Головуючий у 1 інстанції - Матвєєва В.В.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
03 серпня 2010 року справа №2а-1573/10/1270
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Нікуліна О.А.
суддів Губській Л.В., Юрко І.В.
при секретарі судового засідання Дегтярьовій А.М.
за участю:
позивача не з'явився
представника відповідача 1 не з'явився
представника відповідача 2 не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 травня 2010 року по справі № 2а-1573/10/1270 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області, Антрацитівського районного відділу ОСОБА_3 управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, вирішення питання про надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,-
У березні 2010 року позивач звернувся з адміністративним позовом до відповідача про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, вирішення питання про надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 26 травня 2010 року по справі № 2а-1573/10/1270 у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 управління внутрішніх справ України в Луганській області, Антрацитівського міського головного управління внутрішніх справ України у Луганській області про поновлення на роботі на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку Антрацитівського міського відділу головного управління внутрішніх справ України в Луганській скасуванні наказів головного управління внутрішніх справ України № 57 від 26.0 року та № 35 о/с від 05.02.2010 року, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та вирішення питання про надання відпустки по догляду за дитиною досягнення нею трирічного віку було відмовлено.
З постановою суду першої інстанції не погодився позивач та звернувся з апеляційною скаргою на неї, в якій зазначено, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права внаслідок чого неправильно вирішив справу, вважає, що постанова підлягає скасуванню.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
ОСОБА_2 наказом від 10.08.2005 -№ 315 о/с УМВС України в Луганській області був призначений після закінчення Національного університету внутрішніх справ МВС України на посаду оперуповноваженого відділення карного розшуку Антрацитівського міського відділу з 27 липня 2005 року.
Відповідно до наказу т.в.о. начальника Антрацитівського МВ ГУМВС від 16.03.2009 року № 66 до позивача ОСОБА_2 було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну посадову відповідальність за грубі порушення службової дисципліни, які виразилися у невиході на службу. З зазначеним наказом позивач був ознайомлений, проти наявності наказу не заперечує, наказ не оскаржувався.
Наказом від 05.02.2010 року № 35 о/с ГУМВС України в Луганській області позивач був звільнений з органів МВС: з посади оперуповноваженого сектору карного розшуку Антрацитівського міського відділу.
Як вбачається із висновку службового розслідування від 08.01.2010року, затвердженого начальником Антрацитівського МВ ГУМВС України в Луганській області, факт знаходження позивача 6.01.2010 року на робочому місці у стані алкогольного сп'яніння було підтверджено рапортом начальника СКР Антрацитівського МВ ГУМВС ОСОБА_4, поясненнями заступника начальника відділу - начальником слідчого відділу ОСОБА_5, та працівника міського відділу ОСОБА_6
Згідно розпорядження начальника Антрацитівського МВ ГУМВС №3 від 06.01.2010 року ОСОБА_2 був відсторонений від виконання службових обов'язків строком на одну добу у зв'язку із знаходженням на службі у стані алкогольного сп'яніння.
Відсторонення від виконання службових обов'язків, а також відмова у наданні відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку позивачем були оскаржені до ОСОБА_3 управління МВС України в Луганській області.
Відповідно до висновку службового розслідування від 19.01.2010 року, проведеного за скаргою ОСОБА_2. було підтверджено факт знаходження позивача на службі 6.01.2010 року у стані алкогольного сп'яніння та його зухвалу поведінку, а саме те, що він у службовому кабінеті начальника СКР Антрацитівського МВ ГУМВС ОСОБА_4 відмовився від проходження медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп'яніння, відмовився від надання письмових пояснень, поводився неадекватно, висловлювався у бік присутніх нецензурною лайкою, робив проби покинути кабінет, на зауваження не реагував.
Допитаний у якості свідка у судовому засіданні лікар-нарколог ОСОБА_7 пояснив, що він був запрошений до міського відділу міліції для встановлення факту вживання ОСОБА_2 психоактивної речовини та стану сп'яніння, але позивач від проходження медичного огляду відмовився, вів себе зухвало, було відчутно запах алкоголю саме від ОСОБА_2, також його поведінка та зовнішній вигляд вказували на те, що він знаходився в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до протоколу атестаційної комісії Антрацитівського МВ ГУМВС України в Луганській області від 5 лютого 2010 року було прийняте рішення щодо звільнення з органів внутрішніх справ ОСОБА_2
Наказом начальника ГУМВС України в Луганській області від 26.01.2010 року № 57 за систематичні порушення службової дисципліни, вимог ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, а саме за перебування на службі у стані алкогольного сп'яніння позивача звільнено з органів внутрішніх справ за п. 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.
Статтею 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України визначено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Службова дисципліна відповідно до статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України базується, серед іншого, на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статут наказів начальників, дотримуватися норм професійної та службової етики.
Дисциплінарний проступок відповідно до статті 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України - це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
За вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу згідно із статтею 5 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ, звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, накладаються начальниками, яким надано право прийняття на службу до органів внутрішніх справ, призначення на посаду, присвоєння спеціального звання (стаття 13 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України).
Згідно із статтею 17 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України відсторонення від виконання службових обов'язків особи рядового або начальницького складу в разі її появи на службі в стані сп'яніння, відмови або ухилення від обов'язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони може здійснювати також безпосередній або старший прямий начальник без видання письмового наказу на строк до однієї доби. Зазначене узгоджується з вимогами статті 4 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, якою регламентовано, що накази як форма реалізації службових повноважень особи начальницького складу можуть даватись як в усній, так і в письмовій формі.
Суд правильно відмовив позивачеві у поновленні його на роботі.
Позивач 25.12.2009 року звернувся до відповідача ОСОБА_3 управління міністерства внутрішніх справ України в Луганській області з рапортом про надання йому зазначеної відпустки. До рапорту були додані наступні документи: копія свідоцтва про народження дитини, копія про шлюб, довідка ТОВ «СПИ ». пояснення дружини позивача та копія свідоцтва про смерть ОСОБА_8
Зазначена заява для узгодження була спрямована до Антрацитівського МВ ГУМВС. Позивач не заперечував той факт, що з заявою про надання відпустки він звернувся зразу до ОСОБА_3 правління, оскільки в усній формі від свого керівництва отримав відмову.
Як вбачається із відповіді начальника Антрацитівського МВ ГУМВС від 22.01.2010 року заява про надання відпустки, яка була спрямована із ОСОБА_3 управління, належала розгляду після виходу позивача із лікарняного.
За результатами розгляду зазначеної заяви позивачу було відмовлено у наданні відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку із тих підстав, що ним не було надано довідки з місця роботи матері про те, що вона стала до роботи до закінчення цієї відпустки та довідки з органу УПСЗН за місцем проживання матері, про те, що їй виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку припинено.
Суд дійшов правильного висновку про законність прийнятого відповідачем рішення.
З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дотримався норм матеріального та процесуального права під час вирішення справи, тобто відсутні підстави для скасування або зміни судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів ,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 травня 2010 року по справі № 2а-1573/10/1270 - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 травня 2010 року по справі № 2а-1573/10/1270 - залишити без змін.
Ухвала за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого Адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення у повному обсязі.
Ухвала у повному обсязі складена 04 серпня 2010 року.
Головуючий
Судді