Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207
Іменем України
02.10.2009
Справа №2-2/2532-2009
за позовом - ТОВ "Мартін Бауер Крим" (97557, Сімферопольський район, с. Лекарствене, вул. Центральна, 1-а)
до - Служби безпеки України в АР Крим (95034, м. Сімферополь, вул. Б. Франко, 13)
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ТОВ "Кримфітофарм" (Сімферопольський район, с. Лекарственне, вул. Алчевський спуск, 4).
про стягнення 16 811,73 грн.
Суддя Толпиго В.І.
Від позивача: Журавльова - представник, довіреність у справі
Від відповідача: Динда - представник, довіреність у справі
Від третьої особи: не з'явився
Суть спору:
Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом до відповідача про стягнення збитків у сумі 16 811грн.73коп.
Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та ТОВ "Кримфітофарм" було укладено договір оренди №3 від 03 січня 2008 р. нежитлового приміщення. В офісі ТОВ "Кримфітофарм" 05.3.2009 р. працівниками СБУ в АР Крим проводилась виїмка документів та техніки. Позивачем працівникам СБУ в АР Крим неодноразово повідомлялось, що майно не належить ТОВ "Кримфітофарм", на адресу відповідача направлявся лист із проханням повернути документи та обладнання, у зв'язку із тим, що паралізована господарська діяльність підприємства та ТОВ "Мартін Бауер Крим" несе збитки, які станом на 15.4.2009 р. складають 16 811грн.73коп. Але до даного часу ні документи, ні обладнання позивачу не повернені, що і стало підставою для звернення із позовною заявою до суду про стягнення збитків.
Представник відповідача у судовому засіданні 04.6.2009 р. надав суду заперечення на позовну заяву від 02.6.2009 р. №76/37/4868, у якому зазначає, що твердження позивача про те, що співробітниками СБУ в АР Крим було незаконно вилучено майно, є хибним, дії працівників повністю відповідають нормам КПК України. За таких обставин відповідач просить суд у задоволені позовних вимог позивача відмовити.
Представник позивача у судовому засіданні, що відбулося 04.9.2009р, надав суду відзив на заперечення відповідача, яким просить суд задовольнити позовні вимоги позивача у повному обсязі.
24 вересня 2009 року інтереси позивача представляла Журавльова (довіреність у справі), інтереси відповідача - Динда (довіреність у справі), а інтереси третьої особи - Шкроб (довіреність у справі).
У судовому засіданні 24.9.2009р представник третьої особи надав суду відзив №23/09 від 23.9.2009р, відповідно до якого позовні вимоги підтримує у повному об'ємі.
24 вересня 2009р представник позивача у судовому засіданні відмовився від стягнення збитків у сумі 14 570грн73коп, та просить суд стягнути з відповідача 846,00грн збитків за зруйнований сейф та 1 395,00грн збитків за вилучене програмне забезпечення «Лига: Закон Бизнес», що відображено у протоколі судового засідання.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
Статтею 55 Конституції України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав всіх суб'єктів права власності.
Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.
Відповідно до ст.. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч.1 ст.42 ГПК України).
Позивачем заявлено позов про стягнення збитків.
У частині стягнення збитків у сумі 14 570грн73коп провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України, оскільки представник позивача 24.9.2009р у судовому засіданні відмовився від вимог щодо стягнення 14 570грн73коп збитків, що відображено у протоколі судового засідання, та відмова прийнята судом.
Дослідивши представлені докази, суд дійшов до висновку, що позов у частині стягнення 846,00грн збитків за зруйнований сейф та 1 395,00грн збитків за вилучене програмне забезпечення «Лига: Закон Бизнес» не підлягає задоволенню виходячи з наступного:
Між ТОВ «Кримфітофарм» та ТОВ «Мартин Бауер Крим» був укладений договір оренди №3 від 03.01.2008р частини нежитлового приміщення загальною площею 12 кв.м., розташованого за адресою Сімферопольський район, с.Лекарствене, вул..Центральна, 1-а для використання під офісне приміщення. Вказане приміщення було передано позивачу по акту приймання - передачі.
Постановою старшого слідчого слідчого відділу Головного управління СБУ в АРК Гур'євських О.Є. від 27 лютого 2009 року порушено кримінальну справу № 90/09 за фактом незаконного перетинання через митний кордон України посадовими особами TOB «Кримфітофарм» партій лікарняно-рослинної сировини та плодів сушених (липа квітки, кора жостір та плоди горобини сушені) загальною вартістю 843 442,07грн. з приховуванням від митного контролю, тобто за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 201 Кримінального кодексу України, яка визнана судом законною.
Слідчий в особливо важливих справах 2 відділення слідчого відділу ГУ СБУ в АР Крим Гіба A.A. 05.03.2009 р. прийняв постанову про проведення обшуку по місцю знаходження офісних приміщень ТОВ «Мартин Бауер Крим» за адресою: Сімферопольський район, с.Лекарственне, вул..Центральна, б.1-а, який санкціоновано заступником прокурора АР Крим Домніковим О.М.
Відповідно до даної постанови слідчого в особливо важливих справах 2 відділення слідчого відділу ГУ СБУ в АР Крим Гіби A.A. 05.03.2009 р. було проведено обшук в офісних приміщеннях TOB «Мартін Бауер Крим», складений протокол обшуку, відповідно до якого вилучені документи, жорсткий диск, був розкритий металевий сейф за допомогою різака по металу, тому як за пропозицією по відкриттю сейфу, зробленою слідчим, сейф директором Кутько не був відкритий.
Проводячи обшук, слідчий має право розкривати замкнені приміщення і сховища, якщо володілець відмовляється їх відкрити. При цьому слідчий повинен уникати не викликаних необхідністю пошкоджень дверей, замків та інших предметів (ч.2 ст.183 КПК України).
У самому протоколі обшуку від 05.3.2009р зафіксовано, що працівниками ГУ СБУ в АРК відповідно до ч.2 ст.183 КПК України сейф був розкритий, в результаті чого сейфу були заподіяні пошкодження, які були необхідні для його розкриття.
5 березня 2009 року СВ ГУ СБУ в АРК складений протокол обшуку в офісному приміщенні ТОВ «Кримфітофарм», у якому зафіксовано вилучення у ТОВ «Кримфітофарм» документів, майна, у тому числі того, що зазначено позивачем у позові.
02 квітня 2009 р. головним відділом боротьби з корупцією та організованою злочинністю ГУ СБУ в АРК порушено кримінальну справу № 100/09 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.28, ч.3 ст.358 Кримінального кодексу України, за фактом використання невстановленими особами у складі організованої злочинної групи підроблених документів, оскільки в процесі проведення оперативно-службової діяльності отримана інформація про надання до Торгово-промислової палати АРК підроблених документів, завірених печаткою підприємства «Кримфітофарм».
2 квітня 2009 року заступник начальника 1 відділу ГВ БКОП ГУ СБУ в АРК винесено постанову, затверджену начальником ГВ БКОП ГУ СБУ в АРК підполковником І.Байдуковим про здійснення виїмки. У даній постанові вказано, що у ході дізнання також встановлено, що слідчим відділом ГУ СБУ в АРК по кримінальній справі №90/09 при здійсненні обшуку та виїмки були вилучені документи та предмети, які мають значення для встановлення об'єктивної істини по кримінальній справі №100/09 та особи, що скоїла злочин. Відповідно до даної постанови заступником начальника 1 відділу ГВ БКОП ГУ СБУ в АРК було постановлено провести у слідчому відділі ГУ СБУ в АРК, розташованому за адресою: м.Сімферополь, бул.Франко, 13, виїмку усіх документів та предметів, вилучених в результаті обшуків та виїмок, проведених по кримінальній справі №90/09.
7 квітня 2009 року ГВ БКОП ГУ СБУ в АРК складений протокол виїмки в СО ГУ СБУ в АРК, у тому числі документи та майно, що були вилучені в ході обшуку позивача та ТОВ «Кримфітофарм». ГВ БКОП ГУ СБУ в АРК проведений огляд предметів, вилучених по кримінальній справі №90/09 та постановою від 08.4.2009р ГВ БКОП ГУ СБУ в АРК відповідно до ст..78 КПК України постановлено визнати оглянуті документи та предмети речовими доказами по кримінальній справі №100/09 та вони залучені до матеріалів кримінальної справи №100/09.
Стаття 22 ЦК України передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч.1, ч.2 ст.1166 ЦК України).
Особа, що порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявністю її провини, якщо інше не встановлене договором або законом, особа є невинною, якщо доведе, що прийняла всі залежні від неї заходи по належному виконанню зобов'язання, відсутність своєї провини доводить особа, що порушила зобов'язання (ст. 614 ЦК України).
Відповідальність є наслідком правопорушення, склад якого утворюють суб'єкт, об'єкт, суб'єктивна сторона, об'єктивна сторона. Суб'єктом є боржник, об'єктом правопорушення є зобов'язальні правовідносини, в які вступили кредитор і боржник. Суб'єктивну сторону цивільного правопорушення утворює провина. Об'єктивну сторону правопорушення створюють: - наявність збитків, протиправність поведінки боржника, що виразилася в невиконанні або неналежному виконанні узятого зобов'язання, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника і збитками.
Отже, за загальними принципами відповідальності за надання шкоди, підставою для її відшкодування є наявність певних умов в їх сукупності, а саме протиправна поведінка особи, що заподіяла шкоду, пряма шкода спричинена цією поведінкою, вина особи та причинно - наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.
У ч. 2 ст. 321 Цивільного кодексу України зазначено, що особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 78 Кримінально-процесуального кодексу України речовими показами є предмети, які були знаряддям вчинення злочину, зберегли на собі сліди злочину або були об'єктом злочинних дій, гроші, цінності та інші речі, нажиті злочинним шляхом, і всі інші предмети, які можуть бути засобами для розкриття злочину і виявлення винних або для спростування обвинувачення чи пом'якшення відповідальності.
Відповідно до ст. 80 КПК України речові докази зберігаються до набрання вироком законної сили або до закінчення строку оскарження постанови чи ухвали про відкриття справи.
Відповідно до статті 186 КПК України при обшуку або виїмці можуть бути вилучені предмети і документи, які мають значення для справи. При цьому слідчий або інша особа, яка уповноважена на проведення обшуку, самостійно вирішує належність предметів та документів до справи, яка розслідується. Водночас, не має значення, яка саме особа є власником предметів та документів, що вилучаються при проведенні обшуку.
Питання про речові доказі, вилучені під час проведення обшуку, буде вирішено згідно з вимогами ст. 81 Кримінально-процесуального кодексу України, та не може бути предметом розгляду в господарському процесі.
У діях відповідача відсутній склад цивільного правопорушення, передбачений ст..1166 Цивільного кодексу України.
В ході розгляду спору відповідач доказав суду відсутність своєї провини.
З урахуванням вищенаведеного, в контексті питань, викладених в позовній заяві TOB «Мартін Бауер Крим», йде мова не про збитки, завдані позивачу, а про вилучення майна в рамках досудового слідства, що регламентується не цивільним або цивільно-процесуальним, а кримінально-процесуальним законодавством. При цьому на зазначені правовідносини не розповсюджуються норми статті 22 Цивільного кодексу України, оскільки факту порушення прав власності позивача на належне йому майно не було, а відбулось лише обмеження права власності на це майно шляхом здійснення процесуальних дій, передбачених законодавством України.
Крім того, порушень чинного законодавства України з боку посадових осіб слідчого відділу та спецпідрозділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю під час здійснення покладених на них повноважень органом, що здійснює нагляд зі їх діяльністю - прокуратурою АРК - не встановлено.
Отже вимога позивача про стягнення збитків у сумі 2 241,00грн не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України держмито та витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу відноситься на позивача.
У судовому засіданні оголошувалась перерва на 02.10.2009р для підготовки рішення.
Рішення оголошене 02.10.2009р.
Керуючись ст.ст.49,75,77,п.4 ст.80,ст.ст.82,84,85 ГПК України
1. Прийняти усне клопотання позивача про відмову від позову у частині стягнення збитків у сумі 14 570грн73коп.
2. У частині стягнення 2 241,00грн збитків позові відмовити.
3. У частині стягнення 14 570грн73коп збитків припинити провадження по справі у зв'язку з відмовою позивача.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Толпиго В.І.