копія
29 вересня 2011 р. Справа № 2a-1870/4045/11
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Савченка Д.М.,
за участю секретаря судового засідання - Прімової О.В.,
представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
представника відповідача - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Комунального підприємства Сумської міської ради "Електроавтотранс" до Державної податкової інспекції в місті Суми про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,-
Позивач, Комунальне підприємство Сумської міської ради «Електроавтотранс» (далі - позивач, КП СМР «Електроавтотранс»), звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми (далі - відповідач, ДПІ в м. Суми), в якому просить суд визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 07.06.2011 року № 0000792312/0/45092 про визначення суми грошового зобов'язання у сумі 146 231,00 грн. та стягнути судові витрати у розмірі 3,40 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 08. 06. 2011 року КП СМР «Електроавтотранс» отримано податкове повідомлення - рішення № 00007923/2/0/45092 від 07 червня 2011 року, прийняте на підставі ОСОБА_3 № 3317/2312/03328540/46 «Про результати планової виїзної перевірки Комунального підприємства Сумської міської ради «Електроавтотранс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року, складеного Державною податковою інспекцією в м. Суми (надалі-Акт). Відповідно даного рішення встановлено, що згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до ч. 1 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України від 02.12.2010 p. № 2755-VI на підставі акта перевірки від 20.05.2011 року № 3317/2312/03328540/46 встановлено порушення пп.1.32 ст. 1. п. 5.1, пп.5.2.1 п.5.2. пп. 5.3.9 п.5.3 ст. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 p. № 334/94-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств" зі змінами та доповненнями, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання Комунальному підприємству Сумської міської ради «Електроавтотранс» за платежем податок на прибуток за основним платежем на суму 116 985 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 29 246 грн. 00 коп. При цьому в пункті 3.1.2 розділу 3 на сторінці 8 ОСОБА_3 зазначено наступне, що КП СМР „Електроавтотранс" в перевіряємому періоді отримало запасні частини від приватних підприємців, придбання яких не підтверджене товаро - транспортними накладними на загальну суму 520 207 грн., в абзаці 2 пункту 3.1.4 розділу 3 на сторінці 25 висновку щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на прибуток зазначено, що перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2010 р. встановлено його заниження на загальну суму 116 985 грн. При цьому Відповідач посилається на Наказ Мінстату України та Мінтрансу України № 488/346 від 29.12.1995 року «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля», яким затверджені типові форми первинного обліку роботи вантажного автомобіля - це подорожній лист, товаро-транспортна накладна, талон замовника. Згідно п. 2 цього Наказу застосування вказаних форм первинного обліку є обов'язковим всіма суб'єктами господарської діяльності, незалежно від форм власності. Проте Наказ Мінстату України та Мінтрансу України № 488-346 від 29.12.1995 року «Про затвердження типових форм первинною обліку роботи вантажного автомобіля» не зареєстровано в Міністерстві юстиції України, отже, він не обов'язковий до виконання. Наказом Мінстату України та Мінтрансу України № 228/253 від 07.08.1996 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 серпня 1996 р. за N 483/1508 «Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи» встановлена форма товарно - транспортної накладної. Дія вищевказаного наказу зупинена відповідно Повідомлення Держкомпідприємництва від 28.04.2006 та рішення про державну реєстрацію наказу скасовано на підставі Висновку Міністерства юстиції № 10/68 від 15.05.2006 року. Відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України № 88 від 24.05.95 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Таким чином, форма товарно - транспортної накладної не затверджена і її застосування для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи не передбачено. Лист ДПА у м. Києві від 20.10.2007 року «Щодо підтвердження первинними документами витрат платника податку на оплату послуг з перевезення товарів», відповідно якого не включено до складу валових витрат витрати з придбання ТМЦ передбачає, що відсутність первинної транспортної документації, у даному випадку товарно-транспортної накладної, платник податку не має підстав віднести послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом до складу валових витрат. Вищевказаний лист має інформаційний характер та в Мінюсті України не зареєстрований, тому для виконання не є обов'язковим. Відсутність товарно-транспортної накладної не є підставою для невключення витрат з придбання ТМЦ до складу валових витрат. Зазначене включення здійснене на підставі відповідних видаткових накладних та податкових накладних постачальника, які є первинними документами у розумінні ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-X1V та відповідають її вимогам.
У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали і просили їх задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача надав письмові заперечення проти позову (т. 1, а.с. 226-227), в яких вважає позовні вимоги необґрунтованими, виходячи з того, що працівниками ДПІ в м. Суми проведена документальна перевірка Комунального підприємства Сумської міської ради «Електроавтотранс». У ході перевірки встановлені порушення вимог п.1.32 ст.1, п.5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме, КП СМР «Електроавтотранс» в перевіряємому періоді отримало запасні частини на загальну суму 520207,00 грн. від приватних підприємців ОСОБА_4, (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) м. Харків, ОСОБА_5, (код ЄДРПОУ НОМЕР_2) м. Харків, ОСОБА_6 ( код ЄДРПОУ НОМЕР_3) м. Харків, ОСОБА_7 ( код ЄДРПОУ НОМЕР_4) м. Харків, придбання яких не підтверджене товаро - транспортними накладними. В ході перевірки КП СМР «Електроавтотранс» не було надані товарно - транспортні накладні, які підтверджували господарські операції з приватними підприємцями з постачання запасних частин, оскільки вони на підприємстві відсутні. Вартість придбаних запасних частин у приватних підприємців ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 в податковому обліку віднесено до складу валових витрат у сумі 520207,00 грн. Нормою ч. 1 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-ХХУ «Про бухгалтерський облік та звітність в Україні» зазначено, що проведення будь - якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Частиною 2 ст. З Закону України від 16.07.1999 р. № 996-ХХУ «Про бухгалтерський облік та звітність в Україні» передбачено, що на даних бухгалтерського обліку ґрунтується фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Тобто первинні документи по відображенню господарських операцій є основою і для податкового обліку. Згідно з п.2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Мінфіну України № 88 від 24.05.1995 р. (зареєстровано в Мін'юсті України 05.06.199 р. за № 168/704), первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Мінстатом України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України. Типові форми єдиної первинної транспортної документації, зокрема товарно - транспортної накладної, затверджено спільним наказом Мінтранспорту України, Мінстату України «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» від 29.12.1995 р. № 488/346 (зі змінами та доповненнями). Відповідно до п. 2 цього наказу ведення зазначених форм первинного обліку всіма суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим. Документи, які підтверджували б транспортування запасних частин від вищевказаних СПД - ФОП в ході перевірки не були надані. Наказом Мінтрансу України від 29.12.1995 р № 488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля», затверджені типові форми первинного обліку роботи вантажного автомобіля - це подорожній лист, товарно-транспортна накладна, талон замовника. Згідно п. 2 цього Наказу застосування вказаних форм первинного обліку є обов'язковим всіма суб'єктами господарської діяльності, незалежно від форм власності. Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні від 14.10.1997 р. за № 363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 р. за № 128/2568, визначено, що товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу; товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. На підставі вищевикладеного, за порушення вимог п.1.32 ст.1,п.5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств " № 334/94-ВР (із змінами та доповненнями) відносно Комунального підприємства Сумської міської ради «Електроавтотранс» донараховано податку на прибуток в сумі 116985 грн., у т.ч. за 2008 рік на загальну суму 76 366 грн., в т.ч. за 2 квартал 2008 року заниження на суму 15 142 грн., за 3 квартал 2008 року заниження на суму 29 779 грн., за 4 квартал 2008 року заниження на суму 31 445 грн., за 2009 рік заниження на суму 3 472 грн., в т.ч. за 3 квартал 2009 року заниження на суму 19804 грн., за 4 квартал 2009 року завищення на суму 16332 грн., за 2010 рік заниження на суму 37147 грн., в т.ч. за І кв.2010 року заниження на суму 37147 грн. Враховуючи викладене, Державна податкова інспекція в м. Суми вважає, що дії податкової інспекції є правомірними, а податкове повідомлення - рішення № 00007923/0/45092 від 07.06.2011 р. щодо нарахування податку на прибуток в сумі 116985,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 29 246,00 грн. повністю відповідає вимогам чинного законодавства.
У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані судом та надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог, виходячи з наступних обставин.
Як встановлено матеріалами справи, Комунальне підприємство Сумської міської ради «Електроавтотранс» зареєстровано 06.11.1992 року виконавчим комітетом Сумської міської ради, ідентифікаційний код 03328540 (т. 1, а.с. 12), перебуває на обліку в ДПІ в м. Суми (т. 1, а.с. 23).
У період з 12.04.2011 р. по 13.05.2011 р. працівниками ДПІ в м. Суми проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2010 р., за наслідками якої складено ОСОБА_3 від 20.05.2011 р. № 3317/2312/03328540/46 (далі - ОСОБА_3 перевірки), (т. 1, а.с. 22-69).
Згідно з висновками ОСОБА_3 перевірки, встановлено порушення позивачем п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого донараховано податку на прибуток підприємств у сумі 116 985 грн.
На підставі ОСОБА_3 перевірки ДПІ в м. Суми 07 червня 2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000792312/0/45092 про збільшення позивачеві суми грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у сумі 116 985,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 29 246,00 грн. (т. 1, а.с. 5).
Як вбачається з тексту ОСОБА_3 перевірки, підставою для висновку про заниження позивачем суми податку на прибуток підприємств стали наступні обставини. Позивач мав фінансово-господарські відносини з ФОП ОСОБА_4, з яким було укладено договір поставки № 8/1 від 16.01.2009 року, згідно з яким ФОП ОСОБА_4 (постачальник) зобов'язався поставити позивачеві (покупець) запасні частини. На виконання умов договору позивачем отримані видаткові накладні, які не підтверджені товаро - транспортними накладними, всього на суму 184666 грн. Документи, які підтверджували б транспортування запасних частин від ПП ОСОБА_4, для перевірки надані не були. Також встановлено, що позивачем 06.02.2009 року укладено договір поставки № 15 з ФОП ОСОБА_5, згідно з яким остання зобов'язалась поставити та передати у власність позивачеві запасні частини та матеріали. На виконання умов договору отримані видаткові накладні, які не підтверджені товаро - транспортними накладними всього на суму 119558 грн. Товаро - транспортні накладні, які підтверджують постачання запасних частин, на підприємстві відсутні. Вартість придбаних запасних частин в податковому обліку віднесено до складу валових витрат у сумі 119558 грн. 25.03.2009 року між позивачем і ФОП ОСОБА_7 укладено договір поставки № 21, згідно з яким ФОП ОСОБА_7 (постачальник) зобов'язалась поставити позивачеві запасні частини та матеріали. На виконання умов договору позивачем отримані видаткові накладні, які не підтверджені товаро-транспортними накладними усього на суму 40 289 грн. 25.03.2009 року позивачем укладено договір поставки № 19 з ФОП ОСОБА_6, згідно з яким останній зобов'язався поставити на адресу позивача запасні частини та матеріали. На виконання умов договору позивачем отримано видаткові накладні, які не підтверджені товаро-транспортними накладними, на суму 175 694 грн. Як зазначено в ОСОБА_3 перевірки, наявність у КП СМР «Електроавтотранс» документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до валових витрат по податку на прибуток, зокрема, виданих продавцями видаткових накладних, не є безумовною підставою для формування валових витрат по податку на прибуток, оскільки наведені в таких документах відомості не відповідають дійсності. Таким чином, в ОСОБА_3 робиться висновок, що в порушення п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп 5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР із змінами та доповненнями підприємством завищено валові витрати за операціями з вищевказаними контрагентами.
Вивченням матеріалів справи судом встановлено, що 25 березня 2009 року між позивачем і ФОП ОСОБА_7 укладено Договір поставки № 21, згідно з яким остання зобов'язалась передати у власність позивача запасні частини і матеріали (т. 1, а.с. 70, 71). Одержання позивачем товарно-матеріальних цінностей за вказаним договором підтверджується виданими постачальником видатковими накладними (т. 1, а.с. 72-82).
06 лютого 2009 року між позивачем і ФОП ОСОБА_5 укладено Договір поставки № 15, згідно з яким остання зобов'язалась поставити і передати у власність позивачеві запасні частини та матеріали (т. 1, а.с., 83, 84). Поставка товарів підтверджується виданими постачальником видатковими накладними (т. 1, а.с. 85-102).
25 березня 2009 року між позивачем і ФОП ОСОБА_6 укладено Договір поставки № 19, згідно з яким останній зобов'язався поставити та передати у власність позивача запасні частини та матеріали (т. 1, а.с. 103, 104). Поставка товарів підтверджується виданими постачальником видатковими накладними (т. 1, а.с. 105-138).
16 січня 2009 року між позивачем і ФОП ОСОБА_4 укладено договір поставки № 8/1, згідно з яким останній зобов'язався поставити і передати у власність позивачеві запасні частини і матеріали (т. 1, а.с. 139, 140). Поставка товарів підтверджується накладними постачальника (т. 1, а.с. 141-225).
Згідно з поясненнями позивача (т. 2, а.с. 2), транспортування товарів, одержаних від ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_7, підтверджується експедиторськими договорами про надання послуг з перевезення вантажу, так як відповідно до пункту 8.6 договорів поставки з вказаними підприємцями, сторони мають право залучати третіх осіб відповідно договору. Для надання транспортних послуг позивачем було укладено договори: Договір № 8668 від 22.12.2010 року про надання транспортно-експедиторських послуг з ТОВ «Нова Пошта» (т. 2, а.с. 3, 4), Договір транспортної експедиції № 2481 від 08.12.2008 року з ТОВ «ЄвроЕКСПРЕС» (т. 2, а.с. 5, 6), Договір № СУ-43 від 01.06.2009 року на транспортно-експедиторські послуги з ТОВ «Делівер» (т. 2, а.с. 7). Одержання транспортно-експедиторських послуг від вказаних контрагентів підтверджується актами звірок взаємних розрахунків (т. 2, а.с. 8-12). Фактичне використання у власній господарській діяльності позивача (на ремонт рухомого складу) придбаних від вищевказаних приватних підприємців запасних частин та матеріалів підтверджується картками складського обліку матеріалів, вимогами на відпуск матеріалів, актами на списання матеріалів та запчастин (т. 2, а.с. 13-40).
Проведення оплати вказаним підприємцям за поставлені товари підтверджується даними журналу проводок та копіями платіжних доручень (т. 2, а.с. 41-61).
Як пояснили в судовому засіданні представники позивача, транспортування запасних частин від вищевказаних приватних підприємців відбувалось за допомогою третіх осіб, які надають транспортні послуги, автомобільним транспортом, незначними партіями, з урахуванням потреби в конкретних запасних частинах.
Як пояснив у судовому засіданні представник відповідача, зустрічні звірки з вищевказаними приватними підприємцями були проведені, розбіжностей з даними бухгалтерського і податкового обліку позивача не встановлено, безтоварність угод з цими постачальниками не оспорюється.
Згідно з наданими суду довідками, ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_6 і ФОП ОСОБА_5 включені до ЄДРПОУ (т. 2, а.с. 68-71).
Суд зазначає, що питання формування валових витрат станом на час існування спірних правовідносин було врегульовано п.п. 5.1, 5.2. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно з якими валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. Згідно з п. 5.3. статті 5 вказаного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Згідно з п.п. 11.2.1. статті 11 даного Закону, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
Суд відзначає, що наявні в матеріалах судової справи та досліджені в ході судового розгляду первинні документи позивача по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_6 і ФОП ОСОБА_5 за змістом відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів, належні докази недостовірності даних в цих документах відповідачем не надані.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено реальний характер спірних фінансово-господарських операцій та наявність у позивача передбачених законодавством підстав для віднесення сум за цими операціями до складу валових витрат. У зв'язку з чим суд дійшов висновку про те, що позивачем правомірно, у відповідності з приписами чинного законодавство віднесено до складу валових витрат витрати з придбання запасних частин і матеріалів від ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_6 і ФОП ОСОБА_5, у зв'язку з чим висновок відповідача про завищення позивачем валових витрат за операціями з вказаними контрагентами і заниження таким чином податку на прибуток у сумі 116 985 грн. є необґрунтованим.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про незаконність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення від 07.06.2011 року та про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Комунального підприємства Сумської міської ради "Електроавтотранс" до Державної податкової інспекції в місті Суми про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми № 0000792312/0/45092 від 07.06.2011 року про збільшення Комунальному підприємству Сумської міської ради "Електроавтотранс" суми грошового зобов"язання з податку на прибуток за основним платежем у сумі 116 985,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 29 246,00 грн.
Стягнути з державного бюджету України на користь позивача судові витрати зі сплати державного мита в сумі 3, 40 грн. (три грн. 40 коп.)
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя (підпис) Д.М. Савченко
З оригіналом згідно
Суддя Д.М. Савченко
Повний текст постанови складено 04.10.2011 року.