів: