копія
04 жовтня 2011 р. Справа № 2a-1870/2512/11
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Савченка Д.М.,
за участю секретаря судового засідання - Кюрпек О.В.,
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В.Фрунзе" до Державної податкової інспекції в місті Суми про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Позивач, Відкрите акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» (далі - позивач), звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми (далі - відповідач, ДПІ в м. Суми), в якому, з урахуванням уточнень, просить визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми від 20.04.2011 р. № 0000942306/0/31894 та № 0000952306/0/31902.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що Відповідач поставив у залежність виникнення права на отримання Позивачем бюджетного відшкодування з ПДВ від факту дотримання податкового законодавства з боку контрагентів Позивача, що не відповідає вимогам Закону України «Про податок на додану вартість». З положень п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про ПДВ" вбачається, що право на податковий кредит у Позивача виникає в зв'язку зі сплатою ним податку на додану вартість у складі ціни товару (послуг), що підтверджується податковими накладними. При цьому датою виникнення такого права на податковий кредит є дата сплати Позивачем коштів за товари (роботи, послуги), або дата отримання від постачальника податкової накладної, а не дата сплати зазначених коштів продавцем товарів (послуг) безпосередньо до бюджету. Податковий кредит та право на заявлене у липні 2008 р. бюджетне відшкодування, в тому числі 6605,80 грн., виникло у Позивача у зв'язку з оплатою на користь TOB «Електрощит-Сервіс» вартості товару. Зазначена сума податку на додану вартість була заявлена Позивачем до відшкодування у податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2009 р., яку разом з Розрахунком суми бюджетного відшкодування та Заявою про повернення суми бюджетного відшкодування було подано Відповідачу та Головному управління Державного казначейства України у Сумській області. Податковий кредит та право на заявлене у жовтні 2008 р. бюджетне відшкодування, в тому числі 6778,00 грн., виникло у Позивача в зв'язку з оплатою на користь TOB «Електрощит-Сервіс» вартості товару, що підтверджується відповідними податковими накладними та платіжними дорученнями. Податковий кредит та право на заявлене у травні 2009 р. бюджетне відшкодування, в тому числі 8719,20 грн., виникло у Позивача в зв'язку з оплатою на користь TOB «Електрощит-Сервіс» вартості товару. Податковий кредит та право на заявлене у грудні 2010 р. бюджетне відшкодування, виникло у Позивача в зв'язку з оплатою на користь TOB «Інвест-Стіл» та TOB «Техенергохім» вартості товару. Відповідно умов договору № 3/23 від 02.02.2009 р., укладеного між Позивачем та TOB «Інвест-Стіл», в грудні 2010 р. TOB «Інвест-Стіл» поставлено товар, що підтверджено податковими і видатковими накладними на загальну суму 1153918 грн., в т.ч. ПДВ 192319,67 грн. Розрахунки між Позивачем та TOB «Інвест-Стіл» проводились у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями. 20.12.2010 р. Позивачем від TOB «Техенергохім» отримано товар на суму 8400,00 грн., в т.ч. ПДВ - 1400,00 грн., що підтверджується видатковою накладною від № РН-283 від 20.12.2010 р., податковою накладною № 413 від 16.12.2010 р. Розрахунки між Позивачем та TOB «Техенергохім» проводились у безготівковій формі на суму 8400,00 грн., в т.ч. ПДВ - 1400,67 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 20924 від 16.12.2010р. Таким чином, як вбачається з вищенаведеного, Позивачем виконано всі вимоги податкового законодавства для виникнення права на бюджетне відшкодування ПДВ заявленого у липні 2008 р., жовтні 2008 р., травні 2009 р., грудні 2010 р.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі і просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та письмових поясненнях (т. 1, а.с. 43-46).
Представник відповідача надав письмові заперечення проти позову (т. 1, а.с. 98-102), в яких вважає позовні вимоги необґрунтованими, а оскаржувані податкові повідомлення - рішення обґрунтованими і такими, що відповідають вимогам чинного законодавства. При цьому зазначив, що на підставі вимог п.1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу» від 04.12.90 із змінами та доповненнями була проведена невиїзна документальна перевірка ВАТ «Сумське СМНВО ім. М.В.Фрунзе» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку згідно отриманої інформації відносно постачальників підприємства від інших ДПІ за серпень, листопад 2008 року, червень 2009, за грудень 2010 року (акт № 2483/23-620/05747991 від 08.04.11 р.) Перевіркою встановлено, що в порушення п. 10.2 ст. 10. п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.97 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», п.19 ст.2, ст.9 Бюджетного кодексу України від 21.06.01 р. №2542-111 ВАТ «СМНВО ім. М.В.Фрунзе» завищено суми бюджетного відшкодування по декларації з податку на додану вартість за липень 2008 року на суму 6605,8 грн., жовтень 2008 року на суму 6778,0 грн., травень 2009 року на суму 8719,2 грн., грудень 2010 грн. на суму 193719,0 грн., у зв'язку з чим оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення є законними та обґрунтованими і підстави для їх скасування відсутні.
У судовому засіданні представники відповідача проти позову заперечували з підстав, викладених у письмових запереченнях.
Заслухавши доводи представників позивача і відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» зареєстровано виконавчим комітетом Сумської міської ради 28.03.1994 р., реєстраційний № 1 632 120 0000 000262, ідентифікаційний код 05747991 (т. 1, а.с. 83), перебуває на обліку в ДПІ в м. Суми, індивідуальний податковий номер платника ПДВ 057479918286.
Як встановлено судом у ході розгляду справи, ДПІ в м. Суми проведено невиїзну документальну перевірку позивача, за наслідками якої складено Акт № 2384/23-620/05747991 від 08.04.2011 року (далі - Акт перевірки) «Про результати невиїзної документальної перевірки ВАТ «Сумське машинобудівне НВО ім. М.В. Фрунзе», код ЄДРПОУ 05747991 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалась у періоди грудень 2007 р., березень 2008 р., липень 2008 року, за листопад 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалась у періоди січень, березень, серпень, жовтень 2008 р., за червень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалась у періоди серпень, жовтень, листопад 2008 р., лютий, квітень, травень 2009 р. з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2010 р. (т. 1, а.с. 15-42).
Відповідно до вказаного акту, перевірку проведено 08.04.2011 року. У ході перевірки встановлено, що одним із постачальників позивача було ТОВ «Електрощит-сервіс», і підприємство ВАТ "СМНВО ім. Фрунзе" в декларації за липень 2008р. включило до складу податкового кредиту суму ПДВ 6605,80 грн., в той час як TOB «Електрощит-сервіс» до складу податкових зобов'язань включено суму ПДВ - 0,00 грн. по контрагенту ВАТ «СМНВО ім. Фрунзе». Підприємство ВАТ «СМНВО ім. Фрунзе» в декларації за жовтень 2008р. включило до складу податкового кредиту суму ПДВ 6778,00 грн. (рядок 6 розділу II «Податковий кредит» додатку № 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»), в той час як TOB «Електрощит-сервіс» до складу податкових зобов'язань включено суму ПДВ - 0,00 грн. по контрагенту ВАТ «СМНВО ім. Фрунзе». Підприємство ВАТ «СМНВО ім. Фрунзе» в декларації за травень 2009р. включило до складу податкового кредиту: ПДВ за травень 2009 р.: суму ПДВ 8719,20 грн. (рядок 6 розділу II «Податковий кредит» додатку № 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»), в той час як TOB «Електрощит-сервіс» до складу податкових зобов'язань включено суму ПДВ - 0,00 грн. по контрагенту ВАТ «СМНВО ім. Фрунзе». Враховуючи вищенаведене, усі операції купівлі-продажу з TOB «Електрощит-сервіс» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до «вигодо набувача».
У зв'язку з відсутністю документальних підтверджень правомірності формування податкового кредиту на підставі п.п. 7.4.1 7.4.5 п.п. 7.7.1 п. 7.4 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 за № 168/97 зі внесеними змінами та доповненнями ВАТ «СМНВО ім. Фрунзе» завищено суму податкового кредиту на 8719,20 грн.
Також перевіркою встановлено, що позивач в декларації за грудень 2010 р. включив до складу податкового кредиту суму ПДВ 192319,67 грн. по підприємству TOB «Інвест - Стіл» ЄДРПОУ 35901952, м. Харків , сума ПДВ 192319,67 грн. Згідно отриманої від ДПІ у Харківської ОДПІ Харківської обл. довідки від 04.04.2011 р., проведеної камеральної перевірки TOB «ІНВЕСТ-СТІЛ» згідно інформації з наявних в інспекції інформаційних баз (АРМ «TAX», АРМ «Звіт», АІС «ОР», АІС «РПП» та «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДНА України» з питань взаємовідносин з контрагентами встановлено, що в ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг), оскільки на ТОВ «ІНВЕСТ-СТІЛ» відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. Враховуючи те, що у TOB «ІНВЕСТ-СТІЛ» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою згідно до частини 1, 5 ст. 203, п. 1,2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, зазначена угода має ознаки нікчемності.
Також перевіркою встановлено, що ВАТ « СМНВО ім. Фрунзе» в декларації за грудень 2010 р. включило до складу податкового кредиту суму ПДВ 1400 грн. по підприємству TOB « Техенергохім» ЄДРПОУ 22161169, м. Запоріжжя , сума ПДВ 1440 грн. Від ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя отримано акт від 21.03.11 р. № 682/23-08/22161169 про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки TOB «Техенергохім» з питань дотримання діючого податкового законодавства з податку на додану вартість за грудень 2010 року, згідно з яким за даними Декларацій з податку на прибуток виручка від реалізації товарів (робіт, послуг) за 2010 рік склала 25352,8 тис. грн., основні засоби, залишки ТМЦ у -TOB «Техенергохім» становить 0,00 тис. грн., значення в рядках 4.10 «Витрати на поліпшення основних фондів», 04.2 «убуток балансової вартості запасів» декларації відсутні. Відповідно до довідки по формі 1 ДФ кількість працюючих на підприємстві у 2010 році складала 107 особи, які, враховуючи загальний обсяг декларуємих доходів від реалізації товарів (робіт, послуг), фізично не могли здійснювати такий обсяг роботи. Враховуючи те, що у TOB «Техенергохім» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, згідно до частини 1, 5 ст. 203, п. 1,2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, укладені угоди мають ознаки нікчемності.
Таким чином, в акті перевірки зроблено висновок про те, що на порушення п. 10.2 ст. 10, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ВАТ «СМНВО ім. М.В.Фрунзе» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за серпень 2008 р. на суму 6605,8 грн., за листопад 2008 року на суму 6778,00 грн., за червень 2009 року на суму 8719,20 грн.; на порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4 п.п. 7.4.5 п. 7.4 п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст.7 п. 10.2. ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.97 із змінами та доповненнями ВАТ «СМНВО ім. Фрунзе» завищено від'ємне значення різниці поточного звітного періоду, яке буде зараховано до складу податкового кредиту наступного звітного періоду податкової декларації по ПДВ за грудень 2010 р. на суму 193719 грн.
На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:
- № 0000942306/0/31894 від 20.04.2011 р., яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у за серпень 2008 р. у сумі 6 605,80 грн., листопад 2008 р. у сумі 6778,00 грн., червень 2009 р. у сумі 8 719,20 грн., усього в сумі 22 103,00 грн., та визначено суму штрафної фінансової санкції (штрафу) за серпень 2008 р. у сумі 3 302,90 грн., за листопад 2008 р. у сумі 3389,00 грн., червень 2009 р. у сумі 4 359,00 грн., усього в сумі 11 051,50 грн.;
- № 0000952306/0/31902 від 20.04.2011 р., яким позивачеві зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за липень 2008 р. в сумі 6605,80 грн., за жовтень 2008 р. у сумі 6778,00 грн., за травень 2009 р. в сумі 8719,20 грн., за грудень 2010 р. в сумі 193 719,00 грн., усього в сумі 215 822,00 грн.
Вищевказані податкові повідомлення - рішення позивачем в адміністративному порядку не оскаржувались.
Вивченням матеріалів справи судом встановлено, що 02.02.2009 року між позивачем (покупець) і ТОВ «Інвест-Стіл» (постачальник) укладено Договір купівлі-продажу № 3/23 (т. 1, а.с. 64-69), згідно з яким постачальник зобов'язався передати у власність покупцеві продукцію, ціна, характеристики і строки поставки якої викладені в специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору.
Поставка товару за вказаним договором підтверджується копіями специфікацій (т. 2, а.с. 150, 151), видаткових накладних № 062 та № 063 та податкових накладних, виданих постачальником (т. 1, а.с. 70-74), проведення оплати за товар підтверджується копіями платіжних доручень (т. 1, а.с. 75-79). Фактичне транспортування з м. Харкова до м. Суми товару, одержаного позивачем від ТОВ «Інвест-стіл» на підставі видаткових накладних № 062 від 16.12.2010 р. та № 063 від 21.12.2010 р підтверджується копіями товарно-транспортних накладних від 16-17.12.2010 р. та від 21-22.12.2010 р. (т. 2, а.с.126, 127), згідно з якими транспортування здійснювалося цехом 58 позивача, автомобілями НОМЕР_1 та МАЗ д/н НОМЕР_2. Належність вказаних вантажних автомобілів позивачеві підтверджується копіями свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів (т. 2, а.с. 152, 153). Згідно з п. 3.1. положення про автотранспортний цех позивача від 29.06.2010 р., задачами автотранспортного цеху є надання автотранспортних послуг і послуг будівельної техніки підрозділам позивача (т. 2, а.с. 154).
На підставі рахунку-фактури від 04.08.2010 р. (т. 2, а.с. 130), видаткової накладної від 20.12.2010 р. та податкової накладної від 16.12.2010 р. позивачем одержано від ТОВ «Техенергохім», м. Запоріжжя, флокулянт у кількості 100 кг на загальну суму 8400,00 грн., у т.ч. ПДВ 1 400,00 грн., оплату за одержаний товар проведено 16.12.2010 р. в сумі 8400,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення (т. 1, а.с. 80-82). Транспортування вказаного товару з м. Запоріжжя до м. Суми підтверджується копією квитанції «Євро-експрес» від 22.12.2010 р. (т. 2, а.с. 131).
Згідно з Договором підряду № Р10/08 від 23.07.2008 р. між позивачем (замовник) і ТОВ «Електрощит-Сервіс» (виконавець), виконавець зобов'язався на власний ризик виконати за замовленням замовника з використанням власних матеріалів та матеріалів замовника монтажно-наладочні роботи з реконструкції крана (інв. № 34010 в цеху № 1) та передати у власність замовнику результати робіт. Загальна вартість робіт складає 43 488,00 грн., у т.ч. ПДВ 7 248,00 грн. (т. 1, а.с. 161-165). Згідно з Додатковою угодою від 23.10.2008 р. до Договору підряду від 23.07.2008 р., предметом договору є реконструкція кранів № 3410 та № 4122, загальна вартість робіт складає 84 156,00 грн., у т.ч. ПДВ 14 026,00 грн. (т. 1, а.с. 164).
Згідно з Договором підряду № Р12/08 від 24.12.2008 р. між позивачем (замовник) і ТОВ «Електрощит-Сервіс» (виконавець), виконавець зобов'язався на власний ризик виконати за замовленням замовника з використанням власних матеріалів та матеріалів замовника монтажно-наладочні роботи з реконструкції крану (інв. № 34222 в цеху № 1) та передати у власність замовнику результати робіт. Загальна вартість робіт складає 52 315,20 грн., у т.ч. ПДВ 8 719,20 грн. (т. 1, а.с. 166-169).
Наявність у ТОВ «Електрощит-Сервіс» права здійснювати будівельну діяльність підтверджується копією ліцензії від 30.08.2005 р. (т. 1, а.с. 170, 171).
Фактичне виконання робіт з реконструкції кранів за вищевказаними договорами підряду підтверджується копіями податкових накладних, довідок про вартість виконаних робіт та актів приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в (т. 1, а.с. 172-248).
Суд зазначає, що питання формування податкового кредиту з податку на додану вартість станом на час існування спірних правовідносин врегульовано підпунктом 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно з яким податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Згідно з п.п. 7.4.5. п. 7.4. статті 7 вказаного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). Положеннями п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на момент існування спірних правовідносин) передбачено, що податкова накладна є звітним документом і одночасно розрахунковим документом.
Суд відзначає, що наявні в матеріалах справи та досліджені в ході судового розгляду справи первинні документи позивача по взаємовідносинам з ТОВ «Електрощит-Сервіс», ТОВ «Техенергохім» і ТОВ «Інвест-Стіл» за змістом відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів, належні докази недостовірності даних в цих документах відповідачем не надані.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено реальний характер спірних фінансово-господарських операцій та наявність у позивача передбачених законом підстав для віднесення сум за цими операціями до складу податкового кредиту з податку на додану вартість.
У зв'язку з цим суд дійшов висновку про те, що позивачем правомірно, у відповідності з приписами чинного законодавства за наслідками фінансово-господарських операцій з вищевказаними контрагентами віднесено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість та заявлено до бюджетного відшкодування за серпень 2008 р. суму 6 605,80 грн., за листопад 2008 р. суму 6778,00 грн., за червень 2009 р. суму 8719,20 грн. та відображено від'ємне значення різниці поточного звітного періоду, яке буде зараховано до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (р. 22.2) податкової декларації з ПДВ за грудень 2010 р. суму 193 719 грн.
Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Отже, якщо контрагент позивача не виконав свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про необґрунтованість прийнятих відповідачем на підставі Акту перевірки податкових повідомлень-рішень та про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В.Фрунзе" до Державної податкової інспекції в місті Суми про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми № 0000942306/0/31894 від 20 квітня 2011 року про зменшення позивачеві суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у загальному розмірі 22 103,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в загальному розмірі 11 051,50 грн.
Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми № 0000952306/0/31902 від 20 квітня 2011 року про зменшення позивачеві розміру від"ємного значення суми податку на додану вартість у загальній сумі 215 822,00 грн.
Стягнути з державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об"єднання ім. М.В. Фрунзе" (40004, м. Суми, вул. Горького, 58, код ЄДРПОУ 05747991, рах. № 26001034313200 в АТ "УкрСіббанк", м. Харків, МФО 351 005, код банку 09807750) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3,40 грн. (три грн. 40 коп.)
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя (підпис) Д.М. Савченко
З оригіналом згідно
Суддя Д.М. Савченко
Повний текст постанови складено 10.10.2011 року.