Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055
м. Миколаїв.
30.11.2010 р. Справа № 2а-3514/10/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді О.М. Мельник розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомДПІ у Заводському районі м. Миколаєва, вул. Г.Петрової, 2-А, Миколаїв, 54029
доФізичної особи - підприємця ОСОБА_1, вул. 3-я Ялтинська, 44, м. Миколаїв, 54042
простягнення заборгованості з єдинго податку в сумі 726,26 грн.,
Представником позивача, було подано клопотання про розгляд справи за його відсутністю в порядку письмового провадження, яке було задоволено судом.
Відповідач про судове засідання був повідомлений належним чином відповідно до ч.5 ст.107 КАС України, за юридичною адресою, але своїх заперечень проти позову та відповідних доказів, запропонованих в ухвалі суду від 26.05.2009 року, не надав, представник в судове засідання без поважних причин не з'явився.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 заборгованості зі сплати єдиного податку на суму 726,26 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідачем не сплачено суму єдиного податку, встановлену місцевою радою для обраного ним виду діяльності.
Відповідач, як фізична особа - підприємець зареєстрована Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 11.02.2008 року за №25220000000037352, перебуває на обліку в ДПІ та є платником єдиного податку відповідно до Указу Президента “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” № 746/99 від 28.06.1999 року.
Оскільки, відповідач є платником єдиного податку, то у відповідності з ч.5 ст. 2 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва ” від 03.07.1998р. №727/98 повинен сплачувати єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числі наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Відповідно до ст.2 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва ” ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва-фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. Нарахування належної до сплати суми єдиного податку в картках особових рахунків фізичних осіб здійснюється на підставі встановлених місцевими радами ставок єдиного податку та чисельності найманих працюючих або членів сімей фізичної особи, які приймають участь у здійсненні підприємницької діяльності.
12.12.2008 року відповідач подав заяву до державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2009 рік, та обрав такий вид діяльності, як роздрібна торгівля поза магазинами (класифікатор виду економічної діяльності 52.6 -роздрібна торгівля поза магазинами) (арк.спр.9).
Рішенням Миколаївської міської ради від 18.08.2006 року № 4/14 “Про встановлення ставок єдиного податку для об'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб ставка єдиного податку для суб'єктів підприємницької діяльності -фізичних осіб, які займаються даним видом діяльності, в 2009 році становила 130,00 грн. щомісяця (арк.спр.8-9).
Позивач в судовому засіданні збільшив позовні вимоги до 1040,00 грн. (арк.спр. 24).
Відповідач, як свідчить наданий позивачем розрахунок, в порушення п.6 ст. 2 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва ” заборгованість не сплатив, в результаті чого утворилась заборгованість перед бюджетом в сумі 1040,00 грн. (арк.спр. 25).
Відповідно до п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу»від 04.12.1990 року № 509-XII Державні податкові інспекції мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України. Фінансові (штрафні) санкції, суми пені сплачуються платниками податків добровільно або стягуються у судовому порядку.
Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.
Враховуючи, що сума податкового зобов'язання, що є предметом судового розгляду, є узгодженою у розумінні Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ”, та станом на день розгляду справи заборгованість залишилась несплаченою, позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ч.4 ст.94, ст.ст. 98, 158-163 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, вул. 3-я Ялтинська, 44, м. Миколаїв, 54042 (код НОМЕР_1) на користь місцевого бюджету Заводського району м. Миколаєва податковий борг зі сплати єдиного податку на суму 1040,00 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Суддя О.М. Мельник