копія
11 жовтня 2011 р. Справа № 2a-1870/3289/11
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Савченка Д.М.,
суддів - Прилипчука О.А., Бадюкова Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання - Дикач О.О.,
представника відповідача 2 - ОСОБА_1,
представника відповідача 3 - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Державної судової адміністрації України, Територіального управління Державної судової адміністрації України у Сумській області, Сумської обласної державної адміністрації, Державного казначейства України про визнання бездіяльності протиправною, зобов"язання вчинити певні дії та стягнення коштів,-
ОСОБА_3 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Державної судової адміністрації України (далі - відповідач 1), Територіального управління державної судової адміністрації України в Сумській області (далі - відповідач 2), Сумської обласної державної адміністрації (далі - відповідач 3), Державного казначейства України (далі - відповідач 4), третя особа - Охтирський міськрайонний суд Сумської області, в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України, Територіального управління державної судової адміністрації в Сумській області, Сумської обласної державної адміністрації щодо незабезпечення позивача житлом; стягнути з Державної судової адміністрації України на його користь 324048 гривень, перерахувавши їх на рахунок Охтирського міськрайонного суду Сумської області з цільовим призначенням - для придбання і надання у користування благоустроєної квартири у м. Охтирка Сумської області для судді Сидоренка Романа Васильовича; зобов'язати Державне казначейство України провести видатки з державного бюджету, передбачені Державній судовій адміністрації України і виділені для придбання житла суддям у розмірі 324048 (триста двадцять чотири тисячі сорок вісім) гривень, з цільовим призначенням - для придбання Охтирським міськрайонним судом Сумської області і надання у користування судді Сидоренку Роману Васильовичу благоустроєної квартири у м. Охтирка Сумської області; зобов'язати Територіальне управління державної судової адміністрації в Сумській області у місячний строк із дня надходження коштів придбати у м. Охтирка Сумської області трикімнатну благоустроєну квартиру, яку передати у користування судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області Сидоренку Роману Васильовичу.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що Указом Президента України №476 від 16 березня 2005 р. позивача вперше було призначено на посаду судді Тростянецького районного суду Сумської області, а відповідно до Указу Президента України від 20.06.2006 р. № 552/2006 він переведений на посаду судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області. Постановою Верховної ради України № 2512-У1 09.09.2010 р. обраний на посаду судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області безстроково. Згідно рішення виконкому № 471 від 20.09.2000 р. зарахований на квартирний облік при виконавчому комітеті Охтирської міської ради. Увесь цей час проживав у м. Охтирка. Спочатку перебував на першочерговому обліку як співробітник міліції, а у подальшому - як суддя зі складом сім'ї - 3 особи. Перебуває на квартирному обліку в ТУ ДСА України в Сумській області. Відповідно до Закону України №2482-Х1І від 19.06.1992 р. „Про приватизацію державного житлового фонду" розмір загальної площі обчислюється виходячи з норми загальної площі на одного члена сім'ї - 21 кв.м. Відповідно до ст. 8 Закону України „Про статус суддів" суддя має право на додаткову жилу площу відповідно до вимог ст. 49 ЖК України. Ст. 49 ЖК України визначає, що понад норму житлової площі окремим категоріям громадян надається додаткова жила площа у вигляді кімнати або у розмірі 10 м2. Таким чином, позивач має право на отримання 3 кімнатної квартири загальною площею близько 73 кв. м. Згідно з ч. 1 ст. 6 Конституції державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 92 Конституції статус суддів визначається виключно законами. Конституція та закони повинні гарантувати незалежність і недоторканність суддів (ч. І ст.126 Конституції), а згідно з ч. 1 ст. 130 Основного Закону держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. Відповідно до ч. 7 ст. 44 Закону України „Про статус суддів" (норма закону діяла на момент виникнення правовідносин і поширюється на позивача) не пізніш ніж через б місяців після обрання суддя Конституційного Суду, Верховного суду або вищого спеціалізованого суду, який потребує поліпшення житлових умов, забезпечується благоустроєним житлом у вигляді окремої квартири або будинком Кабінетом Міністрів України, а суддя іншого суду - відповідними місцевими органами державної виконавчої влади за місцем знаходження суду. Проте у встановлений строк житлом позивач забезпечений не був. У разі незабезпечення судді благоустроєним житлом у зазначені строки суд за рахунок державного бюджету може придбати квартиру або будинок за ринковими цінами і передати їх у користування судді. Порядок фінансування судів для цієї мети, а також порядок розрахунків з державним бюджетом органу державної виконавчої влади, який своєчасно не надав судді житло, визначається Кабінетом Міністрів України. На даний час, починаючи з 01.01.2011 р. постанова КМУ №707 від 3.08.2005 року, якою визначався зазначений порядок, втратила чинність. Оскільки позивач призначався за займану посаду на час дії зазначеного закону, його норми щодо соціального захисту судді поширюються на нього в цій частині. Відповідно до ст. ст. 82, 85 Бюджетного Кодексу України, видатки на забезпечення незалежного судочинства здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України. Разом з тим, управління коштами державного бюджету здійснюється Державним казначейством України через його територіальні органи (Положення про Державне казначейство затверджене Постановою КМ України №590 від 31.07.1995 р.) Середньорічний показник опосередкованої вартості спорудження житла по Сумській області за 2011 рік становить 4536 грн. за 1 кв.м. Отже вартість трикімнатної квартири площею 73 м2 становить (73X4536) 324048 гривень, яку слід взяти за основу при винесенні рішення.
Позивач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності (а.с. 29).
Представниками відповідачів 1 і 2 (а.с. 40-42, 77-79) надано письмові заперечення проти позову, в яких позовні вимоги не визнаються з наступних підстав. Обов'язок вишукати можливості для забезпечення суддів, які потребують поліпшення житлових умов, благоустроєним житлом у вигляді окремих квартир або будинків покладено на Раду міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські державні адміністрації (пункт 3 Указу Президента України від 15.12.1999 р. №1564/99 "Про додаткові заходи щодо забезпечення належних умов діяльності суддів та функціонування судів"). Таким чином, забезпечення благоустроєним житлом позивача в 2010 р. (до набрання чинності ЗУ «Про судоустрій і статус суддів») було обов'язком відповідної місцевої державної адміністрації. Відповідно до абзацу другого частини 7 статті 44 Закону України "Про статус суддів" у разі незабезпечення судді благоустроєним житлом у зазначені строки суд за рахунок державного бюджету може придбати квартиру або будинок за ринковими ціпами і передати їх у користування судді. Порядок фінансування судів для цієї меті, а також порядок розрахунків з державним бюджетом органу державної виконавчої влади, який своєчасно не надав судді житло, визначався Кабінетом Міністрів України. Порядок фінансування судів для цієї мети та порядок розрахунків з державним бюджетом органу державної виконавчої влади, який своєчасно не надав судді житло, що має бути визначений Кабінетом Міністрів України, відсутній. Вартість житла, яким забезпечується суддя, повинна узгоджуватися із Державною судовою адміністрацією України згідно з Порядком забезпечення суддів апеляційних та місцевих судів житлом, який затверджений Постановою КМУ № 707 від 3 серпня 2005 року. Проте вказане положення закону діяло до набрання чинності ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» до 03.08.2010 р., відповідно до якого після призначення на посаду суддя Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищого спеціалізованого суду, апеляційного, місцевого суду, який потребує поліпшення житлових умов, забезпечується службовим житлом за місцем знаходження суду. Не передбачає вказаний закон і права судді на додаткову жилу площу. Постанова КМУ № 707 від 3 серпня 2005 року втратила чинність 01.01.2011 р., а інші нормативно-правові акти, які б визначали порядок забезпечення житлом судді, відсутні. У зв'язку з тим, що спір виник під час дії ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», який передбачає забезпечення судді службовим житлом, то правові підстави щодо задоволення позову відсутні. В 2010 - 2011 роках ТУ ДСА у Сумській області кошти для придбання житла суддям не виділялися, а в бюджетних запитах на 2010р. та 2011р. територіальне управління вказувало інформацію щодо потреби забезпечення житлом суддів згідно «Контрольного списку працівників-суддів місцевих судів, що стоять на обліку поліпшення житлових умов у виконавчих комітетах міських, селищних рад Сумської області» підтверджується витягами з бюджетних запитів на 2010 та 2011 роки), тому в діях відповідачів повністю відсутня вина щодо незабезпечення суддів житлом.
У судовому засіданні представник відповідача 1 проти позову заперечувала з підстав, викладених вище.
Відповідач 3 надав письмові заперечення проти позову (а.с. 54-56), згідно з якими позовні вимоги не визнає через наступні обставини. Згідно ст.132 Закону України від 7 липня 2010 року «Про судоустрій і статус суддів» після призначення на посаду суддя місцевого суду, який потребує поліпшення житлових умов, забезпечується службовим житлом за місцем знаходження суду. При цьому цей закон жодних повноважень обласної державної адміністрації в процесі забезпечення суддів житлом не передбачає. Указ Президента України, на який посилається позивач у своєму позові, ґрунтується на положеннях законодавства, що діяло раніше і передбачало певну участь органів влади у процесі забезпечення суддів житлом. Зокрема, відповідно до законодавства, що діяло до моменту прийняття Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме ч. 7 ст. 44 Закону України «Про статус суддів» передбачалось, що судді, які потребують поліпшення житлових умов, мали право забезпечуватися благоустроєним житлом у вигляді окремої квартири чи будинку або службовим житлом за місцем знаходження суду. Механізм забезпечення суддів житлом визначався Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2005 №707 (втратила чинність), згідно п.п. 5, 7, 9 затвердженого цією постановою Порядку суддя, щодо якого прийнято рішення про взяття на облік, мав письмово повідомляти про це місцевий орган виконавчої влади та суд, у якому він працює. У разі, коли місцевий орган виконавчої влади у шестимісячний строк не забезпечував житлом суддю, який потребував поліпшення житлових умов, суд на підставі його заяви за погодженням з Державною судовою адміністрацією або її територіальним управлінням (стосовно судді місцевого суду) міг прийняти рішення про придбання житла за рахунок коштів державного бюджету та передачу його у користування судді. Для забезпечення суддів благоустроєним житлом Державна судова адміністрація та її територіальні управління (стосовно суддів місцевих судів) вносили місцевим органам виконавчої влади пропозиції щодо забезпечення суддів житлом. Громадянин ОСОБА_3 офіційних звернень ні на адресу Сумської обласної державної адміністрації, ні на адресу Охтирської районної державної адміністрації (тобто за місцем знаходження суду) протягом 2010-2011 років стосовно забезпечення його житлом не надсилав. Крім того, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2005 №707 механізм забезпечення суддів житлом на сьогодні не діє.
Представник відповідача 3 у судовому засіданні проти позову заперечувала з підстав, викладених вище.
Представником відповідача 4 надано письмові заперечення проти позову (а.с. 35-37), згідно з якими позовні вимоги ним не визнаються, виходячи з наступного. Відповідно до статті 43 Бюджетного кодексу України, Положення про Державне казначейство України, Державне казначейство України та його територіальні органи є окремими юридичними особами, які здійснюють розрахунково - касове обслуговування розпорядників бюджетних коштів. Тобто, Державне казначейство України здійснює перерахування коштів з рахунку відповідного розпорядника бюджетних коштів за його дорученням. Також, жодним нормативним актом не передбачено, що органи Державного казначейства України повинні нести відповідальність за неправомірні дії посадових чи службових осіб органів державної влади. Поряд з цим, у частині 2 статті 95 Конституції України зазначено, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, а також розмір і цільове спрямування цих видатків. Згідно з частиною 1, статті 22 Бюджетного кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. У даному випадку, керуючись ч. 2 ст. 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції здійснює Державна судова адміністрація України. Розподіл коштів за напрямками видатків Державна судова адміністрація України, як головний розпорядник бюджетних коштів здійснює самостійно. Крім того, Державній судовій адміністрації України Законами України про Державний бюджет України на відповідні роки були встановлені бюджетні призначення за програмою „Виконання рішень судів на користь суддів" на кожний відповідний бюджетний рік. Тобто, здійснювати певні заходи щодо погашення заборгованості суддям повинен відповідний розпорядник бюджетних коштів, на якого покладено обов'язок щодо фінансового забезпечення суддів. Відповідно до зазначеного, в даному випадку, позивач повинен звернутись до Державної судової адміністрації, як головного розпорядника бюджетних коштів. Державне казначейство України не має права розпоряджатись коштами, які призначені для фінансового забезпечення судів загальної юрисдикції. Крім того, чинним законодавством на Державне казначейство України не покладений обов'язок щодо надання житла суддям.
Відповідач 4 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, справу просив слухати без участі його представника (а.с. 35).
Третя особа, належним чином повідомлена про місце та час розгляду справи, у судове засідання свого представника не направила, надала заяву, в якій просить розглядати справу без її представника, позовні вимоги підтримує (а.с. 33).
Заслухавши доводи представників відповідачів, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Як встановлено вивченням матеріалів справи, Указом Президента України №476 від 16 березня 2005 р. (а.с. 11) позивач призначений на посаду судді Тростянецького районного суду Сумської області, відповідно до Указу Президента України від 20.06.2006 р. № 552/2006 (а.с. 12) переведений на посаду судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області. Постановою Верховної ради України № 2512-VI від 09.09.2010 р. (а.с. 13) обраний на посаду судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області безстроково. Згідно рішення виконкому № 471 від 20.09.2000 р. зарахований на квартирний облік при виконавчому комітеті Охтирської міської ради (а.с. 10).
Згідно зі ст. 132 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», після призначення на посаду суддя Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищого спеціалізованого суду, апеляційного, місцевого суду, який потребує поліпшення житлових умов, забезпечується службовим житлом за місцем знаходження суду.
ОСОБА_4 набрав чинності з 30.07.2010 року і на даний час є спеціальним законом, що визначає статус професійного судді, у тому числі в питанні забезпечення судді житлом.
З набранням чинності вищевказаним Законом, відповідно до п. 2 його Прикінцевих положень, втратив чинність ОСОБА_4 України «Про статус суддів», на статтю 44 якого посилається позивач в обґрунтування своїх вимог щодо стягнення коштів для придбання судом за рахунок державного бюджету квартири або будинку за ринковими цінами і передання їх у користування позивачеві.
Крім того, суд зазначає, що Порядок забезпечення житлом суддів апеляційних та місцевих судів був затверджений Постановою КМУ № 707 від 03.08.2005 р., яка втратила чинність відповідно до Постанови КМУ № 1097 від 01.12.2010 року «Про внесення змін до актів Кабінету Міністрів України з питань діяльності судів та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України», і на час звернення позивача до суду та вирішення справи не діє.
Згідно з ч. 2 ст. 5 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Таким чином, оскільки на час звернення позивача до суду з даним позовом і на час розгляду справи чинним законодавством не передбачено можливості придбання за кошти державного бюджету квартири або будинку для судді та надання їх йому у користування, суд приходить до висновку, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 157-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Державної судової адміністрації України, Територіального управління Державної судової адміністрації України у Сумській області, Сумської обласної державної адміністрації, Державного казначейства України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів - відмовити в повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Головуючий суддя (підпис) Д.М. Савченко
Судді О.А. Прилипчук
ОСОБА_5
З оригіналом згідно
Суддя Д.М. Савченко
Повний текст постанови складено 17 жовтня 2011 року.