ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
04 вересня 2015 року № 826/9073/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Ембарго»
до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві
провизнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ембарго» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якому просить:
1. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві щодо залишення без розгляду заперечень ТОВ «Ембарго» за вих. № 03/17-1 від 17.03.2015 р. на акт перевірки, проведеної на підставі наказу ГУ ДФС у м. Києві від 25.02.2015 р. № 235 «Про проведення фактичної перевірки».
2. Зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві розглянути заперечення ТОВ «Ембарго» за вих. № 03/17-1 від 17.03.2015 р. на акт перевірки, проведеної на підставі наказу ГУ ДФС у м. Києві від 25.02.2015 р. № 235 «Про проведення фактичної перевірки».
3. Зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві утриматися від прийняття податкового повідомлення-рішення за результатами перевірки, проведеної на підставі наказу ГУ ДФС у м. Києві від 25.02.2015 р. № 235 «Про проведення фактичної перевірки» до моменту розгляду заперечень ТОВ «Ембарго» за вих. № 03/17-1 від 17.03.2015 р.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо залишення заперечень позивача на акт перевірки від 10.03.2015 р. № 26/156/21/37770364 без розгляду.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив та просив суд відмовити в їх задоволенні, оскільки позивачем було подано заперечення до неналежного контролюючого органу.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за можливе здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу ГУ ДФС у м. Києві від 25.02.2015 р. № 235 на підставі пп. 80.2.3, пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України працівниками Головного управління ДФС у м. Києві проведено фактичну перевірку магазину, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Лукашевича, 15- А та використовується суб'єктом господарювання ТОВ «Ембарго».
Під час перевірки встановлено факт зберігання з метою подальшої реалізації тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка, чим ТОВ «Ембарго» порушено ст. 14 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Перевіркою встановлено факт реалізації тютюнових виробів, а саме абак кальян ний «Афзаль Хука Маласис Кофі» за ціною 40 грн. Максимальна роздрібна ціна на пачці 35,00 грн. *2= 70,00 грн. Максимальна роздрібна ціна на пачці становить 30,00 грн.
Таким чином, перевіркою встановлено, що в магазині здійснюється роздрібна торгівля тютюновими виробами за цінами, вищими від максимально роздрібних цін, встановлених виробником таких тютюнових виробів, чим порушено ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
За результатами перевірки ГУ ДФС у м. Києві складено акт від 10.03.2015 р. № 26/156/21/37770364, який отриманий уповноваженим представником ТОВ «Ембарго» 10.03.2015 р.
Не погоджуючись із висновками органу державної фіскальної служби, 17.03.2015 р. позивач подав до ГУ ДФС у м. Києві заперечення на акт перевірки 10.03.2015 р. № 26/156/21/37770364.
За результатами розгляду заперечень, ГУ ДФС у м. Києві надано відповідь від 20.03.2015 р. № 776/10/26-15-21-01-24, відповідно до якої заперечення від 17.03.2015 р. № 03/17-1 залишено без розгляду з підстав порушення ТОВ «Ембарго» термінів для подання такого заперечення.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Статтею 80 Податкового кодексу України визначено порядок проведення фактичних перевірок.
Так, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування або у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, нафтопродуктів, палива моторного альтернативного, скрапленого газу.
Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу (п. 80.10 цієї статті).
Відповідно до п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).
У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.
У разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях (п. 86.7 цієї статті).
Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 N 984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 січня 2011 р. за N 34/18772 (далі - Порядок N 984) визначено вимоги щодо оформлення документальних перевірок.
Згідно п. 6 Розділу 4 Порядку N 984 у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) документальної перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки), які у випадку їх подання, є невід'ємною частиною (додатком) до акта (довідки) перевірки.
Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 розділу II Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Заперечення можуть бути винесені на розгляд передбачених пунктом 1 цього розділу постійних комісій при відповідних органах державної податкової служби.
Таким чином, у разі незгоди платника податків з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) документальної перевірки, він має право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки)
Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ч. 1 ст. 255 Цивільного кодексу України якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що платники податків мають право подати до контролюючого органу свої заперечення на акт перевірки протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки. Перебіг строку подачі заперечень на акт перевірки розпочинається з наступного дня, який слідує за днем отримання акту.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, акт перевірки від 10.03.2015 р. № 26/156/21/37770364 було отримано уповноваженим представником ТОВ «Ембарго» 10.03.2015 р., а заперечення були подані позивачем 17.03.2015 р. при граничному терміні їх подання 17.03.2015 р. (з урахуванням вихідних днів 14-15.03.2015).
Враховуючи, що граничний - п'ятий день подання заперечень припадає на 17.03.2015 р., тобто на день подання позивачем заперечень, суд приходить до висновку, що позивачем не було допущено пропущення строків подання заперечень на акт перевірки.
Разом з тим, вирішуючи дану справу суд виходить із наступного.
За визначенням п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України заперечення на акт перевірки подаються до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків.
Водночас, наказом Державної фіскальної служби України 31 липня 2014 року N 22 затверджено Методичні рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків (далі - Методичні рекомендації N 22).
Відповідно до пп. 1.6.2 п. 1.6 Методичних рекомендацій N 22 визначено, що у разі незгоди платника податків або його законних (уповноважених) представників із висновками акта (довідки) документальної перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці), та надання ним заперечень до акта (довідки) перевірки до органу державної фіскальної служби за місцем обліку такого платника податків, відповідний підрозділ такого органу державної фіскальної служби здійснює розгляд отриманих заперечень - у разі організації та здійснення такої перевірки, або координацію їх розгляду та узагальнення матеріалів - у разі здійснення перевірки іншим органом державної фіскальної служби.
Абзацами 3 та 4 вказаного підпункту визначено, що у разі надання платником податків або його законними (уповноваженими) представниками до органу державної фіскальної служби визначеного у абзаці першому цього підпункту органу заперечень до акта (довідки) перевірки, що здійснювали (очолювали) працівники іншого органу державної фіскальної служби, уповноважена особа готує супровідний лист (із зазначенням дати отримання заперечень та граничного терміну надання відповіді платнику податків), який разом із копією заперечень не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання надсилається засобами електронного зв'язку для розгляду до цього органу державної фіскальної служби. Орган державної фіскальної служби, що здійснював (очолював) перевірку, інформує про отримання заперечень, забезпечує їх розгляд у порядку та терміни, визначені пунктом 86.7 статті 86 розділу II Кодексу, та вжиття заходів щодо врахування висновків за результатами їх розгляду при прийнятті податкового повідомлення-рішення.
Заперечення розглядаються відповідним підрозділом органу державної фіскальної служби, що здійснював (очолював) таку перевірку. В обов'язковому порядку за письмовим зверненням, підготовленим уповноваженою особою, до розгляду заперечень залучаються працівники підрозділу органу державної фіскальної служби, яким зроблені висновки, що заперечуються платником податків.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що заперечення на акт перевірки повинні подаватися платником податків до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків. При цьому, у випадку проведення перевірки іншим органом державної фіскальної служби, заперечення, разом із супровідним листом, надсилаються контролюючим органом до якого були подані такі заперечення для розгляду органу державної фіскальної служби, який проводив перевірку.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було подано заперечення до ГУ ДФС у м. Києві, що вчинено з порушенням вимог п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України та пп. 1.6.2 п. 1.6 Методичних рекомендацій N 22, оскільки останнім фактично було порушено порядок подачі заперечень на акт перевірки від 10.03.2015 р. № 26/156/21/37770364.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Беручи до уваги вищенаведене у сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають поверненню.
Керуючись ст.ст. 69- 71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Ембарго» відмовити.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.О. Іщук