20 серпня 2015 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва ОСОБА_1 , вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційними скаргами заступника прокурора м. Києва ОСОБА_2 , обвинуваченого ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_4 на вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 10 липня 2015 року щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , -
встановила:
Цим вироком ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та призначено йому покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання призначеного вироком Звенигородського районного суду Черкаської області від 28.11.2011 року і остаточно призначено до відбуття 4 роки 7 місяців позбавлення волі, ОСОБА_5 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та призначено йому покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання, призначене вироком Христинівського районного суду Черкаської області від 12.05.2011 року і остаточно визначено до відбуття 4 роки 7 місяців позбавлення волі.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, 23.07.2015 року заступник прокурора м. Києва ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить вирок суду змінити та виключити з мотивувальної частини вироку, обставину яка обтяжує покарання - «рецидив злочину».
Обвинувачений ОСОБА_3 , 07.08.2015 року подав апеляційну скаргу, яка надійшла до суду 13.08.2015 року. В апеляції обвинувачений посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, неповноту судового розгляду, просить вирок суду скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - ОСОБА_4 , 10.08.2015 року подав апеляційну скаргу, яка надійшла до суду 17.08.2015 року. В апеляції захисник посилаючись на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить вирок суду змінити, перекваліфікувати дії ОСОБА_5 з ч. 2 ст. 186 КК України на ч. 2 ст. 296 КК України та призначити йому мінімально можливе покарання у межах санкції даної норми. На підставі ст. 71 КК України, частково приєднати невідбуте покарання, призначене вироком Христинівського районного суду Черкаської області від 12.05.2011 року.
Вивчивши апеляційні скарги, матеріали кримінального провадження, вважаю, що вони підлягають прийняттю до розгляду Апеляційним судом м. Києва, виходячи з наступного.
Апеляційні скарги подані у встановлений законом строк належними особами, відповідають вимогам ст. 396 КПК України, а тому підлягають прийняттю до розгляду судом апеляційної інстанції.
Керуючись ст. 398 КПК України, -
ухвалила:
Відкрити апеляційне провадження за апеляційними скаргами заступника прокурора м. Києва ОСОБА_2 , обвинуваченого ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_4 на вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 10 липня 2015 року щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .
Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду м. Києва ОСОБА_1
Справа № 11-кп/796/1629/2014
Головуючий в 1 інст.: ОСОБА_6
Доповідач у суді апеляційної інстанції: ОСОБА_1