Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055
Вступна та резолютивна частини
23.05.2011 р. Справа № 2а-312/11/1470
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І.А., за участю секретаря судового засідання Непомящої А.О. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне Українсько-Белгійське підприємство з іноземними інвестиціями «ЄВРОЛАКТ»,
до ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції у Миколаївській області,
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001011502/0 від 31.08.2010 року, №0001001502/0 від 31.08.2010 року,
На підставі викладеного та керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції у Миколаївської області №0001011502/0 від 31.08.2010 року.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції у Миколаївської області №0001001502/0 від 31.08.2010 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у розмірі 3 гривень 40 копійок.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя І. А. Устинов
Миколаївський окружний адміністративний суд
Іменем України
23 травня 2011 року Справа № 2а -312/11/1470
м. Миколаїв
15:20
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І.А., за участю секретаря судового засідання Непомящої А.О. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне Українсько-Белгійське підприємство з іноземними інвестиціями «ЄВРОЛАКТ»,
до ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції у Миколаївській області,
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001011502/0 від 31.08.2010 року, №0001001502/0 від 31.08.2010 року,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Спільне Українсько-Белгійське підприємство з іноземними інвестиціями «ЄВРОЛАКТ»звернулось до відповідача ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001011502/0 від 31.08.2010 року, відповідно до якого позивачу донараховано суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість всього на суму 174037,20 грн., в тому числі за основним платежем 145031 грн. та за штрафними санкціями в сумі 29006,20 грн. та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001001502/0 від 31.08.2010 року, відповідно до якого позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 68988,00 грн..
Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що позивач мав право на включення сум до податкового кредиту лише в тому звітному періоді, в якому здійснені господарські операції.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін суд приходить до висновку про обгрунтованість заявлених вимог, виходячи з наступного.
Правовідносини, що є предметом судового дослідження, врегульовані ЗУ “Про державну податкову службу в Україні”, ЗУ “Про податок на додану вартість”, ЗУ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Так, відповідно до ст.11 ЗУ “Про державну податкову службу в Україні” органи податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право:
здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів, додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, а також фізичними особами (п.1ч.1 ст.11 Закону);
при проведені перевірок вилучати у підприємств, установ та організацій копії фінансово-господарських та бухгалтерських документів, які свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків та зборів (п.9 ч.1 ст.11 Закону);
застосовувати до платників податків фінансові санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України(п.11 ч.1 ст.11 Закону).
Згідно п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 ЗУ “Про податок на додану вартість” податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю.
Підпунктом 7.2.6. п.7.2 ст.7 ЗУ “Про податок на додану вартість” встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Відповідно до п.п.7.4.5. п.7.4 ст.7 ЗУ “Про податок на додану вартість” не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 ст. 7 цього Закону.
Згідно зі ст.2 (пп.2.3.1) ЗУ “Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу є виключно податкові органи.
При розгляді справи встановлено, що позивач зареєстрований як юридична особа та перебуває на податковому обліку в ОСОБА_1 об'єднаній державній податковій інспекції у Миколаївської області.
31.01.2007 ТОВ “Каскад-Продакшн” ЛТД позивачеві здійснена поставка технічної документацій на виробництво: сухих молочних сумішей (вартість 3 000 000,00грн..).; лактози (вартість 5 400 000,00грн.); КСБ-УФ (вартість 3 000 000,00грн.).
Проведення вказаних господарських операцій підтверджується податковими накладними №1630, №1627, №1612 і відповідачем не оспорюється.
Правильність задекларованої позивачем в серпні 2009 роки суми ПДВ (1 900 000грн.) і товарність операцій, з яких виникла ця сума, відповідачем не заперечувались.
Податкові накладні позивачем отримані в серпні 2009 року, що підтверджується реєстром податкових накладних.
Право на податковий кредит позивачем заявлено у серпні 2009 року.
17.08.2010 відповідачем проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість (акт перевірки №2274/15/32332395 від 17.08.2010). За результатами документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість, поданої за червень 2010 року, контролюючим органом встановлено, що позивач на порушення п.п.7.2.3, 7.2.6, п.7.2 ст. 7 ЗУ “Про податок на додану вартість” несвоєчасно реалізував право на податковий кредит по постачальнику ТОВ “Каскад-Продакшн”ЛТД на суму ПДВ 1900000грн. (згідно податкових накладних від 31.01.2007 №1630, №1627, №1612, фактична реалізація у серпні 2009 році), що потягло завищення податкового кредиту на суму 120688грн..
На підставі вказаного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001011502/0 від 31.08.2010, згідно з яким контролюючим органом визначена сума податкових зобов'язань за платежем з податку на додану вартість на суму 174037,20 грн., із яких основний платіж -145031,00 грн., штрафні санкції -29006,20 грн.
На підставі вказаного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001001502/0 від 31.08.2010, згідно з яким контролюючим органом визначена сума завищення бюджетного відшкодування у розмірі 6888,00 грн.
Підставою для визначення (нарахування) контролюючим органом суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість є несвоєчасна реалізація позивачем права на податковий кредит по постачальнику ТОВ “Каскад-Продакшн”ЛТД на суму ПДВ 1900000грн..
Згідно п.п. 15.3.1 п.15.3 ст. 15 ЗУ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Системний аналіз вищенаведених правових норм вказує на те, що податкова накладна, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит. При цьому, чинне законодавство, що регулювало спірні правовідносини, дозволяє включати до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по податковим накладним, виписаним за будь-який період в межах 1095 днів. Позивачем включено до складу податкового кредиту суми, підтверджені податковими накладними з урахуванням вказаних норм ЗУ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який є спеціальним в спірних правовідносинах.
Законом У країни "Про податок на додану вартість" передбачено право, а не обов'язок платника податку у разі відмови з боку постачальників товарів (послуг), надати податкову накладу, додатки до податкової декларації за звітний податковий період, заяву зі скаргою на такого постачальника.
Жодним нормативно-правовим актом включення сум до податкового кредиту не поставлено у залежність від дати виписки (отримання) податкової накладної.
Зазначене є підставою для задоволення позову.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції у Миколаївської області №0001011502/0 від 31.08.2010 року.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції у Миколаївської області №0001001502/0 від 31.08.2010 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у розмірі 3 гривень 40 копійок.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя І. А. Устинов
Постанова оформлена
у відповідності до ч.3 ст.160 КАС України
та підписана суддею 24.05.2011 року.
Суддя І.А. Устинов