Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055
м. Миколаїв.
19.11.2010 р. Справа № 2а-7057/10/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Мельника О.М.
при секретарі судового засідання Меленчук М.Ю.,
розглянувши адміністративну справу
за позовомПенсійного фонду України Єланецького району Миколаївської області, вул. Дзержинського, 24/1, смт. Єланець, Миколаївська область,55500
доВідділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Єланецькому районі, вул. Горького, 15, смт. Єланець,Миколаївська область,55500
простягнення витрат на виплату та доставку пенсії по інвалідності ОСОБА_1, каліцтво якій заподіяно на підприємстві, розташованому на території країн СНД в сумі 2299,52 грн. за період з червня 2010р. по серпень 2010 р.,
Позивач звернувся до адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Єланецькому районі Миколаївської області про стягнення витрат на виплату та доставку пенсії по інвалідності ОСОБА_1, каліцтво якій заподіяно на підприємстві, розташованому на території країн СНД в сумі 2299,52 грн. за період з червня 2010 р. по серпень 2010 р.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він щомісячно виплачує пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або профзахворювання громадянці ОСОБА_1, каліцтво якій заподіяно на підприємстві, розташованому на території країн СНД. За період з червня 2010р. по серпень 2010р. позивачем виплачено пенсію в розмірі 2299,52 грн.
Відповідач надав суду заперечення на позовну заяву, згідно якого позов не визнає, просить суд відмовити в його задоволенні, оскільки пенсія ОСОБА_1 в розмірі 2299,52 грн., не повинна відшкодовуватись позивачу, оскільки потерпіла отримала каліцтво на підприємстві, розташованому на території іншої держави до 01.04.2001р.,та переїхала на постійне місце проживання на територію України. За неї не сплачувались внески до Фонду відповідача, а тому вона не є застрахованою особою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
Позовні вимоги щодо стягнення витрат на виплату та доставку пенсії по інвалідності ОСОБА_1, каліцтво якій заподіяно на підприємстві, розташованому на території країн СНД в сумі 2299,52 грн. за період з червня 2010 року по серпень 2010 року не підлягають задоволенню з наступних підстав:
Згідно зі ст.2,27 Закону України «Про пенсійне забезпечення»призначаються:
а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років. Громадянам України -переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії призначаються:
а) по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання -незалежно від стажу роботи;
б) по інвалідності внаслідок загального захворювання -при наявності стажу роботи, необхідного за віком на день встановлення інвалідності.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України здійснює страхування від нещасних випадків та професійних захворювань застрахованих осіб. Застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється страхування.
Пунктом 3 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій, у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою правління Пенсійного фонду та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків від 04.03.2003р. №5-4/4 -Відшкодуванню підлягають пенсії, призначені відповідно до пунктів «а», «в», «г»статті 26, статей 37, 38, та пенсії, виплачені відповідно до статей 91,92 Закону України «Про пенсійне забезпечення»в разі настання страхових випадків, визначених Переліком обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2001 року №1094. Відшкодування витрат пов'язаних з виплатою пенсій, передбачених ст.27 Закону України «Про пенсійне забезпечення»- не передбачено.
Статтею 92 Закону України «Про пенсійне забезпечення»передбачено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань повинен відшкодувати Пенсійному фонду України витрати, понесені останнім у зв'язку з виплатою відповідних пенсій тим громадянам, які ушкодили здоров'я на підприємствах, розташованих на території України, а також тим, які стали інвалідами внаслідок трудового каліцтва за законодавством України, але проживають за її межами.
Відповідно до п.2 Угоди про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, заподіяної працівнику каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, які пов'язані з виконанням ним трудових обов'язків, підписаної 09.09.1994р. державами Союзу СРСР, в т.ч. Україною, якою передбачено, що відшкодування шкоди проводиться роботодавцем сторони, законодавство якої поширювалось на працівника під час отримання каліцтва, іншого ушкодження здоров'я.
Таким чином, вищезазначеними нормативно-правовими актами не передбачений обов'язок відповідача сплачувати пенсію особам, які отримали інвалідність за межами України.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Порядок №5-4/4 закріплює домовленість між Фондами про відшкодування витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій, у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою правління Пенсійного фонду та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Порядок №5-4/4 визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному Фонду витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер із цих причин, що призначені особам, застрахованим згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Оскільки зміни до Порядку щодо врегулювання спірних відносин на рівні Управлінь Пенсійного фонду та Відділень виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків не вносились, чинним законодавством не передбачена інша можливість відшкодування витрат, крім відшкодування на рівні центральних органів Фонду відповідача та позивача.
Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Крім того, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на те, що позивачем обрано не той спосіб захисту прав.
Так, відповідно до норм статті п.3 ч.2 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
Як вбачається, з суті позовних вимог, між позивачем та відповідачем, суб'єктами владних повноважень, не має елементу публічності правовідносин, оскільки не має відносин з приводу реалізації їхньої компетенції.
Так, позивач звернувся до відповідача про стягнення витрат на виплату та доставку пенсії
по інвалідності ОСОБА_1, каліцтво якій заподіяно на підприємстві, розташованому на території країн СНД в сумі 2299,52 грн. за період з червня 2010р. по серпень 2010 р.
Суть спору полягає в відшкодуванні витрат на виплату та доставку пенсії по інвалідності.
Таким чином, зважаючи на положення п.5 ч.2 ст.17 КАС України, державні органи мають право звернення до суду у випадках встановлених Конституцією та Законами. Зважаючи на те, що звернення Пенсійного фонду до Відділень виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків щодо механізму відшкодування врегульовано Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій, у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків від 04.03.2003р. №5-4/4, органи пенсійного фонду мають діяти в суворій відповідності з даним нормативним актом, що є обов'язковим до виконання.
За таких обставин позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 11, 158-163, 167, 254 КАС України суд -
В задоволенні позову Пенсійного фонду України Єланецького району Миколаївської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Єланецькому районі про стягнення витрат на виплату та доставку пенсії по інвалідності ОСОБА_1, каліцтво якій заподіяно на підприємстві, розташованому на території країн СНД в сумі 2299,52 грн. за період з червня 2010р. по серпень 2010 р. - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Суддя О.М. Мельник