Головуючий у 1 інстанції - Соколова О.А.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
08 липня 2010 року справа №2а-3746/10/0570
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого - Шаптала Н.К.,
Суддів - Юрченко В.П., Лях О.П.,
При секретарі судового заідання - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2010 року по справі № 2-а-3746/10/0570 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ранг» до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області та Головного Управління Державного казначейства України в Донецькій області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за серпень 2008 року в розмірі 67496.00 грн. -
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2010 року задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ранг» до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області та Головного Управління Державного казначейства України в Донецькій області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за серпень 2008 року в розмірі 67496.00 грн., стягнуто з державного бюджету заборгованість сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за податковою декларацією за серпень 2009 року в розмірі 67496.00 грн.
Суд першої інстанції встановив, що відповідачем неправомірно відмовлено у бюджетному відшкодуванні позивачу з податку на додану вартість, заявлену у податкових деклараціях з ПДВ, оскільки нарахування вказаної суми бюджетного відшкодування є достовірною, що не заперечує відповідач, та підтверджується довідками, складеними за результатами перевірок. Також суд зазначив, що нормами Закону України «Про податок на додану вартість» право платника податку на відшкодування ПДВ не поставлене в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.
З постановою суду першої інстанції не погодився відповідач, подавши апеляційну скаргу, в якій зазначено, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, які є підставою для скасування постанови суду та ухвалення нового судового рішення з відмовою у задоволенні позову у повному обсязі.
Апелянт вказує, що бюджетне відшкодування податку на додану вартість, без його сплати, має своїм наслідком спричинення збитків Державного бюджету України, що суперечить самої суті податку і його основної функції - формування доходів бюджету. Крім того, зазначив, що судом першої інстанції не враховано той факт, що позивач протягом тривалого часу придбавав через посередників продукцію, які систематично не сплачували податки та діяльність яких мала ознаки фіктивності.
В судовому засіданні представник відповідача та прокурор підтримали доводи апеляційні скарги, представники позивача заперечували проти її задоволення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Ранг»є юридичною особою, зареєстрований як платник податку на додану вартість та перебуває на обліку відповідача.
Як вбачається з довідки про результатами позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ від 20.11.2008 року № 7904/23-3/30102407, - перевіркою підтверджено відображене у декларації за серпень 2008 року бюджетне відшкодування у сумі 67496 грн., за результатами перевірки не можливо підтвердити заявлену суму відшкодування, що пов'язано з тим, що не отримано відповіді на всі запити, що були надіслані для підтвердження даних бухгалтерського та податкового обліку ТОВ «Ранг» та його постачальників.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що податковий кредит сформовано внаслідок господарської операції з ТОВ «Велмакс». Згідно довідки від 27.11.2008 року за результатами документальної невиїзної перевірки ТОВ «Велмакс» щодо підтвердження відомостей, отриманих від ТОВ «Ранг», вбачається, що перевіркою не встановлено розбіжностей з відомостями, отриманих від ТОВ «Ранг». (а.с.80-87).
Згідно підпункту 7.7.1 пункту 7.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", - сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Підпунктом 7.7.2. визначено, - якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до пункту 1.7 ст. 1 вказаного Закону податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
За визначенням пункту 1.8 цієї статті бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Таким чином, на відміну від податкового кредиту законодавче визначення бюджетного відшкодування пов'язане із сплаченими платником податку сумами податку. Таке відповідає загальному поняттю відшкодування як компенсації понесених витрат, заподіяних майнових збитків. При незмінності вищенаведеного визначення бюджетного відшкодування в пункті 1.8 статті 1 Закону фактично сплачена сума податку отримувачем товарів /послуг/ постачальникам останніх також визначена законодавцем як розрахункова величина бюджетного відшкодування при регулюванні порядку відшкодування з Державного бюджету сум податку на додану вартість.
З огляду на зазначене, слід зробити висновок про те, що вимога пункту 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови бюджетного відшкодування, стосується платника, який згідно цього Закону поніс фактичні витрати по сплаті податку.
В частині доводів апеляційної скарги щодо здійснення систематичної господарської діяльності позивача з особами, які мають ознаки фіктивності, то вказані доводи не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки жодних доказів на обґрунтування цих доводів суду першої та апеляційної інстанції не надано. Навпаки, податковим органом повністю підтверджена господарська діяльність першого постачальника по ланцюгу поставки - ТОВ «Велмакс», та правильність формування податкового кредиту та податкового зобов'язання за перевіряємий період.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції дотримано норм матеріального та процесуального права, тобто відсутні підстави для скасування або зміни судового рішення, а апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 2, 11, 160, 184, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, 211, 212, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -
Апеляційну скаргу Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2010 року по справі № 2-а-3746/10/0570 - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2010 року по справі № 2-а-3746/10/0570 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ранг» до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області, Головного Управління Державного казначейства України в Донецькій області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за серпень 2008 року в розмірі 67496.00 грн. - залишити без змін.
Вступна та резолютивна частини ухвали проголошені у судовому засіданні 8 липня 2010 року в присутності представників сторін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі.
Ухвала у повному обсязі складена 9 липня 2010 року.
Колегія суддів: