Справа № 819/2401/15
03 вересня 2015 р.м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Осташа А.В. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовною заявою Приватного агропромислового підприємства «Медведівці»
до Управління Пенсійного фонду України в Бучацькому районі
про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії, -
Приватне агропромислове підприємство «Медведівці» (далі - позивач, ПАП «Медведівці») звернулося до адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Бучацькому районі (далі - відповідач, УПФУ в Бучацькому районі) про визнання незаконними дій посадових осіб управління Пенсійного фонду України в Бучацькому районі щодо зобов'язання компенсації витрат на виплату і доставку пільгових пенсій та при проведенні розрахунків таких компенсацій за червень-липень 2015 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у червні-липні 2015 року УПФУ в Бучацькому районі надіслало ПАП «Медведівці» розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Зазначені розрахунки позивач вважав необґрунтованими та незаконними, оскільки позивач був платником фіксованого сільськогосподарського податку. З 01.01.2015 року згідно з Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 року №71-VIIІ з переліку загальнодержавних податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок, проте такий податок не було скасовано, як помилково трактує Пенсійний фонд України, а лише трансформовано в податок з іншою назвою, а саме єдиний податок четвертої групи, а платники фіксованого сільськогосподарського податку звільнені від оподаткування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій згідно чинного на даний час п.1 ст.2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування". Отже, єдиний податок по суті своїй є фіксованим сільськогосподарським податком, а платники фіксованого сільськогосподарського податку звільнені від оподаткування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій згідно чинного на даний час п.1 ст.2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".
Крім того, на думку представника позивача, ПАП «Медведівці» здійснювало свою господарську діяльність з 01.02.2000 року. Гр. ОСОБА_1 з лютого 2000 року по 05.01.2011 року пропрацювала в ПАП «Медведівці» 10 років і 11 місяців іх необхідних 20 років стажу роботи і частка господарства в компенсації витрат на доставку та виплату пільгової пенсії мала б складати 54,58 відсотка, а не 100 відсотків. Гр. ОСОБА_2 з лютого 2000 року по 28.03.2012 року пропрацював в ПАП «Медведівці» 12 років і 12 місяців із необхідних 20 років стажу роботи і частка господарства в компенсації витрат на доставку та виплату пільгової пенсії мала б складати 60,83 відсотка, а не 100 відсотків.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте подав заяву про розгляд справи без його участі в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує повністю з мотивів викладених в адміністративному позові.
Представник відповідача - УПФУ в Бучацькому районі в судове засіданні не з'явився, проте подав суду письмові заперечення на позов в яких просив розгляд справи здійснювати за його відсутності. В своїх запереченнях представник відповідача зазначив, що з 01.01.2015 року набрав чинності Закон України від 28.12.2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким внесено зміни до Податкового кодексу України, а саме з переліку загальнодержавних податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок. Для платників єдиного податку, яким є і ПАП «Медведівці», виключень щодо відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, чинним законодавством не передбачено. Крім того, не відповідає дійсності твердження позивача про відсутність підстав для стягнення відшкодування боргу за період з 01.02.2000 року, оскільки Пенсійним фондом позивачу видавалась довідка, де ПАП «Медведівці визнає за собою обов'язок правонаступництва колгоспу ім.XXIV з'їзду КПРС, колгоспу ім.Т.Шевченка, селянської спілки ім.Т.Г.Шевченка»
Враховуючи вищевикладене представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову.
Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи вищевикладені обставини та положення ч.6 ст.128 КАС України, суд прийшов до переконання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити враховуючи наступне.
УПФУ в Бучацькому районі проведено та направлено ПАП "Медведівці" розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за червень-липень 2015 року. Пунктами "б" - "з" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-XII (з наступними змінами та доповненнями) визначено підстави та категорії працівників, які мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, на пільгових умовах.
Відповідно до пункту 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV (з наступними змінами та доповненнями) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
До набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" питання про відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених, зокрема, відповідно до пунктів "б" - "з" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", було врегульовано Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року № 400/97-ВР, відповідно до положень якого відповідач входить до переліку платників збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.
Відповідно до абзацу четвертого пункту 1 статті 2 цього ж Закону для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і ставка збору відповідно до ст.4 становить 100 відсотків від об'єкта оподаткування..
Отже, обов'язковою умовою для застосування даних норм в частині звільнення відповідача від обов'язку щодо відшкодування пільгових пенсій є статус платника фіксованого сільськогосподарського податку.
З 01.01.2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 року № 71-VIII, яким внесено зміни до Податкового кодексу України, а саме з переліку загальнодержавних податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок. Таким чином, з врахуванням змін до Податкового кодексу України, у відповідності до вимог Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" з 01.01.2015 року платники, які раніше перебували на обліку, як платники фіксованого сільськогосподарського податку (як у спірному випадку), з 01.01.2015 року зобов'язані відшкодовувати Пенсійному фонду суми понесених витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених працівникам цих підприємств. Для платників єдиного податку виключень щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, чинним законодавством не передбачено.
Як встановлено судом, ПАП "Медведівці" було платником фіксованого сільськогосподарського податку, з 01.01.2015 року товариство набуло статусу платника єдиного податку четвертої групи, тобто з 01.01.2015 відповідач повинен відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених колишнім його працівникам до досягнення ними пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 (далі - Інструкція), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в розмірі 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Згідно п. 6.4 - 6.5 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Відповідно до п. 6.8 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Суд вважає безпідставними та не бере до уваги твердження позивача, що відшкодування витрат за доставку пенсій жінкам, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей - незалежно від віку і трудового стажу є соціальними, а не трудовими пенсіями і такі пенсії мають компенсовуватись Пенсійним фондом України з Державного бюджету, а не роботодавцем.
Так, вищезазначеними положенням визначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Зі змісту наведеної норм випливає, що вона встановлює за чий рахунок здійснюються виплати пенсій призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій здійснює підприємство.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 69 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи встановлені судом обставини справи та досліджені в судовому засіданні докази суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, у зв'язку з чим не підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд, -
В задоволенні позову Приватного агропромислового підприємства «Медведівці» до Управління Пенсійного фонду України в Бучацькому районі про визнання незаконними дій посадових осіб управління Пенсійного фонду України в Бучацькому районі щодо зобов'язання компенсації витрат на виплату і доставку пільгових пенсій та при проведенні розрахунків таких компенсацій за червень-липень 2015 року, - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Осташ А. В.
копія вірна
Суддя Осташ А. В.