Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002
м. Миколаїв.
20.12.2010 р. Справа № 2а-7268/10/1470
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Мельник О.М. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, вул. Потьомкінська, 24/2, м. Миколаїв, 54030
доФізичної особи - підприємця ОСОБА_1, вул. Потьомкінська, 131-в, м. Миколаїв, 54055
простягнення боргу в сумі 2005,00 грн.,
Державна податкова інспекція у Центральному районі Миколаївської області звернулась до суду з позовом про стягнення з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 штрафних санкцій в сумі 2005,00 грн. нарахованих згідно рішень від 13.08.2010 року №0014752350 та №0014742350 про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутність. Представник відповідача в судове засідання також не з'явився, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином та своєчасно. Про причини не явки у судове засідання представник відповідача суд не повідомив.
Відповідно до ч. 2 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття в судове засідання сторони яка була належним чином повідомлена про дату та час розгляду справи, не перешкоджає для розгляду справи по суті у її відсутність. Частиною 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що у випадку не прибуття осіб у судове засідання які були повідомлені належним чином, якщо немає перешкод для розгляду справи, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні.
За наявними у справі матеріалами судом встановлено, що відповідач перебуває на обліку в ДПІ як платник податків з 05.08.2008 року (а.с. 7).
28.07.2010 року позивач здійснив перевірку діяльності відповідача -Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, яка розташована за адресою: вул. Дунаєва, 32, м. Миколаїв, щодо додержання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, про що було складено акт перевірки №0455/14/20/23/НОМЕР_1 (арк.спр.11-12).
За результатами перевірки було встановлено порушення відповідачем
- п. 13 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме:
- не оприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО.
Та порушення п.2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затв. Постановою НБУ від 15.12.2004 року №637, а саме:
- не забезпечення відповідності готівки на місці проведення розрахунків сумі готівки, зазначеній в денному звіті РРО.
Відповідальність за вищезазначені правопорушення встановлена п. 22 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та п. 1 Указа Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання готівкового обігу", від 12.06.1995 року №436/95.
За наслідками перевірки позивачем прийняті рішення від 13.08.2010 року №0014752350 та №0014742350 про застосування штрафних (фінансових) санкцій до відповідача на загальну суму 2005,00 грн. (арк.спр.9-10).
Відповідач на час розгляду справи заборгованість перед бюджетом по сплаті штрафних (фінансових) санкцій у сумі 2005,00 грн. не погасив, рішення податкового органу про застосування штрафних фінансових санкцій від 13.08.2010 року №0014752350 та №0014742350 у судовому або іншому встановленому Законом порядку не оскаржив.
Згідно ст. 25 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суми фінансових санкцій підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття рішення про застосування таких фінансових санкцій.
Пункт 11 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, надає право позивачу не тільки застосовувати штрафні санкції, але й стягувати їх у судовому порядку, в тому числі і штрафні санкції за порушення Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. 128, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Державної податкової інспекції у Центральному районі Миколаївської області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій на загальну суму 2005,00 грн. задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1), що зареєстрована за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Державного бюджету України штрафні санкції в сумі 2005,00 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Суддя О.М. Мельник