Кіровоградської області
"28" вересня 2009 р.
Справа № 5/67
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Мохонько К.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: КРЕП № 11 м. Кіровоград
до відповідача: ВАТ “Кіровоградобленерго” м. Кіровоград
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Департамент житлово-комунального господарства Кіровоградської міської ради м. Кіровоград
про тлумачення умов договору
Представники сторін:
від позивача - Кавєрін В.Д. довіреність № 21 від 15.01.09р.
від відповідача - не з"явився
від 3-ої особи - не з”явився
Позивач звернувся з позовом до відповідача і просить суд розтлумачити зміст укладеного між сторонами договору на користування електроенергією № 123К від 25.06.02р. в частині того, чи розповсюджується обов”язок позивача по оплаті електричної енергії в рамках даного договору на електричну енергію, що споживається власними електроустановками (електрострумоприймачами) мешканців в квартирах будинків, які знаходяться на території позивача. В письмових доповненнях від 21.07.09р. позивач просить суд розтлумачити: останній абзац преамбули договору; пункти - 2.1.2, 2.2.1, 2.2.2, 2.2.3, 2.2.4; абзац 3 пункту 3.2. При цьому позивач викладає як саме суд повинен розтлумачити вищевикладені пункти. В судовому засіданні 24.09.09р. представник позивача позов підтримав, представник відповідача позовні вимоги заперечив, надав відзив. Третя особа до суду не з”явилась, про причини неявки не повідомила, ніяких клопотань не подавала.
На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній документами та при даній явці сторін.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача господарський суд з'ясував наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Між сторонами укладений договір на користування електричною енергією № 123К від 25.06.02р. Предметом договору є умови поставки електроенергії постачальником та умови користування і оплати споживачем за використану електричну енергію. Платежі за електричну енергію здійснюються споживачем платіжним дорученням у порядку передоплати в строк до 25 числа місяця перед наступним розрахунковим періодом в обсязі 100 % договірної величини електроспоживання наступного розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за минулий розрахунковий період, а також розрахунки за перевитрату договірних величин електричної енергії, нарахування по актам порушень при користуванні електроенергією, пеня та інші платежі оформлені рахунками постачальника, здійснюються споживачем самостійно в 5-денний строк після дати виписки рахунку. Нарахування здійснюється щомісячно на підставі поданого споживачем письмового звіту. Договір укладений на строк до 31 грудня 2002 року, набирає чинності з дня його підписання та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору, або його перегляд. Договір підписаний представниками сторін та посвідчений печатками підприємств.
Додатками до договору є: акти розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін в кількості 26 штук; перелік розрахункових лічильників (4 штуки).
31 серпня 2004 року між сторонами укладена додаткова угода № 1 до договору в якій визначений порядок розрахунків обсягу електричної енергії у разі тимчасової відсутності окремого її обліку. Додаткова угода підписана представниками сторін та посвідчена печатками підприємств.
Додатком до угоди є перелік лічильників і характеристика об”єктів житлового фонду (4 штуки).
Відповідно до ст. 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу.
У разі тлумачення умов договору можуть враховуватися також типові умови (типові договори), навіть якщо в договорі немає посилання на ці умови.
Як передбачає ст. 213 ЦК України на вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.
При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів.
Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.
Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.
На думку господарського суду, позовні вимоги КРЕП № 11 мають на меті змінити встановлений між сторонами порядок розрахунків по оплаті вартості спожитої електроенергії, який існував раніше, і не викликані якимось непорозумінням змісту діючого договору, про що також свідчить заява позивача від 21.07.09р. про зміну позовних вимог. Тобто, навіть після звернення з позовом до суду позивач не може визначитись з тим, як слід тлумачити договір № 123К від 25.06.02р.
При дослівному читанні преамбули та спірних пунктів договору викладених в доповненні від 21.07.09р. господарський суд не знаходить будь-яких незрозумілих слів та понять, або термінів, які не дають змоги з'ясувати дійсні наміри сторін, що є необхідною умовою за ст. 213 ЦК України, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 15.01.09р. по справі № 15/46, якою постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.10.08р. скасована, а рішення господарського суду Кіровоградської області від 15.05.08р. залишено в силі.
Крім того, незважаючи на тривале листування позивача з контролюючими та правоохоронними органами, звернення та заяви мешканців будинків, позивач не скористався наданим йому пунктом 6.3 договору правом відмовитись від цього договору або переглянути його умови. Доказів звернення до відповідача в судовому порядку на підставі ст. 188 ГК України позивач також не надав.
Посилання позивача на рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 15.10.03р. не є підставою для задоволення позову, так як зазначене рішення стосується конкретної правової ситуації між Гудименко В.П. та КРЕП № 11 і в цьому рішенні відсутні будь-які факти встановлені судом в розумінні ст. 35 ГПК України.
На підставі ст. ст. 47-1, 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 188 ГК України, ст. ст. 213, 637 ЦК України, ст. ст. 32 - 34, 43, 44, 47-1, 49, 75, 82 - 85 ГПК України господарський суд
В задоволенні позовних вимог повністю відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку визначеному ГПК України.
Суддя К.М. Мохонько