08 вересня 2015 року м. Чернігів Справа № 825/3070/15-а
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лобана Д.В.,
при секретарі Кондратенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку ст. 41 КАС України, в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
Чернігівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Чернігівській області звернулась до суду з адміністративним позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податкового боргу по податку з доходів фізичних, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 2380,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є платником податків і зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни, однак всупереч ст. пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України має податковий борг з податку з доходів фізичних осіб, який у добровільному порядку не сплачує.
Представник позивача через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій також визнав позовні вимоги.
Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) зареєстрований як фізична особа-підприємець, про що 13.08.2008 внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 27.08.2015 № 21079811 (а. с. 13).
Відповідач у відповідності до п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України (далі - ПК України) є платником податків та згідно п. п. 16.1.3, 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 цього Кодексу зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
В порушення вищезазначених норм, відповідач має податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 2380,00 грн, що підтверджується копією облікової картки (а. с. 5).
Так, згідно п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Підпунктом 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 ПК України встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.
Відповідно п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 120.1 ст. 120 ПК України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Відповідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Отже, податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 2380,00 грн виник на відповідно до податкових повідомлень-рішень від 08.11.2013 № НОМЕР_2 (а. с. 7), від 04.11.2014 № НОМЕР_3 (а. с. 9), від 24.02.2015 № НОМЕР_4 (а. с. 11), прийнятих на підставі актів камеральних перевірок від 24.10.2013 № 260/17-121/НОМЕР_1 (а. с. 6), від 27.10.2014 № 664/17-2317612710 (а. с. 8), від 17.02.2015 № 76/17-121/НОМЕР_1 (а. с. 10).
У відповідності до п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Згідно п. 45.2 ст. 45 ПК України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Вищезазначені податкові повідомлення-рішення направлено відповідачу за податковою адресою останнього та вручені, про що на поштових відправленнях маються відмітки (а. с. 7, 9, 11).
Пунктом 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
На виконання вказаних норм та з метою погашення податкової заборгованості Чернігівською ОДПІ надіслано податкову вимогу від 10.06.2015 № 1511-25, яка направлена за податковою адресою відповідача та вручена, про що на поштовому відправленні мається відмітка (а. с. 12).
За таких обставин, суд приходить до висновку, що податковий борг виник внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов'язання, а передбачені чинним законодавством заходи не призвели до погашення вказаного податкового боргу.
Підпунктом 20.1.18 п. 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно п. 41.5 ст. 41 ПК України органом стягнення є виключно органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.
Контроль за правильністю нарахування, повнотою і своєчасністю сплати податків і зборів, у відповідності до ст. 61 ПК України, покладено на органи державної податкової служби.
Крім того, відповідач визнав позовні вимоги.
В силу статті 136 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи. Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.
У частинах 3, 4 статті 112 КАС України передбачено, що у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Підстав для неприйняття визнання адміністративного позову судом не встановлено.
Частиною 1 статті 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України.
З огляду на встановлене та враховуючи пп. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, яким встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі, суд визнає позовні вимоги про стягнення вищезазначеного податкового боргу підтвердженими належними та допустимими доказами і такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 41, 122, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області, - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1, вул. Молодіжна, 15, с. Пльохів, Чернігівський район, Чернігівська область, 15516) податковий борг по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 2380 (дві тисячі триста вісімдесят) грн на р/р 3117341700554, отримувач -УК у Чернігівському районі/с. Пльохів/код платежу 11010500, банк: ГУДКСУ в Чернігівській області, МФО 853592, код отримувача: 38053813.
Стягувач: Чернігівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Чернігівській області (код 39558413, вул. Воровського, 6, м. Чернігів, 14000).
Відповідно до ст. ст. 186, 254 КАС України апеляційна скарга подається через Чернігівський окружний адміністративний суд, а її копія надсилається апелянтом до суду апеляційної інстанції, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, або її подано з пропуском строку, у поновленні якого було відмовлено, а у разі вчасного подання апеляційної скарги, з набранням законної сили рішенням апеляційної інстанції, якщо оскаржувану постанову не скасовано.
Суддя Д.В. Лобан