Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
м. Харків
02 вересня 2015 р. Справа № 820/6315/15
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Нуруллаєва І.С.,
при секретарі судового засідання - Мараєвій О.В.,
за участю: представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "НОВИЙ СТИЛЬ" до Харківської митниці Державної фіскальної служби про скасування рішення та картки відмови, -
Позивач, Приватне акціонерне товариство "НОВИЙ СТИЛЬ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської митниці Державної фіскальної служби, в якому просить суд скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №807000011/2015/000413/2 від 12.03.2015 року Харківської митниці Державної фіскальної служби; скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807100000/2015/00282 від 12.03.2015 року Харківської митниці державної фіскальної служби.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №807000011/2015/000413/2 від 12.03.2015 року за резервним методом, за яким ПАТ " НОВИЙ СТИЛЬ" визначено митну вартість товару у більшому розмірі, ніж була задекларована. На підставі рішення про визначення митної вартості товарів відповідачем видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807100000/2015/00282. Позивач не погоджується з рішенням про визначення митної вартості товару та карткою відмови в повному обсязі, вважає їх незаконними та необґрунтованими. Зазначає, що при здійсненні митного оформлення позивачем для підтвердження митної вартості конкретної поставки та її визначення за основним методом - ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються було надано усі документи, які передбачені чинним законодавством, зокрема, ч. 2 ст. 53 МК України.
Представник відповідача в письмових запереченнях наданих до суду, зазначив, що заперечує проти задоволення адміністративного позову в повному обсязі посилаючись на те, що внаслідок застосованої процедури консультацій платник податків надав документи, які були враховані та використані в якості джерела цінової інформації, проте вони не спростували висновків митного органу. У зв'язку з неможливістю застосування кожного наступного методу визначення митної вартості товару, митний орган застосував резервний метод відповідно до ст. 64 Митного кодексу України, у зв'язку з чим просив суд відмовити в задоволенні заявлених вимог.
Представник позивача в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити позов.
Представник відповідача в судове засідання прибув, просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, встановив наступне.
Матеріалами справи підтверджено, що 21.10.2014 року між Приватним акціонерним товариством «НОВИЙ СТИЛЬ» ( в якості покупця) та Gordon Manufacturing, підрозділом Leggett & Platt, Incorporated (в якості продавця) укладено договір постачання №2, відповідно до умов якого покупець може час від часу протягом строку дії цього договору купувати продукцію у продавця.
Згідно зі ст. 2, 3, 4 договору поставки №2 від 21.10.2014 року з Gordon Manufacturing в додатку 2.1 наведені ціни на продукцію, дійсні до 31.12.2015 року , але можуть змінюватись у зв'язку з умовами п.2.2. поставка всієї продукції за договором постачання №2 від 21.10.2014 року здійснюється на умовах франко-завод Гранд-Рапідс відповідно до Інкотермс-2010. Умовою оплати для покупця буде внесення плати перед поставкою. Загальна вартість договору складає 500000 (п'ятсот тисяч) доларів США. Покупець розміщує заявку на придбання будь-якої продукції за даним договором з врахуванням часу на їх виконання, взаємно погодженого покупцем та продавцем у письмовій формі. Заявка вважається прийнятою після здійснення оплати за продукцію, яка буде поставлена. Строк дії договору постачання №2 від 21.10.2014 року встановлений з дня укладення та припиняється 31.12.2015 року.
Сторонами підписано специфікацію №2 від 16.12.2014 року.
На виконання умов договору постачання №2 від 21.10.2014 року на митну територію України відповідно до Інвойсу №13562601 від 16.12.2014 року було за базисом EXW Grand Rapids Інкотермс-2010, договором на здійснення транспортно-експедиторських послуг від 05.03.2012 року за міжнародною автомобільною накладною (СМR) 078656 від 24.02.2015 року, ввезено товар одержувачем якого є позивач.
З метою митного оформлення вказаного товару, в березні 2015 року декларантом ПАТ «НОВИЙ СТИЛЬ» було подано до Харківської митниці ДФС митну декларацію за формою МД-807100000/2015/006559 від 03.03.2015 року якою задекларував імпорт металевих конструкційних частин офісних меблів для сидіння (стільців) загального призначення: Механізми сидіння №15552 - 352 шт., виробник Gordon Manufacturing Company, країна виробництва US.
Митна вартість зазначеного товару була визначена позивачем виходячи з ціни контракту, тобто за основним (першим) методом.
Для підтвердження заявленої митної вартості товару, митному органу позивачем було надано: зовнішньоекономічний договір №2 від 21.10.2014 року, Специфікацію до договору №2 від 16.12.2014 року, міжнародну автомобільну накладну (СМR) 078656 від 24.02.2015 року, Коносамент CHXRGA1504002 від 24.01.2015 року, книжку МДП XB.75560256 від 24.02.2015 року, банківський платіжний документ №141 від 26.12.2014 року, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги LS-3869888 від 24.02.2015 року, розрахунок ціни (калькуляція собівартості) від 03.02.2014 року, рахунок-фактура (інвойс) 13562601 від 16.12.2014 року, пакувальний лист б/н від 16.12.2014 року, інформацію про позитивні результати здійснення фіто санітарного контролю товару (наявність на товаросупровідних документах відбутку штампів) №2730 від 24.02.2015 року, інформація про результати здійснення радіологічного контролю товару №2730 від 24.02.2005 року, інформацію про дотримання вимог законодавства щодо організації збирання, заготівлі та утилізації використаних тари і пакувальних матеріалів №915 від 26.07.2001 року, лист про не проведення страхування від 03.03.2015 року, лист про відсутність взаємозалежності від 03.03.2015 року.
Розрахована декларантом митна вартість товару вказана в митній декларації №807100000/2015/006559 від 03.03.2015 року і становить 332418,41 грн, як складова ціни товару зазначена вартість транспортно-експедиційних послуг в сумі 82075,00 грн.
Митний орган не погодився з такою вартістю товару та прийняв рішення про коригування вартості товарів 807000011/2015/000413/2 від 12 березня 2015 року, яким підвищив митну вартість товару, що збільшило вартість за одиницю митного оформлення та загальну митну вартість товару.
У графі 33 оскаржуваного рішення митний орган в обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано послався на те, що надані декларантом документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Зокрема в зв'язку з виявленими та непідтвердженими розбіжностями в документах через не підтвердження декларантом всіх відомостей документально, а також у зв'язку з не наданням декларантом додаткових документів, передбачених п. 3 ст. 53 Митного кодексу України; не надання декларантом інформації щодо угод на ідентичні товари, щодо угод на подібні товари, не надано інформації стосовно документів які несуть вплив на формування ціни товару. Джерелом інформації для даного рішення по товару є наявна у митному органі цінова інформація за фактами митних оформлень подібних товарів коригування здійснено за резервним методом у відповідності до ст. 64 Митного кодексу України, розрахунок митної вартості товару здійснено за 6 методом за наступним розрахунком 29,98 дол. США/352 шт. +82075,00 грн = 13608,83 дол. США.
На момент митного оформлення товару «металеві конструкції частин офісних меблів для сидіння (стільців) загального призначення: Механізми сидіння №15552 - 352 шт., виробник Gordon Manufacturing Company, країна виробництва US» у відповідача спрацювала система АСАУР та встановлено, що задекларований за ціною угоди рівень митної вартості був значно менший, ніж рівень митної вартості ідентичних /подібних товарів, оформлених іншими митницями ДФС.
З врахуванням встановлених обставин митним органом проводилась процедура консультацій за поданою митною декларацією та був наданий запит від 03.03.2015 року щодо надання пояснень та додаткових документів.
Позивач надав митному органу лист від 10.03.2015 року №2015/03-10 з інформацією та поясненнями стосовно запитуваної інформації та поставки товару, а також документи: прас виробника від 15.12.2014 року, калькуляцію собівартості механізму № 15552 від 15.12.2014 р., лист АТ «новий СТИЛЬ» від 05.03.2015 р. № 2015/0282; Звіт про оцінку майна № 06/03/2015/01 від 06.03.2015 р.; документ щодо попереднього митного оформлення.
Відповідачем під час судового розгляду справи зазначено, що додаткові документи, надані декларантом були враховані та використані в якості джерела цінової інформацї, зокрема для здійснення оцінки на підставі інформації з експертного висновку , а саме інформація з сайту, витяг з якого міститься на сторінці 37 Звіту.
На підставі рішення про визначення митної вартості товарів Харківською митницею Державної фіскальної служби видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807100000/2015/00282
Наявна у митниці цінова інформація на ідентичні, подібні (аналогічні) товари та подана декларантом інформація призводить до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів, зв'язку з чим митний орган і зробив коригування митної вартості за резервним методом відповідно до вимог ст. 64 МК України.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд виходить з наступного.
Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Відповідно до ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Згідно приписів ч. 1, ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
В силу частини 5 статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України вбачається, що Кодекс містить вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Вказана норма закону кореспондує з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Вказане також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року №3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Крім того, вказане узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Як свідчать матеріали справи, позивач при митному оформленні товару застосував саме перший метод визначення митної вартості товарів, що ввезені на митну територію України.
Відмовляючи в митному оформленні товару за основним (першим) методом, митний орган послався на те, що декларантом не надано додаткових документів на підтвердження митної вартості товару, а також спрацював ризик, згенерований системою аналізу управління ризиками, задекларований за ціною угоди рівень митної вартості був значно менший, на думку митного органу, ніж рівень митної вартості ідентичних /подібних товарів, оформлених іншими митницями ДФС.
Стосовно посилань відповідача на те, що інформація про ціну товару було взято з Звіту про оцінку майна, а саме: сторінки 37 наданого позивачем під час проведення митним органом процедури консультації. Суд зазначає, що сторінка 37 Звіту викладено на іноземній мові, це є посилання на сайт в мережі Інтернеті. Така інформація може бути використана спеціалістом при аналізі цін на світовому ринку, проте не може слугувати повноцінною підставою для коригування митної вартості.
Окрім того, суд зазначає, що посилання митного органу на використання цінової бази та відсутність інформації про ідентичні або аналогічні товари можливе лише під час визначення митної вартості товару відповідно до положень ст.. 59,60 та 64 Митного Кодексу з обов'язковим номером та датою митної декларації, яку було взято за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів з відповідним поясненням.
Таким чином суд приходить до висновку, що податковим органом під час застосування шостого (резервного) методу митного оформлення товарів не зазначено докладної інформації та джерел, які використовувались митним органом при її визначенні.
Інші зауваження, викладені Харківською митницею Державної фіскальної служби України у рішеннях про коригування митної вартості товарів807000011/2015/000413/2 від 12.03.2015 року також не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару.
Отже, враховуючи зазначене, у Харківської митниці Державної фіскальної служби України були відсутні підстави для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту) та застосуванні резервного методу визначення митної вартості товарів при якому було застосовано цінову інформацію про подібні товари, наявну у митного органу.
Відносно визначення митної вартості товарів за методом 2-ґ (стаття 57 Митного кодексу України, за резервним методом), слід зазначити наступне.
Митним органом не доведено, що неможливо було застосувати інші методи визначення митної вартості, окрім резервного.
Відповідно до статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Проте, відповідачем не надано доказів неможливості застосування попередніх методів визначення митної вартості під час прийняття рішення про коригування митної вартості товарів (за резервним методом).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.
Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд вважає, що Приватним акціонерним товариством "НОВИЙ СТИЛЬ" до митного органу були подані всі необхідні документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів які імпортуються, належними документами, наявними в матеріалах справи, підтверджено ціну товару, який був імпортований позивачем на митну територію України на підставі договору №2 від 21.10.2014 року.
Натомість відповідачем не надано до суду таких доказів та не доведено, що митна вартість товару, заявлена позивачем, була нижче вартості товару та вартості аналогічних та подібних товарів, оформлених іншими митницями України, у зв'язку з чим вважає, що коригування митної вартості названого товару відповідачем за другорядними методами проведене з порушенням вимог ч. 9 ст. 58 Митного кодексу України, тобто, не на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги про скасування рішення про коригування митної вартості товарів №807000011/2015/000413/2 від 12.03.2015 року Харківської митниці Державної фіскальної служби та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807100000/2015/00282 від 12.03.2015 року Харківської митниці державної фіскальної служби обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "НОВИЙ СТИЛЬ" до Харківської митниці Державної фіскальної служби про скасування рішення та картки відмови - задовольнити.
Скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №807000011/2015/000413/2 від 12.03.2015 року Харківської митниці Державної фіскальної служби.
Скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807100000/2015/00282 від 12.03.2015 року Харківської митниці державної фіскальної служби.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "НОВИЙ СТИЛЬ" (61020, м. Харків, Комсомольське шосе, 88, код 32565288, інші відомості суду не відомі) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 255 (двісті п'ятдесят п'ять) грн 78 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Повний текст постанови виготовлено 07.09.2015 року.
Суддя Нуруллаєв І.С.