19 серпня 2015 рокусправа № 808/806/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.
суддів: Іванова С.М. Шлай А.В.
за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2015 року по справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Спецгідроенергомонтаж» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -
У лютому 2015 року Приватне акціонерне товариство «Спецгідроенергомонтаж» звернулось із позовом до суду, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області від 16 січня 2015 року №0000112202 та № НОМЕР_1.
На обґрунтування позову Товариство послалось, зокрема, на те, що факт придбання ТМЦ з метою їх використання у власній господарській діяльності, рух активів у процесі здійснення таких господарських операцій, сплата грошових сум здійснювалася за наявними інвойсами у розмірі та у строки, що ними передбачені, документи, які супроводжують господарські операції оформлені та складені належним чином, що є підставою для віднесення сум витрат по вказаним угодам до витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також віднесення сум ПДВ, сплачених в ціні товару (послуг), до податкового кредиту відповідного періоду. З огляду на наведене, висновки податкового органу про встановлені під час перевірки порушення з боку Товариства є безпідставними, а тому, винесені на цій підставі спірні податкові повідомлення - рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2015 року даний позов задоволено.
Вважаючи, що рішення суду першої інстанцій прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду України із апеляційною скаргою, у якій просить постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2015 року скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Спецгідроенергомонтаж» відмовити в повному обсязі.
В судовому засіданні представники позивача щодо доводів апеляційної скарги заперечили та просили залишити без змін постанову суду першої інстанції.
Представник апелянта в судове засідання не з'явилися. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до вимог ч.4 ст. 196 КАС України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши доводи представників позивача, перевіривши повноту встановлених обставин справи та правильність наданням їм юридичної оцінки судом першої інстанції, судова колегія апеляційної інстанції виходить з наступного.
Наявними у справі доказами підтверджено, що посадовими особами податкового органу проведена документальна позапланова виїзна перевірка Приватного акціонерного товариства «Спецгідроенергомонтаж» з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні фінансово - господарських операцій з ТОВ «ІЛАНА ПЛЮС » за червень 2013 року, ТОВ «БІАТЕК» за листопад 2013 року, ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АЙ-СОЛАРС» за грудень 2013 року, ТОВ «ФІРМА СЕЛЕСТА» за липень 2014 року, ТОВ «РЕНЕССАНС ХОЛДІНГ» за липень 2014 року, ТОВ «ГЕТЬМАН» за серпень 2014 року, ТОВ «БАБАНИ-ТРЕЙД» за серпень 2014 року, та податку на прибуток при здійсненні фінансово - господарських операцій з ТОВ «ІЛАНА ПЛЮС», ТОВ «БІАТЕК», ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АЙ-СОЛАРС» за 2013 рік.
Результати такої перевірки зафіксовані у Акті № 43/08-28-22-12/32814705 від 23.12.2014 року, висновками якого встановлено ряд правопорушень податкового законодавства з боку позивача, зокрема: пп.138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп.139.1.9 п. 139.1 ст. 139, пп.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового Кодексу України, в результаті чого позивачем занижено об'єкт оподаткування, внаслідок чого відбулось заниження податку на прибуток на загальну суму 68 927 грн. за 2013 рік, а також п. 198.3 ст. 198, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 265 123 грн. На підставі вищезазначеного акту перевірки, 16 січня 2015 року Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області винесено податкове повідомлення-рішення форми № НОМЕР_2, яким Приватному акціонерному товариству «Спецгідроенергомонтаж» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 397 684,50 грн.(за основним платежем - 265 123,00 грн., штрафні (фінансові) санкції у розмірі - 132 561,50грн.) та № НОМЕР_1, яким Приватному акціонерному товариству «Спецгідроенергомонтаж» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 103 390,50 грн. (за основним платежем - 68 927,00 грн., штрафні (фінансові) санкції у розмірі - 34 463,50 грн.). Не погодившись з такими рішенням податкового органу, позивач оскаржив їх до суду, правомірність винесення яких і стало предметом розгляду даного спору.
Вирішуючи спірні правовідносини та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з добросовісності Приватного акціонерного товариства «Спецгідроенергомонтаж» як платника податку, оскільки його спірні господарські операції, по яким сформовано податковий кредит та витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, мають реальний характер, у зв'язку з чим, донараховуючи позивачу грошові зобов'язанння за платежами: «податок на додану вартість» та «податок на прибуток приватних підприємств», Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області діяла з перевищенням наданих владних повноважень.
Колегія суддів апеляційної інстанції, виходячи з фактичних обставин справи, погоджується з такими висновками суду та вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.
Так, відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, які підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України передбачено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
З наведеного випливає, що право платника на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат надається добросовісним платникам для компенсації реально понесених ними витрат, пов'язаних з отриманням прибутку, внаслідок чого обумовлюється необхідністю підтвердження належними документами понесення таких витрат.
При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що судова практика вирішення податкових спорів виходить із презумпції добросовісності платника, яка презюмує економічну виправданість його дій, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, і достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.
Доводи ж податкового органу про отримання платником необгрунтованої податкової вигоди мають грунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування валових витрат і податкового кредиту.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження протягом апеляційного перегляду справи, що позиція податкового органу про недійсність спірних правочинів ґрунтується на висновках актів перевірки контрагентів позивача.
Проте, такі висновки податкового органу не відповідають фактичним обставинам справи у зв'язку з наступним.
Встановлені обставини свідчать про те, що у спірний перевіряємий період, позивач, з метою придбання ТМЦ, уклав з підприємствами - постачальниками ряд наступних правочинів:
- на умовах рахунку-фактури № СФ-0000206 від 27.06.2013 року придбав у ТОВ «ІЛАНА ПЛЮС» свердло кільцеве алмазне ф 42 мм - 60,0шт.,електроди Е-395 - 400,0 кг. на загальну суму 273 960,00 грн. (у т.ч. ПДВ у розмірі 45 660,00 грн.) (т.1, а.с.236);
- на умовах рахунку-фактури № СФ-0000205 від 15.11.2013 року та рахунку-фактури № СФ-0000217 від 21.11.2013 року придбав у ТОВ «БІАТЕК» «Молібдену дісульфід» - 18,0 кг, мастило «Лімол» - 30,0 кг., бур алмазний DD-BL 152/430 - 5,0 шт., свердло алмазне кільцеве ф 42 мм - 30,0 шт. на загальну суму 196 578,00 грн. (т.2, а.с.24,27);
- на умовах рахунку-фактури № СФ-0000102 від 16.12.2013 року придбав у ТОВ «ТД «Ай-Соларс» бур алмазний DD-BL 152/430 - 32,000 шт. на загальну суму 343 872,00 грн.( у т.ч. ПДВ у розмірі 57 312,00 грн.) (т.2, а.с.49);
- на умовах рахунку-фактури № СФ-000196 від 23.07.2014 року придбав у ТОВ «Ренессанс Холдінг» бур з алмазним напиленням (ф 152 мм) - 24,0 шт. на загальну суму 257 904,00 грн. (у т.ч. ПДВ у розмірі 42 984,00 грн.) (т.2, а.с.58);
- на умовах рахунку-фактури № 68 від 22.07.2014 року придбав у ТОВ «Фірма Селеста» бур з алмазним напиленням ф 152 мм - 20,0 шт. на загальну суму 214 920,00 грн. (у т.ч. ПДВ у розмірі 35 820,00 грн.) (т.2, а.с.84);
- на умовах рахунку-фактури № СФ-0000437 від 06.08.2014 року та рахунку-фактури № СФ-0000526 від 27.08.2014 року придбав у ТОВ «Гетьман» бензин А-95 - 50,0 л, розчинник Р-4 -120,0 л, емаль ХВ-124 зелена -0,3 т, стрічка Thermascheet FR, товщиною 3 мм - 4,0 рул., прискорювач твердіння бетону «Релаксол» - 2 880,0 кг, поковку з квадратних заготовок 16x16 мм - 0,25 т, дріт ст.З фЗмм - 0,1 т, сталь швелерну - 1,5 т, бетон М300 - 100 м3, розчин мурувальний цементний М300 - 4,0 м3 на загальну суму 255444,00 грн. (у т.ч. ПДВ 42574,00 грн.) (т.2, а.с.95,98);
- на умовах рахунку-фактури № СФ-0000532 від 06.08.2014 року придбав у ТОВ «Бабані - Трейд» арматуру ф32, кл.АІІ у кількості 2,8 т. та арматуру ф20, кл.АІІ у кількості 0,8 т. на загальну суму 48060,00 грн. (у т.ч. ПДВ 8010,00 грн.)
Суми ПДВ, сплачені в ціні товару по вищеназваним угодам, віднесені позивачем до податкового кредиту відповідного періоду, а витрати, сформовані по господарським з ТОВ «Біатек» та ТОВ «Ілана» враховано позивачем при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток
Придбані ТМЦ використано позивачем у власній господарській діяльності на виконання умов договору як підрядника з реконструкції обладнання Дніпропетровської ГЕС (т.1,а.с. 123-144).
Наведені документи цілком об'єктивно розцінені судом першої інстанції як належне документальне підтвердження реального характеру спірних операцій.
Крім того, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що на час здійснення спірних господарських операцій, вищезазначені контрагенти позивача були зареєстровані в установленому законом порядку, відповідали ознакам і поняттю юридичної особи та виступали правоздатним учасником господарського обороту.
Щодо посилання податкового органу на акти перевірок контрагентів позивача колегія суддів зазначає, що неналежне виконання податкових зобов'язань контрагентами позивача тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цих осіб.
Таким чином суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що факт здійснення позивачем спірних господарських операцій підтверджується належними та достатніми первинними документами бухгалтерського обліку, що є підставою для віднесення сум витрат по вказаним угодам до витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також віднесення сум ПДВ, сплачених в ціні товару (послуг), до податкового кредиту відповідного періоду.
А відтак, оскільки всі обставини, що входять до предмета доказування у справі, встановлені судом першої інстанції на підставі повного та всебічного дослідження наявних у справі доказів, які відповідають ознакам належності та допустимості, і цим обставинам дана правильна юридична оцінка, колегія суддів вважає, що підстав для скасування оскаржуваного судового рішення в мажах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області - залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2015 року у справі № 808/806/15 - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: С.В. Чабаненко
Суддя: С.М. Іванов
Суддя: А.В. Шлай