Справа № 2-а-718/1908/2010 р
03 листопада 2010 року Козівський районний суд
Тернопільської області
в складі: головуючого судді Боднарук Б.В.
при секретарі Сташків О.С.
з участю позивача ОСОБА_1
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Тернопільській області про скасування постанови серії ВО1 № 001397 від 17.10.2010 року про накладення адміністративного стягнення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в якому вказує, що постановою серії ВО1 № 001397 від 17 жовтня 2010 року інспектором ДАІ Тернопільської області на нього накладено адміністративне стягнення по ст. 122 ч. 1 КУпАП в розмірі 255 грн. за те, що начебто він керуючи автомобілем перевищив швидкість на 22 км./год.
Вважає постанову про накладення адміністративного стягнення необґрунтованою, такою що не відповідає нормам КУпАП, винесеною з недотриманням вимог КУпАП, при розгляді справи не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в його діях є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність, а тому просить скасувати постанову серії ВО1 № 001397 від 17 жовтня 2010 року про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн., а справу провадженням закрити.
В судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просить їх задоволити та скасувати постанову серії ВО1 № 001397 від 17 жовтня 2010 року про накладення на нього адміністративного стягнення в розмірі 255 грн.
В судове засідання відповідач не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, доказів в доведення правомірності свого оскаржуваного рішення та заперечень щодо позову не подав, не повідомив суд про причини своєї неявки, а тому суд вирішив слухати справу у його відсутності, по наявних доказах у справі.
Суд, заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1, перевіривши законність та обґрунтованість винесеної постанови, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню, винесену постанову слід скасувати, а справу провадженням закрити.
В судовому засіданні встановлено, що 17 жовтня 2010 року інспектором ДПС ОР ДПС ОДДЗ в Тернопільській області Болюх В.Я. була винесена постанова серії ВО1 № 001397 в справі про адміністративне правопорушення, згідно якої позивача ОСОБА_1 було визнано винним в тому, що 17.10.2010 року о 13 год. 50 хв. в с. Монюки Зборівського району керуючи автомобілем НОМЕР_1 перевищив встановлену швидкість, в населеному пункті рухався зі швидкістю 82 км./год., чим перевищив швидкість руху на 22 км./год. і його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн.
Відповідно до ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення у разі його оформлення складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності. Даних про те, що такий екземпляр протоколу був вручений під розписку ОСОБА_1 в матеріалах справи не має. Як вбачається із пояснень в судовому засіданні позивача копію протоколу про вчинення ним адміністративного правопорушення йому не було вручено.
Виносячи на місці вчинення правопорушення постанову в справі про адміністративне правопорушення інспектором ДПС ОСОБА_2 було порушено право позивача ОСОБА_1, передбачене частиною 1 статті 268 КУпАП, яка передбачає, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, а також при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, що в даній ситуації при складанні одночасно протоколу та винесення постанови інспектором ДАІ було неможливим і є порушенням процесуальних норм.
В судовому засіданні не знайшов підтвердження сам факт, та відповідачем не подано будь - яких доказів вини позивача ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Відповідачем не представлено належних доказів про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, в той час, коли відповідно до ч. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову. Відповідач в судове засідання не з'явився, та не довів суду, що позивач порушив ПДР України. Позивач свою вину заперечує.
На підставі наведеного, суд вважає, що постанова інспектора ДПС ОР ДПС ОДДЗ в Тернопільській області Болюх В.Я. була винесена із порушенням положень КУпАП, без належних доказів, які б підтверджували вчинення адміністративного правопорушення, із порушенням прав позивача, а тому постанову серії ВО1 № 001397 від 17 жовтня 2010 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень слід скасувати, а справу провадженням закрити.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 18, 70, 71, 86, 158, 159, 160, 161, 163, 1712 КАС України, ст. ст. 9, 33, 34, 35, 245, 247, 291, 292, 293, 294 КУпАП, суд,-
Позовні вимоги задоволити.
Скасувати постанову серії ВО1 № 001397 в справі про адміністративне правопорушення від 17 жовтня 2010 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень, а справу провадженням закрити.
Рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.
Суддя підпис
З оригіналом вірно