Справа № 815/4460/15
02 вересня 2015 року м. Одеса
10 год. 13 хв.
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Балан Я.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними матеріалами, справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Одесагаз» (код ЄДРПОУ 03351208) до Балтської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Одеській області про скасування податкової вимоги Балтської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Одеській області № Ю-646-23 від 02.06.2015 року про сплату боргу зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 37 125 грн. 41 коп., -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Одесагаз» (код ЄДРПОУ 03351208) до Балтської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Одеській області про скасування податкової вимоги Балтської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Одеській області № Ю-646-23 від 02.06.2015 року про сплату боргу зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 37 125 грн. 41 коп.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ПАТ «Одесагаз» було надано до АТ «Єврогазбанк» на виконання платіжне доручення № 13177 від 17.06.2014 року на суму 46 050 грн. 26 коп., спрямоване на оплату єдиного внеску за травень 2014 року. Згідно відмітки АТ «Єврогазбанк», вказане платіжне доручення прийняте до виконання. Після цього, заявою № 79 від 20.06.2014 року, ПАТ «Одесагаз» повідомило податковий орган про сплату грошових зобов'язань згідно вищезазначеного платіжного доручення. Таким чином, позивачем у передбачені податковим законодавством строки подано платіжне доручення в АТ «Єврогазбанк», який здійснює обслуговування поточного рахунку Товариства, на повну суму належного до сплати податкового зобов'язання перед бюджетом зі сплати єдиного внеску за травень 2014 року. Втім, переказ коштів, по даному платіжному дорученню виконано не було, що стало причиною порушення строків зарахування грошових коштів до бюджету та виникнення, на думку відповідача, податкової заборгованості. Відповідно до положень п. 129.6 ст. 129 Податкового кодексу України, за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку, такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції. З вини банківської установи, яка своєчасно не виконала платіжне доручення ПАТ «Одесагаз» та не перевела до бюджету кошти зі сплати єдиного податку за травень 2014 року, Балтською ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області зараховано в облік заборгованість зі сплати вказаного виду податку та виставлено ПАТ «Одесагаз» оскаржувану податкову вимогу. Позивач зазначає, що позиція податкового органу передбачає покладання відповідальності за порушення строків зарахування грошових коштів до бюджету на товариство, що на думку позивача, суперечить чинним нормам податкового законодавства та може призвести до перебоїв у діяльності підприємства, яке є стратегічним для соціальних потреб населення (аркуші справи 4-6).
Представник позивача у судове засідання не з'явився, належним чином та своєчасно повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи. Через канцелярію суду за вхід. № 21645/15 від 02.09.2015 року представником позивача надано клопотання про розгляд справи відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у письмовому провадженні (аркуш справи 33).
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, належним чином та своєчасно повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, про причини неприбуття суду не повідомлено, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надано (аркуш справи 13).
Через канцелярію суду за вхід. № 21271/15 від 28.08.2015 року представником відповідача подано до суду письмові заперечення проти позову, у яких відповідач позов не визнав, вважав його безпідставним та просив у задоволенні позовних вимог відмовити, мотивуючи тим, що 20.05.2015 року позивачем згідно звіту від 09.04.2015 року № НОМЕР_1 нараховано єдиний соціальний внесок в сумі 58 996 грн. 14 коп. в зв'язку з тим, що у позивача станом на 25.05.2015 року рахувалась переплата в сумі 21 870 грн. 73 коп., сума боргу склала - 37 125 грн. 41 коп. враховуючи вищевикладене, 02.06.2015 року відповідачем було сформовано оскаржувану вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-646-23 від 02.06.2015 року на суму 37 125 грн. 41 коп. твердження позивача про самовільне зарахування Балтською ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області кожного наступного платежу є необґрунтованим та безпідставним, оскільки норм, щодо звільнення платника єдиного внеску від його сплати у разі неперерахування з вини банку сум єдиного внеску Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» який є спеціальним, взагалі не містить. При цьому, позиція податкового органу, як зазначеного у запереченнях, також ґрунтується на ч. 5 ст. 78 Бюджетного кодексу України, за якою податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи місцевого бюджету визнаються зарахованими до місцевого бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок (аркуші справи 17-18).
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Частиною 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).
На підставі ч. 1 ст. 41 та ч. 6 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов розглянуто без здійснення фіксування судового засідання.
З урахуванням зазначених обставин, а також наданого представником позивача клопотання, згідно з ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, справа розглянута в порядку письмового провадження.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини якими обґрунтовуються вимоги позивача, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що Публічне акціонерне товариство «Одесагаз» (ідентифікаційний код 03351208), зареєстроване у встановленому законом порядку за адресою: 65003, Одеська обл., місто Одеса, вул. Одарія, 1, та має відокремлені підрозділи юридичні особи, серед яких зазначено Балтське управління експлуатації газового господарства (код ЄДРПОУ 24541002).
Судом встановлено, що позивачем до Балтської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області подано звіт № НОМЕР_1 від 09.04.2015 року, згідно якого самостійно нараховано єдиного соціального внеску в сумі 58 996 грн. 14 коп.
Згідно матеріалів справи, позивачем до обслуговуючого банку - АТ «Єврогазбанк» 17.06.2014 року подано платіжне доручення № 13177 від 17.06.2014 року на сплату єдиного соціального внеску за травень 2014 року у сумі 46 050 26 коп., яке було прийнято банком, про що свідчить відбиток штампу АТ «Єврогазбанк» на вказаному платіжному дорученні (аркуш справи 8).
При цьому, на адресу Балтської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області позивачем було надіслано заяву № 79 від 20.06.2014 року, якою повідомлено про подання 17.06.2014 року до АТ «Єврогазбанк» платіжного доручення № 13177 на перерахування платежів до бюджету за Балтське управління експлуатації газового господарства, в тому числі на сплату єдиного соціального внеску у сумі 46 050 грн. 26 коп. (аркуш справи 9).
Вказаним листом, позивач в тому числі повідомив контролюючий орган про те, що по вині банка, зарахування податку до бюджету не було проведено, та зазначено про відсутність його відповідальності за несвоєчасне перерахування банком податку до бюджету, у відповідності до п. 129.6 ст. 129 Податкового кодексу України.
В якості підтвердження проведеної сплати, до податкового органу в якості письмового доказу було надано копію платіжного доручення № 13177 від 17.06.2014 року, на суму 46 050 грн. 26 коп., з призначенням платежу - ЄСВ за травень 2014 року - 41 059,53 грн.; 33,2% - 133,6 грн. та 612,61 грн.; 8,41% - 89,70 грн.; 3,6% - 4 110,42 грн.; 2% - 8,05 грн. та 36,92 грн., одержана АТ «Єврогазбанк» 17.06.2014 року, про що свідчить штамп банку.
Незважаючи на отримання вказаного листа Балтська ОДПІ з липня 2014 року почала обліковувати за ПАТ «Одесагаз» податковий борг, а також зараховувати платежі, які позивач здійснював за наступні звітні періоди - в рахунок погашення цього боргу.
З урахуванням вказаного, відповідачем сформовано та направлено на адресу позивача податкову вимогу форми «Ю» № 646-23 від 02.06.2015 року на суму податкового боргу станом на 31.05.2015 року за узгодженими грошовими зобов'язаннями у розмірі 37 125 грн. 41 коп. (аркуші справи 7, 21-23)
Суд вважає, що формування відповідачем податкової вимоги форми «Ю» № 646-23 від 02.06.2015 року не ґрунтується на вимогах законодавства, виходячи з наступного.
Приписами п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України передбачено, що податковий борг, це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з п. 59.1 ст. 59 вказаного Кодексу, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Приписами п.1.24, п. 1.29 ст. 1, п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що переказом коштів є рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.
Платіжна система, це платіжна організація, учасники платіжної системи та сукупність відносин, що виникають між ними при проведенні переказу коштів. Проведення переказу коштів є обов'язковою функцією, що має виконувати платіжна система.
Банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.
Положенням п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», передбачено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.
Відповідальність банків при здійсненні переказу, передбачена приписами ст. 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», де зазначено, що отримувач має право на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ.
Пунктом 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, (затвердженої Постановою Правління Національного банку України 21.01.2004 року № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за № 377/8976) передбачено, що Банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов'язково заповнює реквізити «Дата надходження» і «Дата виконання», а банк стягувача «Дата надходження в банк стягувача» (якщо ці реквізити передбачені формою документа), засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. На документах, прийнятих банком після закінчення операційного часу, крім того, ставиться штамп «Вечірня». Відміткою про дату реєстрації банком платіжного доручення платника про сплату платежів до бюджету є заповнення в ньому реквізиту «Дата надходження», який банк заповнює незалежно від дати складання платником цього платіжного доручення.
Судом, за результатом розгляду справи було встановлено, що на платіжному доручені № 13177 від 17.06.2014 року, наявна відмітка банку «одержано банком» з датою « 17 чер 2014» та підписом працівника банку, ознаки того, що банком було повернуто дане платіжне доручення без виконання - відсутні.
Пунктом 129.6 ст. 129 Податкового кодексу України передбачено, що за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
З припису зазначеної статті вбачається, що якщо неперерахування податку, збору не є наслідком винних дій платника податку, то до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції, пеня або пред'явлена вимога про повне перерахування податкових платежів до бюджетів та державних цільових фондів.
Системний аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що порушення порядку зарахування до бюджету та державних цільових фондів податків і зборів при пред'явленні платником податків до установи банку платіжних доручень у встановлений строк є виною банку, крім випадку, передбаченого п.п. 129.7 ст. 129 Податкового кодексу України, яким встановлено, що не вважається порушенням строків зарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) з вини банку, якщо таке порушення стало наслідком регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до браку вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку для здійснення зарахування; якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік термінів зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) розпочинається з моменту такого відновлення. Тобто відлік термінів зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) після відновлення платоспроможності банку розпочинається саме для банку, а не для платника податків.
Крім того, згідно з п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про платіжні системи в Україні», при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання. Банки мають забезпечувати фіксування дати приймання розрахункового документа на виконання.
Отже, з моменту надання платником податку до установи банку платіжних доручень на перерахування сум податкових зобов'язань, обов'язок платника податку щодо сплати відповідних сум податкових зобов'язань є виконаним, а особою відповідальною за завершення ініціювання є Банк.
Вказана позиція узгоджується з правовою позицією Вищого Адміністративного Суду України, викладеною зокрема в рішенням у справах: № К/800/21780/13 від 31.10.2013 року; № К-4342/10 від 26.07.2012 року; № К/800/45057/13 від 24.04.2014 року, тощо.
Отже, направлення позивачем до обслуговуючого банку належним чином оформлених платіжних доручень на оплату обов'язкових платежів та зборів (при наявності необхідної кількості коштів на рахунку) є належними, необхідними та достатніми діями, які платник податку повинен вчинити для оплати податкового зобов'язання.
Викладені обставини свідчать про відсутність з боку позивача порушення щодо перерахування до бюджету податкового зобов'язання у строк, встановлений законом, у зв'язку із чим, відповідачем безпідставно було зараховано наступні здійснювані позивачем платежі до бюджету у рахунок погашення цієї заборгованості, що в свою чергу призвело до неправомірного прийняття оскаржуваної податкової вимоги.
З урахуванням викладеного, судом не встановлено, що у позивача наявна податкова заборгованість по сплаті єдиного соціального внеску за травень 2014 року, оскільки сплата податкового зобов'язання відбулась в межах граничного строку сплати, у зв'язку з чим оскаржувана податкова вимога є безпідставною.
Механізм ведення територіальними органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, визначений в Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, (затвердженому Наказом Міністерства доходів і зборів України 05.12.2013 року № 765, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 4 лютого 2014 року за № 217/24994) (далі Порядок).
Відповідно до п. 3 р. 1 Порядку, інтегрована картка платника - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску, що включає комплекс облікових показників з інтегрованих підсистем, за повноту, достовірність і своєчасність відображення яких несуть відповідальність структурні підрозділи територіальних органів Міндоходів за функціональними напрямами роботи.
Приписами п. 4 р.1 Порядку, передбачено, що облік податків, зборів та єдиного внеску ведеться підрозділами Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників, спеціалізованих державних податкових інспекцій з обслуговування великих платників, державних податкових інспекцій в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, об'єднаних державних податкових інспекцій відповідно до функціональних повноважень.
Зі змісту п.1 р.2 Порядку, вбачається, що інтегровані картки платників відкриваються за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску територіальними органами Міндоходів.
Пунктом 1 р.4 Порядку, передбачено, що для забезпечення контролю за повнотою та своєчасністю розрахунків платників територіальні органи Міндоходів проводять оперативний облік надходжень: за податками, зборами, митними платежами на підставі документів, визначених Порядком взаємодії органів Міністерства доходів і зборів України та органів Державної казначейської служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України, Міністерства фінансів України від 4 грудня 2013 року № 760/1031, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 грудня 2013 року за № 2193/24725; за єдиним внеском на підставі документів, визначених Положенням про рух коштів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України, Міністерства фінансів України від 19 вересня 2013 року № 493/815, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27 вересня 2013 року за № 1667/24199. Органи Міндоходів України щоденно одержують від уповноваженого банку відповідно до укладених договорів зведену інформацію про рух коштів на банківських балансових рахунках 2603.
Згідно п.5 р.4 Порядку, дані про надходження податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску відображаються територіальним органом Міндоходів, на який покладено функції з ведення обліку відповідного платежу, в інтегрованій картці платника і в реєстрі надходжень та повернень у день отримання від органів Державної казначейської служби України відомостей про зарахування та повернення надміру сплачених платежів у вигляді електронного реєстру розрахункових документів.
З зазначених приписів даного Порядку вбачається, що територіальний орган Міндоходів відображає в інтегрованій картці платника дані про надходження податків, зборів та єдиного внеску у день отримання від органів Державної казначейської служби України відомостей про зарахування сплачених платежів.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивач довів суду ті обставини на які посилався в обґрунтування заявлених позовних вимог, у зв'язку з чим вони підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод, та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно зі ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати підлягають розподілу шляхом стягнення з державного бюджету на користь позивача сплаченої суми судового збору у розмірі 182 грн. 70 коп.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 11, 69-71, 86, 128, 159-164, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Одесагаз» (код ЄДРПОУ 03351208, адреса: 65003, м. Одеса, вул. Одарія, 1) до Балтської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Одеській області про скасування податкової вимоги Балтської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Одеській області № Ю-646-23 від 02.06.2015 року про сплату боргу зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 37 125 грн. 41 коп. - задовольнити у повному обсязі.
Податкову вимогу Балтської об'єднаної державної податкової інспекції у ГУ ДФС в Одеській області № Ю-646-23 від 02.06.2015 року про сплату боргу зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 37 125 грн. 41 коп. - скасувати.
Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Я.В. Балан