1
1 жовтня 2009 року
м. Полтава
Справа № 2а-46304/09/1670
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Серги С.М.,
при секретарі - Олійник Ю.В.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1.,
представника відповідача - Крицького Р.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про скасування податкового повідомлення-рішення № 0006851706/0 від 27 липня 2009 року,-
04.08.2009 суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1. (далі також позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві (далі також відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0006851706/0 від 27.07.2009.
В обгрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1. зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення є незаконним, оскільки 17.07.2009 він належним чином виконав обов'язки по своєчасному направленню в електронному вигляді податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2009 року, яка не була отримана відповідачем внаслідок неналежного інформування платників податків про зміну поштової адреси центру обробки електронних звітів. 21.07.2007 позивачем повторно направлено податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2009 року, яка була прийнята із зауваженнями щодо пропущення встановленого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" строку.
Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову, посилаючись на порушення позивачем строків подання звітності. Вказував, що Державною податковою інспекцією у м. Полтаві вжито всіх заходів щодо належного інформування платників податків про введення єдиної поштової адреси центру обробки електронних звітів.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Частиною 1 статті 14 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" від 22.05.2003 № 851-IV (далі - Закон № 851) передбачено, що електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу.
Відповідно до пункту 1 розділу 2 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 N 233 (далі - Інструкція № 233), платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.
Судом встановлено, що 01.07.2008 між позивачем та відповідачем укладено договір про визнання електронних документів (податкової звітності, реєстрів, отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), які подаються платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу Державної податкової служби засобами телекомунаційного зв'язку або на електроних носіях, як оригіналів.
Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181-ІІІ (далі- Закон № 2181) визначено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Відповідно до пункту 1 розділу 3 Інструкції № 233 податкові документи в електронному вигляді можуть бути надіслані до органів державної податкової служби засобами телекомунікаційного зв'язку за звітні періоди у терміни, визначені законодавством для відповідних податкових документів у паперовій формі.
В порушення цих вимог податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2009 року позивачем подано до Державної податкової інспекції у м. Полтаві 21.07.2009, що підтверджується долученими до матеріалів справи роздруківками архіву електронної звітності, реєстру прийнятих податкових накладних за 21.07.2009, копіями першої та другої квитанцій.
Посилання позивача на відправлення податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2009 року 17.07.2009 та на належне у зв'язку з цим виконання ним обов'язку щодо своєчасного подання звітності оцінюється судом критично з наступних підстав.
Згідно зі статтею 11 Закону № 851 електронний документ вважається одержаним адресатом з часу надходження авторові повідомлення в електронній формі від адресата про одержання цього електронного документа, якщо інше не передбачено законодавством або попередньою домовленістю між суб'єктами електронного документообігу. У разі ненадходження до автора підтвердження про факт одержання цього електронного документа вважається, що електронний документ не одержано адресатом.
Відповідно до пункту 7.4 Інструкції № 233 підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу державної податкової служби засобами телекомунікаційного зв'язку є перша квитанція. Ця квитанція надсилається на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.
В ході судового розгляду встановлено, що 17.07.2009 ОСОБА_1. не отримав від Державної податкової інспекції у м. Полтаві електронних документів, які б підтверджували факт прийняття його звітної декларації, про що свідчать роздруківка електронної сторінки журналу передачі звітів та пояснення позивача. Отже, відправлена позивачем 17.07.2009 податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2009 року відповідно до вищезазначених приписів Закону № 851 та Інструкції № 233 розцінюється судом як така, що відповідачем неодержана.
Крім того, суд зазначає, що на виконання наказу Державної податкової адміністрації України від 06.04.2009 № 168 "Про запровадження централізованої системи електронної податкової звітності платників податків в органах ДПС України" для подання платниками податків податкової звітності в електронному вигляді з 26.06.2009 введена єдина поштова адреса центру обробки електронних звітів - zvit@sta.gov.ua .
Проте, 17.07.2009 податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2009 року направлена позивачем не за вказаною сертифікованою адресою, а за іншою - Polg@zvit.pi.net.ua .
Доводи позивача про невиконання Державною податковою інспекцію у м. Полтаві обов'язку щодо повідомлення про зміну електронної адреси суд вважає необґрунтованими, оскільки відповідачем інформацію про зміну єдиної почтової адреси центру обробки електронних звітів доведено до платників податків шляхом її опублікування в газеті "Місто плюс" № 25 від 18.07.2009, що підтверджується ксерокопією сторінки з даного номеру газети; розміщенням оголошення в приміщенні Державної податкової інспекції у м. Полтава (вул. Фрунзе, 155, м. Полтава) (копія оголошення долучена до матеріалів справи).
Крім того, 26.06.2009 відповідачем на електронну адресу позивача направлено лист, в якому зазначено адресу, на яку потрібно направляти звітність в електронному вигляді, що підтверджується копією зазначеного листа з архіву повідомлення. Твердження ОСОБА_1. про неотримання вказаного листа у зв'язку зі зміною ним своєї поштової електронної адреси розцінюється судом як необґрунтовані, оскільки в ході судового засідання з'ясовано, що даний факт позивачем до відома позивача доведений не був.
Отже, суд приходить до висновку, що відповідачем вжито заходів щодо належного повідомлення позивача про зміну електроної адреси.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу" від 04.12.1990 № 509-ХІІ на органи державної податкової служби покладено функції контролю за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевірки достовірністі цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.
Судом з'ясовано, що 23.07.2009 відповідачем проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питань своєчасності подання декларації з податку на додану вартість за червень 2009 року, за результатами якої встановлено порушення підпункту 4.1.4 пункту 4.1. статті 4 Закону № 2181 щодо неподання декларації з податку на додану вартість у передбачені законом строки та складено акт № 000685/1706/2363112873 від 23.07.2009.
Підпунктом 17.1.1 статті 17 Закону № 2181 передбачено, що у випадку не подання платником податків податкової декларацію у строки, визначені законодавством, сплачується штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або затримку.
На виконання даної норми Державною податковою інспекцію у м. Полтаві на підставі акту перевірки № 000685/1706/2363112873 від 23.07.2009 винесено рішення про застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 170 грн.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом встановлено, що при винесенні рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 27.07.2009 № 0006851706/0 Державна податкова інспекція у м. Полтава діяла на підставах, у межах повноважень та у спосіб, встановлений законами України, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181-ІІІ, Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг" від 22.05.2003 № 851-IV, Законом України "Про державну податкову службу" від 04.12.1990 № 509-ХІІ, статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні позову ОСОБА_1до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про скасування податкового повідомлення-рішення № 0006851706/0 від 27 липня 2009 року відмовити.
Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня складання постанови в повному обсязі та подачі апеляційної скарги у 20-денний термін після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлено 6 жовтня 2009 року.
Суддя С.М. Серга