Справа № 815/5621/15
07 вересня 2015 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Андрухів В.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» до голови Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1, керівника аппарату Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною,-
04 вересня 2015 року до суду надійшов адміністративний позов Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» до голови Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1, керівника аппарату Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_2, в якому позивач просив:
- визнати протиправною бездіяльність голови Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1, яка полягає в невжитті заходів щодо направлення у встановлений законодавством України строк до Апеляційного суду Одеської області поданої 05 червня 2015 року Приватним акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» апеляційної скарги на рішення Київського районного суду м.Одеси від 27.12.2007 року та на додаткове рішення Київського районного суду м.Одеси від 20.03.2008 року у справі № 2-7634/07 за позовом ОСОБА_3 до Підприємства «Санаторій «Фонтан» Вільної профспілки солідарних трудівників Верховної Ради України про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності;
- визнати протиправною бездіяльність голови Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1, яка полягає у затягуванні розгляду справи № 520/9591/15-ц про відновлення втраченого провадження по цивільній справі № 2-7634/07 за позовною заявою ОСОБА_3 до Підприємства «Санаторій «Фонтан» Вільної профспілки солідарних трудівників Верховної Ради України про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності;
- визнати протиправною бездіяльність керівника аппарату Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_2, яка полягає в невжитті заходів щодо направлення у встановлений законодавством України строк до Апеляційного суду Одеської області поданої 05 червня 2015 року Приватним акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» апеляційної скарги на рішення Київського районного суду м.Одеси від 27.12.2007 року та на додаткове рішення Київського районного суду м.Одеси від 20.03.2008 року у справі № 2-7634/07 за позовом ОСОБА_3 до Підприємства «Санаторій «Фонтан» Вільної профспілки солідарних трудівників Верховної Ради України про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності;
- визнати протиправною бездіяльність керівника аппарату Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_2, яка полягає у затягуванні розгляду справи № 520/9591/15-ц про відновлення втраченого провадження по цивільній справі № 2-7634/07 за позовною заявою ОСОБА_3 до Підприємства «Санаторій «Фонтан» Вільної профспілки солідарних трудівників Верховної Ради України про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності.
Вивчивши матеріали позову, суддя дійшов висновку, що дана справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 92 Конституції України, виключно законами України визначаються: судоустрій, судочинство, статус суддів, засади судової експертизи, організація і діяльність прокуратури, органів дізнання і слідства, нотаріату, органів і установ виконання покарань.
Відповідно до ч.2 ст.4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
При визначенні судової юрисдикції щодо вирішення справи необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб'єктного складу сторін, предмета спірних правовідносин.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності (п.1 ч.1 ст.17 КАС України).
За змістом п.1 ч.1 ст.3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч.1 ст.3 КАС України).
Відповідно до ч.2 ст.17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:
1)спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
2)спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3)спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;
4)спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи
визнання нечинними адміністративних договорів; 5)спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України;
6)спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Коло осіб, які можуть бути сторонами в адміністративному процесі визначено статтею 50 КАС України.
Статтею 14 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” передбачено, що учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України.
Виходячи з приписів зазначених правових норм, звернення із окремим позовом до суду першої інстанції з питань оскарження актів і дій суддів або судів, які стосуються правосуддя, неможливий, оскільки перевірка процесуальної діяльності судді в іншій спосіб ніж шляхом оскарження судових рішень в інстанційному порядку є неприпустимою та такою, що порушує встановлені в державі принципи правосуддя.
Відповідно до роз'яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 6 “Про деякі питання, що виникають у судовій практиці при прийнятті до провадження адміністративних судів та розгляді ними адміністративних позовів до судів і суддів”, у розумінні положень частини першої статті 2, пунктів 1, 7 і 9 статті 3, статті 17, частини третьої статті 50 КАС України суди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їхніх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ.
Тобто, дії суду (судді), вчинені при виконанні ним своїх обов'язків щодо здійснення правосуддя (самостійного виду державної діяльності, яка здійснюється шляхом розгляду і вирішення у судових засіданнях в особливій, встановленій законом, процесуальній формі адміністративних, цивільних, кримінальних та інших справ), є не управлінськими, а процесуальними, і оскаржуються у порядку, визначеному процесуальними законами.
У порядку адміністративного судочинства можуть бути оскаржені акти, дії або бездіяльність посадових і службових осіб судів, що належать до сфери управлінської діяльності.
Аналогічну позицію було викладено у п.22 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року № 8 “Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів”.
Дії суду першої інстанції з надіслання апеляційної скарги разом зі справою до суду апеляційної інстанції, як правильно зазначає позивач, врегульовані ч.2 ст.296 ЦПК України. Дана процесуальна норма розміщена главі 1 (Апеляційне провадження) розділу V (Перегляд судових рішень) Цивільного процесуального кодексу України.
Дії суду з розгляду питання відновлення втраченого судового провадженні врегульовані розділом IX (Відновлення втраченого судового провадження) Цивільного процесуального кодексу України (ст.ст.402-409 Кодексу).
Таким чином, дії суду (судді) як при апеляційному оскарженні судового рішення, так і при відновленні втраченого судового провадження, є процесуальними діями, врегульованими відповідним процесуальним законом, і оскаржуються в порядку, визначеному процесуальним законодавством, або, за наявності передбачених ст.92 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” підстав, у порядку, визначеному цим Законом.
Тому, враховуючи приписи КАС України, дії або бездіяльність посадових і службових осіб судів щодо апеляційного провадження та щодо відновлення втраченого судового провадження не належать до сфери управлінської діяльності. Тобто такі спори не випливають із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій, а тому не належать до юрисдикції адміністративних судів.
Крім того, слід зазначати, що втручання відповідачів за даним позовом у розгляд іншим суддею справи про відновлення втраченого судового провадження є неприпустимим. Згідно ч.1 ст.48 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо зазначену заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
З урахуванням наведеного, суддя приходить до висновку, що оскаржувані дії (бездіяльність) суду (посадових чи службових осіб суду), не пов'язані із здійсненням ними владних управлінських функцій у сфері публічно-правових відносин, а тому у відкритті провадження у справі за позовом Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» до голови Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1, керівника аппарату Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною - належить відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2-4, 17, п.1 ч.1 ст.109 КАС України, суддя,-
У відкритті провадження у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» до голови Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1, керівника аппарату Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною - відмовити.
Роз'яснити позивачу, що його вимоги повинні розглядатись у порядку цивільного судочинства.
Апеляційна скарга може бути подана протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Суддя: В.В.Андрухів