03 вересня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого - Саліхова В.В.
суддів: Музичко С.Г., Прокопчук Н.О.
при секретарі: Бережняк Н.В.
за участю:
представника заявника ОСОБА_1
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 12 червня 2015 року в справі за заявою ОСОБА_3 про виправлення описки в рішенні Подільського районного суду м. Києва від 16 лютого 2015 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди,
У вересні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення з останнього в якості відшкодування матеріальної шкоди 69 494 грн. та витрати пов'язані з орендою житла у розмірі 20 400 грн.; витрати пов'язанні з проведенням експертного дослідження з визначенням вартості відновлювального ремонту квартири після її залиття у сумі 800 грн.
Заочним рішенням Подільського районного суду м. Києва від 16.02.2015 позовну заяву задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 суму спричиненого матеріального збитку у розмірі 69 494 грн. та витрати понесені за проведення експертної оцінки у розмірі 800 грн. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_4 на ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 652,94 грн.
У червні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про виправлення описки у вищевказаному заочному рішенні, зазначивши вірно в резолютивній частині рішення дату народження ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1 замість помилково зазначеного та реєстраційний номер облікової картки платника податків (ІПН НОМЕР_1).
Справа № 758/10993/14-ц
№ апеляційного провадження:22-ц/796/10382/2015
Головуючий у суді першої інстанції: Гребенюк В.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Саліхов В.В.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 12.06.2015 заяву задоволено частково. Виправлено допущену описку в резолютивній частині рішення Подільського районного суду м. Києва від 16.02.2015 по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, а саме замінено невірно зазначену дату народження ОСОБА_4 з: «ІНФОРМАЦІЯ_2» на: ІНФОРМАЦІЯ_3». В іншій частині в задоволенні заяви про виправлення описки в рішенні - відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить змінити ухвалу суду першої інстанції частково, зазначивши ідентифікаційний код відповідача у справі - ОСОБА_4 Апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування своїх доводів вказує, що судом першої інстанції необґрунтовано відмовлено у внесенні виправлення у вищезгадане заочно рішення шляхом зазначення ідентифікаційного коду відповідача, оскільки без таких даних виконання останнього неможливе.
Ухвала суду в частині задоволення вимог позивача сторонами по справі не оскаржувалася, в зв'язку з чим набрала законної сили.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника заявника, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Відмовляючи у задоволенні зазначеної заяви в частині зазначення в рішенні суду ідентифікаційного коду відповідача шляхом виправлення описки в останньому, суд першої інстанції виходив з того, що такі данні не можуть бути внесені судом в порядку обраному заявником.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 219 ЦПК України суд може з власної ініціативи виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується у судовому засіданні, про що постановляється ухвала.
Згідно з п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 №14, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Питання про внесення виправлень може бути вирішено судом, що ухвалив рішення, як із власної ініціативи, так і за заявою осіб, які беруть участь у справі, і незалежно від того, чи виконано рішення, але в межах установленого законом строку, протягом якого воно може бути пред'явлено до примусового виконання. Внесення виправлень у судове рішення, яке не підлягає примусовому виконанню, строком не обмежено. Після внесення виправлень чи арифметичних помилок текст рішення змінювати не можна, проте у виконавчому листі наводяться формулювання резолютивної частини рішення в тій редакції, яку воно отримало у зв'язку з постановленням відповідної ухвали.
Аналіз наведених норм права дає можливість дійти до висновку про те, що описки - це мимовільна помилка в рішенні. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків.
За наведених обставин колегія суддів вважає, що вимога заявника про внесення в вищезгадане заочне рішення суду першої інстанції ідентифікаційного коду відповідача не підпадає під юридичне поняття виправлення описки в рішенні, а тому висновки суду з приводу вказаного клопотання колегія суддів вважає правильними.
При цьому колегія суддів звертає увагу заявника на те, що відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відмови у відкритті виконавчого провадження на підставі п. 6 ч. 1 цієї статті (невідповідність виконавчого документа вимогам закону) державний виконавець роз'яснює заявникові право на звернення до суду чи іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність з вимогами ст. 18 цього Закону України.
Таким чином, доводи апелянта не знайшли свого підтвердження при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.
Враховуючи вищевикладене, висновок суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи висновки суду не спростовують.
За вказаних обставин, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду.
Керуючись ст.ст.303, 307, 312, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 відхилити.
Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 12 червня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий: В.В. Саліхов
Судді: С.Г. Музичко
Н.О.Прокопчук