Справа № 815/3874/15
04 вересня 2015 року 14 год. 50 хв. м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд, розглянувши в письмовому провадженні справу за адміністративним позовом УПФУ в Приморському районі м. Одеси до ТОВ “РЕСТАВРАТОР-1946” про стягнення 6187, 99 грн., -
До суду надійшов адміністративний позов УПФУ в Приморському районі м. Одеси до ТОВ “РЕСТАВРАТОР-1946” про стягнення 6187, 99 грн.
Ухвалою від 09.07.2015 року Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження по даній справі.
В судове засідання 04.09.2015 року сторони не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином, представник позивача надав суду клопотання про розгляд справи без його участі.
Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відтак, згідно ч.6 ст.128 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши обставини, підтверджені доказами, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09 липня 2003 року, ТОВ «Реставратор-1946» є платником внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та зареєстроване в управлінні Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси за №13427.
Судом встановлено, що на підприємстві відповідача виконувались роботи з особливо шкідливими та важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, професій, посад і показників, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» від 16 січня 2003 року № 36.
З огляду на зазначене працівнику ТОВ «Реставратор-1946» ОСОБА_1, який набув необхідного стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, призначено пільгову пенсію за Списком №2.
Пільгову пенсію ОСОБА_1 призначено на підставі виданої відповідачем довідки про підтвердження трудового стажу, необхідного для призначення пільгової пенсії від 02 листопада 2011 року № 103-п, а також його заяви про призначення пенсії від 02.11.2011 року, розрахунку пільгового стажу та протоколу про призначення пенсії.
З огляду на зазначене, позивачем на адресу відповідача надсилались розрахунки та повідомлення про відшкодування витрат на виплату та доставку ОСОБА_1 пільгової пенсії за Списком № 2 (а.с. 13-17).
При цьому, відповідачу роз'яснювалось про необхідність сплати зазначених сум до 25-го числа поточного місяця.
Між тим, сума фактичних витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2 у розмірі 6187, 99 грн. за квітень-червень 2015 року відповідачем не відшкодована та відповідно до розрахунку боргу складає 6187, 99 грн.
Відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09 липня 2003 року, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно з пп. «б» ч. 1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи - працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
Відповідно до п. 6.1 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування до пенсійного фонду України», затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 (із змінами та доповненнями), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;
Згідно з п. 6.4 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування до пенсійного фонду України», розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.
Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць (п. 6.8 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування до пенсійного фонду України»).
Отже, підприємство зобов'язане відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій.
Абзацом 4 пункту 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Однак, порушуючи вищевикладені приписи чинного законодавства, ТОВ «Реставратор-1946» не відшкодувало перед управлінням Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси кошти у розмірі 6187, 99 грн., фактично витрачені на виплату та доставку пільгової пенсії ОСОБА_1 за період квітень-червень 2015 року, що підтверджується розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 (а.с. 10-12).
З огляду на зазначене, сума фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 6187, 99 грн. є заборгованістю відповідача перед управлінням Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси та підлягає стягненню за рішенням суду.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 7-14, 69-71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд, - ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов УПФУ в Приморському районі м. Одеси до ТОВ “РЕСТАВРАТОР-1946” про стягнення 6187, 99 грн.- задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Реставратор-1946» (код ЄДРПОУ 02497950) на користь управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси (код ЄДРПОУ 26302649, банк ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 328845, р/р 256013013705) суму у розмірі 6187, 99 грн. (шість тисяч сто вісімдесят сім грн. 99 коп.) на покриття витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах за Списком № 2.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо рішення було прийняте у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії такого рішення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили у відповідності зі статтею 254 КАС України.
Суддя О.М. Тарасишина