Запорізької області
09.09.09 Справа № 22/193/09
Суддя
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Світ напівфабрикатів” (69032, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе 27)
до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю “Фоззі-Січ” (69015, м. Запоріжжя, бул. Вінтера, 30)
про стягнення 135627,97 грн.
Суддя Скиданова Ю.О.
Представники сторін:
Від позивача -Черкашин І.І., на підставі довіреності б/н від 06.04.2009 р.
Від відповідача -Волков І.С., на підставі довіреності № 4100 від 21.10.2008р.
Первісно заявлені позовні вимоги про стягнення 135627,97 грн. основного боргу за Договором поставки № 39/01-08 від 01.01.2008 р.
Ухвалою суду від 23.04.2009 р. порушено провадження у справі № 22/193/09, судове засідання було призначено на 10.06.2009 р.
У судовому засіданні 10.06.2009р. була оголошена перерва до 17.06.2009р.
На адресу господарського суду 17.06.2009р. від позивача надійшла заява про зміну підстави та збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлену продукцію у розмірі170479,92 грн. на підставі доданих до матеріалів справи накладних.
Розглянувши заяву, суд вважає, що вона надана сторонами в порядку ст. 22 ГПК України, відповідає вимогам чинного законодавства, не порушує прав та охоронюваних законом інтересів сторін, підлягає задоволенню судом.
Судом розглядаються уточненні позовні вимоги.
Ухвалою суду від 17.06.2009р. строк розгляду справи було продовжено до 15.09.2009р., розгляд справи було відкладено до 13.08.2009р.
Ухвалою в.о. голови господарського суду Запорізької області Проскурякова К.В. від 13.08.2009р. у зв'язку з хворобою судді, розгляд справи було перенесено на 26.08.2009р.
Відповідач надав суду відзив на змінені позовні вимоги № 2499 від 12.08.2009р. в якому зазначає, що неможливо встановити за якими правочинами (поставками) вартість товару є не сплаченою, а товар не є повернутим. Крім того, розрахунок вимог із вказівкою правочинів, за якими стягується борг в межах даного позову, позивачем не надавався. При уточненні суми позовних вимог позивачем не були враховані оплати за товар, поставлений згідно з зазначеними ним накладними, здійснені в грудні 2007р. в сумі 29477,54грн. Окрім цього посилання позивача на те, що строк оплати узгоджений сторонами в накладних, є безпідставним, оскільки в накладних, наданих позивачем, вказаний строк оплати, який сплинув до прийняття відповідачем товару, тобто до моменту укладання правочину та виникнення зобов'язань за ними. Накладна не є документом, яким сторони узгоджують строки виконання своїх зобов'язань. В накладних, які наведені позивачем, в графі “Отримав” міститься лише штамп “Отримано” магазину “Сільпо” із зазначенням його адреси, дати прийняття товару та підпису завідувача відділом, що прийняв товар. Тобто з боку відповідача в накладних засвідчений лише факт прийняття товару та дата його прийняття. Жодних даних стосовно узгодження строків оплати з боку покупця накладні не містять.
У судовому засіданні 26.08.2009р. було оголошено перерву до 09.09.2009р.
У судовому засіданні 09.09.2009 р. розгляд справи закінчено, відповідно до ст. 85 ГПК України суддею оголошено вступну та резолютивну частини рішення, за згодою представників сторін.
За клопотанням позивача судовий розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
Позивач у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги, обґрунтовує їх ст.ст. 526, 530 ЦК України, ст. 193 ГК України, та підтримує їх з підстав, що викладені в заяві про зміну підстави позову та збільшення розміру позовних вимог.
Позивач пояснив суду, що заборгованість відповідача за поставлений товар, за період з 13.11.2007 р. по 03.03.2009 р. складає 170479,92 грн. і на час подання позовної заяви залишається непогашеною.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд
Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Світ напівфабрикатів” за період з 13.11.2007 р. по 03.03.2009р. за видатковими накладними (копії в матеріалах справи) передало товариству з обмеженою відповідальністю “Фоззі-Січ” товар, на загальну суму 473619,89грн. з них було повернуто товару на суму 15048,09грн., що підтверджується відповідними реєстрами накладних (копії в матеріалах справи).
Відповідач зобов'язання щодо оплати отриманого товару, за вказаний період виконав частково в сумі 288091,88грн., що підтверджується реєстрами банківських платежів. (копії в матеріалах справи). Актом звіряння взаємних розрахунків від 28.02.2009р. підписаним обома сторонами та завіреним печаткам (копія в матеріалах справи), відповідач визнав суму заборгованості у розмірі 167079,44грн. Але, з урахуванням поставок товару 02.03.2009р. та 03.03.2009р., що підтверджується видатковими накладними (копії в матеріалами справи) сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 170479,92грн.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають з підстав, передбачених законом, а також з дій громадян і організацій. Статтею 205 ЦК України передбачено, що правочини можуть вчинятися в усній та письмовій формі. При цьому письмовою формою вважається як підписання одного документу, так і обмін листами, телеграмами тощо, з яких вбачається, що сторони правочину досягли згоди по всіх істотних умовах, необхідних для договорів даного виду.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Статтею 180 ГК України встановлено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. З огляду на вищезазначені документи суд дійшов висновку, що ТОВ “Торговий Дім “Світ напівфабрикатів” та ТОВ “Фоззі Січ” вчинено правочини купівлі-продажу внаслідок досягнення ними згоди по всіх істотних умовах, необхідних для укладення угод купівлі-продажу, а саме: щодо найменування продукції, ціни за одиницю виміру, загальній вартості, що підлягає сплаті. Внаслідок вчинення правочину у сторін виникають певні зобов'язання. Зобов'язання відповідно до ст. 509 ЦК України -це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Таким чином, суд вважає, що строк виконання зобов'язання щодо оплати отриманого товару визначається з моменту пред'явлення вимоги про оплату.
Як свідчать вивчені матеріали, претензією № 22/1 від 05.03.2009 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про оплату отриманого товару на суму 170479,92грн., факт направлення претензій підтверджується фіскальним чеком (копія в матеріалах справи). Відповідач зобов'язання щодо оплати товару не виконав до теперішнього часу.
Згідно представленого позивачем розрахунку за відповідачем склалася заборгованість в сумі 170479 грн. 92 коп. Як передбачено приписами ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. Відповідач не надав суду доказів виконання зобов'язання щодо оплати отриманої від позивача продукції в узгодженому розмірі та у визначені строки.
Заперечення відповідача, викладені ним у відзиві судом відхиляються, оскільки спростовуються матеріалами справи.
З урахуванням встановленого, суд вважає вимоги про стягнення основного боргу в сумі 170479 грн. 92 коп. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.
На підставі викладеного, ст.ст.11, 205, 509, 526, 530, 655 ЦК України, ст.. 180, 193 ГК України, керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 ГПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Фоззі-Січ” (69015, м. Запоріжжя, бул. Вінтера, 30; п/р 26003310018601 в ФАБ “Південний”, МФО 313753, код ЄДРПОУ 31953106) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Світ напівфабрикатів” (69032, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе 27; р/р 26007000083212 в АБ “Факторіал-Банк” м. Харків, МФО 351715, ЄДРПОУ 32292274) 170479 (сто сімдесят тисяч чотириста сімдесят дев'ять) грн. 92 коп. основного боргу, 1705 грн. 00 коп. державного мита, 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення оформлено і підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 22.09.2009 р.
Суддя Ю.О. Скиданова