Головуючий у 1 інстанції - Корекян Н.Р.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
28 вересня 2010 року справа №2а-619/10/0545
приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Сніжнянського міського суду Донецької області від 26 липня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач ОСОБА_4 звернувся до Сніжнянського міського суду Донецької області із позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про визнання дій протиправними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Постановою суду першої інстанції від 26 липня 2010 року в задоволені позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що не скоював зазначено проступку та був змушений працівниками ДАЇ підписати протокол про адміністративне правопорушення за ст. 122 КУпАП та постанову у справі про адміністративне правопорушення, оскільки поспішав виконуючи свої трудові обов'язки.
Сторони до суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційної скарги, вважає, що останню необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та не спростовується сторонами, згідно протоколу про адміністративне правопорушення Серія АН № 368335 від 18.03.2010 року
ОСОБА_4 о 17-50 год. в м. Харцизьку Донецької області по вул. Чехова, керуючи автомобілем НОМЕР_1, не надав дорогу пішоходу, який перебував на нерегульованому пішохідному переході, чим порушив п. 18.1 Правил Дорожнього руху України. По суті правопорушення позивач в протоколі зазначив, що не помітив пішохода.
Постановою Серія АН № 188313 від 18.03.2010 року (арк. справи 4) про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн. на підставі ч.1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення за порушення п. 18.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 із змінами та доповненнями.
Згідно п. 18.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 із змінами та доповненнями водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Даючи правову оцінку діям відповідача, колегія суддів виходить з того, що відповідно до Закону України «Про міліцію» одними із завдань міліції є забезпечення безпеки дорожнього руху та запобігання правопорушенням та їх припинення.
Відповідно до п.3 Постанови Кабінету Міністрів України «Про Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ» від 14.04.1997 року № 341 одним із завдань Державтоінспекції є виявлення та припинення фактів порушення безпеки дорожнього руху, а також виявлення причин і умов, що сприяють їх вчиненню.
Пунктом 6 цієї Постанови передбачено, що Державтоінспекція відповідно до покладених на неї завдань виявляє та вживає заходів до попередження і припинення адміністративних правопорушень Правил дорожнього руху, забезпечує розгляд справ, віднесених до відання Державтоінспекції.
Відповідно до ст. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності
Відповідно до ст. 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення Кодексу України про адміністративні правопорушення про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Згідно ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем по справі було виявлено факт скоєного правопорушення та про що складено протокол про адміністративне правопорушення у відношенні до позивача, що відповідно до вимог ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення є одним з доказів скоєного правопорушення.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Частиною 1 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що речовими доказами є предмети матеріального світу, що містять інформацію про обставини, які мають значення для справи. Речовими доказами є також магнітні, електронні та інші носії інформації, що містять аудіовізуальну інформацію про обставини, що мають значення для справи.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що відповідач при винесенні постанови про адміністративне правопорушення діяв на підставу закону, в межах та у спосіб наданих йому повноважень, передбачених діючим законодавством, тому постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є законною та обґрунтованою.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 160, 157, 167, 184, 195, 196, 199, 203, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - залишити без задоволення.
Постанову Сніжнянського міського суду Донецької області від 26 липня 2010 року у справі № 2-а-619/10/0545 за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає.
Колегія суддів: